Що відомо про нове керівництво Антикорупційного суду і коли він врешті запрацює

Вівторок, 7 травня 2019, 20:35
Що відомо про нове керівництво Антикорупційного суду і коли він врешті запрацює

Кілька років політичних боїв, міжнародного і громадського тиску, кулуарних "договорняків", аналізу претендентів, доскіпливий конкурс, кілька спроб суддівського голосування – і це сталося.

Вищий антикорупційний суд нарешті отримав керівника.

У вівторок, 7 травня, уже обрані судді ВАКСу зібрались на засідання, щоб вирішити два важливі питання – обрати голову та визначити дату початку роботи.

Уже з першим питанням почалися проблеми. На посаду голови суду подалось троє кандидатів: тимчасовий виконуючий обов'язки голови колишній суддя Апеляційного суду Львівської області Олег Павлишин, екс-адвокат родин Небесної Сотні Маркіян Галабала та колишня суддя Печенізького суду Харківської області Олена Танасевич.

Жоден із кандидатів не набрав необхідних 20 голосів підтримки. Позаяк у законі чітко описана процедура вибору голови, але не прописані механізми, що робити, якщо кандидат не здобув необхідної підтримки, то процедуру довелося повторити ще раз.

У другому турі голосування конкуренткою Олени Танасевич була екс-суддя Жмеринського міськрайонного суду Ольга Саландяк. І знову переможця не виявили.

І тільки з третьої спроби Танасевич таки зуміла здобути 20 необхідних голосів та стати першою в історії головою Антикорупційного суду України.

Дещо згодом їй обрали заступника. Ним став колишній адвокат Євген Крук.

УП вирішила з'ясувати, що відомо про цих людей, чим вони тепер займатимуться та коли нарешті запрацює Антикорупційний суд.

Сім'я, доходи і власність голови Антикорупційного суду

До обрання головою Антикорсуду, Танасевич була рядовою суддею першої інстанції Печенізького суду Харківської області.

Нова очільниця ВАКСу наразі є здобувачем, тобто готується отримати перше вчене звання, на кафедрі цивільно-правових дисциплін Харківського педуніверситету Сковороди.

Станом на зараз освіта Танасевич обмежується ступенем магістра права, отриманим в Харківській юридичній академії Ярослава Мудрого. Очільниця ВАКСу вільно володіє українською, російською та англійською мовами.

За 2018 рік, згідно з декларацією, на своїй колишній роботі Танасевич заробила майже 250 тисяч гривень. Однак того ж року взяла кредит у ПриватБанку на трохи більше, ніж 203 тисячі гривень.

Батьки очільниці ВАКСу – пенсіонери, а от чоловік Михайло займається бізнесом. Його компанія ТОВ "Енергетична альтернатива", яка веде діяльність в аграрній, будівельній та торгівельній сферах, має досить серйозні обіги.

За минулий рік Михайло Танасевич отримав майже 1,1 мільйона гривень прибутку та ще 360 тисяч йому повернули боржники.

Подружжя володіє квартирою на 56,7 кв м та двома ділянками на 10 і 12 соток у Харкові.

Крім того, Танасевичі мають у власності або користуванні більше 20 великих ділянок землі у Запорізькій та Харківській області.

У 2015 вони купили 6 ділянок по 2 гектари у селі Сонячне Запорізької області, а у 2018-му докупили ще 10 ділянок по 2 гектари. У тому ж селі вони мають у користуванні ще дві ділянки сумарною площею 6 гектарів.

У Бражківці Харківської області подружжя Танасевичів користується ще чотирма ділянками землі сумарною площею 16 гектарів.

Цільове призначення описаних земель не вказується в декларації, але оскільки фірма чоловіка очільниці ВАКС має право займатися сільськогосподарською діяльністю, то це можуть бути саме агроугіддя.

У своєму першому коментарі для преси одразу після обрання Танасевич не стала пояснювати, звідки і для чого родині стільки землі, сказавши лише, що усе майно було перевірене НАЗК і жодних претензій в Агентства не було.

Водночас у Києві Танасевич жодної нерухомості не має, тому, швидше за все, очільниці ВАКС нададуть службове житло. Цікавий нюанс – у законі про створення Антикорупційного суду окремо прописано, що суддям забороняється приватизовувати службові квартири.

Автомобільний парк родини Танасевичів досить скромний. Спільно подружжя володіє PEUGEOT 107 2012 року та SSANGYONG 2006 року. На чоловіка записане ще стареньке DAEWOO 2005 року.

Реклама:

Скільки зароблятиме голова Антикорсуду?

"Розмір зарплати визначений законом про судоустрій та статус суддів. Наш оклад прирівняний до суддівської винагороди суддів Апеляційного суду", – відповіла Танасевич журналістам на питання про розмір зарплати.

Згідно з цим законом, судді Апеляційного суду та Вищого спеціалізованого суду отримують щомісячну винагороду у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум складає 1921 гривню, тож пані Танасевич матиме чисту ставку 96050 гривень.

Крім того, як голові суду їй законом передбачена надбавка у 10% окладу, тобто ще 9,6 тисяч гривень. А за вислугу понад 5 років ще 20% зарплати, тобто додатково близько 19,2 тисячі гривень.

Підсумовуючи все це можна сказати, що очільниця Антикорупційного суду отримуватиме близько 125 тисяч гривень на місяць.

Що може голова Антикорсуду?

Голова Антикорупційного, як і всіх інших судів, окрім його безпосередніх обов'язків виконує також адміністративні. Він також визначає повноваження свого заступника.

Виконавча директорка проектів ГО "Фундація DEJURE" Ірина Шиба наголошує, що очільник суду не лише бере на себе представництво на публічних заходах.

Голова визначає, що і коли обговорюють судді на зборах, погоджує відпустки і відрядження колег, ухвалює рішення про прийняття суддів у штат та їхнє звільнення.

Нерідко саме від волі голови суду залежать доленосні рішення.

"Так, одіозний суддя Кицюк (суддя Печерського райсуду Києва Віктор Кицюк – УП) досі на посаді, бо голова суду не приймає рішення про його звільнення. Хоча це рекомендувала Вища рада правосуддя. Голова Октябрського суду Полтави не відпускав у відрядження і на судові засідання як свідка суддю Гольник", – пояснює Ірина Шиба.

Серед інших красномовних прикладів – очільник Апеляційного суду Черкаської області Володимир Бабенко. Він погодився віддати приватній фірмі недобудований об'єкт, який мали звести для суду.

Врешті суд вирішив, що роботи були виконані неналежно, але Бабенко уклав із забудовником мирову угоду. Фірма мала повернути судовій адміністрації 4,9 млн гривень, заплачених за роботу, і заплатити ще додатково 89,6 тисяч гривень за сам об'єкт. За це вона отримувала нерухомість.

Однак коштів у бізнесу нібито не було, і він пообіцяв замість виплат виконати інший ремонт. Бабенка такі умови влаштували, попри те, що раніше з компанією хотіли судитись за неякісну роботу.

Юристка також назвала "позитивним трендом", що і в Антикорупційному, і у Верховному судах вибір припав на жінок. За словами Шиби, найчастіше головами стають чоловіки, хоча жінок у професії більше.

Реклама:

Хто став заступником Танасевич і що про нього відомо?

Другим після Танасевич у новому суді став Євген Крук.

Євген Васильович – 37-річний київський адвокат. Він випускник Національного університету імені Тараса Шевченка з дипломами бакалавра з міжнародних відносин і магістра міжнародного права. Стверджує, що крім української та російської вільно володіє англійською та німецькою.

Кар'єру Крук розпочав серед служителів Феміди: у 2003 році столичний Шевченківський райсуд взяв його помічником судді. За два роки чоловік пішов у приватний сектор – працював юрисконсультантом у кількох фірмах.

Адвокатське посвідчення Крук отримаву у 2006, а наприкінці 2011 року його прийняли до адвокатського об'єднання "Ситнюк і партнери" і призначили начальником Департаменту міжнародного та фінансового права. Адвокатура стала останнім пунктом у трудовій книжці Крука перед Антикорупційним судом.

Новопризначений чиновник – неодружений і ніколи не перебував у шлюбі. Співмешканок чи дітей у офіційних документах також не вказує.

Мати одного з головних антикорупційних суддів працює вчителькою у київській школі, остання робота батька – менеджер столичної торгівельної фірми.

Рідний брат, Олександр Крук, на момент конкурсу до Антикорупційного суду працював у "Таскомбанку", але ще 3 роки тому був держслужбовцем. Він очолював департамент вугільно-промислового та торфодобувного комплексу у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Обіймав також посаду радника тодішнього міністра Володимира Демчишина.

До цього, судячи з резюме, яке Олександр опублікував у мережі, він працював у кількох банках, зокрема російському "Сбері", та у приватних фірмах, де займався фінансовими питаннями. Зараз є членом правління "Банку Альянс".

Претендуючи на суддівську посаду, Євген Крук подав недовгу декларацію – вказані там статки навряд чи здатні вразити українців, які звикли до величезних автопарків й елітних маєтків чиновників.

Крук має квартиру у столиці на 48,5 квадратних метрів, дві земельні ділянки у Київській області по 1,2 тисячі метрів, де будує собі дачу із сауною, їздить на братовій Mitsubishi Lancer 2005 року і користується столичною квартирою матері.

Минулого року суддя, а тоді ще адвокат, заробив загалом 168,5 тисяч гривень. Усі грошові накопичення зберігає готівкою, декларуючи 53 151 гривень, 500 доларів і 800 євро.

Коли Антикорупційний суд розпочне роботу?

На Зборах суддів Вищого антикорупційного суду у вівторок обрали дату початку роботи. ВАКС офіційно запрацює за чотири місяці, у четвер, 5 вересня.

За цей час має пройти ремонт виділених під Антикорсуд приміщень. А поки тимчасово суд розміщуватиметься у приміщенні Печерського райсуду Києва на Хрещатику і на Гайцана. Як відомо, за законом, слідчій та апеляційній палатам Антикорсуду заборонено засідати в одній будівлі.

Роман Романюк, Соня Лукашова, УП

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді