Рінат Ахметов, ввівши в оману АМКУ, монополізував коксохімічну галузь
Рінат Ахметов – олігарх, який контролює 30% українського ВВП. Так в одному з інтерв'ю оцінив потенціал мільярдера інший український олігарх Ігор Коломойський.
Видання Forbes назвало Ахметова найбагатшою людиною України й оцінило його статки у 6 млрд доларів.
Енергетичні й страхові компанії, банк, медіа, транспортний бізнес, сільське господарство, гірничо-металургійний комплекс та елітна нерухомість. Це загальний, але далеко не повний перелік активів олігарха. Кожен з яких – частина великої міжнародної корпорації СКМ.
І хоча Рінат Ахметов декларує цілковиту відкритість, вона доволі примарна і стосується тільки тих активів, які він набуває "+/-" законним шляхом.
Якщо ж актив дістається олігарху в обхід закону, то до моменту його легалізації бенефіціаром зазначається підконтрольна одиниця або довірена особа. Саме цю схему мільярдер наразі "удосконалює", поглинаючи металургійну та коксохімічну промисловості України й розширюючись у США.
Лише за перше півріччя поточного року в Україні вироблено 10,24 млн тонн чавуну та 10,93 млн тонн сталі. За даними "Металургпрому", такі обсяги забезпечують Україні 10-те місце на світовій арені серед 40 інших країн-виробників цих металів. У свою чергу, експорт сталі та чавуну забезпечує притік валюти в Україну.
Найбільшими виробниками сталі та чавуну в Україні є заводи Ріната Ахметова та Вадима Новинського, які входять в групу компаній "Метінвест": ПрАТ "Азовсталь", ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь".
У травні 2018 року олігархи розширили карту металургійних активів і взяли під контроль іще один масштабний об'єкт – ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" (ДМК). Лише за липень цього року на комбінаті виготовили понад 200 тис. тонн металу.
Формально комбінат належить корпорації ІСД, співвласником якої є народний депутат Сергій Тарута. Але обладнання цього комбінату – трансформатори та доменні печі – у травні 2018 року за 400 млн грн викупило сусіднє підприємство – "Дніпровський коксохімічний завод", підконтрольний Рінату Ахметову та Вадиму Новинському.
Договір купівлі-продажу був доволі сумнівним. На початку 2019 року ДМК навіть намагався через суд скасувати його, але програв вже у двох інстанціях.
Тож тепер Рінат Ахметов та Вадим Новинський контролюють 4 найбільші металургійні об'єкти України. І, щоб ці заводи працювали, їм потрібен кокс…
Коксохімічні активи Ахметова та Новинського
Коксохімічна промисловість – галузь, яка об'єднує підприємства, що займаються видобутком та переробкою кам'яного вугілля, утворюючи спеціальний вид палива – кокс.
Сталь та чавун неможливо було б виробити без коксу, а останній – без коксівного вугілля. Саме тому цей вид вугілля ще називають металургійним. Видобутком такого вугілля в Україні займається, зокрема, ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" – найбільше підприємство такого типу в країні. За перше півріччя 2019 року воно видобуло 2,172 млн тонн енергетичної сировини.
Співвласником шахтоуправління влітку 2018 року через компанію "Metinvest B.V." (Нідерланди) став Рінат Ахметов та 4 інші фірми: "Mastinto Trading Limited" (Кіпр), "Misandyco Holdings Ltd" (Кіпр), "Treimur Investments Limited" (Віргінські острови) та "Altana Limited" (Віргінські острови).
Всі чотири компанії не випадкові: записані на довірених осіб або виведені в офшори, у партнерстві з якими олігарх останні два роки поглинає коксохімічний ринок України.
Важлива ланка цього ринку – коксохімічні заводи, на яких видобуте вугілля перетворюють на кокс. Загалом в Україні дванадцять таких коксохімічних заводів, чотири з них розташовані на тимчасово окупованій території. На підконтрольній території залишилось лише вісім коксохімів, п'ять з яких прямо чи опосередковано контролює Рінат Ахметов і його бізнес-партнер Вадим Новинський.
Так, "Авдіївський коксохімічний завод", "Металургійний комбінат "Азовсталь" та "Запоріжкокс" були у власності Ахметова та Новинського ще до окупації Донбасу. Натомість, "Дніпровський коксохімічний завод" та "Южкокс" тоді належали російському олігарху Роману Абрамовичу.
У березні 2018 року Роман Абрамович заявив, що продав майже усі активи, якими володів в Україні. Залишилась тільки одна транспортна компанія – "ЄвразТранс Україна".
І в цей момент два українські коксохімічні заводи з власною тепло-електростанцією застигли у повітрі. Зі слів Абрамовича, "Дніпровський коксохімічний завод" і "Южкокс" вже не належали йому, але формально… іще не належали Рінату Ахметову. Щоб придбати ці заводи, олігарх мав отримати офіційний дозвіл від Антимонопольного комітету України.
За цим дозволом компанія олігархів "Private Limited Liability Company Metinvest B.V." (м. Гаага, Нідерланди) звернулася до АМКУ ще наприкінці 2014 року. Так, Metinvest просив надати дозвіл на придбання контрольного пакету акцій "Дніпровського коксохімічного заводу". Антимонопольний комітет три роки розглядав цю заяву й лише у 2018 році попередньо відмовив компанії у купівлі заводу, бо, за висновками комітету, така концентрація могла призвести до монополізації ринку.
– Після аналізу ситуації були надані попередні висновки, в яких АМКУ бачить монополізацію... Це ще не відмова – у "Метінвесту" є можливість відреагувати на попередні висновки, – заявив тоді голова АМКУ Юрій Терентьєв.
Таку ж думку в листі до Антимонопольного комітету висловило й Міністерство економічного розвитку і торгівлі: "ринок коксохімічної продукції оцінюється як із незначним рівнем конкуренції та з високим рівнем концентрації".
"Українська асоціація виробників феросплавів та іншої металургійної продукції" також виступила проти купівлі Ахметовим ще одного коксохіму: "Рівень конкуренції на ринках коксу та коксохімічної продукції є незначним... Вказана концентрація призведе до збільшення впливу компанії "Private Limited Liability Company Metinvest B.V.".
Протестував проти концентрації акцій заводу і споживач коксохімічної продукції ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", підконтрольний олігарху Ігорю Коломойському. У листі до АМКУ підприємство вказало, що вже неодноразово відчувало наслідки монополізації ринку компаніями Ахметова. Феросплавний завод написав, що вже існуюче монопольне положення дозволяє "Метінвесту" формувати монопольні ціни на кокс.
Без дозволу Антимонопольного
Тож поки Антимонопольний комітет України вивчав протести приватних та державних підприємств і вирішував, чи надавати Ахметову та Новинському дозвіл на купівлю акцій "Дніпровського коксохімічного заводу", змінилися власники цього активу.
Так, з 2014 року Дніпровським коксохімом володіють чотири компанії: "Mastinto Trading Limited" (Кіпр), "Misandyco Holdings Ltd" (Кіпр), "Salurex Limited" (Кіпр) та "Altana Limited" (Віргінські острови).
У 2018 році змінилася структура власності "Mastinto Trading Limited". Кіпріотку Анну Кореліду (Anna Korelidou), яка володіла і керувала цією фірмою з 2010 року, замінив інший кіпріот Хрісоваланто Тампориді (Chrysovalanto Tampouridi). Він також є директором іншої кіпрської компанії – "Nourteno holdings ltd", яка володіє акціями "Чорноморського суднобудівного заводу". Останній входить до структури власності суднобудівного субхолдингу SMG "Смарт-холдинг" Вадима Новинського.
У 2018 році також відбулися зміни у структурі власності ще одного власника Дніпровського коксохіму – кіпрської "Misandyco Holdings Ltd". Фірму переписали на кіпріотку Александру Дамоціду (Alexandra Damotsidoy) й перереєстрували за однією адресою із іншою кіпрською компанією, якою володіє безпосередньо Вадим Новинський – "Adeona holdings limited".
Таким чином олігархи Ахметов та Новинський встановили контроль не над коксохімічним заводом, а над фірмами, які ними володіють. Це трапилося у 2018 році, в період, коли Антимонопольний комітет продовжував вивчати коксохімічний ринок.
Вивчаючи ринок, АМКУ звертався і до конкурентів "Метінвесту". Щоб зрозуміти їхню частку на ринку. Одним з конкурентів, згідно з рішенням комітету, є коксохімічний завод "Южкокс". Формально, завод записано на кіпрську компанію "Dashuria Ltd". До 2018 року ця кіпрська фірма належала компанії "Palmrose BV" (Нідерланди), що була 100% дочірньою компанією групи "Evraz" (РФ) Романа Абрамовича.
Наприкінці 2017 року співвласниками "Dashuria Ltd" стали три вже знайомі фірми: "Mastinto Trading Limited", "Misandyco Holdings Ltd" та "Altana Limited". А вже в січні 2019 року серед акціонерів з'явився безпосередньо "Metinvest B.V." Ріната Ахметова та "Prime meridian holdings", записаний на колишнього помічника олігарха. Тож, на початку 2019 року, коли АМКУ розглядав "Южкокс" як конкурента "Metinvest", цей коксохімічний завод вже входив у групу компаній Ріната Ахметова й, відповідно, втратив такий статус.
Новий співвласник "Южкоксу" Вадим Новинський відмовився коментувати купівлю нового активу:
– Я не знаю, кому належить "Южкокс". І чи не належить він компанії "Метінвест". Зверніться туди – вони вам дадуть відповідь.
У відповідь на запит, чи повідомив "Metinvest" Антимонопольний комітет про купівлю акцій "Южкоксу", компанія Ахметова відповіла, що придбала частку, яка становить менше 25% акцій:
– "Метінвест" придбав у підприємстві "Южкокс" частку, що не становить 25% і не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав Групі "Метінвест" як акціонеру. Тобто дозвіл Антимонопольного комітету в цьому випадку не потрібен.
Справді, частка "Метінвесту" становить не 25%, а 23,7%. Разом з тим, це не єдина компанія, через яку олігарх контролює "Южкокс". Окрім близьких до Новинського – "Mastinto Trading Limited" та "Misandyco Holdings Ltd", в структурі власності з'явилася ще одна дуже близька до Ахметова фірма: "Prime meridian holdings". Станом на березень цього року вона належала нардепу кількох скликань, члену тодішньої Партії регіонів – Сергію Кию.
Впродовж 2001-2006 років він був помічником Ріната Ахметова у ФК "Шахтар".
По факту Ахметов з Новинським та їхніми офшорними партнерами перекупили у Романа Абрамовича компанії, які володіють "Южкоксом" та "Дніпровським коксохімічним заводом". І все це було зроблено без погодження з Антимонопольним комітетом України, протягом 2017-2019 років. Останню покупку оформили за декілька місяців до того, як Антимонопольний комітет надав дозвіл на концентрацію Дніпровського коксохіму.
Екс-уповноважена АМКУ Агія Загребельська, яка брала участь у розгляді справи щодо надання дозволу "Метінвесту" на купівлю акцій "Дніпровського коксохімічного заводу", зауважує, що члени комітету знали, що Ахметов вже опосередковано встановив контроль над заводом:
– Були ознаки того, що концентрація вже проведена. Вони проявлялися в зміні фізичних осіб в органах управління Дніпровського коксохіму, зміні структури власності. Вони проявлялися у змінах щодо ринкової поведінки ще до того, як АМКУ дав дозвіл на концентрацію. Були відповідні службові записки від департаменту концентрації, в яких було зазначено, що концентрація, можливо, вже відбулася.
– За таке порушення законодавством передбачено штраф до 10% доходу виручки двох учасників концентрації за попередній рік, – зауважує Агія Загребельська.
Але факти, викладені у службовій записці, не розслідували. Відповідно, Ахметова ніхто не оштрафував. Приязні відносини з колишнім президентом Петром Порошенком, бізнес-партнер з широкими можливостями й депутатським мандатом Вадим Новинський, декілька офшорних компаній й довірених осіб – це все, що потрібно, щоб монополізувати галузь коксохімічної промисловості, без якої наразі неможливе виготовлення сталі та чавуну.
Вугільні активи в США
Для стабільної роботи українських коксохімічних заводів потрібна сировина – коксівне вугілля. В Україні його запасів недостатньо. За даними Державної служби статистики, у 2018 році найбільше металургійного вугілля завозили із Російської Федерації (70,2%).
Але з першого червня поточного року Росія ввела санкції, якими заборонила імпортувати в Україну коксівне вугілля без попереднього погодження з міністерством економічного розвитку Російської Федерації.
Така залежність від домовленостей з урядом РФ для Ахметова містить ризики зупинки не тільки коксохімічних заводів, а й усього металургійного комплексу. Тож, олігарх почав шукати інші шляхи забезпечення своїх заводів сировиною і, зокрема, розширювати перелік вугільних активів у США. У наступній частині, присвяченій Рінату Ахметову, ми детальніше розповімо про ці активи.
Це другий матеріал з серії публікацій про довірених осіб українських олігархів, проведених проектом Pep.org.ua "Центру протидії корупції" у партнерстві з "Українською правдою" та програмою "Схеми" ( Радіо Свобода).
Перший матеріал присвячений українському олігарху Ігорю Коломойському – за лінком.
Більше документів та фактів про згаданих політично викритих осіб та їхніх близьких співробітників можна знайти на сайті Pep.org.ua
Надія Бурдєй, Центр протидії корупції
