Війни ботів. Як працюють українські армії медіакілерів у Facebook

Наталя Тимощук народилась у Харкові. Там вивчилась на економіста і зараз викладає у бізнес-школі університету імені Каразіна. У дівчини є хлопець Андрій. Ще вона вирішила навчитися грати на укулеле. В 2017 році сестра Наталі народила доньку, яку назвали Міленою.

Періодично Наталя пише філософські пости в Facebook, прикрашаючи їх своїми фотографіями. Дівчина доволі комунікабельна, у неї майже 1800 друзів у соцмережі. Серед них є власник відомого видавництва та навіть колишній радник голови Адміністрації президента. 

Але Наталя Тимощук – Facebook-бот. Все її життя вигадане, а фотографії вкрадені з акаунта ВКонтакте Лилии Мыц (Лілії Миц), яка живе у білоруському місті Брест і навряд чи здогадується про своє подвійне життя: бізнес-школу, коханого Андрія, укулеле та племінницю Мілену.

Акаунт Наталі створили і ведуть для інформаційних кампаній у Facebook (лайки, шери, коментарі). "Бот Наташа" – найнижча ланка української індустрії вірусмейкерства, яка щодня розганяє десятки, якщо не сотні потрібних для інформаційних війн меседжів.

Розквіт Facebook в Україні

В 2009 році українська аудиторія Facebook навіть не налічувала 100 тисяч користувачів. Наступні чотири роки вона зростала хоч і стабільно, але кволо. Головними соцмережами для українців були "ВКонтакте" та "Одноклассники". 

Ситуація не змінювалась аж до середини 2017 року, коли Fb вперше обігнав за популярністю російські соцмережі.

Такий допис розмістив журналіст Мустафа Найєм у листопаді 2013 року. За годину він зібрав понад тисячу лайків, 800 коментарів та започаткував Революцію Гідності. Хоч тоді аудиторія українського Facebook вже налічувала 3 мільйони користувачів, такі показники вважались аномально високими. 

В 2014-2015 роках Facebook почали використовувати журналісти як джерело інформації в Україні. Цьому допомогла низка важливих та трагічних для країни подій. Революція Гідності, розстріл Небесної Сотні, анексія Криму та початок війни на Донбасі.

В Fb почали активно писати політики, експерти та волонтери. Інформація та фото з місця подій від журналістів у Facebook з'являлася раніше, ніж у ЗМІ. А останні почали використовувати пости з соцмережі як джерело для новин. Деякі користувачі Fb стали ЛОМами (абревіатура з російської "лидер общественного мнения") і мали більше охоплення постів, ніж певні онлайн-медіа.

Крім росту аудиторії соцмережа отримала ще дещо. В Україні почав формуватися ринок маніпуляції інформацією в Facebook. Він не був зовсім новий. У дофейсбучну епоху так само займались маніпуляцією онлайн, але зброєю тоді були коментарі під новинами в ЗМІ та на форумах. 

"Юлія Тимошенко особливо любила коли під новинами та статтями на "Українській правді" з'являлись коментарі на її підтримку. Вона любила побільше слів. І це вже були часи, коли Facebook в Україні став популярним", – розповіла нам на умовах анонімності людина, яка активно працювала в онлайн-команді політика в 2014 році. 

Після зростання аудиторії в Fb команди онлайн-коментаторів змінили свій профіль і почали створювати ботів для соцмережі, але манера роботи залишилась попередньою – великі коментарі, складні речення, "вилизаний" стиль, істерія та капслок. 

Тобто писали так, як звичайні люди не пишуть. З часом всі зрозуміли, що писати треба коротко (70% коментарів – не більше 2 рядків), емоційно і не повторюватися. 

У травні 2017 року російські соцмережі потрапили в санкційний список і були заблоковані в Україні. Після цього аудиторія Fb стрімко зросла на 2,5 млн і у грудні вже складала 10 мільйонів акаунтів. 

Разом з цим почався шалений приріст ботів в українському Fb. Компанії-маніпулятори зрозуміли, що Facebook може стати соцмережею №1 в Україні. 

"Коли всі побігли нарощувати ботів в ФБ, виникла інша проблема. Реальні люди з "ВКонтакте" та "Одноклассники" переходили в cоцмережу Цукерберга. А саме вони були основними донорами фотографій для ботів. І на початку виникали ситуації, коли людина зареєструвалась в Fb, а там вже був її клон-бот", – розповів співрозмовник УП в компанії, яка в той період активно нарощувала базу ботів.

Для створення більшості ботів компанії крали фото людей з Росії та Білорусі. Для якісніших ботів брали європейців.

Станом на осінь 2019 року в українському Facebook нараховувалось понад 13 млн користувачів. Всього в Україні 23 млн користувачів інтернету. 

За цей час український ринок маніпуляцій у Fb теж дуже сильно прогресував. Слово "бот" стало буденним. Українські користувачі Facebook почали частіше стикатися з фейковими акаунтами. Аватарки з написами "Я люблю Україну", "Я підтримую...", або зовсім примітивні боти з напівоголеними дівчатами. Але саме це створило іншу проблему. 

Думаючи, що індустрія продовжує працювати за примітивними шаблонами, користувачі не помічають справжніх маніпуляцій. І вміло написаний коментар дівчини Наталі з Харкова, ймовірно, сприйматимуть за думку звичайної людини.

Як створити бота

Оксана Мороз у 2014 році заснувала компанію, яка спеціалізувалася на формуванні інформаційного поля в Facebook. Вона співпрацювала з більшістю українських топ-політиків. Але після останніх парламентських виборів вирішила остаточно покинути цю сферу:

"Результати виборів показали міру відповідальності "комунікаторів" перед людьми. Тоді я остаточно зрозуміла, що не можу більше бути причетна до всього цього". Наразі вона написала книгу "Нація овочів?" про реалії маніпуляційного ринку.

За її підрахунками, в Україні станом на вересень 2019 існувало понад 100 команд, які займаються інформаційними війнами в Facebook. Серед них 12-15 великих гравців – це технологічні компанії, команди політиків, креативні медіакілери. Інша частина – невеликі групи програмістів чи аутсорсери, які переважно продають лайки від акаунтів-ботів та команди в регіонах.

"У компаніях-лідерах працює 20-40 людей. В передвиборчий період кількість зростає в середньому на 50%. Загалом на ринку більше тисячі людей", – розповідає Оксана Мороз. 

Загальну кількість активних українських Facebook-ботів вона оцінює в понад 200 тисяч. Це цифра без урахування ботів Росії та бірж лайків.

Всеволод Гаврилюк – засновник і керівник системи онлайн-моніторингу SemanticForce. Сервіс також займається визначенням ботів у соцмережах і ЗМІ. За його підрахунками, їхня кількість коливається від 100 тисяч до 1 мільйона. 

Тобто, ботрумом на одну-дві тисячі акаунтів може керувати невелика команда – 20-40 осіб. І ніяких величезних ангарів із сотнями "цілодобово працюючих рабів". Щоб наростити більші ботруми, потрібні технології, або кількість задіяних людей виросте в рази.

Ботрум – це сукупність штучних акаунтів (ботів), програм для їх створення і роботи, людей, які ними керують.

Для ефективної роботи ботруму він повинен пропорційно співпадати з реальною кількістю користувачів Facebook у різних регіонах України. Тому для таких міст, як Київ, Харків, Одеса, Львів, створюють найбільше ботів. 

Раніше чимала частина роботи для створення фейкового акаунта виконувалась вручну. На кожного бота купували номер телефону, заводили пошту, крали фотографії та інформацію і створювали "людину".

Зараз більшість процедур автоматизовано:

Люди знаходять акаунти, з яких можна забрати фотографії, у Instagram, "ВКонтакте", на "Одноклассниках" та сайтах знайомств. Натравлюють на них програму-парсер, яка ходить соцмережами та скачує потрібні фото. Вимоги до фото прості: на зображеннях не повинно бути написів та фону, який видає географію місця.

Інша програма автоматично заводить віртуальні телефонні номери. Вже не потрібно купувати пакети у мобільних операторів. Так само реєструються електронні адреси. Акаунт бота створюється в напівавтоматичному режимі. Також система автоматично розсилає запити на додавання друзів.

Окрема команда займається процесом ведення ботів. Він теж напівавтоматичний. Деякі пости та коментарі райтери пишуть вручну і заганяють у програму, яка вже постить їх там, де потрібно. Також є шаблонний контент: "цитаты великих людей", мотиватори або взяті з акаунтів реальних людей пости. Таких матеріалів найбільше.

Загалом на створення середнього акаунту потрібен місяць. За цей час буде готовий бот на 200 друзів, 15 постів та 3 власні фотографії.

Ботів ділять на 4 категорії:

• Найкращі боти займаються коментуванням та репостять потрібні дописи. 
• Боти, які просто лайкають.
• Технічні боти. Потрібні для різних накруток. Наприклад, для збільшення переглядів відео.
• Боти для чорних кампаній. Використовують у дуже ризикованих проєктах. Зазвичай творцям не шкода, якщо їх заблокують.

У хороших командах кількість якісних ботів першого типу складає 500-1000. Це акаунти типу "бота Наташи", про який ми писали на початку тексту. Її сторінка залишається чистою від постів для розгонки. Зазвичай через день після проведення інформаційної кампанії репости приховуються зі стрічки. І ми бачимо тільки картинку щасливого життя Наталі. 

За словами Всеволода Гаврилюка, більшість ботів на українському ринку середньої якості. Вони коментують один одного. Оксана Мороз підрахувала, що 80-90% штучних акаунтів – це неякісні боти з категорій 2-4. 

"Іноді я не розумію, кому взагалі потрібна наша робота. В коментарях ми тільки з іншими ботами і переписуємось. Так і хочеться написати: "Привіт, друже! Дай пятюню". Але політики за це платять. Хоч якісь гроші з них вдається виманити", – розповіла УП Вікторія (ім'я змінено), яка понад рік вела ботів у команді, що займається розгонкою у Facebook.

Таке сприйняття Вікторією своєї роботи зрозуміле. Вона була гвинтиком загальної системи та завжди отримувала дуже дозовану інформацію щодо проєкту. І просто виконувала рутинну роботу. Але ці дії були частиною маніпуляційних кампаній, які серйозно впливали на сприйняття людьми тієї чи іншої теми. 

На думку Оксани Мороз, головна проблема розуміння ринку маніпуляції в Facebook – це те, що всі зводять тему тільки до ботів. Створення та ведення акаунтів – це тільки 20-30% роботи, яка багато в чому автоматизована. У донесенні меседжу ключову роль відіграють точки вкиду інформації та креатив. 

Про те, як саме працює система поширення маніпуляційної інформації і скільки це коштує, читайте далі. 

Знищу імідж онлайн. Дорого

Якщо у команди є свої налаштовані та прокачані ботруми, вона вже може працювати над маніпуляційними кампаніями. Але вкид інформації не може початись із бота і бути розхитаним іншими ботами.Стартова точка розповсюдження – це здебільшого онлайн-ЗМІ або ЛОМи.

"Український ринок замовної джинси в медіа існує дуже давно. Просто з 2014 року додались платні пости від ЛОМів та різні псевдоінформаційні Facebook-сторінки, які публікують за гроші будь-який злив", – пояснює Оксана Мороз.

В середньому недоброчесні онлайн-ЗМІ беруть $200 за новину. Маленькі та сміттєві ресурси, які заробляють тільки на джинсі – $50-100. Є кілька топ-ресурсів, які публікують замовні новини за $300-400. 

Зазвичай потрібно доплачувати ще +50% за те, щоб новина з'явилась на Facebook-сторінці цього ЗМІ. Деякі сайти не готові бути першоджерелом для новини. Тому вони чекають, поки її опублікує інший ресурс, на який можна буде поставити посилання.

Не всі українські онлайн-медіа розміщують джинсу або комерційні новини без відповідної плашки. "Інститут масової інформації" проводить щоквартальний моніторинг джинси онлайн-ЗМІ. Там можна відслідкувати, хто найбільше публікує замовних матеріалів.

Інша точка вкиду інформації – пости ЛОМів у Facebooк. Це люди, які мають певну кількість підписників та сформували авторитет та довіру до себе. 

Маленькі ломи (до 10 тисяч підписників) беруть $100 за пост, середні $200-400 (15-30 тисяч підписників). А топ-ЛОМам (понад 50 тисяч підписників) доведеться заплатити $1000 за публікацію. 

"Бували випадки, коли ми розміщували пости за $2000 на сторінках депутатів та авторитетних журналістів", – розповіли нам на умовах анонімності у PR-відділі однієї української компанії. 

На прохання "Української правди" Оксана Мороз прорахувала вартість для трьох типів замовних інформаційних кампаній.

Вартість: $ 1 000

Завдання таких кампаній вкинути інформацію, "покошмарити" людину або компанію. Триває вона 1-3 дні. За такі гроші вийдуть одна-дві новини у посередніх ЗМІ та їх передрук на сміттєвих ресурсах. Або кілька постів у малих ЛОМів і новини в медіа з їхніх постів. 

Може бути невелика розкрутка ботрумом або рекламою. Сенсу від такої кампанії майже немає, але у замовника буде ілюзія впливу на ситуацію.

Вартість: $ 10 000

За такі гроші замовник хоче ввести на короткий період часу тему в інформаційний простір, змінити імідж, відбити атаку або виправити її наслідки. Для цього зазвичай потрібно два-три тижні. 

Точкою вкиду такої кампанії може бути стаття або інтерв'ю у нормальному ЗМІ. Далі поширення новини на 5-10 сайтах, підтримка 2-3 ЛОМами та розкрутка всього ботрумом у Facebook. Є ще два варіанти початкових точок: розкрутка теми 5-7 ЛОМами або мітинг, який розкачає пул з 5-10 ЗМІ та ЛОМів. 

Така кампанія зазвичай змушує нервувати об'єкт атаки. Йому буде здаватися, що на нього все валиться і про це всі говорять. Проте значної шкоди не буде. 

Вартість: $ 50-100 000

Найскладніший та найефективніший тип кампаній. Часто використовують для того, щоб не допустити призначення людини на посаду, кардинально змінити її імідж. Для виконання такої роботи потрібен мінімум місяць та всі існуючі інструменти. 

Є три типові варіанти початку кампанії: 

• журналістське розслідування;
• персональні хейтери, які регулярно зливають негативну інформацію про жертву; 
• "незалежне дослідження", яке легалізують через ТБ, онлайн-ЗМІ, ЛОМів, експертів, ботруми.

Такі кампанії здебільшого досягають поставленої мети.

Після повноцінного запуску йде етап моніторингу та аналітики. Для відслідковування постів та новин використовують паралельно 1-2 моніторингові системи. Вони аналізують всі згадування за потрібним запитом в онлайн-ЗМІ, соцмережах, коментарях. 

Відслідковується також органічне розповсюдження для того, щоб оперативно підключатися до розгонки. Наприклад, ви з власної волі написали у Facebook про тему, яку зараз розганяє ботрум. До вас під пост прийдуть боти. Якщо ви написали щось позитивне – налайкають ваш допис, залишать коментарі та зроблять репост. Якщо написали негатив – отримаєте купу бруду в коментарях. 

"За $6-7 тисяч можна отримати 1 мільйон охоплень теми в Facebooк (охоплення – кількість акаунтів, які побачили допис у своїй стрічці, – ред.). Новинний сюжет на загальнонаціональному каналі завжди матиме понад 1 мільйон переглядів. Популярні новини в топових онлайн-ЗМІ в середньому набирають 20-40 тисяч", – підсумовує Оксана Мороз.

Як "українці" полюбили політиків у Facebook

У середньому типовий користувач Facebook залишає 5 коментарів та робить один репост на місяць. Це результати глобального дослідження digital-трендів компанії We Are Social та платформи Hootsuite. Українська компанія PlusOne підрахувала, що Facebook-юзер з України залишає 3 коментарі на місяць і робить два репости.

Українці перевиконують цю норму, коли справа стосується політики. Принаймні таке враження складається, якщо прослідкувати за Facebook-акаунтами наших політиків.

Пости українських політиків часто за перші 30 хвилин набирають аномальні показники лайків, коментарів та шерів. Вважається, що для Fb важлива активна реакція на допис за короткий проміжок часу після його появи.

Найкраще охоплення допису дає коментар, потім репост, а потім звичайні реакції. Коментар ще важливий як зброя для формування загального сприйняття інформації. 

"Механізм схожий на те, як оплесками намагалися заглушити академіка Сахарова. Зараз думку людини закидують коментарями ботів", – розповідає Всеволод Гаврилюк.

Щоб побачити активність ботів на сторінці політика потрібно дослідити два фактори: 

1. Те, як швидко за короткий проміжок часу з'являється активність під постом (лайки, шери, коменти).
2. Перевірити сторінки акаунтів, які першими поставили лайк або залишили коментар.

Автор цього матеріалу активно слідкував за реакціями на пости Володимира Зеленського протягом останніх 6-7 місяців. Досить помітний тренд на сторінці президента та Офісу президента – зменшення кількості реальних людей і збільшення кількості ботів у коментарях. 

У виборчий період була велика підтримка справжніх людей. Зараз перекос у сторону ботів. 

Схоже, що українців у святковий період дуже зацікавила тема українсько-оманських відносин. За 2 години цей допис набрав 2,6 тисячі коментарів та тисячу репостів. Без ботів, звичайно, не обійшлось. Серед тих, хто поставив лайк під постом, велика кількість порожніх акаунтів. А в коментарях акаунти з усіма ознаками бота захищають президента і називають ботами інших.

У cічні 2020 року на сторінках Зеленського в Instagram та YouTube закрили можливість коментування. Офіційна причина: "У зв'язку з численними атаками ботів і розміщенням великої кількості рекламних повідомлень і комерційної інформації". На публічній сторінці у Facebook повністю вимкнути коментарі неможливо.

Аналогічні методи використовуються на сторінці п'ятого президента України Петра Порошенка. Чимало лайків від порожніх акаунтів та схожих на ботів людей.

Схожі на ботів акаунти, які репостять та коментують дописи Порошенка, часто виглядають ось так: лише дописи з критикою Зеленського і розхвалюванням Порошенка.

І ще один приклад політика, пости якого отримують аномально велику залученість. Дописи екснардепа Олександра Вілкула з привітаннями на релігійні свята спричиняють фурор у Facebook – 40 тисяч лайків, 426 коментарів та 3800 репостів.

Вказані вище пости – приклади примітивної роботи ботрумів. Є ще велика кількість інструментів, які вони використовують. Вирощування власних армій ЛОМів, різке збільшення кількості підписників за десятки тисяч доларів, масований постинг потрібних меседжів у мережу псевдоінформаційних сторінок в Fb.

"Майже 90% проєктів на цьому ринку – політика. Вона і приносить основні гроші. На останніх парламентських виборах попит на послуги був набагато вищий за можливості ринку", – резюмує Оксана Мороз.

Восени 2019 року дослідницька компанія InMind опублікувала результати щорічного опитування "Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році". Соцмережі як джерело новин для українців уперше обійшли телебачення. 68% проти 66%. Вже не вийде сказати, що в політиці все вирішує тільки телевізор. 

P.S.: Ми навмисно не згадували в тексті дії російських ботоферм і фабрик тролів. Це зовсім інший якісний рівень організації роботи, від якого Україна давно потерпає. Для дослідження маніпулятивних дій росіян у соцмережах потрібно писати окремий матеріал. Навіть серію матеріалів. 

Віктор Кіщак, для УП