Що робити у разі пандемії: коротко про надзвичайний стан
Пандемія коронавірусу все ще триває. Лише за останні декілька днів у зв’язку із поширенням вірусу надзвичайний стан оголосили в Італії, Ісландії, Болгарії, Естонії, Чехії, Словаччині, штатах Вашингтоні та Нью-Йорку.
В Україні в наступні кілька днів закриють кордон для іноземців. І може трапитись так, що у разі погіршення ситуації прийдеться дотримуватись прикладу наших сусідів і вводити надзвичайний стан.
Аналітики Центру спільних дій підготували коротку довідку про те, що таке надзвичайний стан, навіщо він треба і чи слід нам цього боятися.
1. Що таке надзвичайний стан?
Надзвичайний стан — це особливий режим, який вводиться через велику небезпеку для людей, країни чи органів державної влади (наприклад, теракти, міжнаціональні чи міжконфесійні конфлікти, стихійні лиха, катастрофи).
У разі його введення органи державної влади, місцевого самоврядування та військове командування отримують додаткові повноваження для того, щоб подолати причини виникнення надзвичайного стану.
2.Чи є пандемія підставою для введення надзвичайного стану?
Так, є. Закон дозволяє вводити надзвичайний стан у разі особливо тяжких екстраординарних ситуацій природного характеру, одним із яких є пандемія.
Саме пандемія коронавірусу стала причиною введення надзвичайного стану в Чехії, Словаччині, Болгарії, Естонії та Італії, в якій перекрили дороги на в’їзд та виїзд принаймні у 12 провінцій.
3. Навіщо вводити надзвичайний стан? Невже держава не може інакше впоратись із проблемою?
Надзвичайний стан вводиться з метою локалізації пандемії і обмеження її поширення.
Лише через введення надзвичайного стану можна обмежити права людини — змусити людей сидіти вдома, заборонити масові зібрання чи "закрити міста".
Це світова практика, яку застосовують у критичні моменти.
Наразі світ не винайшов іншого способу для припинення поширення та пом'якшення наслідків епідемії вірусу COVID-19 окрім як введення жорстких карантинних заходів.
Уявіть собі, якщо інфікована людина прийде на концерт, в театр чи кафе, або ж вирішить на деякий час переїхати в інше місто — так вона може заразити купу людей і сприяти поширенню інфекції.
Тому лише завдяки надзвичайному стану можна більш ефективно боротись із такими випадками.
4. Які права у будь-якому разі не можуть обмежити?
Конституція прямо зазначає, які права не можна обмежити у разі введення надзвичайного стану.
Наприклад, заборонено дискримінувати, катувати, арештовувати без суду або ж свавільно позбавляти людину життя. Держава не може заборонити громадянам звертатись до суду чи до державних органів.
Обмежують лише ті права, які можуть сприяти поширенню надзвичайної ситуації або паніки.
Наприклад, дозволяється обмежувати право на мирні зібрання (щоб не було масового скупчення людей), право на освіту (щоб учні та студенти не сиділи в аудиторіях) або право на поширення інформації (щоб "відповідальні громадяни" не поширювали неправдивої інформації).
5. Як вводиться надзвичайний стан?
Є лише один механізм: указ про введення надзвичайного стану приймає президент, але Верховна Рада має протягом двох наступних днів його затвердити. Для цього достатньо 226 голосів. У разі, якщо парламент відмовляється його затверджувати — надзвичайний стан не введуть.
Відповідно, заява очільника Житомирської ОДА Віталія Бунечка про те, що в Радомишлі вводять надзвичайний стан не має під собою жодних підстав, адже не було ні відповідного указу президента, ні голосування парламенту.
6. На яку територію може бути поширений надзвичайний стан?
Надзвичайний стан можна застосувати як у всій країні, так і в окремих областях, районах чи населених пунктах.
Надзвичайний стан можна оголосити навіть в одному окремо взятому місті — все вирішується у відповідному указі президента.
7. Скільки може тривати надзвичайний стан?
30 діб у разі, якщо він запроваджений по усій країні, і 60 діб — якщо в окремих місцевостях.
У разі необхідності надзвичайний стан можна продовжити на 30 діб.
Для цього президент має видати відповідний указ, а парламент ще раз його затвердити.
8. Як діють органи місцевого самоврядування у такій ситуації?
Органи місцевого самоврядування, так само, як і парламент, уряд, інші органи виконавчої влади, суди, прокуратура, поліція тощо не припиняють своєї роботи.
Однак, поруч з ними діють також СБУ, Нацгвардія і Військова служба правопорядку ЗСУ, які керують процесом впровадження та проведення заходів надзвичайного стану.
9. Чи будуть задіяні війська?
Збройні Сили та Державну прикордонну службу залучають у разі, якщо ситуація загрожує життю і здоров’ю значної кількості людей або/та якщо необхідно провести великий обсяг аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт.
Про використання військ, зокрема, має бути зазначено в указі президента.
10. Які заходи можуть впроваджувати?
Найбільш поширеними заходами є обмеження в’їзду та виїзду до території, де вводиться надзвичайний стан, огляд транспортних засобів, заборона проведення масових заходів (понад 200 людей) та комендантська година.
Також можуть застосовувати карантин, особливий порядок розподілу продуктів та мобілізацію — з метою подолання наслідків небезпеки.
11. Хто і яку відповідальність буде нести у разі порушень?
Відповідальність може бути як адміністративна так і кримінальна.
Наприклад, кожен може понести адміністративну відповідальність за непокору вимогам поліцейських чи військових, коли вони здійснюють заходи в рамках надзвичайного стану — покарання від штрафу до адміністративного арешту на 15 діб.
Хворих, які не дотримуються режиму карантину і, як наслідок, створюють небезпеку для оточуючих, можуть притягнути до кримінальної відповідальності — покарання від штрафу до позбавлення волі на 8 років.
Мери або директори навчальних закладів, які попри вимогу уряду зупинити освітній процес цього не зробили, теж можуть понести за це кримінальну відповідальність у разі, якщо це спричинило шкоду здоров’ю осіб — покарання за це від штрафу до позбавлення волі на 5 років.
Відповідно, заява мера Харкова Геннадія Кернеса щодо відмови вводити карантин в школах, в умовах надзвичайного стану може мати конкретні наслідки для очільника міста.
12. То яким він може бути, надзвичайний стан, у випадку введення?
Все залежить від указу президента та його затвердження парламентом.
З тексту указу можна буде зрозуміти, навіщо вводять надзвичайний стан, на яку територію його поширюють, скільки він триватиме, які органи до нього залучаються, які вони отримають повноваження, і, найголовніше, які заходи застосовуються та які права можуть обмежити.
Текст цього указу буде публічним і з ним можна буде ознайомитись завчасно.
У будь-якому випадку, боятись надзвичайного стану не варто. Нічого страшного у ньому немає.
Але задля безпеки людей і запобігання паніці влада має весь час комунікувати з людьми, говорити про потенційні загрози, як їх уникнути, який стан речей і що робити звичайним громадянам. Люди мають почуватись в безпеці попри страшне словосполучення "надзвичайний стан".
Водночас, парламент має контролювати дію президента та силовиків, запобігати перевищенню повноважень, реагувати на потенційні загрози та завжди звітувати перед людьми за те, що відбувається.
Адже саме народні депутати можуть відвідувати "закриті міста" попри відповідну заборону.
Олег Савичук, Назар Заболотний, Центр спільних дій