Зустрінь весну без пороху. У чому підозрюють Порошенка

Понеділок, 18 листопада 2019, 13:10
Зустрінь весну без пороху. У чому підозрюють Порошенка
фото: Дмитро Ларін

Вранці 18 листопада Державне бюро розслідувань передало Генпрокуратурі проєкт підозри експрезиденту Петру Порошенку.

Слідчі також підготували прохання зняти з Порошенка недоторканність, адже як народний депутат він досі захищений від правоохоронців. Їм потрібно спочатку отримати дозвіл Верховної Ради, і лише після цього можна буде вручити підозру.

Порошенко фігурує у багатьох гучних розслідуваннях. Однак поки йому підготували лише одну підозру. Її суть в тому, що колишній глава держави, зловживаючи владою, втручався у роботу Вищої ради правосуддя. 

Наразі документи від ДБР має розглянути генпрокурор. Він же вирішить, чи відправляти їх на схвалення парламенту.

"Українська правда" розповідає, що саме зробив Порошенко і чому це перетворилось на кримінальну справу.

Що зробив Порошенко і в чому суть підозри

У травні 2019 року Петро Порошенко призначив двох нових членів Вищої ради правосуддя за президентською квотою. 

Це відбулося вже через місяць після того, як суд зупинив конкурс, заборонив комісії визначати переможців на ці вакантні місця та передавати документи на підпис президенту.

Однак Порошенко все ж призначив свою квоту. Він зробив це 13 травня, коли було зрозуміло, що він не виборов крісло глави держави. Тижнем пізніше Порошенко вже не зміг би поставити підпис, адже 19 травня на Банкову зайшов Володимир Зеленський.

Посади у Раді правосуддя отримали Андрій Василенко, член Вищої кваліфкомісії суддів, та Михайло Ісаков, професор Донецького юридичного інституту МВС із посвідченням адвоката.

 
Передвиборчий слоган кандидата в президенти Володимира Зеленського
фото: волинські новини

Реакція Порошенка

"Щойно я почув феєричну дурість, яку оприлюднив голова ДБР. Оскільки я знаходився з візитом до Турецької Республіки, вимушений був скасувати декілька зустрічей і негайно повернутися в Україну. Повернутися, щоб продемонструвати: вони нікого не залякають, в них нічого не вийде!" – написав експрезидент у своєму Twitter.

Порошенко наполягає, що справа проти нього не має юридичної ваги:

"Звинуватити п'ятого президента України в захопленні державної влади – це смішно. Може, вони мають на увазі часи Януковича, і пан Труба з паном Портновим вирішили захищати Януковича?"

Що таке Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя призначає, звільняє, відсторонює та переводить суддів на інші посади, розглядає скарги на них і карає за дисциплінарні порушення. По дозвіл ВРП мають звертатись правоохоронці, які хочуть затримати чи арештувати суддю, та законотворці, які хочуть змінювати судову систему.

Рада складається з 21 особи, двох з яких призначає президент. Але працювати ВРП може і з неповним складом – для цього потрібно щонайменше 15 членів, серед яких більшість – судді.

Щоправда, юристи протримались у ВРП недовго. Вже 10 червня Володимир Зеленський скасував указ свого попередника "як незаконний". Пізніше новий президент оголосив конкурс на вакантні посади, а один зі звільнених, Михайло Ісаков, поскаржився на Зеленського до суду.

Наразі ДБР кваліфікує дії Порошенка за двома статтями:

  • дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ч. 3 ст. 109) та
  • зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364). 

Максимальне покарання за такі злочини – від п'яти до восьми років ув'язнення і позбавлення права обіймати певні посади.

Чому суд заморозив конкурс у ВРП

Повноваження членів Вищої ради правосуддя з президентської квоти мали закінчитись наприкінці квітня 2019 року. Навесні соціологічні дослідження говорили про високу ймовірність програшу Петра Порошенка на виборах, і, якби він не взявся за конкурс, претендентів на два вакантні місця обирав би вже Володимир Зеленський.

Реклама:
За півмісяця до першого туру президентських виборів, у середині березня 2019 року, Порошенко оголосив конкурс. За місяць конкурсна комісія вже визначала переможців першого етапу – тих, хто пройшов співбесіду. Стосовно цих 4 кандидатів, у межах другого етапу, почалась спеціальна перевірка.

Але один із учасників конкурсу, прізвище якого у списку не опинилось, побачив порушення у процедурі. Він пішов до суду, де попросив скасувати рішення комісії з добору кандидатів і зобов'язати її провести відбір за правилами.

Цей кандидат – Олег Омельчук, доктор юридичних наук, ректор Хмельницького університету управління та права, де викладав, до речі, депутат від "Слуги народу" Денис Монастирський.

Омельчук поскаржився на те, що 4 квітня пройшов співбесіду, але про її результати конкурсна комісія не повідомила ані того ж дня, ані пізніше. Водночас, за три дні після цього був складений список тих, хто перейшов до другого етапу.

З цього Омельчук зробив висновок, що його та інших учасників не допустили до подальшої участі у конкурсі, не повідомивши про результати співбесіди. При цьому вмотивоване рішення комісії стосовно першого етапу конкурсу не опублікували, тому ознайомитись з ним було неможливо.

Це все Омельчук назвав порушенням порядку проведення конкурсу, недотриманням принципів публічності та політичної нейтральності.

На час, поки суд мав розбиратись з претензіями Омельчука, він попросив тимчасово зупинити конкурс.

Скандальний Окружний адміністративний суд Києва погодився на такі заходи і 22 квітня заборонив визначати переможців і подавати їхні кандидатури президенту на призначення.

Рішення суду не стосувалось безпосередньо Порошенка, однак документи переможців не мали потрапити йому на підпис, зупинившись у конкурсній комісії. Але кандидати від Порошенка все ж зайшли у ВРП.

В яких ще справах фігурує Порошенко

Державне бюро розслідувань веде близько півтора десятка проваджень, у яких фігурує Петро Порошенко. Він залишається свідком у цих справах, допоки не отримає офіційну підозру.

Значну кількість розслідувань проти колишнього президента ініціював юрист Андрій Портнов, який не приховує свого бажання помститися за вигнання з країни.

Портнов був заступником глави Адміністрації Віктора Януковича і повернувся в Україну після перемоги Зеленського. Після того він пообіцяв посадити Порошенка, анонсувавши "десятки заяв про злочин".

Протягом кількох місяців Держбюро дійсно отримало скарги від Портнова і взялося за експрезидента.

У Порошенка неодноразово заявляли про політичні переслідування з боку Портнова, а голову ДБР Романа Трубу назвали "інструментом в руках поплічника Віктора Януковича".

Сутичка у Керченській протоці
ДБР розслідує можливу державну зраду Порошенка, на яку поскаржився Портнов. Йдеться про моряків, які пішли у перехід з Одеси до Маріуполя і потрапили у російський полон біля Керченської протоки. 

Мовляв, Порошенко навмисно відправив військових на конфлікт з росіянами, щоб зірвати вибори, оголосивши воєнний стан.

Реклама:
Менше ніж за місяць після початку розслідування Портнов повідомив, що Генпрокуратура, тоді ще підконтрольна Юрію Луценку, закрила справу. У відомстві це ані підтверджували, ані спростовували. 

Тижнем пізніше Портнов повідомив чергову новину: розслідування "держзради" поновили. Зробила це все та ж ГПУ Луценка, відмовляючись від офіційних коментарів.

"Кузня на Рибальському"
Справу "Кузні", якою раніше володів Порошенко, також відкрили після заяви Портнова. Це була одна з перших помст юриста, за версією якого експрезидент розкрадав бюджетні кошти через суднобудівельний завод, а потім відмив незаконні доходи, оформивши продаж підприємства. 

Угоду провели через офшори. Порошенко таким чином нібито легалізував 300 мільйонів доларів.

Офіційно розслідування стосується ухилення від сплати податків та відмивання злочинних доходів під час купівлі-продажу заводу у 2018 році.

Телеканал "Прямий"
Цю справу теж відкрили за заявою Портнова. Він стверджує, що Порошенко у складі організованої злочинної групи нібито заволодів телеканалом "Прямий". При цьому медіа оформили на офшорку, а фіктивним власником записали ексрегіонала Володимира Макеєнка. 

На початку листопада у Макеєнка провели обшуки. У ДБР тоді відзначили, що обшуки стосуються справи про ухилення від сплати податків при придбанні телеканалу "Прямий". 

Захоплення влади
У червні ДБР взялось за злочин, який у діях влади розгледів уже не Портнов, а наближені до кума Путіна Віктора Медведчука депутати Нестор Шуфрич і Василь Німченко. 

Порошенко, ексспікер Ради Андрій Парубій та експрем'єр Володимир Гройсман нібито сфальсифікували документи про формування коаліції і незаконно призначили Кабмін. 

З точки зору Німченка і Шуфрича, на момент призначення уряду Гройсмана у Раді не було законної коаліції.

Відпочинок на Мальдівах
У серпні ДБР почало розслідувати можливу організацію незаконного перетину кордону Порошенком. Йдеться про його родинний вояж на Мальдіви.

Журналісти-розслідувачі ще у січні 2018 року розповіли, як тодішній президент провів Різдвяну відпустку на островах, при цьому вилетівши з країни під іншим ім'ям і оселившись у готелі як "Mr. Petro Incognito (Ukraine)". 

Попри значний резонанс матеріалу офіційно перевіряти ці факти взялись тільки за півтора роки, та й лише з подачі Портнова.

Суддя Чаус
У липні ДБР почало розслідувати вивезення до Молдови судді Миколи Чауса. Суддя, у якого знайшли гроші у трилітровій банці і якого підозрювали у хабарництві, сховався від слідства. У втечі з країни йому, ймовірно, допомогло попереднє керівництво України.

Провадження офіційно відкрили "за публікаціями у ЗМІ". 

Контроль над суддями
Вплив на судову систему правоохоронці шукають не лише у призначеннях членів ВРП, за які вже підготували підозру. У ДБР є ще одна справа, в якій йдеться, що Порошенко вчасно не призначав суддів на посади, тобто не підписував відповідні укази. Історію одного з таких служителів Феміди, який так і не дочекався підпису президента, торік розповідала УП.

Схеми в енергетиці
Більшість скандальних історій за участі Порошенка розслідує Державне бюро розслідувань. Але одну відому справу відкривала також Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Читайте більше: Електричний стілець. Як оточення президента готується до тіньової приватизації енергетики

Колишній власник компанії "Енергомережа" та учасник корупційних схем в енергетиці Дмитро Крючков після програшу Порошенка здався українським правоохоронцям та заявив про злочини оточення експрезидента.

За словами Крючкова, Порошенко та близький до нього нардеп Ігор Кононенко координували привласнення близько 6 мільярдів гривень державного "Центренерго". 

Під час передвиборчої гонки про це також розповідали журналісти. Однак справу відкрили вже після явки з повинною Крючкова.

"Крадіжка" техніки з АП

28 травня новопризначений секретар РНБО Олександр Данилюк звинуватив попередників у вивезенні з Адміністрації президента моніторів і серверів із секретною інформацією. Вже наступного дня ДБР почало розслідувати зникнення техніки.

У свою чергу, у Порошенка відповіли, що техніка в ситуативній кімнаті була орендована і потім її повернули власнику, а конфіденційних даних на серверах не було.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді