Три екіпажі, біозахист та доба льоту. Гендиректор SkyUp розповів, як вивозили українців з Уханю
20 лютого у Харкові приземлився спецрейс з китайського міста Ухань. В Україну прибуло 45 українців та 27 іноземців, евакуйованих з епіцентру епідемії коронавірусу. Усі вони на момент посадки – без жодних ознак хвороби.
Про евакуацію просили більше людей, проте трьом українцям та одній іноземці відмовили через симптоми ГРВІ. Іноземкою виявилася одна з двох громадянок Казахстану, яких мали доставити в Алмати, де літак зробив зупинку по дорозі в Україну.
Ще одна українка не полетіла, бо не змогла забрати додому свого собаку. Дівчина звинуватила в цьому українське посольство. Міністерство охорони здоров'я пояснило заборону тим, що не може забезпечити тварині обсервацію (медичний нагляд за ізольованими здоровими людьми, який помилково називають карантином).
Евакуації передувала невизначеність.
Евакуація
З кінця січня різні країни взялись вивозити своїх громадян з Уханю: 29-31 січня місто залишили американці, японці, британці і турки, у перший тиждень лютого додому поїхали росіяни та французи. Українців вивезли одними з останніх.
В МОЗ про плани евакуації заговорили 7 лютого. За кілька днів українське посольство у Китаї опублікувало інструкцію для тих, хто записався на спецрейс.
Спочатку евакуацію планували на 11 лютого. Проте виникли проблеми з пошуком місця, куди відвезти людей, щоб ті перечекали інкубаційний період хвороби.
У той самий день група з 20 українців, які працювали у китайському парку розваг і жили в гуртожитку, поскаржилась, що через карантин вони сидять під замком. Вони попросили про допомогу і обурились, що вже "сидять на валізах", а влада відкладає обіцяну евакуацію.
Хвилювалися не тільки українці в Китаї. Паніка охопила частину українського суспільства та навіть місцевих чиновників.
Коли з'явились чутки, що евакуйованих розмістять у санаторії Обухова, тамтешня місцева влада категорично відмовилась їх у себе приймати.
МОЗ довго мовчало щодо місця призначення пасажирів та екіпажу літака. Говорили про щонайменше 4 локації, припущення продовжували ширитись. У результаті почалися протести в різних регіонах – на вулиці вийшли жителі Микулинців Теребовлянського району Тернопільської області та на Львівщині.
Читайте також: Якщо коронавірус прийде в Україну. Чи вистачить лікарень, фахівців та обладнання
Окремі проблеми виникли з посадкою літака. Через погодні умови він деякий час кружляв над Харковом, потім рушив на дозаправку в аеропорт "Бориспіль". І близько 12-ої години ранку таки сів у аеропорті Харкова.
Тільки вранці 20 лютого, коли літак вже мав приземлитися в Україні, стало відомо що евакуйованих мають розмістити у Нових Санжарах на території одноіменного медичного центру Національної гвардії у Полтавській області. Після того, як інформація підтвердилася, селище охопили протести. Місцеві мешканці перекрили дорогу та міст, палили шини та навіть вступили у сутички з поліцейськими, які приїхали на бронетранспортері.
Надвечір сутички правоохоронців і мітингувальників поновились. Горіли шини та дрова на під'їзді до медцентру. За словами джерела УП, місцеві навіть запалили барикаду перед автобусами з евакуйованими. Декілька вікон в автобусах були розбиті.
Депутати селища звернулись до влади із заявою, що вони "категорично проти" того, щоб розміщувати у себе людей. Пояснювалося це тим, що у них немає необхідних умов: "ні ізоляторів, ні боксів, ні належної вентиляційної системи".
У МВС повідомили, що будуть охороняти приміщення з евакуйованими з Китаю українцями. Медцентр візьмуть у подвійне кільце захисту. Там чергуватимуть піші патрулі, автопатрулі, працюватиме контрольно-пропускний пункт і система відеоспостереження.
Кабінет міністрів запевняє, що люди мають все необхідне:
"Як евакуйовані, так і персонал забезпечені спеціальними засобами індивідуального захисту. Посилена охорона та цілодобовий нагляд лікарів".
У компанії SkyUp, яка здійснювала евакуацію українців з Уханю, розповіли, що після прильоту впродовж доби літак буде проходити дезінфекцію, а екіпаж помістять на обсервацію разом з пасажирами.
Про те, чому саме літак SkyUp полетів до Уханю за українцями, як обирали екіпаж та як захищалися від можливого поширення коронавірусу, "Українська правда" розпитала Євгена Хайнацького, генерального директора авіакомпанії.
Літаки SkyUp регулярно виконували чартерні рейси до Китаю та вивозили українців з міста Санья на острові Хайнань після спалаху коронавіруса. Наразі жоден український перевізник не здійснює польотів до Китаю.
– Як вийшло, що саме SkyUp здійснював евакуацію українців з Китаю?
– Мінінфраструктури направило листа всім перевізникам України, було запрошення на нараду щодо евакуації наших громадян з Уханю.
На цій нараді в Мінінфраструктури компанія SkyUp відповіла, що ми готові до виконання такого рейсу.
Ми якраз завершили вивезення всіх наших громадян з Саньї. У нас була технічна можливість, тому ми взялися виконати рейс.
– Ви були єдині, хто погодився евакуювати українців з Уханю?
– У мене є інформація, що так, інші перевізники відмовились. Деякі одразу після листа, деякі зробили це на нараді. Фактично, викликалися добровольці, і ми стали тими добровольцями.
Звичайно, коли керівництво компанії ухвалювало рішення погодитися на цей рейс, ми зважували ризики, наслідки. Ми перш за все оцінили, що можемо ефективно його виконати. А по-друге, всі розуміли, що це наша громадянська позиція.
Після цього компанія надала фінансові умови, які мають бути сплачені за цей рейс. Погодили з представниками міністерств захист екіпажу, захист літака від можливого зараження.
– За чий рахунок відбувався переліт?
– За рахунок державного бюджету, його резервного фонду. Ця інформація оприлюднена, як і вартість перевезення.
– Яким чином обирали екіпаж для рейсу, це все-таки ризиковане завдання?
– Ми поставили питання працівникам компанії, хто має бажання виконати цей рейс. Як мінімум 50% всіх льотчиків та бортпровідників визвалися. Вони сказали, що це їхня робота та прямий обов'язок. Таких добровольців було в 5 разів більше, ніж потрібно було, аби здійснити політ.
Далі ми обрали екіпаж згідно з їхнім робочим графіком. Всього на рейсі їх було три. Жодної відмови від співробітників SkyUp не було.
– Що після рейсу буде з екіпажем? Які заходи безпеки вживалися?
– Разом з пасажирами і всіма супроводжуючими, екіпаж буде поміщений на обсервацію протягом 14 діб, як це і було погоджено напередодні рейсу.
Щодо заходів безпеки. Ми розбили літак на три зони. Перша зона – це перший салон, в якому знаходився і відпочивав після роботи у пасажирських кріслах екіпаж. З ними разом були супроводжуючі, представник МВС, лікарі.
Друга зона – така собі буферна. Вона була відгороджена від пасажирів. У цій зоні знаходився весь персонал, який обслуговував пасажирів, переодягнувся у інші костюми, була зміна масок, зміна окулярів, щоб контакт з пасажирами був якомога менший.
Пасажирів розмістили у третій зоні, яка була найбільшою.
Для нас важливо, що після приземлення літака до нашої компанії немає ніяких зауважень у виконанні рейсу. Всі пасажири задоволені тим, як пройшов переліт. У людей був піднесений настрій і відчуття порятунку. Вони в соцмережах зараз пишуть нам стільки доброго, слова вдячності.
– Скільки було медиків на борту літака?
– Це було також заздалегідь погоджено з МОЗ. Було два лікарі та одна медсестра.
– Чому літак кружляв над Україною перед тим, як остаточно приземлитися?
– Під час планування рейсу з Казахстану ми вночі отримали інформацію з Мінінфраструктури про необхідність зміни аеропорту прибуття.
Ми виконували рейс до Борисполя, але вночі нам повідомили, що ми маємо зробити посадку в Харкові. Після отримання інформації з Мінінфраструктури і МВС, ми виконали процедури і змінили напрямок польоту до Харкова.
Але коли вже прилетіли до державного кордону України, побачили, що весь Схід, всі аеропорти були закриті через туман. Літак кружляв та, не дочекавшись зміни погоди, полетів до Борисполя, який з самого початку був зазначений як резервний аеропорт. Поки ми кружляли, аеропорт Бориспіль був підготовлений.
Важливо розуміти, що для такого рейсу були одразу заплановані як основний, так і резервний літаки. Як основний, так і резервний аеропорт. Як мінімум три аеропорти, Київ, Харків та Львів були забезпечені необхідними заходами.
Бориспіль на найвищому рівні організував підтримку рейсу.
– Чому був змінений маршрут з Києва до Харкова?
– Це питання не до нас. Замовником нашого рейсу було Міністерство інфраструктури. Якщо вони як замовник змінили аеропорт, ми як первізник, якщо це не заперечує необхідним процедурам, маємо його змінити.
– Зараз така паніка відбувається в країні, на місцях відмовляються приймати цих людей...
– Якби в Україні детально вивчали інформацію щодо цього коронавірусу і бачили, скільки рейсів вилітає з Китаю щоденно, і це не евакуаційні рейси, а звичайні регулярні, вони б зрозуміли, що саме цього літака боятися не варто.
Кожен громадянин країни має право розраховувати на допомогу. Для людини важливо розуміти, що її врятують. Якщо чесно, ми в шоці від реакції частини суспільства.
– Дійсно, українське суспільство по-різному реагує на евакуацію. Ви стикалися з негативом?
– Навпаки, ми отримуємо безліч добрих коментарів у соцмережах, люди пишуть слова вдячності. Звичайно, особливо ті, хто прилетів на цьому рейсі.
– Це був складний рейс для екіпажу?
– Для будь-якого перевізника це дуже складний рейс. Ні один льотчик не може добу сидіти за штурвалом. Є норми, є закон, який не можна порушувати.
Тому, щоб виконати цей політ, який тривав більше доби, потрібно було три екіпажі. Була зміна екіпажу в Алмати.
Всі 16 членів екіпажу були задіяні максимально. Навіть коли вони відпочивали, вони підходили до пасажирів, спілкувалися з ними, допомагали.
Не було такого: якщо я зараз на відпочинку, то не чіпайте мене. Як би не було важко, ми працювали всі разом, ми підтримували людей.
– Чи будете якось преміювати екіпаж?
– Перша премія – вони 14 днів відпочинуть від важкої роботи (сміється). А якщо серйозно, компанія буде розглядати різні варіанти заохочення. Це дійсно був дуже важкий рейс, тому ми обдумаємо і премії, і відпустки для тих, хто його виконав.
