Секретна субмарина і чергове мовчання Кремля: Що відомо про загибель російських моряків у Баренцовому морі
1 липня в Росії загинули 14 моряків-підводників. Семеро з-поміж загиблих – капітани першого рангу, двоє – герої Росії.
Офіційна версія загибелі: моряки отруїлися продуктами горіння в результаті пожежі на науково-дослідному глибоководному апараті, який проводив батиметричні вимірювання в океані.
Міноборони РФ не повідомляє, ні що сталося під водою, ні точну кількість людей, які вижили. У Кремлі трагедію не коментують, посилаючись на секретність.
"Українська правда" зібрала відому на даний час інформацію про пожежу на субмарині.
Що сталося на субмарині
Надзвичайна подія трапилася увечері 1 липня у Баренцовому морі.
За даними джерела РБК, аварія сталася на атомній глибоководній станції "Калітка" АС-12, яку неофіційно називають "Лошарик".
Інші ЗМІ повідомляють, що пожежа трапилася не на самій атомній станції, а на її носії – швидше за все, на підводному човні БК-64 "Підмосков'я".
Директор Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки розповів Reuters, що Росія офіційно повідомила його державу про вибух газу на борту субмарини. Пізніше Міноборони РФ заявило, що жодних повідомлень норвезькій стороні не надсилало.
Про вибух, який передував пожежі, повідомляло і джерело розслідувального телеграм-каналу Baza.
Розглядають також версію загоряння через електричне замикання на борту. Нібито після нього зайнялися пари водню в акумуляторній батареї, і все це призвело до трагедії.
Лише на четвертий день після трагедії міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив, що до загибелі підводників призвела пожежа в акумуляторному відсіку.
Він також додав, що ядерна установка на підводному човні не постраждала.
Що відомо про "Лошарик"
Російська атомна станція АС-12 ("Лошарик") – одна з розвинених модифікацій глибоководних станцій "Кашалот" і "Палтус", які будувалися у 1970-1990-х роках у СРСР.
Офіційно – АС такого типу займаються дослідженнями об'єктів на дні океану, в тому числі використовуються для підйому уламків кораблів, літаків і супутників.
Неофіційно – її інструментарій та ареал використання значно ширший, і звичайним "дослідженням" не обмежується.
Військові США заявляли, що ці станції можуть застосовувати і в диверсійних цілях: наприклад, для приєднання до підводних кабелів секретного зв'язку.
"Це справді шпигунська субмарина, яка може перерізати кабелі, складати карту морського дна, шукати об'єкти в глибоких водах", – заявив він у коментарі NPR.
Гамблет додав, що росіяни мають окреме управління глибоководними операціями, яке діє як окремі ВМС. Цей підрозділ може переривати підводний зв'язок, щоб перешкоджати НАТО відслідковувати російські субмарини.
Кореспондент "Голосу Америки" Стів Герман додав, що про "Лошарика" говорять як про найнепомітніше судно ВМС РФ.
"Про нього говорять, що це найтихіший підводний човен ВМС Росії, який найбільш важко виявити і який може занурюватись на глибину 6 000 метрів і прослуховувати або обрізати телекомунікаційні кабелі на дні океану", – розповів Герман.
"Лошарика" спустили на воду в 2003 році.
Населена атомна глибоководна станція отримала назву "Лошарик" на честь однойменного мультфільму через особливості корпусу: він полісферичний, тобто складається з декількох відсіків-сфер, що сполучені між собою переходами.
Технічні характеристики апарату засекречені. Імовірно, "Лошарик" має довжину 79 м, ширину – 7 м, а його повна водотоннажність становить близько 2 тис тонн. Станція може занурюватися на глибину до 6 кілометрів і розвивати швидкість до 30 вузлів.
Всього було випущено 7 таких глибоководних атомних станцій.
Всі АС обладнані атомним реактором. Офіційно станції не несуть озброєння, натомість на них є маніпулятори для роботи з підводними об'єктами.
Атомні глибоководні станції не можуть самі ходити в далекі походи, тому їх транспортують до місця проведення досліджень великим атомним підводним човном.
Раніше таким носієм був човен БС-136 "Оренбург", а в 2016 році його замінив човен БС-64 "Підмосков'я".
У 2020 році РФ готується спустити на воду великий підводний човен "Бєлгород", який може нести як атомні глибоководні станції, так і безпілотні підводні човни (торпеди) "Посейдон" з потужним ядерним зарядом.
Що відомо про загиблих і тих, хто вижив
За даними закордонних ЗМІ, загиблі перебували на службі таємного підрозділу ВМС Росії.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про 14 членів екіпажу, що загинули: "Інших вдалося врятувати".
Екіпаж атомної станції складає 25 осіб. Однак поки що російське телебачення повідомляє лише про чотирьох осіб, що вижили.
Варто відзначити, що в радянські часи для експлуатації атомних глибоководних станцій подібного типу екіпаж набирали за зразком загону космонавтів, і потрапити туди могли лише обрані.
Зокрема, кандидати в загін повинні були прослужити на підводному флоті не менше 5 років, бути членом КПРС і пройти медичну комісію за вимогами, як до космонавтів.
"Підводники, що перебували на борту, були унікальними військовими фахівцями – висококласними професіоналами, які проводили важливі дослідження з вивчення гідросфери Землі", – цитував слова міністра оборони РФ Шойгу ТАСС.
"Гідросферою Землі" займалися семеро капітанів першого рангу, три капітани 2-го рангу, два капітани 3-го рангу, підполковник і капітан-лейтенант. Двоє з них мають звання Герой Росії.
3 липня у соцмережі ВК з'явилась фотографія членів екіпажу, що загинули на підводному човні.
Згодом журналісти Bazа оприлюднили список 12 підводників, що загинули.
Тільки о 20 вечора середи Міноборони Росії оприлюднило повний список загиблих.
Це, зокрема, командир човна Денис Долонський (капітан першого рангу, близько 6-7 років тому отримав звання Героя Росії за дослідження Арктики і Антарктики), капітан першого рангу Микола Філін (дослідник глибоководної військової техніки, отримав звання Героя Росії у 2018 році), капітан першого рангу Андрій Воскресенський та Денис Опарін (його батько – Герой Росії, капітан першого рангу Олександр Опарін брав участь у рятувальній експедиції на місці загибелі атомного човна "Курськ" в Баренцовому морі).
Що робили герої Росії на "Лошарику"
Видання "Медуза" наводить таку версію військового оглядача Павла Фельгенгауера:
"Баренцове море – дуже мілке. Для "Лошарика" там реальних завдань немає. Там, де він опускався, глибина десь 200-300 метрів. А він заточений на кілометрові глибини.
Значить, це була перевірка якихось систем, після того, як вони вийшли з Североморська, де багато ремонтних підприємств для підводних човнів. Це могло бути випробування, якісь пускові роботи, (перевірка) нового обладнання".
Інший військовий експерт Олександр Гольц звертає увагу на те, що субмарина перебувала в територіальних водах Росії, а це означає, що моряки "точно не займалися бойовою роботою, протидіючи комусь".
"Те, що (там було стільки вищих чинів), говорить про те, що ті маніпуляції, які вони роблять, доступні тільки людям, які мають гігантський досвід підводної служби.
Це красиво називається науковою діяльністю. Але насправді глибоководні занурення, звичайно, не є чистою наукою. Це – збір інформації, грубо кажучи, вони збирають все, що лежить на дні морському. Перш за все, уламки, отримані в результаті випробувань зброї, – ось за чим полюють всі розвідки світу. Крім того, на великій глибині – це відомо – країни, які протистоять одна одній з військової точки зору, залишають сенсори, всілякі монітори, які повинні вказати шлях прямування підводних човнів потенційного противника.
Глибоко на дні лежать кабелі зв'язку. Якщо до них приєднатися, можна багато чого відкрити. У разі військових дій знищення цих кабелів вбиває можливість потенційного противника для комунікації", – вважає оглядач.
Що розповідають очевидці
"Медуза" з посиланням на журналістів мурманського інформагентства "СеверПост" наводить розповідь рибалок, які стали очевидцями аварійного спливання підводного човна, де відбулася пожежа.
"Ми ввечері йшли в сторону Кільдіна (острів у Баренцовому морі – УП), і тут, десь о пів на десяту вечора, спливає підводний човен. Просто повністю спливає. Ніколи в житті такого не бачив. На палубі люди бігають, метушаться", – розповів один з рибалок.
Очевидці додали, що підводний човен пішов близько 23:00.
"Човен плив швидко, ми ще з мужиками вирішили: значить, не аварія. Раз своїм ходом і швидко йде. Ні диму не було, нічого. Потім нам сказали, що хтось бачив, як в Урі вивантажували тіла", – розповів рибалка.
Що кажуть про пожежу на "Лошарику" у Кремлі
Міністерство оборони Росії повідомило про загибель моряків 2 липня, на наступний день після інциденту.
Президент Росії Володимир Путін, який після іншої трагедії з підводним човном "Курськ" відзначився демонічним коментарем для CNN "она утонула", цього разу поводить себе більш стримано. Він назвав те, що сталося, "великою втратою для флоту і для армії в цілому".
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков на питання журналістів про субмарину та обставини трагедії заявив, що ця інформація "відноситься до категорії абсолютно секретних", тобто є держтаємницею.
Речник Путіна відмовився прокоментувати, що робили сім капітанів першого рангу на підводному апараті, які характеристики субмарини, зокрема чи був на ній атомний реактор, якими були її завдання і так далі.
Зрештою, він навіть не підтвердив, чи надзвичайна подія сталася саме на "Лошарику", відсилаючи пресу з її запитаннями до Міністерства оборони.
Ірина Балачук, УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
