Києве мій! Як Зеленський збирається посунути Кличка
На хвилі втоми від старих політиків та приголомшливих рейтингів довіри до нової влади Володимир Зеленський намагається швидко підібрати всю повноту влади під себе.
Прямо з трибуни Верховної Ради під час інавгурації він оголосив про розпуск парламенту і дострокові вибори.
Таким чином незабаром він отримає свою коаліцію та більшість в уряді, тобто матиме величезний вплив на законодавчу та виконавчу гілки влади.
Наступним кроком для Зеленського стане перезавантаження на місцях.
Однак, перш ніж проводити місцеві вибори, президент вирішив закріпитися у столиці.
Для цього Зеленський спробує послабити вплив мера Києва Віталія Кличка та призначити свого голову Київської міської державної адміністрації.
"Позбавлення обраного мера виконавчих повноважень – це повернення методів Януковича і позбавлення Києва самоврядування, коли мер виконує декоративну функцію, а містом управляє призначена зверху людина, яку кияни не обирають, яка, відповідно, перед громадою не несе жодних зобов'язань", – почав бити на сполох Кличко.
Що ж насправді відбувається у Києві, чому на політичну кар'єру Кличка насунули чорні хмари, та хто може очолити КМДА – читайте у тексті "Української правди".
Над Кличком не жартують
Віталій Кличко виграв дострокові вибори міського голови в Києві у травні 2014 року. Тоді за зірку світового боксу проголосувало більше половини киян. Улітку того ж року екс-президент Петро Порошенко призначив його також головою КМДА.
Такі дії колишнього президента входили у пакет "віденських домовленостей" між Кличком, Дмитром Фірташем, Сергієм Льовочкіним та Порошенком.
Через рік на місцевих виборах Кличко захистив свій титул і вдруге впевнено переміг на київських виборах.
Поки у великій політиці вирувала політична боротьба між Порошенком – Гройсманом – Яценюком – Аваковим, Кличко спокійно працював у Києві: інспектував дороги, будував мости, катався на велосипеді, боровся з МАФами і регулярно їздив у закордонні відрядження.
Станом на сьогодні серед можливих претендентів на мера Києва Кличко залишається лідером симпатій.
Популярність мера можна пояснити одразу кількома речами.
По-перше, його політтехнологи обрали для нього оптимальний образ. Спочатку йому нав'язували амплуа господарника, але воно абсолютно не в'язалося до зірки світового боксу. Тому технологи вирішили підкреслювати його міжнародний авторитет, який він заробив ще в часи спортивної кар'єри.
"Для киян важлива статусність. Їм імпонує, що їхній мер може подзвонити до Меркель – і вона підніме слухавку", – розповідає джерело в оточенні Кличка.
Через це Кличко публічно відмежовується від неформального куратора столиці Вадима Столара чи забудовника Максима Микитася, з якими, проте, не гребував літати одним літаком.
За великим рахунком, до літа 2019 року у Кличка не виникало серйозних проблем із владою у столиці. Якби президентські вибори виграв Петро Порошенко, то так, швидше за все, тривало б і надалі.
Але Порошенко програв. Захиталися позиції Кличка.
Першим дзвіночком для Кличка стали дострокові парламентські вибори, до яких він виявився абсолютно неготовим.
Партія "УДАР" готувалася окремо йти на вибори восени, а очолити її список мав брат мера Володимир Кличко. Планувалася яскрава кампанія в стилі "брат за брата", або "подвійний удар".
Однак Кличко-молодший не встигав завершити свої справи до 21 липня і цілковито перейти в політику. Через це Кличко вів переговори про об'єднання із Саакашвілі, але ці розмови так само нічим не закінчилися.
В кінцевому результаті "УДАР" залишився ні з чим і висунув своїх кандидатів лише на мажоритарні округи.
Розвал партії – велика проблема, але тепер у Кличка з'явилася ще більша.
Після парламентських виборів президент Зеленський може забрати у мера Києва частину повноважень по лінії КМДА і призначити туди свою людину.
"Якщо у нас мер з однієї політсили, а голова КМДА з іншої – це не робота на місто, а внутрішня політична боротьба. Розділення посад призведе до паралізування роботи", – бідкаються співрозмовники в оточенні Кличка.
"Наприклад, мер буде вважати, що треба полагодити дорогу на Степана Бандери, а голова КМДА скаже – ні, треба покласти бруківку на Софіївській. Чиї тоді вказівки виконувати комунальникам? І врахуйте, що на кожне рішення про виділення коштів треба буде не один підпис, як раніше, а два", – продовжує обурюватися джерело в оточенні мера Києва.
Кандидати у КМДА
За останній місяць Кличко бував в офісі президента не раз.
Щонайменше двічі він зустрічався з керівником ОПУ Андрієм Богданом та раз – з президентом Володимиром Зеленським.
Як зізнаються джерела з оточення мера, з Богданом Кличко обговорював ротацію керівників районних адміністрацій у столиці. Щоправда, потім ОПУ без відома мера змінила трьох голів РДА: Голосіївської, Святошинської і Солом'янської.
"Богдан йому шість разів повторив, що по закону всі голови адміністрацій складають свої повноваження перед новим президентом. Але у президента є можливість перепризначити голову, якщо він ефективний. Тому Кличку сказали: у тебе є часу пару місяців, покажи результати роботи, позбався своїх дружків-корупціонерів і можемо працювати далі", – переказує розмову голови ОПУ з мером співрозмовник на Банковій.
10 липня Кличко зустрічався уже із Зеленським. Про суть їхньої розмови мер заявив публічно.
"У мене відбулася зустріч з президентом Зеленським. Говорили спокійно, президент підтвердив чутки про розділення повноважень. Голова КМДА, його вертикаль, і він туди збирається призначити свою людину", – говорив Кличко у своєму відеозверненні у Facebook.
"Зеленський пообіцяв, що коли звільнятиме Віталія Володимировича, то попередить його, щоб він не дізнавався про це з новин на "Українській правді", – додає співрозмовник в оточенні мера.
За даними УП, в Зе!комаді є двоє людей, які готові забрати у Кличка пост голови КМДА.
Перший – це генеральний директор холдингу "1+1 media", власником якого є олігарх Ігор Коломойський, Олександр Ткаченко.
Зараз він балотується у Раду за списком "Слуги народу" під №9. На президентських виборах Ткаченко відкрито підтримував Зеленського та навіть давав поради його штабу.
Гендиректор "плюсів" – не рядовий кандидат у депутати. Він допомагає вести кампанії усім київським мажоритарникам у медійній та смисловій частині.
Ткаченко також займався організацією великого агітаційного концерту "Слуги народу" на Софіївській площі, де виступали Потап та Настя Каменських.
Співрозмовники УП в команді мера переконують, що крім підготовки до парламентських виборів Ткаченко разом з другом Богдана, забудовником Андрієм Вавришем проводять співбесіди кандидатів на посади голів РДА столиці.
Гендиректор 1+1 цю інформацію спростовує. "Це повна маячня", – коментує в розмові з УП Ткаченко.
Він також запевняє, що не обговорював із Зеленським можливість свого призначення у Київську міську держадміністрацію.
"У нас було багато розмов стосовно того, що мене хвилює, і що мені цікаво. Перше – це гуманітарні питання, друге – це місто. Мені б хотілося бачити місто в кращому стані, ніж воно є зараз. Стосовно КМДА – ми не говорили", – пояснює свою позицію Ткаченко.
Другий кандидат в КМДА – бізнесмен Андрій Холодов, який балотується у парламент за списком "Слуги народу" під №22. Як пояснюють у партії, на президентських виборах він був одним із топів у київському штабі Зе!команди.
Холодов є кумом дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко.
Джерела журналістів "Радіо Свобода" називають Холодова "тіньовим бізнесменом", який заробляє на роздрібній торгівлі цигарками у столичних кіосках.
Офіційно кандидат у депутати є бенефіціаром заводу "Ефкон-вікна", який виробляє алюмінієвий профіль та інші будівельні конструкції.
"Я б не сказав, що між Холодовим і Ткаченком існує страшний конфлікт. Але обоє регулярно приходять в ОПУ і "продають" свої кандидатури", – підсумовує джерело на Банковій.
До чого може призвести конфлікт ОПУ та Кличка
Нинішня спроба розділити повноваження київського мера та глави КМДА – не перша.
В столиці кілька разів була ситуація, коли Київраду та КМДА очолювали різні люди.
На початку 90-х президент Леонід Кравчук запровадив нову посаду – представник президента-глава КМДА. У 1992 році вперше на це місце був призначений депутат першого скликання Верховної Ради Іван Салій.
Щоправда, за рік своєї роботи представник президента у Києві зайшов у клінч з міськрадою і став фігурантом одного із перших гучних корупційних скандалів, коли видав 1,5 мільйона доларів, божевільні на 1992 рік гроші, у "кредит" фірмі "Україна моторз", керівник якої одразу зник і досі перебуває у розшуку.
Тому в 1993 році Кравчук замінив Салія на Леоніда Косаківського. Обидва вони очолювали КМДА, але не керували Київрадою. Аж до 1994 року главою Київської міськради був Василь Нестеренко. Правда, його не можна сприймати як мера в теперішньому розумінні цього слова. Нестеренка ніхто не обирав міським головою, за нього просто проголосували колеги-депутати.
З прізвищем другого представника Кравчука у Києві Косаківського пов'язане зародження неписаного правила, що київський мер призначається одночасно і главою КМДА. Саме так сталося у 1994 році, коли після обрання міським головою Косаківський був призначений і керівником київської міської адміністрації.
Такий стан справ тривав всю його каденцію і дві каденції Олександра Омельченка. Зберігалась ця традиція і за мера Леоніда Черновецього, але тільки до 2010 року, коли президентом став Віктор Янукович.
Саме він вперше насмілився призначити главою КМДА не мера, а свою людину. Черновецький поспіхом виїхав з країни і продовжив вдавати легітимного мера уже з-за кордону.
Реальна влада в місті опинилась у руках глави КМДА Олександра Попова, якою він користався аж до того, як вирішив взяти участь у розгоні студентів на Євромайдані.
Після Революції Гідності, в рамках "віденських домовленостей", Кличко на правах мера столиці був призначений і главою КМДА.
Тепер президент Зеленський хоче запровадити у Києві двовладдя. Схожі намагання в історії столиці були. Однак навіть коли Попов керував містом при мері Черновецькому, реальна влада мала єдиноначальний характер. Усі рішення ухвалював сам Попов, без Черновецького.
Тобто після запровадження на початку 90-их посади мера, справжнього двовладдя у Києві ніколи і не було. Януковичу вдалося взяти столицю під контроль, тільки фізично "посунувши" мера в іншу країну. Кличко ж, як видно з його заяв, нікуди виїжджати не планує.
Навпаки – він іде у наступ. Бо не має іншого виходу.
Якщо Кличко погодиться з ідеєю Зеленського про розділення влади у Києві, левова частка влади перейде главі КМДА, а не меру. Віталій Володимирович чудово це розуміє і бути в українській столиці англійською королевою аж ніяк не хоче.
Домовитись із президентом про перепризначення главою КМДА Кличку, схоже, не вдається. Після зустрічі із Зеленським він сам заявив, що той має твердий намір призначити свою людину.
Тож, Кличку не лишається нічого, крім відкритої публічної війни. І погроза піти на дострокові вибори – тільки перший залп.
У політичних колах прийнято піджартовувати над інтелектуальними здібностями мера Києва. Але він чудово оцінює ситуацію.
У столиці немає людини, яка б за умови швидкої кампанії могла виграти у Кличка вибори мера. Як би там не було, частина киян погодилась би, що за свою каденцію він чимало зробив у місті.
Похід на перевибори і виграш – єдині контраргументи, які зможе пред'явити Кличко Зеленському. Мовляв, кияни визначили, хто має керувати містом, як ви можете іти проти їхньої волі?
Правда, у цього плану є одне слабке місце.
Що завадить Зеленському призначити свою людину в КМДА, навіть якщо Кличко виграє вибори мера? Нічого. І що в такому разі залишиться нинішньому меру – ще одні перевибори?
Виходить, що замість оновлення влади Київ може отримати клінч і фактичне безвладдя на невизначений час. Чи можуть цього не розуміти обидві сторони? Навряд. Звідси виникає питання – чи справді на Банковій хочуть реально посунути Кличка, чи лише намагаються пришпорити?
Як прозорливо резюмував ситуацію у розмові з УП один із співрозмовників із числа людей, яких прийнято називати олігархами, ситуація швидше схожа на торг, ніж на війну:
"Знаємо ми ці конфлікти. Ну, нехай оголосять вибори у Києві. Хто їх виграє: Кличко чи Ткаченко? Ясно, що Віталік переможе. Тому закінчиться це все, як завжди: сядуть і домовляться. Питання у тому, хто що зможе виторгувати".
Роман Кравець, Роман Романюк, УП
