Екскурсія Радою: Кабінет спікера, секретна курилка, буфет і "Катрусин кінозал"

Будівля Верховної Ради – одна з найзаплутаніших адміністративних споруд, в якій коли-небудь доводилося бувати автору цих рядків. 

Знадвору може здатися, що це всього-на-всього пафосна радянська будівля з величезним скляним куполом.

Однак всередині там справжні лабіринти. Заблукавши коридорами і переходами, ви ненароком можете опинитися взагалі у приміщенні через дорогу. Щоправда, для цього у вас має бути повний доступ до будівлі – тобто посвідчення народного депутата чи його помічника.

За останніми соцдослідженнями, до наступного парламенту потрапить ледь не половина людей, які до цього ніколи не працювали під куполом.

На своєму робочому місці нові народні обранці й не знатимуть, де в Раді розташована їдальня, де можна спокійно поговорити без зайвих вух, де там туалети чи курилка.

Саме тому після екскурсії в Адміністрації президента "Українська правда" вирішила провести ще одну міні-екскурсію – будівлею Верховної Ради. Вона буде цікавою для тих, хто бачить Раду тільки з екранів телебачення, та корисною для майбутніх обранців – ми не допустимо дезорієнтації нових законодавців.

Перший та мінус перший поверх: металеві рамки та їдальня

Потрапити всередину Верховної Ради можна відразу з кількох входів: підземними переходами з будівлі комітетів ВР, що розташована на вулиці Садовій, з центральних великих дверей з боку площі Конституції, з бічних – з боку вулиці Грушевського, та із заднього входу, який веде у внутрішній дворик Ради, з якого так само можна потрапити всередину, в парламент. 

У сесійні тижні цей дворик – зона для куріння народних депутатів. Зазвичай у дворику прогулюються УДОшники, які контролюють безпеку парламенту. Тому особистих чи конфіденційних розмов тут не ведуть.

Зазвичай обранці "труть" просто у сесійній залі, через що там постійно стоїть гул. 

Час від часу у внутрішньому дворику ВР організовують концерти. Наприклад, минулого року тут з благодійним виступом грав рок-гурт "Без обмежень". 

На кожному вході у будівлю Ради вас зустрічають металеві рамки та пости УДОшників, які перевіряють речі та документи гостей парламенту. 

Після звинувачень у плануванні теракту Надією Савченко у стінах ВР охоронці почали перевіряти також речі депутатів, хоч ті користуються недоторканністю. 

На першому поверсі парламенту є два гардероби – окремо для відвідувачів та окремо для депутатів, а також книжкова крамниця, де можна придбати Новий та Старий Заповіт у дорогій подарунковій обкладинці, біографії визначних політиків, їхні цитатники тощо. 

Центр першого поверху, звісно ж, – вестибюль із совковими великими колонами і мармуровими сходами.

Все це ви могли бачити під час інавгурації Володимира Зеленського – він заходив у Раду саме через центральні двері, які ведуть у вестибюль і далі піднімався сходами до сесійної зали. 

У Верховній Раді завжди прохолодно і через всюдисущі затерті доріжки блакитного кольору там пахне відділом недорогих килимів. 

Конференц-зала та їдальня розташовані на мінус першому поверсі. 

Неформально журналісти називають конференц-залу "Катрусиним кінозалом", адже до реконструкції старих приміщень у 1998 році тут знаходився кінозал. У цій назві є прихований іронічний сенс. "Катрусин кінозал" – це дитяча телепрограма, яка виходила в ефір у 1970-х роках, де ведуча тьотя Катя та лялька Катруся розповідали малюкам казки на ніч. 

Конференц-зала – велика кімната з довгим овальним столом, зеленими шкіряними кріслами та великим екраном на стіні.

У ній зазвичай відбуваються погоджувальні ради за участі голів фракцій, сварки, а подекуди й бійки. Ви могли бачити конференц-зал під час прямих трансляцій із засідань погоджувальної ради, які показують по інформаційних телеканалах. 

Саме під час однієї з таких погоджувальних рад депутат "Опоблоку" Юрій Бойко вмастив правим хуком лідеру РПЛ Олегу Ляшку.

По понеділках ввечері тут збираються депутати БПП і проводять засідання своєї фракції. Перед важливими голосуваннями до них раніше приїжджав екс-президент Петро Порошенко та прем’єр Володимир Гройсман, щоб вмовити депутатів підтримати ті чи інші закони. 

На мінус першому поверсі розташовані ще дві стратегічно важливі кімнати. Мова йде про буфет. 

Він розділений на два зали. Один – маленький, виключно для депутатів та їхніх помічників, другий – великий загальний буфет. 

Більшість депутатів все одно приходить у загальну залу, адже різниці між ними практично немає. І там, і там однакова їжа й ціни. 

Своїм виглядом буфет Верховної Ради нагадує радянські ресторани, які відомі нам своєю одноманітністю – мармурові колони, довгі блакитні килими, сервіровані столи. 

У буфеті добре працюють кондиціонери і витяжка – ви там не відчуєте "столовського" запаху їжі. 

До речі, ціни у Раді не найнижчі. За простий обід вам доведеться сплатити десь 100-150 гривень. 

На відміну від їдальні в АП, у парламенті не продають алкоголю чи сигарет. Тож, якщо депутатам дуже кортить випити, доводиться або йти в інше місце, або вдаватися до хитрощів і проносити пляшку з собою. 

На мінус першому поверсі також є виходи у підземні переходи, що ведуть до комітетів Верховної Ради на Садову 3-А. На вигляд – це темні коридори з тьмяним освітленням, наче в бункері. 

Другий поверх: кулуари 

На другому поверсі розташовані кулуари та сесійна зала – великий зал під куполом, де працюють депутати. 

Тут також багато мармуру та радянського пафосу – навіть після декомунізації.

Саме в кулуарах впродовж сесійних днів журналісти чекають народних обранців для коментарів.

Часто камери та тележурналісти очікують спікерів просто біля дверей із сесійної зали. Поруч з цими дверима обов’язково стоїть УДОшник, який стежить, щоб в залу проходили виключно депутати. 

Журналісти, а також помічники обранців займають підвіконня – звідти зручно спостерігати за кулуарами і відстежувати потрібного депутата. Деякі парламентарі час від часу самі підходять до вікон, щоб поспілкуватися з пресою off the record.

У правому крилі кулуарів розташований прес-поінт, де парламентарі дають брифінги для преси. 

Саме поруч з прес-поінтом кілька років тому до крові махали кулаками депутати Єгор Соболєв та Василь Івченко.

Втім, бійки в кулуарах – досить поодинокі випадки. Зазвичай нардепи б’ються просто на робочому місці, у сесійній залі. 

В іншій частині кулуарів розташовані дерев’яні стійки для реєстрації депутатів та телефонні будки – це міжміський зв’язок, яким можуть користуватися виключно народні обранці. Автор цих рядків лише один раз бачив, як депутат заходив в одну з цих будок. Щоправда, той розмовляв по мобільному телефону і просто сховався від шуму.

Позаду столів – вікна, що виходять на площу Конституції, де часто відбуваються мітинги і протести. 

Коли під Радою стаються якісь конфлікти чи масові заходи – депутати й журналісти оточують ці вікна, щоб слідкувати за вулицею.

На другому поверсі розташована також закрита частина будівлі, куди можуть пройти лише депутати та їхні помічники. Там знаходиться відпочинкова кімната з телевізором, шкіряними диванами, круглим столом, посеред якого стоїть табличка з попередженням про заборону куріння, та прохід до кабінету спікера Верховної Ради. 

У цьому ж проході знаходяться двері у президію парламенту для спікера і віце-спікерів та окремі двері для урядовців. Прем’єр та міністри у рідкісних, виняткових випадках виходять в кулуари до преси. Вони переміщуються закритими частинами парламенту. 

Якщо депутати так само хочуть уникнути спілкування з пресою – виходять і заходять у залу через урядові двері і ложу для міністрів. 

Кабінет Парубія: князі на стінах і винна шафа

Кабінет голови парламенту складається з трьох кімнат. 

Перша кімната – це власне робочий кабінет спікера з довгим столом для нарад, шкіряним диваном з журнальним столиком, плазмою та робочим столом, поруч з яким – телефони закритого зв’язку. 

Нещодавно спікер ВР Андрій Парубій, а тепер за сумісництвом кандидат у нардепи від партії "ЄС", переоблаштував свій робочий простір. 

Раніше на стінах його кабінету висіли фотографії українських військових. Тепер на них вмонтовані картини українських князів і гетьманів. З одного боку висять портрети Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Галицького, з іншого – гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. 

"Це буквально кілька днів, як художник завершив малювати. Ви – перші журналісти, які бачать ці портрети", – із захопленням розповідає Парубій, за фахом історик. 

Друга кімната – відпочинкова, з виходом на балкон. У ній – лише журнальний столик, зручні крісла, диван.

Третя – їдальня на шість персон з холодильником, мікрохвильовкою та маленькою винною шафою, де зберігається італійське вино Bardolino.

"Часом тут відбуваються дуже важливі наради. Коли бюджет розглядали – тут присутні були всі. І прем’єр, і міністри, і президент", – пригадує голова ВР, показуючи УП свою столову. 

"В моєму кабінеті бували дебати, суперечки, можемо стояти колом і переконувати одне одного. Але конфліктів тут ніколи не було. Були випадки, що я виганяв людей зі свого кабінету. За хамську поведінку. Але кого, не скажу", – підсумовує Парубій. 

Читайте також: Один день зі спікером Ради Парубієм. Що відбувається за лаштунками сесійної зали і кулуарів

Третій поверх: зала для іноземних делегацій та ложа преси

У закритій частині третього поверху розміщений кабінет першої віце-спікерки ВР Ірини Геращенко, кабінети інших працівників Ради, а також велика зала для прийому офіційних делегацій.

Це простора світла зала, яка нагадує музей, з вазонами, перламутровими вазами та блакитними шторами. Посередині – великий довгий стіл для переговорів з вмонтованими мікрофонами та дві трибуни для брифінгів. 

"Мало хто знає, але реальна погоджувальна рада відбувається не в понеділок, а в четвер – тут в цьому кабінеті. Тут йдуть реальні дебати по порядку денному без зайвих очей. Тому немає гасел, вибуху емоцій і відбувається справжня робота", – розповідає Парубій, показуючи УП залу офіційних делегацій. 

У відкритій частині третього поверху є ще одні кулуари. Там відбуваються виставки картин, фото, а також круглі столи за участю депутатів. 

На цьому поверсі також можна знайти виходи на балкони сесійної зали. 

Балкони розділені – є окремі двері для іноземних делегацій, для помічників нардепів та гостей, окремі – для журналістів у ложі преси.

Повну картину  того, що відбувається у сесійній залі, мають лише спостерігачі у центральній ложі, куди пускають лише помічників нардепів. Так було не завжди.

Для журналістів спеціально залишили тільки один з бокових балконів – тепер об’єктиви камер фотокорів і операторів охоплюють не всю залу. Депутати часто намагаються скористатися так званими "сліпими зонами", недоступними пресі, для переговорів під час розгляду питань у сесійній залі.

На цьому ж поверсі є ще один дуже важливий елемент, про який ніхто публічно не розповідає.

Це чоловічий туалет… (Загалом у парламенті є ще один чоловічий туалет на першому поверсі; жіночі вбиральні – на другому та третьому поверхах). Але цей туалет найцікавіший – адже це підпільна курилка, в якій безперестанку курять як чоловіки, так і жінки, і де дим стоїть стіною.

Тож навіть у будівлі, де приймають закони, є місця, де їх порушують. 

Роман Кравець

Фото та відео – Ельдар Сарахман