Вічний цар Росії. Чому Путін розігнав уряд та переписує Конституцію
15 січня президент Росії Володимир Путін анонсував радикальну конституційну реформу.
Серед запропонованих змін: посилення ролі Державної ради, парламенту та губернаторів, верховенство Конституції Росії над міжнародними законами та нові вимоги до кандидатів у президенти.
Багато експертів розцінили запропоновані зміни радше не як бажання реформ, а як набір шляхів до зміцнення або переформатування абсолютної влади, якою фактично наділений хазяїн головного кабінета Кремля, оскільки 2024 року він формально має піти з посади президента.
Як саме Путін хоче змінювати Конституцію, чому Медведєв подав у відставку та хто такий новий прем'єр Михайло Мішустін, розбиралася "Українська правда".
Відставка Медведєва та його майбутнє
У той день, коли Путін анонсував конституційну реформу, відбулася ще одна кардинальна зміна – багаторічний прем'єр-міністр і найближчий соратник хазяїна Кремля Дмитро Медведєв оголосив про своє звільнення з посади та відставку уряду.
Прем'єр пояснив, що це допоможе "розв'язати руки президенту Володимиру Путіну після його заяви про зміни до Конституції РФ".
Ні для кого давно не є секретом, що керівником Росії, незважаючи на назви посад, починаючи з 2000 року був виключно Путін. Втім, відставка його фактичного дублера не може не зацікавити.
Медведєв знайомий з Путіним ще з 1990-х, коли вони разом працювали в Санкт-Петербурзі. За роки знайомства один з наймолодших путінських товаришів встиг побувати на різних посадах ледь не у всіх органах виконавчої вертикалі – від президентської канцелярії до головного кабінета країни.
Саме у дуеті з Медведєвим Путін працював на двох найголовніших керівних посадах у Росії останні 12 років. 2008 року, коли за законом Путін не міг висуватись на наступний термін, "Єдина Росія" висунула в президенти Медведєва .
Після виборів той призначив Путіна прем'єром, а 2012 року зі спокійною душею покірно "повернув" президентське крісло назад господарю, отримавши за це посаду голови уряду.
Відставка прем'єра відбулася на фоні соціальних та економічних проблем Росії, інтерес до яких в останні тижні активно підігрівався у прокремлівських ЗМІ.
На перший погляд, звільнення Медведєва може означати, що між давніми друзями пробігла "чорна кішка". Але тільки на перший погляд.
Путін вже встиг знайти посаду для свого давнього соратника, анонсувавши введення посади заступника голови Ради безпеки Росії, куди й призначить Медведєва.
В українських реаліях таке призначення виглядало б засланням. Однак в Росії очолювана Путіним Рада безпеки має набагато більше ваги, тому, на думку деяких російських експертів, Медведєву фактично буде відведена роль такого собі "віцепрезидента", який ще й буде позбавлений господарських питань, від котрих він, здається, втомився в уряді.
Та й після анонсованих змін до Конституції збільшиться вага Держдуми, а роль уряду буде зменшена ледь не до виконкому. Доля його голови буде фактично позбавлена будь-яких геополітичних функцій.
Хто такий новий прем'єр Росії Мішустін?
Майже одразу після відставки уряду Медведєва Путін вніс кандидатуру нового прем'єр-міністра Росії – 53-річного Михайла Мішустіна. Новий глава уряду не відрізняється великою публічністю в РФ та не особливо розпіарений російськими ЗМІ. Можливо, це пояснюється тим, що Мішустіна частіше характеризують як "технаря", аніж чиновника чи політичного діяча.
Як і очікувалось у четвер, 16 січня Держдума підтримала призначення Мішустіна на посаду глави уряду. Адже у Росії в таких випадках зазвичай не буває несподіванок.
До державної служби життя і робота Мішустіна були пов'язані з технічними науками та комп'ютерними технологіями. Він закінчив Московський верстатоінструментальний інститут та отримав диплом інженера-системотехніка
У 90-х працював у Міжнародному комп'ютерному клубі, який займався залученням інформаційних технологій у країну, а в 1996 році очолив правління клубу.
На держслужбу Мішустін потрапив у 1998 році – у сферу оподаткування, де працював на різних посадах. У 2008 році пішов з державної служби, в 2010 році повернувся і став главою Федеральної податкової служби. Був її незмінним керівником увесь цей час. Як пишуть російські ЗМІ, на посаді Мішустін відзначився тим, що реформував податкову службу та впроваджував у її діяльність цифрові технології.
У 2010 році прізвище Мішустіна таки з'явилось у російських новинах – на той момент новий глава податківців потрапив до трійки найбагатших чиновників Росії за підсумками 2009 року. Його дохід склав 78,6 мільйона рублів, а разом з дружиною вони заробили 96,5 мільйона рублів. Основний дохід Мішустін отримав якраз за рахунок своєї зарплати в компаній UFG, де він був президентом
Одне з найбільших захоплень Мішустіна – хокей. Він не тільки є членом наглядової ради ЦСКА, але й сам, як і Путін, іноді бере участь в іграх.
Російське видання "Ведомости" повідомило про ще одне захоплення нового прем'єра. Знайомі Мішустіна розповіли журналістам, що він захоплюється музикою і навіть написав декілька пісень для популярного російського співака Григорія Лепса.
Як Путін хоче переписати Конституцію Росії?
Втім, головною подією, що вплине на подальше життя Росії, стала масштабна конституційна реформа, яку анонсував Путін. Це основні зміни, запропоновані президентом РФ.
Більше повноважень парламенту, держраді та губернаторам. Дума призначатиме прем'єр-міністра
Зараз, відповідно до Конституції Росії, прем'єр-міністра та весь склад Кабміну призначає президент за згодою Держдуми.
Путін пропонує змінити цей порядок таким чином, щоб главу уряду призначав не президент, а Державна дума. Проте глава держави зможе звільняти прем'єр-міністра.
Крім того, нижня палата парламенту буде затверджувати не тільки главу уряду, а й усіх віцепрем'єрів і міністрів за його поданням.
Російську форму правління лояльні до президента люди характеризують як "суперпрезидентську республіку". Те, що главу уряду буде призначати Держдума, має обмежити вплив "суперпрезидента" на виконавчу гілку влади. Таким чином, імовірно, йдеться про зменшення ролі та впливу на внутрішню російську політику наступника Путіна.
Нова міцна Держрада
Зараз Держрада в Росії – неконституційний дорадчий орган при президентові з туманними повноваженнями. У його роботі беруть участь губернатори, лідери фракцій Держдуми та її спікери.
Під час свого спічу Путін запропонував надати новий конституційний статус і розширити повноваження Держради. Проте які саме – наразі невідомо.
У російських ЗМІ існує припущення, що Путін, зміцнивши вплив і зацементувавши статус Держради, після закінчення свого президентського терміну може очолити її сам. Таким чином зберігши вплив та політичні важелі.
Обмежити в Росії дію міжнародного права
Путін запропонував у змінах до Конституції обмежити вимоги міжнародного законодавства та договорів, а також рішення міжнародних органів. Якщо дослівно, "вони зможуть діяти на території Росії тільки в тій частині, в якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій Конституції".
Російські ЗМІ називають це юридичною колізією, адже внести такі правки лише змінами до Конституції неможливо, потрібно оновлювати увесь основний документ країни.
Обмежувати дію міжнародного права в Росії взялися не сьогодні. Наприклад, ще у 2015 році Конституційний суд РФ ухвалив, що Росія залишається під юрисдикцією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), проте не зобов'язана виконувати його рішення.
Без іноземного громадянства та посвідки на проживання. Нові вимоги до кандидатів у президенти
Для потенційних кандидатів у президенти Росії, а також для всіх осіб, які обіймають "критично важливі для забезпечення безпеки" посади, пропонується закріпити такі вимоги:
- проживати на території РФ не менше 25 років,
- не мати іноземного громадянства або дозволу на проживання в іншій державі. Причому не тільки на момент участі у виборах, але і коли б то не було раніше.
Ця норма Конституції Росії може бути обумовлена декількома факторами.
По-перше, ймовірно, це може бути новим етапом так званої російської боротьби з іноземними агентами, яка давно триває в Росії.
По-друге, це може бути спробою формалізувати недопущення до участі у виборчих перегонах опозиційних лідерів, таких як Олексій Навальний або Михайло Ходорковський, які або проживали, або працювали чи навчались за кордоном.
Зменшити термін перебування президента на посаді
"У нашому суспільстві обговорюється конституційне положення про те, що одна і та ж особа не має обіймати посаду президента Російської Федерації більше двох термінів поспіль. Не вважаю, що це питання принципове, але згоден з цим", – сказав президент Росії.
"Що можна було б зробити, що стосується цих термінів – скасувати застереження "поспіль", – сказав Путін, відповідаючи на запитання про можливість конституційних змін.
Тобто наразі достеменно не відомо, як саме Путін пропонує обмежити в Конституції перебування на посаді президента Росії. Йдеться чи то про обмеження двох термінів поспіль, чи то двох термінів загалом. Таке розмите формулювання наразі залишає чимало простору для маневру.
Сам Путін вже перебуває на четвертому президентському терміні. Він керував країною з 2000 по 2008 роки, потім 4 роки був прем'єр-міністром РФ. У 2008 році Держдума РФ прийняла поправку до Конституції про збільшення президентського терміну з чотирьох до шести років. У 2012 році Путін пішов на третій, шестирічний, термін. У 2018 році він знову виграв вибори.
Путін 2024
При збереженні вже чинної заборони на третій поспіль президентський термін та за умови послаблення ролі президента в РФ в 2024 році Путін може претендувати одночасно на дві ролі: прем'єр-міністра та голови Держради.
Як зазначає російське видання "Медуза", скоріш за все чинний президент Росії збирається піти шляхом Нурсултана Назарбаєва в Казахстані й очолить Державну раду.
Незадовго до своєї відставки з посади президента Казахстана Назарбаєв розширював повноваження Ради безпеки, яку він очолив після свого довголітнього президентства. Вже новий президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв тепер змушений погоджувати з Назарбаєвим всі ключові призначення та рішення в державі.
Крім того, експрезидент очолив правлячу партію "Нур-Отан", а його роль "лідера нації" зафіксована у Конституції.
Якщо Путін захоче, йому ніхто не заборонить записати і себе в Конституцію Росії "лідером нації" чи навіть "лідером всія Русі".