Буча та Пума. Як арешт добровольців може бути пов'язаний зі справою Шеремета
Ця історія набула резонансу після обшуків у відомій піцерії Pizza Veterano та в одного з її керівників. Однак правоохоронці зацікавились не самим рестораном, а першопричину цих обшуків широкий загал спочатку не помітив.
Восени подружжя столичних АТОвців потрапило під варту за підозрою у підготовці вбивства. Вони відомі у вузьких колах ветерани, тому в мережі та на судах подружжя було кому підтримати. Але загальновідомою їхня справа стала не одразу.
Як стало відомо "Українській правді" з власних джерел, затриманих бійців можуть пов’язати зі справою журналіста Павла Шеремета. Його вбивство протягом 3 з половиною років залишалось на мертвій точці. А нещодавно нова влада непублічно пообіцяла повідомити про зрушення.
"Українська правда" розповідає, кого затримали правоохоронці, та в чому підозрюють АТОвців.
Буча та Пума. Що відомо про затриманих
Затримані – Владислав Грищенко та його дружина Інна. Обоє – добровольці, колишні бійці "Правого сектору".
Владиславу Грищенку із позивним "Буча" 41-рік. В добровольчому корпусі він займався розвідкою, очолював взвод, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Пізніше уклав контракт зі Збройними силами як сапер 95-ої окремої аеромобільної бригади.
У 2017 році Грищенко виступав у Київраді із проханням надати офіційний статус бійцям добробатів і створити у Києві вулицю Романа Шухевича
Його 40-річна дружина з позивним "Пума" до фронту, за її ж словами, працювала у СІЗО та Бучанській колонії. Має доньку від попереднього шлюбу.
Після фронту – була співзасновницею ветеранської ресторації "Патріот" у Львові, працювала у Pizza Veterano, де в день її затримання відбулись обшуки.
За словами засновника піцерії Леоніда Остальцева, правоохоронці під час обшуків "нічого не знайшли", вилучили подарунковий кинжал, тесак, легальну гвинтівку та патрони і смартфон.
Владислав Грищенко – неодноразово опинявся на лаві підсудних, вперше у 17 років, востаннє – 8 років тому.
У 1995 році його засудили до 4,5 років ув’язнення та конфіскації майна за крадіжку, 3 роки потому – до 5 років за шахрайство та вимагання.
У 2003 році Грищенко знову отримав термін – 7 років за хуліганство та побиття, за сім місяців йому накинули ще 7 років за грабіж.
На початку 2009 року майбутній АТОвець вийшов за умовно достроковим звільненням, але ненадовго – вже за два з половиною роки чоловіка знову ув’язнили за крадіжку. Грищенко мав просидіти 4 роки, але у кінці 2013 року, у розпал Революції гідності, звільнився раніше строку.
У 2017 році "Буча" попросив достроково зняти останню судимість, посилаючись на службу добровольцем, військові нагороди і позитивну характеристику.
Однак суд Грищенку відмовив, згадавши, що він був засуджений багато разів, і строки погашення його попередніх судимостей не встигали сплисти, бо кожного разу переривались новим злочином.
Серед аргументів, які тоді наводив чоловік, була його допомога поліції у розкритті злочину. Йдеться про вбивство 2016 року на Дніпропетровщині, точніше – планування вбивства. Сам злочин так і не стався, бо кілер-Грищенко здав замовника правоохоронцям.
Сам Грищенко потім розповідав телебаченню, що за співпрацю зі слідством йому обстріляли вікна. Крім того, за словами АТОвця його хотіли вбити, а кілером нібито мав бути інший член "Правого сектору" Ярослав Тарасенко. Нині Тарасенка звинувачують у співучасті у вбивстві ексдепутата російської Держдуми Дениса Вороненкова.
Як свідчать матеріали справи, оприлюднені у публічному реєстрі, підозру "Бучі" оголосили не з першої спроби. Слідчі нібито довгий час не могли знайти чоловіка – за місцем реєстрації не було ані його самого, ані повнолітніх родичів, через яких можна було б передати підозру. Сусіди розповідали, що Грищенка давно не було у квартирі.
Попри це, як йдеться у матеріалах слідства, 16 вересня 2019 року бійцю "вручено повідомлення про підозру", хоча вдома його так і не застали. Ймовірно, йдеться про заочне оголошення підозри.
Пізніше подружжя опублікувало відео, як у їхню квартиру приносили підозру. На записах видно, що правоохоронці, спочатку засунули папірці у двері, але потім самі ж їх забрали.
За два дні після заочної підозри Грищенка оголосили у розшук, а 24 вересня затримали на Волині. Наступного дня суд в Івано-Франківську арештував підозрюваного.
Його дружину затримали 5 листопада і за день теж відправили у СІЗО.
На підозри Грищенкам уже звернула увагу Оксана Коляда, міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Вона назвала справу непростою і сказала, що збирається взяти її на контроль.
У чому підозрюють добровольців
Далі подаємо версію слідства, озвучену на засіданні суду 6 листопада, та у матеріалах справи. "Українська правда" не має доказів правдивості цієї версії. Правоохоронці поки не демонстрували їх суспільству.
На початку липня 2018 року киянину Владиславу Грищенку нібито замовили вбивство жителя Івано-Франківської області. Він погодився і запропонував доєднатись до злочину дружині та другові на ім’я Іван Вакуленко. Останній теж учасник АТО, у мережі його називають позивним "Пістолет". Однак хто саме замовив злочин, слідство наразі не встановило.
За версією слідства, Грищенки разом із другом зробили вибухівку та поїхали на Франківщину на автівці, арендованій Вакуленком. При цьому прокуратура називає навіть точний держномер орендованого авто марки Фольксваген Джета та приблизний час, коли друзі виїхали з Києва.
Вранці 13 липня підозрювані приїхали у місто Косів до будинку чоловіка, якого мали вбити, і встановили вибухівку до автомобілю. Вона мала спрацювати, коли автівка рушить.
Але з невідомих причин вибуху не сталось. Минуло кілька годин, постраждалий встиг з’їздити за місто, а коли повернувся додому, сам помітив вибуховий пристрій і повідомив поліції. Про інцидент тоді писали місцеві ЗМІ.
Вже у перші дні слідство звернуло увагу на "підозрілий автомобіль темного кольору", який ввечері 12 – вранці 13 липня кілька разів проїжджав у Косівському районі. Правоохоронці припускали, що в цій автівці могли бути власники вибухівки.
Трохи пізніше слідство знов згадує автомобіль, але вже конкретний – Фольксваген Джета. На такому самому нібито пересувались Грищенки зі знайомим.
Ще у серпні 2018 року, більш ніж за рік до оголошення підозри АТОвцям, ця автівка потрапила в поле зору правоохоронців. Її зафіксували камери на столичному мості "Південний" 22-27 квітня 2018 року. Водночас, у поліції стверджували, що цей же Джета був у Косові під час вчинення злочину.
Протягом року розслідування правоохоронці проводили різноманітні негласні слідчі дії та експертизи. Результат однієї зазначений у публічних матеріалах. Поліцейські взяли на перевірку недопалки сигарет Владислава Грищенка, і експерт склав висновок, що клітини з цигарок співпадають з виявленими на деталях вибухівки.
Раніше слідство зазначало у матеріалах, що до злочину можуть бути причетні конкретні люди, які були у боргу перед "жертвою". Цих боржників було чи то четверо, чи то троє. Їхні імена у публічних документах зашифровані.
Подружжя Грищенків підозрюють у замаху на вбивство та незаконному поводженні зі зброєю. Справу, в якій вони фігурують, відкрили у липні 2018 року. Ще місяць тому розслідування вела Івано-Франківська поліція під керівництвом місцевої прокуратури. Нині за розслідуванням займається Головне управління Нацполіції, розташоване у Києві, а наглядає – Генеральна прокуратура.
Нещодавно у мережі з’явилась інформація про смерть третього фігуранта Івана Вакуленка. Про це це написала Інна Грищенко, інші ветерани та знайомі чоловіка. Він пішов з життя 18 жовтня. Що саме трапилось з Вакуленком, його друзі не вказували. Однак пізніше, пишучи про косівську справу, Грищенко згадувала "самогубство" (саме в лапках) Вакуленка.
За інформацією видання "Інсайдер", 18 жовтня Вакуленка з вогнепальним пораненням в голову знайшла у своїй квартирі його сестра. Прес-секретар Наталія Федоровська через кілька днів повідомила, що поліція Деснянського району відкрила провадження з попередньою кваліфікацією за статтею вбивство, однак пізніше справу перекваліфікували на "самогубство". У версію самогубства його побратими не вірять.
Інна Грищенко розповіла виданню, що Вакуленка викликали на допит у справі Шеремета. Про це він розповів за два дні до смерті – 16 жовтня. Допит мав відбутись 21 жовтня.
Журналісти спілкувалися з Інною ще до її затримання. Тоді вона заявляла, що все йде до того, що її чоловіку та Івану будуть "шити" справу Шеремета, і її ймовірно також будуть затримувати.
"Мій чоловік – колишній сапер, правосек і ветеран, з сімома довоєнними судимостями, який вже підозрюється в справі щодо підготовки вибуху у Косові. Він же ідеальний варіант. Я ж знаю, як це робиться", - припускала Грищенко.
Кого мали вбити і що про нього відомо
Мешканця Івано-Франківщині, який нібито мав загинути від вибуху, звати Михайло Чекурак. Чоловікові 61 рік, він мешкає у Косові, де і знайшов вибухівку під своїм авто. Значиться керівником місцевого осередку "Партії захисників Вітчизни".
Чекурак – не випадкова людина у Косові. Тамтешні ЗМІ неодноразово згадували його ім’я у контексті резонансних злочинів. Він має судимість, а у матеріалах однієї з його справ значиться, що чоловік "має авторитет у кримінальних колах".
Наразі Чекурак перебуває під судом у справі про розбій, яка теж пов’язана із вибухівкою.
За версією слідства, Чекурак вирішив помститись за погіршення стосунків із дружиною, яка пішла від нього. Винуватою у сімейних проблемах чоловік вважає тещу, якій протягом 2017-2018 року неодноразово погрожував розправою та вбивством. Зокрема, говорив тещі, що підірве її разом із майном.
Зрештою, Чекурак організував групу, яка напала на помешкання тещі, побила і пограбувала її, а пізніше підірвала тещин ресторан. При цьому останній інцидент стався у вересні 2018 року – вже після того, як Чекурак знайшов вибухівку у себе.
Зараз за ці напади судять 5 осіб: Чекурака та 4 спільники. І на відміну від "помічників" косівського авторитету, які чекають вироку у СІЗО, він сам швидко вийшов під заставу у майже 250 тисяч гривень.
У вільному доступі є й інші звинувачення Чекурака, які також перекликаються зі справою добровольців Грищенків. Вище ми згадували, що слідство розглядало як привід для нападу на Чекурака гроші, які він роздавав у борг. І ймовірно – не випадково.
У 2014 році косівчанина засудили за тиск на своїх боржників. Він роздавав ці кошти у 2006-2009 роках, а потім погрозами "вибивав" їх назад. У справі тоді було 8 потерпілих.
На початку 2018 року, того ж місяця, коли група Чекурака нападала на його тещу, йому вдалось зняти судимість за вимагання.
Чи пов’язана справа зі вбивством Шеремета?
Як писала сама Інна Грищенко, вже після арешту її чоловіка справу перевели у Київ, з формулюванням "у зв'язку з причетністю до інших злочинів". Вона додавала, що чоловікові "вішають" не лише замах на вбивство у Косові, але і журналіста Павла Шеремета.
Однак судячи за матеріалів провадження, яке є у розпорядженні УП, наразі там не згадуються інші злочини, крім івано-франківського.
Про це також говорить адвокат Масі Найєм, який представляв Інну Грищенко під час обрання їй запобіжного заходу:
"Чи вони можуть це зв’язати з Павлом Шереметом? Я не дуже впевнений, оскільки цього епізоду реально немає.
Можливо, вони отримали якісь беззаперечні докази причетності до інших ще злочинів. До яких саме – в матеріалах, які є в мене, там цього геть немає".
Чому Інна Грищенко пов’язує переслідування, в тому числі, зі вбивством Шеремета, адвокат не знає. Водночас, Найєм звертає увагу, що просто так розслідування не переводять до столиці. Це, на думку адвоката, може свідчити про певний зв’язок зі справою журналіста:
"Зазвичай, таке відбувається, коли є нагальна потреба. В даному випадку, можливо, ця нагальна потреба пов’язана з новими епізодами, які докупи дають підставу об’єднати кримінальні справи. Таким чином, уже об’єднана кримінальна справа буде розслідуватись у Києві".
Речниця Нацполіції Оксана Блищик не стала коментувати слова Грищенко про "причетність до інших злочинів", але назвала переведення справи до Києва "нормальною практикою":
"Головне слідче управління має право як центральний орган центрального апарату вивчати ці матеріали".
Крім того, на початку листопада слідство попросило прокуратуру продовжити терміни розслідування. Згідно з клопотанням поліції, яке є в розпорядженні УП, вона планує вручити підозру третьому фігуранту Івану Вакуленку, а також "з урахуванням встановлених обставин" змінити підозру Вакуленку та його знайомому або повідомити про нову.
Термін досудового розслідування у справі Грищенків має сплисти 16 листопада – саме до цього дня востаннє продовжили слідство.
Крім того, за даними УП, поліцейське розслідування у справі Грищенків веде старший слідчий у особливо важливих справах Василь Бирко. Він же займається розслідуванням вбивства Павла Шеремета.
Коли матеріал УП про затримання АТОвців та їхні підозри вже був оприлюднений, уважні читачі звернули увагу на ще один важливий факт. Влітку 2016 року Владислав Грищенко проходив службу у Донецькій області. Але у липні він знаходився у Києві і в дні вбивства Шеремета, ймовірно, тісно співпрацював з поліцією.
Про це свідчать матеріали дніпропетровського розслідування, у якому Грищенко допомагав правоохоронцям. Так, у червні АТОвець знаходився у військовій частині та домовлявся про вбивство фермера. А 5 липня, коли замовник поцікавився, чому Грищенко зволікає, той виправдовувався відпусткою у Києві.
Після цього дзвінка, що відбувся за два тижні до вбивства Павла Шеремета, кілер-Грищук "здав" замовника правоохоронцям, і почав спільно з поліцією працювати над його викриттям.
Що відомо про справу Шеремета
20 липня 2016 року автівка, в якій Павло Шеремет їхав зранку на роботу, вибухнула у самому центрі Києва. Шеремет помер у кареті "швидкої".
Це вбивство стало одним із найрезонансніших в Україні, на нього реагували не лише у рідній для Шеремета Білорусі та в Росії, де він працював. Із закликом покарати вбивць виступали політики та журналісти різних держав. Тодішній український президент Петро Порошенко називав розкриття вбивства "справою честі".
Але з часом питань менше не ставало. Ба більше, розслідування журналістів свідчили про те, що офіційно слідство чи то припустилось помилок, чи то навмисно закривало очі на деталі трагічного дня.
Активувати вибухівку могли з покинутого будинку на вулиці Івана Франка – там, за 170 метрів від місця злочину, підривник міг спостерігати за автівкою Шеремета.
Загибель журналіста одразу кваліфікували як "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб", ніхто навіть не припускав, що це сталось випадково.
Однак коли редакторка УП Олена Притула вимагала офіційно назвати подію терактом, адже автівка вибухнула у багатолюдному місці на очах у свідків, слідство з нею не погодилось.
Основні версії мотиву – професійна діяльність Шеремета та дестабілізація ситуації в Україні, тобто російський слід. Серед інших озвучувались "неприязнь у відносинах або особисті мотиви" і замах на Притулу, адже підірвана автівка формально належала саме їй.
Перші відеозаписи, на які потрапив момент закладання вибухівки, з’являлись у ЗМІ. Пізніше поліція закликала допомогти з пошуком свідка та показала підозрюваних із заблюреними обличчями.
Йдеться про двох людей – чоловіка приблизно 168-175 сантиметрів зросту з "іспанською" борідкою та його напарницю, яка була на 5 см нижча.
Подружжя Грищенків, якщо на них і справді чекає підозра у справі Шеремета, дійсно схоже на цей опис. І борідка, і невелика різниця у зрості, і статура АТОвців перекликається з виглядом людей, які вбили Шеремета.
Вони були у спортивних костюмах, чоловік – у кепці, напарниця – у капюшоні, спускались вулицею Івана Франка, то йдучи окремо, ніби незнайомі, то зупиняючись для спілкування. Близько 02:40 ночі жінка заклала вибухівку.
Інна Грищенко – активна користувачка Фейсбуку. Вона публікує фото, коментує політичні події, часто – по кілька разів на день. Але у той час, коли готувався вибух автівки у центрі Києва, жінка зникла з мережі на кілька днів. З 17 по 23 липня 2016 року на її сторінці не з’явилось жодного допису.
Також камери спостереження зафіксували осіб, які кілька днів ходили у районі будинку Шеремета, змінюючи зовнішність. Правоохоронці кажуть, що ці люди проводили "розвідку", перевіряли, де стоять камери. За годину до вбивства поряд з будинком Шеремета пройшла жінка, замаскована перукою та окулярами, а потім повернулась назад.
Міністр внутрішніх справ Арсен Авакова розповідав про велику групу росіян, які заїхали в Україну незадовго до вбивства, і теж потрапили під перевірку слідства.
Водночас, як вдалось дізнатись журналістам-розслідуванням, під пильний погляд правоохоронців потрапили не всі, хто мав би. Зокрема, біля будинку журналіста вночі довгий час знаходився колишній співробітник СБУ Ігор Устименко, з яким слідчі поговорили лише після резонансу у ЗМІ. Не допитали правоохоронці і таксиста, який зупинявся біля машини Шеремета у момент закладання вибухівки.
Ще одна деталь – СБУ вилучили сервер із відео з камер спостереження в одному з магазинів і повернула його порожнім.
Після публікації фільму-розслідування Арсен Аваков визнавав помилку у слідстві, назвавши її "недбалістю", яка "ні на що істотно не вплинула", хоча правоохоронці були змушені заново перевіряти всю інформацію. Імена тих, хто припустився помилки, так і не назвали.
***
У перші місяці розслідування вбивства Павла Шеремета правоохоронці намагались звітувати про досягнення, але з часом публічність сходила нанівець. Зрештою, у справі засекретили майже всі судові рішення, за якими журналісти могли хоч якось відслідковувати розвиток.
Новий президент Володимир Зеленський у роковину загибелі журналіста різко висловився про безрезультатність розслідування і сказав, що чекає на доповідь силовиків. Але після цієї доповіді його інтонація змінилась.
Зеленський разом з тодішнім очільником Нацполіції Сергієм Князєвим востаннє публічно розповідали про слідство 23 липня цього року. Жодних нових подробиць чи натяку на прогрес суспільство не почуло через нібито таємницю слідства.
Однак влада продовжує обіцяти розкрити злочин. А колеги, рідні та друзі Павла сподіваються почути не лише імена тих, хто заклав вибухівку, але і вирок для замовників вбивства.
Соня Лукашова
