Дракон зачаївся. Чому продаж "Мотор Січі" підриває національну безпеку України

Святкування Дня незалежності в офісі нового президента Володимира Зеленського було дещо затьмарено "привітом" від адміністрації Дональда Трампа, переданого через The Wall Street Journal. 

Солідне американське видання повідомило, що до Києва особисто прибуде радник президента США з національної безпеки Джон Болтон. І не для того, щоб вкотре висловити підтримку українському народові. А і з більш прагматичною метою: відмовити основного власника "Мотор Січі" В'ячеслава Богуслаєва від продажу компанії китайському холдингу Beijing Skyrizon Aviation.

У Києві радник американського президента підтвердив, що намагатиметься переконати українську владу у небезпеці співпраці з китайцями, але відмовився коментувати питання, пов'язані із "Мотор-Січчю".

"Україна буде ухвалювати своє рішення, але, можливо, Україна знайде кращий вибір, який матиме кращі економічні наслідки для її громадян", – туманно пояснив він.

Болтон нагадав, що США, як і Україна, мають систему схвалення контрактів, пов'язаних із військовими технологіями, і виходять із принципу, за яким контракти, що загрожують нацбезпеці, блокуються.

"Військові та чутливі технології не мають потрапити до противників або потенційних противників", – недвозначно заявив радник Дональда Трампа.

Приїзд американського гостя викликав неабиякий ажіотаж в українських ЗМІ. Щоправда, переважно дискусії звелися до банального: США захищає власні інтереси у змаганні з Китаєм. Неначе національним інтересам Києва нічого не загрожує... Хоча ще й як загрожує! 

Є факти, які засвідчують, що на продаж "Мотор Січ" з нетерпінням очікують у Кремлі. 

Диверсія

Ще в 2015 році В'ячеслав Богуслаєв уклав з китайським холдингом Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd меморандум про співробітництво з метою створення заводу із виробництва авіаційних двигунів у місті Чунцін.

Згідно з домовленостями, українські технології та частина спеціалістів "Мотор Січі" мали перебазуватися до Китайської Народної Республіки. 

Протягом 2016 року з китайською стороною було оформлено угоду про продаж структурами Богуслаєва контрольного пакету акцій. Тоді реалізацію контракту заблокувало СБУ, яке відкрило кримінальне провадження за статтею "Диверсія" Кримінального кодексу. 

Фахівці Антимонопольного комітету повідомили службі про ознаки порушення економічної конкуренції. Мовляв, "Мотор Січ" не запитувала дозвіл на продаж контрольного пакету акцій єдиного в країні виробника авіадвигунів.

Проект "Марлін" отримав таємні аналітичні висновки юристів концерну "Укроборонпром", які були підготовлені під час оформлення китайської угоди. 

Між рядків даного документу простежується історія занепаду авіагалузі в Україні і основні ризики для національної безпеки нашої держави.

Згідно з аналітичними висновками концерну "Укроборонпром", які лягли на стіл РНБО в часи Петра Порошенка, 80% вертольотів, вироблених у Російській Федерації, оснащено двигунами з біркою "Мотор Січ". У тому числі – гордість російського авіапрому, ударний вертоліт "Нічний мисливець" Мі-28Н. 

Тож не дивно, що історично українське підприємство орієнтується саме на східний ринок. Нещодавно стало відомо, що "Мотор Січ" Богуслаєва продовжує постачати деталі військовим РФ, а також працює в ОРДО і в окупованому Криму.

Та окрім хронічної зовнішньої залежності від РФ, ПАТ "Мотор Січ" має ще одну – внутрішню. Тобто виробництво на приватному заводі Богуслаєва зупиниться без конструкторської документації та патентів на двигуни від державного конструкторського бюро "Івченко-Прогрес".

Останнє входить до складу концерну "Укроборонпром". Є унікальним підприємством у світі, яке спеціалізується на проектуванні, виготовленні, сертифікації та постановці на серійне виробництво газотурбінних авіаційних та інших двигунів.

За інформацією юристів "Укроборонпрому", взаємозалежність приватного і державного підприємств зіграли саме з останнім злий жарт. Держава Україна не змогла захистити власні інтереси від агресивної поведінки бізнесмена Богуслаєва.

Ще з 2005 року між "Мотор Січ" та "Івченко-Прогрес" діє угода, згідно з якою фірма Богуслаєва безоплатно на 60 років отримала конструкторську та експлуатаційну документацію на цілу плеяду двигунів для літаків та гвинтокрилів, які літають в тому числі під російським триколором.

Що це означає на практиці? 

Минулого року керівник авіакластера "Ростеха" Анатолій Сердюков проговорився, що на китайсько-російський важкий вертоліт Advanced Heavy Lift за наполяганням іншої компанії з КНР Avicopter встановлять саме моторсічевські двигуни. 

Мова йде про двигун АІ-136Т, який розробило ДП "Івченко-Прогрес" і передало в користування приватній компанії Богуслаєва.

Власне, саме результати кооперації "Івченко-Прогрес" і "Моторс Січ" виводять Україну на арену високотехнологічних держав в авіасфері. Чи варто говорити, що Пекін не проти потіснити Київ з ринків, які дісталися останньому від Радянського Союзу в спадщину? 

До невтішних висновків кілька років тому дійшли і в "Укроборонпромі". Якщо "Мотор Січ" перенесе виробництво до Китаю, а з ними і технології, що перебувають у спільній власності з "Івченком", то Україні більше не буде з чим виходити на міжнародний ринок гвинтокрилів. 

Мимохідь треба згадати про роль менеджменту ДП "Івченко-Прогрес", який ніби мав захищати державні інтереси на державних посадах. 

В аналітичних висновках для СБУ за 2016 рік юристи концерну "Укроборонпром" відзначили особисту матеріальну зацікавленість 17 менеджерів "Івченка" на чолі з директором Ігорем Кравченком, які є акціонерами… АТ "Мотор Січ", від якого отримують дивіденди. 

Антидиверсія

У червні стало зрозуміло, які саме кроки зробила українська влада, щоб захистити національні інтереси. Неназване джерело в уряді повідомило, що третьою стороною в угоді між Skyrizon і "Мотор Січ" виступив державний концерн "Укроборонпром".

Між китайським інвестором і урядом є домовленість. За нею китайці отримають 50% акцій "Січі", а держава в особі "Укроборонпрому" – 25% акцій "Січі". Теоретично це дозволить українській владі впливати на ухвалення рішень менеджментом "Мотор Січ" після продажу.

Крім того, китайська сторона внесе 100 мільйонів доларів, або 2,8 млрд гривень до національного бюджету України. Ці кошти будуть витрачені на підтримку авіаційних державних підприємств. 

За планом "Укроборонпрому", "Івченко" має отримати на розвиток половину суми. Це 1,4 мільярди гривень. Флагман літакобудування завод "Антонов" має отримати 800 млн гривень. А Харківське державне авіаційне виробниче підприємство – 370 мільйонів. Плюс, кілька значно менших транзакцій передбачені для інших заводів, що входять до складу концерну.

Саме ж АТ "Мотор Січ" ще в 2016 році також отримало 100 млн доларів. Це пільгове кредитне фінансування під 0,3% річних. Строк повернення позики становить 10 років з моменту надання коштів. 

Тим часом в Чунцині розпочали будівництво складального виробництва вартістю 3 мільярди доларів. 

Фактично три сторони очікують на фінальне погодження Антимонопольного комітету, після якого угода буде вважатися закритою.

Безперечно кількість нулів у сумах вражає уяву непідготовленого пересічного українця. Але у підготовленого з'явилася ще низка запитань, за відповіддями на які прилетів посланець із США.

По-перше, чи взагалі була в української влади альтернатива 25 відсоткам? 

І по-друге, якщо АМКУ погодить угоду, які гарантії, що китайська сторона не привласнить технології ДП "Івченко-Прогрес" собі?

Відповіді на дані запитання має терміново підготувати Офіс нового президента Володимира Зеленського. І навряд чи США як ключовий військовий партнер вдовольниться стандартними відмовками про нехлюйство попередників. Бо ж для сьогоднішньої Америки китайське питання є пріоритетним.

Комуністична верхівка КНР хоче отримати статус першої країни у світі у тому числі і за військовими параметрами. Китайці прагнуть налагодити власне сучасне виробництво бойових гвинтокрилів. І тут українські двигуни стануть в нагоді. 

Росія такому сценарію теж рада. Оскільки давно веде спільні проекти з Китаєм в галузі ОПК.

Щодо альтернативних рішень, то в колишньої влади їх було кілька. 

Наприклад, запустити процес реприватизації АТ "Мотор Січ" з прийнятною компенсацією збитків В'ячеславу Богуслаєву. 

Чи завантажити АТ державним замовленням по максимуму, щоб у Запоріжжі не шукали партнерів на стороні. Врешті, лише цього року уряд заклав 4,4 млрд гривень на закупівлю вживаних французьких гвинтокрилів Airbus для поліції. 

Та й правоохоронні органи могли попрацювати на вироки з конфіскацією. 

Проти менеджменту "Мотор Січі" відкрито багато кримінальних справ, у тому числі і через нібито фінансування тероризму на Донбасі. Тільки щось ті справи не доходять до судових засідань.

 ***

Китайська політична культура наповнена символами. Якщо ними описати ситуацію, що склалася навколо "Мотор Січі", то Китай схожий на дракона, який причаївся для останнього стрибка. Америка – на хижого орлана, який летить за здобиччю. А Україна… на безтурботне порося, яке борсається у своєму коритці.

Богуслаєв роками використовував парламентський вплив для власної наживи. "Мотор Січ" активно торгувала з Росією, попри війну. "Івченко-Прогрес" здало унікальні технології під чесне слово. 

Все це – ознаки суцільної хронічної управлінської кризи, яка називається безвідповідальність і яка підриває національну безпеку України. 

Мало хто звернув увагу на гострий коментар Дениса Гурака, заступника директора концерну "Укроборонпром" у 2014-18 роках у тому ж матеріалі The Wall Street Journal. Саме в ньому зашифрований основний меседж для України: Київ не зможе розраховувати на вступ до НАТО, якщо стане частиною військової стратегії Піднебесної.

Безсумнівно, Офіс президента Володимира Зеленського не причетний до того, що події навколо "Мотор Січ" розгортаються чи не за найгіршим сценарієм для України. Та саме новому головнокомондувачу доведеться розрубати цей гордіїв вузол. 

І головне – якнайшвидше організувати ревізію справ у вітчизняному оборонно-промисловому комплексі, щоб уникнути цієї і подібних катастроф у майбутньому. Адже російський ведмідь не збирається ховати свої пазурі.

Гліб Канєвський, StateWatch, проект "Марлін", для УП