Обмеження не для всіх. Чим відрізняється підготовка України до коронавірусу від інших країн
Закриті школи і садки, розважальні центри та скасовані масові заходи, але вільний доступ до країни іноземців та громадян з країн, уражених коронавірусом.
У такий спосіб Україна взялася протистояти хворобі, яка виявлена наразі в трьох пацієнтів на території держави.
Яка логіка таких обмежувальних заходів і чи можливо було їх уникнути, розбиралась "Українська правда".
Закриття освітніх закладів
За даними ЮНЕСКО, 22 країни закрили освітні заклади через загрозу поширення коронавірусу станом на 11 березня. Ще 17 держав призупинили навчання в окремих регіонах.
Ці дані були зібрані ще до оголошення карантину в Україні, Польщі та інших державах, які досі на карті не позначені як такі, де повністю закрили навчальні заклади.
За прогнозами ЮНЕСКО, якщо країни, де зараз школи закриті локально, повністю зупинять у себе навчальний процес, то карантинні заходи торкнуться загалом 500 мільйонів дітей та молоді світу.
"Масштаби нинішніх обмежень в галузі освіти у всьому світі є безпрецедентними, і їх збереження буде загрожувати забезпеченню права на освіту", – заявила гендиректор ЮНЕСКО Одрі Азулай.
Як пояснюють в організації, це негативно впливає на результати навчання та створює незручності для сімей з дітьми.
У більшості випадків до таких безпрецедентних заходів вдалися країни, де кількість інфікованих на коронавірус налічує сотні та тисячі.
Але перестрахуватися вирішили і країни зі значно меншими показниками поширення хвороби.
Так, Польща, де станом на 11 березня було три десятки хворих, закриває школи з 16 березня.
Закрили навчальні заклади в Саудівській Аравії, де наразі два десятки випадків захворювання, Грузія (23 випадки), Азербайджан (11 випадків).
У Румунії, де кількість заражених менше двадцяти, вирішили закрити школи поки на два тижні.
Пішла на освітній карантин і Монголія, де єдиний підтверджений випадок.
Водночас, наприклад, Білорусь, де 9 випадків, наразі не планує карантину. Пояснюючи, що в закладах освіти здійснюють усі необхідні заходи профілактики.
В Ізраїлі навіть попри виявлення коронавірусу в кількох школах, станом на 11 березня не оголосили про тотальне закриття навчальних закладів.
Так, після діагностування COVID-19 в учительки з ізраїльського міста Модіїн на домашню ізоляцію відправили лише дітей та вчителів, з якими вона контактувала. Решта учнів після дезінфекції приміщення школи з 15 березня мають вийти на навчання.
В інших випадках, коли вірус виявляли в учнів, закривали на карантин конкретні школи, а не всі в регіоні.
Водночас в Україні вирішили не чекати, коли цифри офіційної статистики захворювання на коронавірус зростуть.
"Ми діємо трошки скорше, ніж діяли інші країни. На відміну від інших країн, які почали діяти запізно. Сподіваюся, що населення це оцінить правильно. Краще починати діяти раніше чи вчасно, ніж запізнитися", – пояснив логіку дій прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
"Краще попередити пожежу, ніж потім її гасити", – у свою чергу додав Микола Поворозник, перший заступник голови Київської міськдержадміністрації, яка оголосила про карантинні заходи.
Читайте також: Що робити, якщо ви запідозрили у себе коронавірус. Алгоритм дій
"Прохідний двір" для вірусу"
Проте ці заяви з порівнянням досвіду інших країн доволі двоякі та суперечливі на тлі відкритих кордонів для в'їзду осіб, в тому числі з охопленої вірусом Італії.
У той час, коли в Україні різко взялися обмежити поширення вірусу, заходи, направлені на те, щоб не впустити його ззовні, залишають багато питань.
У тому ж Ізраїлі, де досі не наважилися закрити всі навчальні заклади, дуже радикально підійшли до в'їзду в країну потенційних носіїв вірусів. Єдиний спосіб для будь-кого в'їхати в країну – обов'язкова двотижнева самоізоляція.
До радикальних дій вдалися і у Сполучених Штатах, які з 13 березня призупиняють на місяць всі поїздки з Європи до США.
У Румунії людей, що повертаються саме з "зон ризику", під конвоєм супроводжують на карантин в спеціальні центри.
Словенія взагалі закрила кордон з Італією для некомерційного руху.
В Австрії ж вирішили не впускати нікого, хто повертається з Італії без медичної довідки про стан здоров'я.
Уряд Мальти оголосив про заборону на поїздки не тільки до Італії, а й Швейцарії, Німеччини, Франції та Іспанії. А всі, хто повертаються з цих країн, повинні піти на примусову домашню ізоляцію.
Ще 26 лютого в Міністерстві охорони здоров'я повідомили, що відтепер на всіх пунктах пропуску та аеропортах прибулим мірятимуть температуру, братимуть їхні контакти та вручатимуть пам'ятки про самоізоляцію.
У пам'ятці вказано, що самоізоляція потрібна не лише для тих, хто точно мав контакт з інфікованим, але і для людей, які повернулись із країн, де вирує COVID-19 – "навіть якщо відсутні симптоми".
Адже інкубаційний період триває 14 днів і відсутність температури, яку вимірюють при в'їзді, не гарантує, що людина не є носієм вірусу.
Натомість на сайті МОЗ зараз опублікована інша пам'ятка, де не йдеться про самоізоляцію як необхідну та обов'язкову. Водночас там описаний алгоритм дій для випадку виявлення в себе ознак гострого респіраторного захворювання протягом 14 днів після повернення.
Проте наразі прибулим на кордоні навіть інструкції не роздають.
Так, журналістка Анастасія Станко розповіла УП, що 7 березня в авто поверталася з Польщі. На пропускному пункті у Волинській області нікого з пасажирів не запитали, звідки саме вони їдуть і чи не з Італії. Жодних пам'яток про алгоритм дій після повернення з-за кордону в Україну їм не вручали. Як і не брали контактів.
Проте температуру поміряли у всіх.
Львів'янин Олег Довганик їхав з Перемишля швидкісним потягом і жодної згадки про коронавірус ні від кого не почув.
"Ніхто нічого не питав – хто звідки їде. Пробігся митник і за 5 хвилин поміряв усім пасажирам температуру. Перед тим не оголошували для чого і навіщо це робитимуть", – каже Олег в коментарі УП.
Про те, що ніяких пам'яток не давали, жодного інструктажу не проводили та не брали контактів, розповіла автору й інша пасажирка, журналістка Леся Вакулюк, яка поверталася 9 березня літаком з Венеції. Тобто з провінції, яка на той момент вже добу перебувала на карантині.
В літаку, за її словами, в масках перебувало максимум чверть пасажирів. Без масок вони виходили і назовні.
Телеведуча Соломія Вітвіцька 10 березня летіла з Мілану, найбільшого міста північної Італії, з якої вірус поширився на всю країну. Як вона зауважила УП, температуру міряли як при вильоті, так і при прибутті.
Але її здивувало, що хоч 9 березня вся Італія вже була оголошена "червоною зоною", ні від стюардеси, ні в аеропорті в Борисполі не лунало застереження про бажану самоізоляцію. Жодних паперових пам'яток люди також не отримали.
Після повернення пасажири роз'їхалися по всій країні, зокрема і потягами. Сама Вітвіцька таки вирішила самоізолюватися.
Важливо, що в день оголошення карантину по всій Італії кількість хворих сягала приблизно ж тієї кількості, яка була в Китаї на момент евакуації 19 лютого з Уханя українських громадян.
Аби уникнути будь-яких додаткових контактів евакуйованих з іншими, під час приземлення літака в Україні навіть закривали весь харківський аеропорт. Всі пасажири від моменту посадки до прибуття в санаторій не знімали маски.
Попри те, що в Ухані вони кілька тижнів до евакуації перебували на домашньому карантині. Тобто ймовірність їхнього інфікування була вкрай низькою.
Натомість в Італії жорсткі обмежувальні заходи щодо пересування в країні ввели лише 9 березня. Тобто ймовірність, що прибулі з Італії в березні особи мали контакт з вірусом – в рази вища.
Відсутність симптомів на кордоні не є гарантією, що вони не з'являться після інкубаційного періоду.
Читайте також: Україна оголосила карантин через коронавірус. Все, що варто знати
Чому не ізолюють
"Українська правда" попросила головного санітарного лікаря пояснити таку разючу різницю між процедурою прибуття людей з Уханя та Італії.
Очевидно, що поки головне пояснення ховається лише в термінах, тобто у формі, а не змісті.
"Це не аналогічна ситуація. У провінції Хубей був карантин, при якому не можна було ні заїхати, ні виїхати (Італія наразі дозволяє покидати країну – УП).
Якщо оголошується карантин на певну провінцію чи місто, то вихід можливий лише через обсервацію. І це було чітко прописано в нашому розпорядженні Кабміну. Тобто на територію України можна було потрапити лише через обсервацію", – відповів Віктор Ляшко.
Тому особи, які прилітали в Україну з інших регіонів Китаю, де не було обмеження на виїзд, не піддавалися обсервації, а лише "медико-санітарному спостереженню".
"Якщо не закрити кордони з Італією (тобто заборонити в'їзд – УП), то, закриваючи авіаційне сполучення, ми не вирішуємо питання непотрапляння людей в Україну. Вони будуть заїжджати через інші кордони – Польщу тощо.
Ми їх потім будемо виловлювати? А так ми одразу знаємо всіх і встановлюємо за ними медико-санітарне спостереження", – додав Ляшко.
При цьому він ще раз наголосив, що на кордоні люди отримують пам'ятку про свої подальші дії і ситуація таким чином контролюється.
Натомість у КМДА не бачать аж такої проблеми у відсутності інструктажу на кордоні. Мовляв, всі ми живемо в інформаційному світі і знаємо, що відбувається та які методи профілактики існують. Тому це лише питання власної відповідальності.
Крім того, там кажуть – за всіма не прослідкуєш, невідомо, чи будуть люди дотримуватися самоізоляції. Тому і треба вдаватися до інших дій, як-от карантину.
"Це наша з вами відповідальність – звернутися до лікаря чи обсервуватися, якщо це потрібно. За нас це ніхто не зробить. Оця наша безпечність і призводить до того, що відбувається в деяких країнах. Тому якраз обмежувальні заходи дозволять контролювати ситуацію", – відповів УП перший заступник Кличка Поворозник.
Водночас у деяких країнах цю відповідальність таки вирішили посилити методом штрафів.
На Мальті обіцяють за передчасний вихід із самоізоляції штрафувати на 1000 євро. Там поліція планує проводити вибіркові перевірки, чи сидить людина вдома після повернення з країни, де вирує хвороба.
У Чехії за порушення карантину обіцяють штраф аж у 130 тисяч доларів.
У Саудівській Аравії ввели такий самий штраф за приховування інформації, з якої країни ти прибув.
Проте, на думку українських чиновників, метод штрафів – не наш варіант.
"Метод штрафів у нас неможливо запровадити. Бо в цих країнах є відповідна для цього нормативна база і адміністративний кодекс. А наш адмінкодекс навіть не дозволяє оштрафувати за кинутий недопалок", – прокоментував УП заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Дані 2019 Novel Coronavirus COVID-19 (2019-nCoV) Data Repository by Johns Hopkins CSSE (оновлюється раз на день)
Заспокійлива статистика
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко прогнозує, що кількість заражених на COVID-19 в Україні зросте.
При цьому запевняє, що ніхто не приховує статистику і що дійсно наразі встановлений єдиний випадок захворювання (після виходу цьогоматеріалу стало відомо ще про два випадки захворювання).
Ймовірно, ця кількість випадків зросте і зі зміною підходів до діагностування.
У 80% вірус COVID-19 протікає легко. Тобто людина може не знати, що хвора чи вже перехворіла. І навіть не звертатися до лікаря з ознаками гострої респіраторної хвороби.
Як відомо, чоловіку з Чернівців теж не одразу діагностували коронавірус. Спочатку він звернувся до сімейного лікаря з поганим самопочуттям, на що йому порадили симптоматичне лікування. А коли за кілька днів пацієнту стало гірше, за ним приїхала швидка, і в лікарні таки взяли аналізи на коронавірус.
Наразі в Україні діє алгоритм, коли проби на коронавірус беруть лише у тому випадку, якщо людина з симптомами COVID-19 повернулася з охоплених вірусом країн чи мала контакт з такою особою, і якщо тест на грип виявився негативним.
Натомість, до прикладу, в Ізраїлі вирішили більш пильно вести статистику. Після того, як там виявили коронавірус у 50-річного чоловіка, який в анамнезі не мав контакту з носієм інфекції, там роблять тести на COVID-19 усім, хто кашляє.
Станом на 10 березня таких аналізів у Ізраїлі зробили понад 3 тисячі. В той час як в Україні – трохи більше 40 проб. При цьому населення Ізраїля у 5 разів менше, ніж українське.
Наразі невідомо, чи змінять в Україні алгоритм дій в діагностиці з поставкою в лікарні швидких тест-систем.
До цього проби ввезли в Київ в єдину лабораторію, де проводили діагностику наборами для тестування, які передала в Україну Всесвітня організація охорони здоров'я. Цієї гуманітарної допомоги мало вистачити для перевірки на захворювання більше 950 людей.
Наприкінці лютого Ляшко повідомив, що 10 березня очікується прибуття розроблених та закуплених у Китаї швидких тест-систем, які дозволяють проводити діагностику за 15 хвилин прямо в лікарні. Їхня ціна – приблизно 360 гривень за штуку.
Проте днями він заявив, що прибуття затримується на тиждень через перебої з поставками, а саме – через затримку авіарейсу.
Перша партія швидких тест-систем для МОЗ – тисяча штук. Ляшко пояснив, що кількість саме така, бо діє квотний принцип від КНР, кому скільки продавати.
Більше того, планується закупити обладнання для експрес-тестування в київських аеропортах, щоб у разі виявлення симптомів у прибулого перевірити його на місці.
На питання до Ляшка, як так сталося, що попри озвучений квотний принцип, Києву вдалося в 5 разів більше закупити тест-систем, ніж МОЗу на всю Україну, той пояснив, що, ймовірно, справа в дистриб'юторах і виробниках.
"Є квоти на різних виробників. Вони через певного виробника дістали, можливість така була. Виробник викупає в КНР певну кількість, а далі він передає квоти на певні країни й організації", – пояснив головний санітарний лікар.
Водночас він заспокоює, що переговори про поставки постійно тривають і у випадку потреби з їх кількістю не буде проблем.
Поки ніхто з українських чиновників публічно не озвучує ймовірні прогнози з темпами поширення коронавірусу в Україні.
Тоді як канцлер Німеччини Ангела Меркель припустила, що хвороба може охопити 70% населення ФРН.
Який відсоток захворюваності стане критичним для української системи охорони здоров'я, поки незрозуміло. Чиновники не раз проголошували, що Україна планово готувалася до зустрічі з вірусом з кінця січня, алгоритми усіх дій давно розроблені. В Україні є 5 500 ліжок в інфекційних лікарнях та близько півтисячі апаратів вентиляції легень.
У випадку легкої форми захворювання розглядається лікування в домашніх умовах, щоб лікарні могли приймати невідкладних пацієнтів з іншими діагнозами.
Важливо, що українські чиновники вже хоча б відмовились від практики абсолютного заспокоєння, порівнюючи коронавірус із сезонним грипом. МОЗ на своєму сайті вказує, що коефіцієнт летальності при COVID-19 становить 3-4%, натомість, для грипу летальність коливається близько 0,1%.
***
В українських реаліях введення карантину та навіть його посилення виглядає необхідним заходом. Чи будуть продовжені обмеження після 3 квітня та скільки вони триватимуть, наразі спрогнозувати неможливо.
Китаю для стримування активного поширення вірусу і спаду темпів захворювання знадобилося більше місяця суворого карантину – від заборони людям виходити на вулиці без екстрених причин, закриття кордонів цілих провінцій, до обіцянок в'язниці та навіть смертної кари за приховування симптомів коронавірусу.
Залишається відкритим питання відсутності контролю за здоров'ям людей, які прибувають з-за кордону. Особливо гостро ця проблема може "спалахнути" в середині квітня, коли очікується повернення тисяч українських заробітчан додому на Великодні свята.
Мар'яна П'єцух, для УП
