Голови комітетів. "Слуга народу" визначилася з посадами в парламенті. Хто ці люди
З дня позачергових виборів до Верховної Ради минуло два тижні.
Через судові розбірки на окремих округах Центральна виборча комісія поки не може оголосити остаточні підсумки голосування, що не заважає переможцям виборів готуватися до майбутньої роботи.
Слідом за тижневим тренінгом у Трускавці, в партії президента Володимира Зеленського "Слуга народу" приступили до розподілу своєї величезної фракції на групи.
Поки в партії роздумують над тим, як організувати керовану роботу в групах, і шукають екзотичні способи присікти можливу корупцію, постало ще одне нагальне питання – призначення відповідальних за парламентські комітети.
За даними "Української правди", орієнтовний розподіл парламентських функцій між своїми представниками у "Слузі народу" пророблявся ще по ходу виборчої кампанії, а деякі потенційні керівники напрямків навіть встигли зібратися на "установчі збори" за інтересами.
Однак попередній список ймовірних голів комітетів вдалося узгодити вже під час тімбілдінгу в Трускавці.
"Українська правда" розповідає, кого ж президентська партія номінує на важливі парламентські посади.
Данило Гетманцев
Комітет податкової, митної та фінансової політики
("Слуга народу" пропонує об'єднати в один комітети податкової та митної політики і фінансової політики і банківської діяльності)
41 рік. Родом з Києва. Юрист
Здобув правничу освіту в Київському університеті імені Тараса Шевченка. Після завершення навчання почав працювати там же спершу асистентом, а пізніше – доцентом. З 2013 року є професором кафедри фінансового права.
Гетманцев – адвокат з 15-річним стажем. З 2003 року – почесний президент юркомпанії "Юрімекс", близько 6 років був її директором.
З 2009 року також входить до неформального об'єднання опікунської ради лікарні "Охматдит". В автобіографії Гетманцев розповідав, що допомагає медзакладу в "отриманні фінансування ліків, боротьбі з незаконною забудовою території".
Протягом 4, 5 і 6 скликань Верховної Ради був помічником нардепа-"регіонала" Володимира Сівковича.
У 2016 році Гетманцев взяв участь у конкурсі на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Він вибув за результатами підсумкового рейтингу. Вниз рейтингу Гетманцева спустили закриті "психологічні тести", результати та критерії оцінки яких не оприлюднюються.
Під час конкурсу Громадська рада доброчесності у 2017 році спершу визнала Гетманцева "недоброчесним". Він попросив переглянути рішення.
Пізніше ГРД скасувала свій висновок, однак звернула увагу Вищої кваліфкомісії суддів на факти, які можуть свідчити про невідповідність Гетманцева критеріям доброчесності та професійної етики.
Йшлось, зокрема, про те, що він був одним із співзасновників ТОВ "М.С.Л." – оператора державних лотерей, на діяльність якого у 2015-2017 роках були накладені санкції рішенням РНБО.
СБУ розслідувала можливу причетність "М.С.Л" до фінансування тероризму. Однак справу закрили за відсутністю доказів. У травні 2018 року санкції РНБО були зняті з "М.С.Л".
Своїх 0.02% в "М.С.Л." майбутній нардеп позбувся у травні-червні цього року.
Сумніви у Громадської ради доброчесності також викликали задекларовані Гетманцевим доходи: в авторитетній юридичній компанії "Юрімекс" за 2012 – 2016 роки вони в середньому не перевищували 40 тисяч гривень на рік.
У реєстрі декларацій опублікований один звіт кандидата в нардепи – ще з часів конкурсу до Верховного суду. Тоді він вказав, що у 2015 році заробив на різних посадах 209,3 тисячі гривень, а на рахунках і готівкою мав 64 тисячі гривень, трохи менше 4 тисяч доларів і 51,7 тисяч євро.
До Верховної Ради 9-го скликання Гетманцев йшов 20-им номером у списку партії "Слуги народу".
Дмитро Наталуха
Комітет з питань економічної політики
31 рік, родом з Києва. Юрист
Закінчив Інститут Міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Рік навчався на факультеті міжнародної політики та міжнародних відносин у Кембриджському університеті, Велика Британія.
З 2007 по 2013 роки працював в юридичних компаніях Spenser & Kauffmann, Ільяшев і Партнери, Baker McKenzie. Юрист у сферах банківського, фінансового права, залучення іноземних інвестицій.
У 2015 році, за часів Міхеіла Саакашвілі, був обраний на конкурсі на посаду голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області. Призначений президентом Порошенком, ним же і звільнений у лютому 2017-го року.
Чоловік Олени Шкрум, народної депутатки від "Батьківщини", яка другий раз була обрана до парламенту 9-го скликання під 22 номером у списку партії.
Напередодні передвиборчої кампанії Наталуха був учасником ліберального суспільно-політичного руху "Люди важливі", співзасновниками якого були нинішній заступник голови ОПУ Олексій Гончарук, депутат Київради Сергій Гусовський та виконавчий директор "Українського інституту майбутнього" Віктор Андрусів.
"Люди важливі" створювали під парламентську кампанію. Однак політичний рух так і не став учасником перегонів.
Брав участь у телепроекті "Нові лідери", де пропонував "створити з України популярний туристичний бренд, здатний залучати велику кількість туристів". У фінальну 10-ку так і не потрапив.
На виборах пройшов за списками "Слуги народу" під номером 14.
Юрій Арістов,
Комітет з питань бюджету
44 роки, родом з Києва. Підприємець
Навчався у Київському військовому інституті телекомунікації та інформатизації.
Арістову належить компанія-імпортер риби та морепродуктів "Атлантік-Юмма". Також він є власником або співвласником ще кількох підприємств, що займаються торгівлею, виробництвом їжі та постачанням страв, ресторанною діяльністю, переробленням риби і морепродуктів тощо.
Серед іншого, Арістов володіє рестораном Fish House, а керує ним дружина кандидата Марина, відома глядачам як учасниця шоу "Холостяк".
Серед партнерів "слуги народу" – дружини президента Володимира Зеленського та його першого помічника Сергія Шефіра. Разом із першою леді та Ларисою Шефір Арістов володіє ТОВ "Зеларі Фіш", що спеціалізується на переробленні, консервуванні та торгівлі рибою і морепродуктами. Зареєстрований бізнес за тією ж адресою, де знаходиться ресторан Fish House.
На вибори йшов 42-им у партійному списку.
Олександр Ткаченко
Гуманітарний і інформаційний комітет
53 роки. Родом з Києва. Генеральний директор "1+1 Media"
Закінчив факультет журналістики у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Має диплом Harvard Business School та завершив навчання у INSEAD Business School в Сінгапурі за програмою "Value Creation for Owners and Directors".
На початку 90-х Ткаченко працював президентом продакшн-студії "Нова мова", яка виготовляла телепрограми "Післямова" і "Обличчя світу" для каналів УТ-1 та "Інтер".
У 1996 році разом з усім своїм продакшеном перейшов на 1+1, де почав працювати заступником генерального продюсера каналу. Ткаченко є одним із творців Телевізійної служби новин, яка виходить на "плюсах" і донині.
Згодом він працював на "Новому" та створював новинну програму "Репортер", а в 2003-му неформально очолював весь медіа-холдинг Віктора Пінчука, куди входять ІСТV, СТБ та "Новий".
У 2008-му Ткаченко коротко працював у Москві заступником гендиректора телеканалу "РЕН-ТВ".
Того ж року він повернувся до Києва і з серпня 2008-го почав очолювати медіа-холдинг "1+1 Media", співвласником якого є Ігор Коломойський.
В інтернеті можна знайти безліч аудіозаписів, де Коломойський у принизливій формі диктує Ткаченку, кого треба критикувати в ефірі "плюсів".
"Ми можемо лаятися з різних питань. Ми можемо обмінюватися думками, але це ж не означає, що журналісти це показують. Це різні речі", – коментував ці записи Коломойський.
У коментарі УП гендиректор "плюсів" заявляв, що не вважає себе "маріонеткою Коломойського".
Ще впродовж парламентської кампанії Ткаченко зібрав "комітет" з гуманітарних питань з числа своїх однофракційців.
Засідання такої групи гендиректор "1+1" проводив просто у своєму робочому кабінеті на "плюсах".
Головування комітетом – не вершина амбіцій Ткаченка. Гендиректор "1+1" має великі плани на Київ. Станом на сьогодні він є одним із головних претендентів на посаду голови Київської міської державної адміністрації.
До парламенту Ткаченко пройшов під 9-м номером списку "Слуги народу".
Сергій Бабак
Комітет з питань науки і освіти
41 рік. Родом з Києва. Радник Зеленського з освітніх питань
Закінчив факультет міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Отримав диплом Napier University в Единбурзі, Шотландія, за спеціальністю "фінансові послуги". Має юридичну та психологічну освіту.
Має 20 років наукового та викладацького стажу. 5 років був проректором приватного Університету новітніх технологій.
Нині директор освітніх програм Українського інституту майбутнього, одним із засновників якого є соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко.
Бабак – син екс-ректора Національного авіаційного університету.
Раніше керував ДП "Науково-технічний центр новітніх технологій Національної академії наук України", був членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
У травні 2019 року докторка філософських наук та професорка Тетяна Пархоменко проаналізувала наукові роботи Бабака і виявила там плагіат.
Бабак відповів, що "факти наявності або відсутності плагіату визначає винятково суд", його роботу перевірили всі відповідні органи, а результати використовують зараз "в університетах, наукових закладах та комерційному секторі".
І додав, що дисертацію віддав на експертизу, щоб експерти визначили, чи робота його авторства. Згодом заявив, що "свідомого плагіату там немає".
Бабак вважає, що ЗНО на 99% виконує свою функцію: забирає корупцію при вступі. Але він проти, щоб ЗНО поширювали на школи, особливо на 9 клас.
Він виступає за продовження реформи "Нова українська школа", але стверджує, що її слід проаналізувати і провести "роботу над помилками".
Бабак також за скорочення університетів: "Ми не та країна, яка може утримувати 212 державних та комунальних університетів. Потрібно зменшити їхню кількість, зокрема шляхом об'єднання, і збільшити фінансування".
Науку, за його словами, теж слід реформувати, але фінансування на неї не зменшувати, а збільшувати.
У червні 2019 року з Сергієм Бабаком трапився ще один конфуз. В одному з інтерв'ю серед майбутніх пропозицій реформи освіти він назвав академічну свободу учням та вчителям, базовий набір знань для школярів та "гнучкі навички".
На що радниця Міністра освіти і науки Іванна Коберник заявила – всі тези щодо змін вже впроваджуються чинним урядом. І опублікувала брошуру Нової української школи, з якої, за її словами, і взяті тези Бабака.
Також Бабака звинувачували у неточності прикладів щодо освіти юристів та економістів, фінської системи освіти та держзамовлення на підготовку фізиків.
Під час президентської кампанії був радником Зеленського з питань освіти і науки.
Запам'ятався тим, що назвав "абсолютно реальними" розрахунки одного з експертів штабу, який переконував, що для забезпечення зарплат вчителям на рівні $ 4 тисяч на місяць вистачить тільки $ 200 мільйонів на рік. Згодом команда Зеленського визнала помилковість таких розрахунків.
До парламенту зайшов під 11 номером списку партії "Слуга народу".
Михайло Крячко
Комітет з цифровізації і IT
39 років. Родом із Запоріжжя. Діджитал-спеціаліст
Вивчав соціологію у Класичному приватному університеті в Запоріжжі та державне управління в Нацакадемії при президентові у Дніпрі.
Під час президентських виборів був довіреною особою Володимира Зеленського на окрузі у Запоріжжі. Тоді він розповідав, що протягом 9 років працював у державних та муніципальних структурах.
Судячи з повідомлень, які збереглись у мережі, принаймні у 2005 та 2008 роках Крячко був головним спеціалістом організаційного відділу апарату обласної державної адміністрації.
На момент балотування в Раду Крячко працював операційним директором digital-агентства SMMSTUDIO, в якому працює з 2015 року.
Агентство належить позаштатному раднику Зеленського та №6 у списку партії Михайлу Федорову. Останній під час президентської кампанії відповідав у Зе!команді за створення і просування акаунтів у соцмережах.
На початку 2019 року Крячко разом із Федоровим заснував столичну громадську організацію "Команда Зе".
До політичної кар'єри у Крячка також був зареєстрований ФОП: з 2011 по 2014 рік – на торгівлю, з 2018 по травень 2019 року – на різну діяльність, пов'язану з інформатизацією, освітою, рекламою тощо.
До парламенту обирався під номером 61 у списку "Слуги народу".
Ірина Венедіктова
Комітет з питань правової політики і правосуддя
40 років. Родом з Харкова. Радник Зеленського з правових питань
Завідувачка кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету ХНУ імені В.Н Каразіна. Професор, доктор юридичних наук.
Віце-президент Фонду медичного права та біоетики. Віце-президент Всеукраїнської асоціації косметологів та аромологів.
Венедиктова подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України. Але провалила участь в конкурсі, отримавши бал "менше мінімально допустимого".
За її словами, познайомилася із Зеленським через нинішнього представника президента в Раді Руслана Стефанчука в жовтні 2018 року.
Вже в лютому цього року представляла кандидата в президенти Зеленського під час поїздки представників штабів у Брюссель. Тоді, як писала "Європейська правда", команда Зеленського в особі Венедиктової "іспит не здала".
Згідно з декларації за 2018 рік, в неї у власності офіс у Харкові, разом з чоловыком право користування на житловий будинок площею 387 "квадратів" і земельною ділянкою в 1500 м², які записані на дочку з сином.
Згідно з декларації за 2015 рік, у неї та членів сім’ї значилися п'ять авто, серед яких три (Porsche Cayenne,Hyundai Accent і ВАЗ 2113) було записано особисто на Венедіктову.
При цьому, того року її чоловік – працівник кіберполіції Денис Колесник забув вказати 2 з 3 автівок дружини у своїй декларації.
Під час представлення в якості члена Зе!Команди в квітні заявила, що всі вакансії у судах будуть швидко і якісно заповнені. За її словами, також буде перезавантажена Вища кваліфікаційна комісія суддів, і люди там будуть проходити відбір на професійність і доброчесність.
На виборах йшла за партійним списком "Слуги народу" під номером 3.
Микола Сольський
Комітет з аграрної політики та земельних відносин
40 років, народився в селі Росохи Львівської області. Юрист
У 2000 р закінчив юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Протягом 5 років працював заступником виконавчого директора у юрфірмі "Процик та партнери". Крім того, був генеральним директором "Сольський, Процик та партнери".
Серед клієнтів юрфірми "Процик і Партнери" – українські та зарубіжні інвестиційні компанії, фінансові установи, машинобудівні підприємства, будівельні компанії, продовольчі та агропромислові холдинги.
З 2007 року Микола Сольський займається агробізнесом.
Є співвласником "Українського аграрного холдингу" разом з Ігорем Пукшиним (колишнім заступником голови секретаріату президента Віктора Ющенка) та Олександром Радавським.
Земельний банк компанії – близько 50 тис. га у Чернігівській, Київській, Полтавській та Закарпатській областях.
Агрохолдинг спеціалізується на рослинництві, молочному тваринництві, зберіганні сільгоспкультур, займається трейдингом та залізничними перевезеннями.
Серед колишніх співвласників агрохолдингу – Андрій Богдан, керівник Офісу президента.
У списку "Слуги народу" 125 місце.
Анастасія Красносільська
Комітет з питань запобігання та протидії корупції
35 років, родом з Києва. Експерт з питань боротьби із корупцією
До участі у позачергових парламентських виборах 35-річна Анастасія Красносільська була відома як експертка з податкового та антикорупційного законодавства. Цими напрямами вона займалася у Центрі протидії корупції, керівником якого є Віталій Шабунін.
Зокрема Анастасія відповідала там за адвокаційну кампанію створення в Україні Вищого антикорупційного суду.
До "Слуги народу" Красносільська потрапила після запису одного із відеоблогів кандидата в президенти Володимира Зеленського, де експерти розмірковували про провал судової реформи.
У своїй декларації за 2018 рік Красносільська вказала автівку Toyota Avensis, квартиру, що перебуває у спільній власності, 13 000 доларів готівкою та "безцінну" кішку на ім'я Маруся.
У Красносільської дві вищі освіти. Вона закінчила Київський університет Шевченка за спеціальністю "Політологія" та КНЕУ за фахом "Правознавство".
У списку "Слуги народу" отримала 8 місце.
Денис Монастирський
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
39 років. Родом з Хмельницького. Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього (UIF), блогер
Здобув ступінь кандидата юридичних наук в Інституті держави та права імені В.М. Корецького НАН України.
Працював в Хмельницькому університеті управління та права. Займався питаннями законотворчості та наукових експертиз.
Був членом конкурсної комісії щодо обрання керівництва Державного Бюро Розслідувань. У 2016 році замінив у ній народного депутата від "Народного фронту" Антона Геращенка, в якого працював помічником.
Геращенко є одним із засновників Українського інституту майбутнього і близьким соратником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Сам Монастирський свій зв'язок з міністром внутрішніх справ спростовує, і каже, що спілкувався з Аваковим всього кілька разів у житті.
У квітні серед пріоритетних для нової влади ініціатив Монастирський назвав закон про імпічмент президента та закон про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради.
Також виступав за проведення відкритого конкурсу на посаду генерального прокурора.
До парламенту пройшов за списками "Слуги народу" під номером 19.
Андрій Герус
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу
37 років. Родом із Волинської області. Представник президента в Кабміні
Закінчив Львівський національний університет ім. Франка, економічний факультет, спеціальність – економічна кібернетика, навчався на програмі МВА у Гренобльській школі бізнесу в Лондоні.
Під час Майдану жив і працював у Лондоні, координував акції протесту під житловим комплексом "One Hyde Park", де розташована квартира Ахметова.
У 2014 року був призначений членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
До призначення в НКРЕКП працював директором з інвестиційної діяльності ТОВ "Конкорд Капітал", засновником якої є бізнесмен Ігор Мазепа.
У НКРЕКП активно виступав проти закупівлі трансформаторів, вироблених на підприємстві Костянтина Григоришина, який в ті часи був партнером президента Петра Порошенка.
Був звільнений з посади за власним бажанням.
У 2015 невдало балотувався до Київради від "Самопомочі".
Активно виступав проти схеми збагачування Ріната Ахметова за формулою "Роттердам плюс".
Після перемоги Зеленського на виборах став його представником в уряді.
До Ради пройшов за списками "Слуги народу" під номером 17.
Владислав Криклій
Комітет з питань інфраструктури
32 роки, родом з Києва. Директор Головного сервісного центру МВС
Останні 3,5 роки Криклій очолював Головний сервісний центр МВС України. Перед цим працював першим заступником начальника Департаменту ДАІ.
Напередодні призначення на посаду в ДАІ соратник Арсена Авакова Антон Геращенко поставив Криклію задачу "реалізувати реформу корумпованої мережі МРЕВ і замінити її на систему Центрів надання адміністративних послуг МВС за грузинським і європейським зразками".
У 2014 – 2015 роках був радником міністра МВС, опікувався впровадженням інформаційних технологій.
Приблизно у цей час, за даними відкритих джерел та громадського руху "Чесно", слідчі управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області запідозрили компанію, де Криклій був бенефіціаром, у незаконній діяльності.
28 липня 2015 року було відкрито кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
Криклій каже, що справами фірми не цікавився, та стверджує, що на момент відкриття кримінального провадження передав корпоративні права в управління.
Був учасником ліберального руху "Люди важливі", як і Дмитро Наталуха.
Пройшов у Раду за списками партії "Слуга народу" під номером 12.
Андрій Клочко
Комітет держбудівництва, місцевого самоврядування
38 років, родом з Києва. Кризовий менеджер, Київський національний університет будівництва та архітектури
Клочко – випускник факультету електроніки Київського політехнічного інституту. Також в нього є ступінь МВА Міжнародного інституту менеджменту.
Позачергові вибори 2019 року – не перша спроба Клочка потрапити до українського парламенту. У 2014 році він намагався потрапити до Ради як мажоритарник від маловідомої партії "Блок лівих сил", а у 2015 році балотувався до Київської міської ради від партії "Відродження".
Клочко працював директором департаменту продажів медіахолдингу "Главред Медіа", який входить у "1+1 Media" олігарха Ігоря Коломойського.
Пізніше був виконавчим директором з продажів компанії "Хлебарський".
Згідно з інформацією на його сторінці у Facebook, є помічником проректора Київського Національного університету будівництва та архітектури.
У мережі LinkedIn Клочко серед найкращих робочих якостей вказує: стресостійкість, харизматичність, досвід запуску нових проектів з нуля та втілення цілей власників підприємств в життя.
Пройшов у Раду за списками "Слуги народу" під номером 83.
Олександр Завітневич
Комітет з питань національної безпеки і оборони
46 років. Директор ТОВ "Смілянський Ливарний Завод"
Випускник факультету радіоінженерії Київського військового інституту управління та зв'язку, офіцер запасу. Заочно закінчив Київський національний економічний університет.
Є одним із співзасновників Смілянського ливарного заводу.
У 2016 році заснував ТОВ "МТІ" – підприємство, що надає в оренду обладнання та машини, займається механічною обробкою металічних виробів та гуртовою торгівлею обладнанням для видобувної галузі та будівництва.
Другою засновницею та директором ТОВ "МТІ" є дружина Завітневича – Наталія. У 2012 році вона давала коментар журналістам Forbes як однокласниця Зеленського.
Два роки тому Звітневич викладала у Facebook фотографії зустрічі з однокласниками. На світлинах були нинішні президент і перша леді.
Пройшов до Ради за списками "Слуги народу" під номером 39.
Михайло Радуцький
Комітет з питань охорони здоров'я
50 років, засновник мережі приватних клінік "Борис".
Навчався у Київському медичному училищі імені П.І. Гаврося та здобув освіту фельдшера. У Київському національному університеті фізичної культури та спорту здобув освіту за спеціальністю "Професійний та олімпійський спорт".
Клініку "Борис" заснував з журналістом та прихильником нетрадиційної медицини – Дмитром Гордоном. Клініку продав перед тим, як вирішив балотуватись від партії "Слуга народу".
З 2015 року – радник мера Києва Віталія Кличка.
Наразі – радник президента Зеленського та номер 18 у списку партії "Слуга народу". Каже, що знає Зеленського 15 років.
Його називали ймовірним кандидатом на пост очільника МОЗ, хоча він висловлювався, що не хоче обіймати цю посаду.
Радуцький знімався у програмі "Битва екстрасенсів" на російському ТНТ у 2013 році. Вижив у цунамі під час відпочинку у Таїланді. Зараз каже, що не вірить у екстрасенсів і навіть боровся, щоб МОЗ перестало ліцензувати їхню діяльність.
У 2017 році виступав за медичну реформу: казав, що вона потрібна і він всіма силами буде її підтримувати.
Критикує команду Супрун за те, що вони не провели перепис населення перед впровадженням реформи і аудит матеріально-технічної бази.
Його активно обговорювали після того, як він заявив, що лікування людей може відрізнятись через расові та генетичні особливості. Пізніше заявив, що ґрунтував своє висловлювання на "доказах наукової спільноти".
Вважає, президент Зеленський знає, як отримати гроші на медицину, не збільшуючи податків. Хоча каже, що Україні підходить модель Бісмарка, а вона вимагає високих податків.
За його планом медичне страхування має запрацювати в Україні вже за 2 роки. Виступає за співоплату медичних послуг.
Запевнив, що "первинку", тобто сімейну медицину, "ніхто чіпати не буде".
Переконаний, що керівники лікарень мають самостійно закуповувати у виробників ліки.
Мав податковий скандал: згідно з розслідуванням "Наші гроші", він не вказав у декларації про доходи за 2014 рік ні свій бізнес, ні бізнес дружини, а на рахунок у банку поклав у 5 разів більше, аніж офіційно заробив.
При цьому сам Радуцький твердить, що це брехня, а він просто не зазначив кілька компаній, "які були відкриті, але не працювали жодного дня".
Пройшов у Раду за списками "Слуги народу" під номером 18.
Олег Бондаренко
Комітет з питань екологічної політики
43 роки, директор ТОВ "Інвестплюс", зареєстрований у Харкові.
Знайти в мережі будь-яку біографічну інформацію про Бондаренка дуже складно. З офіційного профайлу на сайті ЦВК відомо, що на момент виборів він був директором "Інвестплюс", що займається купівлею та продажем нерухомого майна.
Раніше він володів харківським торгівельним ТОВ "ЧСП" та "Правовим альянсом "Схід-Захід", був засновником громадської організації "Центр допомоги, культури та розвитку". Однак наразі бізнес оформлений на інших осіб, а ГО – закрита.
Екологічна діяльність Бондаренка полягає у причетності до іншої ГО – "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф". Він є головою правління організації, а на її сайті представлений як юрист із 25-річним стажем.
Серед досягнень майбутнього нардепа називають "захист громадян, які постраждали внаслідок екологічних катастроф; сприяння розвитку концепції групових (колективних) позовів в Україні для реалізації права на захист громадян у екологічних спорах".
Однак про діяльність фонду, як і про самого Бондаренка, майже нічого не відомо. Єдина справа, в якій він засвітився, це кримінальне переслідування працівників і власників фірми "Агромарс", відомої за брендом "Гаврилівські курчата".
Вже після того, як власників компанії звільнили від відповідальності, а двох співробітників засудили до умовного покарання, фонд Бондаренка наполегливо вимагав від правоохоронців визнати його членів потерпілими у справі. Організація навіть намагалась оскаржити вирок у справі. Однак усі ці спроби переважно не були успішними.
Членом правління "Зеленого Фонду" був Максим Фролов. До 2016 року він обіймав посаду судді, однак був звільнений "за порушення присяги" через неправомірні дії у суді над "автомайданівцем" під час Революції Гідності. Ще у квітні, коли Зеленський назвав Бондаренка своїм експертом з екології, екс-суддя Фролов значився у правлінні його фонду, однак наразі його імені вже немає на сайті фонду.
Балотувався під 60 номером у списку.
Сергій Кальченко
Комітет з питань регламенту і організації роботи ВРУ
54 роки, родом з Києва. Юрист
Закінчив Київський політехнічний інститут, має диплом інженера електронної техніки.
Потім навчався у Харківській Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "Правознавство". Кандидат юридичних наук за спеціальністю "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право".
Адвокат компанії Hillmont, раніше був партнером юридичної компанії "Моор і партнери".
Фахівець в галузі права Європейського Союзу, виборчого законодавства і прав людини.
Протягом останніх восьми років Кальченко виступав в якості юридичного консультанта Ради Європи у сфері верховенства права та діяльності, пов'язаної з виборами в СНД.
У публічній площині Кальченко засвітився останнім часом у зв'язку з тим, що саме він супроводжував справу про скасування заборони на в'їзд в Україну актора серіалу "Свати" Федора Добронравова.
На виборах президента був представником Зеленського у Центральній виборчій комісії.
Пройшов у Раду за списками "Слуги народу" під номером 24.
Богдан Яременко
Комітет з питань закордонних справ
47 років, родом з Києва. Дипломат
Кар'єрний дипломат, що має понад 20 років досвіду роботи на дипслужбі.
Широкому загалу Богдан Яременко став відомий після свого публічного демаршу у листопаді 2013 року, у день побиття студентів на Майдані.
Він на той час працював генконсулом України у Стамбулі та став першим з українських дипломатів, хто публічно висловив обурення діями силовиків. У дописі на особистій facebook-сторінці він порівняв беркутівців із фашистами і дорікнув, що їхні дії "ускладнили політичне майбутнє" Януковича. У відповідь тодішній міністр Кожара терміново відкликав дипломата зі Стамбула і звільнив його з дипломатичної служби.
Дипломат оскаржив ці рішення в суді як політично мотивовані і восени 2014 року домігся відновлення на посаді генконсула – однак до роботи в МЗС не повернувся, пояснивши, що мав на меті довести некоректність звільнення.
Примітно, що на початку 2014 року, попри перемогу революції, МЗС не пішло на мирову угоду з колишнім генконсулом і не скасувало наказ Кожари. Вважається, що це стало однією з причин напружених відносин між Богданом Яременком та новим керівництвом дипломатичного відомства.
Напруженості додавало те, що Яременко системно критикував дії міністра Клімкіна та президента Порошенка, неодноразово заявляв про потребу провести глибоку реформу українського дипвідомства.
Від лютого 2014 року Яременко є засновником і керівником благодійного фонду "Майдан Закордонних Справ", фінансування якого приписують Ігорю Коломойському. Останні роки Яременко був членом пов'язаної із олігархом партії УКРОП та головою її київської міської організації.
Пройшов до Ради як мажоритарник від "Слуги народу" по київському округу № 215, де переміг "свободівця" Андрія Іллєнка.
Марія Мезенцева
Комітет з питань європейської інтеграції
29 років, родом з Харкова. Підприємець
Має певний політичний досвід у рідному місці: від 2015 року була депутатом міськради від "Самопомочі".
За даними УП, Мезенцева претендувала на те, щоби очолити комітет у закордонних справах, але згодом була затверджена як головний претендент від партії на посаду голови комітету з європейської інтеграції.
Має досвід роботи у європейських інституціях: у 2012 році вона стажувалася у Європарламенті, а з 2015 постійно співпрацювала із групою Європейських консерваторів та реформістів (одна з проукраїнських груп ЄП). Також декларує співпрацю із Бізнес-радою Україна-ЄС у Брюсселі.
Депутатка має близьких знайомих серед авторитетних українських експертів з питань європейської інтеграції, тож напевно матиме їхню експертну підтримку, якщо очолить євроінтеграційний комітет у новому складі ВР.
Марія Мезенцева у розмові з журналістами також підкреслює, що любить спорт та є багаторазовою чемпіонкою України з сучасних танців.
На парламентські вибори пішла мажоритарницею від партії "Слуга народу" по харківському округу № 168 та виграла вибори у депутата чотирьох скликань Валерія Писаренка.
Галина Третьякова
Комітет з питань соцполітики
56 років, керівниця ГО "Інститут Громадянських Свобод", народилась у Казахстані
Третьякова з 2010 року обіймала посаду генерального директора Української федерації убезпечення, яка об'єднує страхові компанії країни і декларує сприяння розвитку прозорого страхування, недопущення недобросовісної діяльності та інтеграції українського та європейського ринків.
Вона у 1986 році закінчила Харківський авіаційний інститут за спеціальністю "інженер-механік авіаційних двигунів" та вже у 2002 році отримала диплом магістра фінансів Міжнародного інституту ринкових відносин та підприємництва.
Протягом 1991-2006 років працювала у страховій компанії "АСКА–життя", яка входить до групи "СКМ" Ріната Ахметова. Третьякова там була заступником генерального директора, а потім головою правління.
Після звільнення Третьякова залишилась власницею 10% акцій "АСКА-Життя". Вона стала співзасновницею страхової компанії "Надійне життя", більшу частку якої пізніше придбала російська "РЕСО-Гарантия".
"Надійне життя" реорганізували у "Просто-страхування. Життя та пенсія", і Третьякова до 2009 року очолювала її правління.
У 2009-2010 роках Третьякова працювала у Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг на посаді директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ.
У виборчому списку "Слуги народу" Третьякова отримала 54 номер.
