Підкоритись суспільним бажанням. Що Зеленський робитиме з Донбасом
Президент Володимир Зеленський часто наголошує, що він обраний абсолютною більшістю українців. І запевняє, що зробить все, щоб не підвести своїх виборців.
"Ми дуже добре розуміємо соціологію, і нічого не робимо, поки не зрозуміємо, як це буде сприйнято суспільством," – наголошував глава Офіса президента Андрій Богдан в інтерв'ю "Українській правді".
Тож, результати досліджень щодо донбаського питання можуть підказати, на чому може зупинитися влада у спробах закінчити війну.
"Щоб все стало, як було" і зелене світло для перемовин з бойовиками
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним на початку жовтня, вже після підписання формули Штайнмаєра більше половини українців хочуть миру на довоєнних умовах.
Більшість обирає найбільш ідеалістичний варіант із запропонованих. Проте, коли йдеться про шляхи досягнення миру, суспільна думка стає досить гнучкою. І на перше місце виходить те, чого домагається Кремль.
Отже, переважна частина українців виступає за перемовини з бойовиками. Проте вкрай малоймовірно, що влада сприйме це як сигнал до дії. Розуміючи, якою буде реакція активної меншості.
Утім, не тільки страх перед Майданом має зупиняти Банкову від контактів з бандитами. Неприпустимість такого діалогу, схоже, є особистим переконанням Зеленського.
Згадаємо його перше "політичне" інтерв'ю, яке він дав у грудні 2018-го.
Висловлюючи думку, що з Росією можна домовитися "посередині", майбутній президент при цьому зазначив: "У Кремлі ж сидять ті, хто поставив цих, у "ДНР-ЛНР". Якби ці вирішували, треба було б з ними говорити, а так – який сенс? Треба з тими, хто вирішує".
Свою принциповість щодо цього питання Зеленський продемонстрував у червні, після зустрічі з президентом Франції.
Тоді перекладач, який говорив від імені Еммануеля Макрона, заявив: "Зеленський дав знаки зі свого боку, що він готовий іти на припинення вогню, готовий до діалогу з сепаратистами".
Зеленський спростував ці слова: "Тут є невелика помилка. Ми не готові до діалогу з сепаратистами… Ми готові діяти в мінському форматі".
Одночасно 36% українців підтримують налагодження економічних зв'язків з ОРДЛО. Такі настрої можуть надати рішучості Зе!команді якщо не в повному, то частковому знятті блокади.
Власне, президент уже доручив Кабміну розглянути питання про спрощення ввезення товарів на окупований Донбас. А міністр закордонних справ Вадим Пристайко у нещодавньому інтерв'ю анонсував відновлення виплати пенсій мешканцям ОРДЛО.
"Ми не скасовуємо блокаду, – зауважує Пристайко. – Повернення підприємств є передумовою її скасування. Але ж є блокада підприємств, а є, наприклад, товари щоденного вжитку для наших громадян. Навіть з точки зору економіки, чому ми не можемо продавати туди наші товари?".
Водночас на Банковій говорять, що у разі провалу "нормандського формату" міркуватимуть над планом "Б". Одна з таких ідей – повністю відгородитися від окупованого Донбасу.
Якщо влада зрештою піде на такий крок, вона може заручитися підтримкою щонайменше третини українців, які сьогодні виступають за припинення будь-яких фінансових контактів з ОРДЛО.
Гнучка соціологія і дві стратегії для Зеленського
Наприкінці вересня, перед підписанням формули Штайнмаєра, опитування щодо ситуації на Донбасі провела група "Рейтинг".
Анкета цього дослідження містила дещо інші формулювання, ніж у Центру Разумкова. Тому ми не можемо порівняти, як змінилися настрої українців до і після підписання формули Штайнмаєра.
Зате дані двох соціологічних служб є гарним прикладом, як "змінюється" суспільна думка в залежності від поставлених питань і пропонованих відповідей.
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", переважна частина українців підтримують заморожування конфлікту.
Щодо шляхів досягнення миру, більше половини респондентів виступають за миротворчу місію без росіян і місцеві вибори після повернення контролю над ОРДЛО і кордоном.
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі
До речі, саме це опитування запропонував прокоментувати Зеленському австрійський журналіст на 11-й годині пресмарафону. Президент сказав, що ще не бачив цього дослідження. Проте запевнив: окупований Донбас не отримає автономію.
Якщо Зеленський детально ознайомиться з даними групи "Рейтинг" і підкориться думці більшості, він має обмежитися двома стратегіями:
а) домагатися введення миротворців без російського контингенту (схвалюють 55% українців);
б) наполягати на тому, що Україна спочатку повертає контроль над ОРДЛО і кордоном, а потім проводить там місцеві вибори (підтримують 53%).
Поки що публічна риторика президента і його команди вписується у ці стратегії.
Заспокоюючи противників формули Штайнмаєра, Зеленський невпинно повторює, що виборів без повернення контролю над територією і кордоном не буде.
А на нещодавньому засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську українська делегація наголосила, що реалізація політичного блоку Мінських угод неможлива без виконання безпекових умов. Зокрема таких:
- розведення сил уздовж лінії розмежування;
- повноцінний моніторинг ОБСЄ;
- розпуск угруповань "ДНР-ЛНР";
- виведення іноземних військ і важкої техніки;
- встановлення контролю України над кордоном;
- забезпечення роботи українських партій, ЦВК, ЗМІ та іноземних спостерігачів.
Щодо миротворців, за словами Пристайка, це одна з ідей для плану "Б".
Окремо варто зазначити, що напередодні підписання формули Штайнмаєра 60% респондентів не змогли відповісти, чи підтримують вони цю ініціативу.
А наразі, за даними Київського міжнародного інституту соціології, 41% українців негативно ставляться до мітингів проти формули Штайнмаєра. Підтримують їх 26%, 22% респондентів вагалися із відповіддю. Нічого не чули про ці акції 10%.
Чи означає це, що більшість стала краще розуміти формулу Штайнмаєра, побачила в ній раціональне зерно і тому не підтримує акції її противників?
Навряд чи.
Проте це точно означає одне: більшість на боці Зеленського, а Зеленський – на боці більшості.
Національний консенсус
Прихильники провладної партії переважно підтримують ідею з контингентом ООН без росіян і місцеві вибори після встановлення контролю над окупованими Донбасом і кордоном.
Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі
Цифри, зазначені в колонці "Слуги народу", варто взяти на замітку багатьом політичним коментаторам, які переконані, що електорат Зеленського поголовно підтримує мир за будь-яку ціну.
Показово, що прихильники "Слуги народу", "Батьківщини", "Європейської солідарності" та "Голосу" переважно виступають за одне і те ж – миротворців без росіян і вибори на українських умовах.
Різниця в тому, що електорати партій Юлії Тимошенко, Петра Порошенка і Святослава Вакарчука здебільшого підтримують ідею з контингентом ООН.
Цікавий факт: серед прихильників "Європейської солідарності" та "Голосу" – політсил, які орієнтуються зокрема на активну патріотичну громадськість – є 37% тих, хто не проти виборів лише під контролем ОБСЄ, і 10-13% тих, кого влаштовує амністія бойовиків і створення "народної міліції".
"Червоні лінії"
Отже, якщо Зеленський не хоче йти проти очікувань, які переважають серед більшості українців, і свого електорату, він має сказати "ні":
- виборам без українського контролю над територією й кордоном;
- амністії бойовиків;
- створенню "народної міліції";
- миротворчій місії за участю росіян.
Власне, проти цього виступає і активна патріотична меншість.
Констатуємо, що соціальні протиріччя щодо донбаського питання не такі сильні й гострі, як часом малюють деякі оглядачі, яким не потрібна соціологія, щоб судити про настрої у суспільстві.
Серед українців є певний консенсус. І риторика влади поки що йому відповідає.
Інше питання, що сьогоднішня Росія не настільки слабка, щоб Кремль "зливав" ОРДЛО на українських умовах.
Євген Середа, для УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
