Сценарист "Слуги народу" Юрій Костюк: Зеленський казав, що ніколи у житті не стане класичним політиком

Минулого року Юрій Костюк займався звичайною щоденною рутиною – писав сценарії до серіалів та кінофільмів студії "Квартал 95".

Разом з групою інших "кварталівських" сценаристів він придумував образи героїв, сюжетні колізії і перипетії до серіалу "Слуга народу", завдяки якому Володимира Зеленського і почали сприймати як потенційного політичного гравця.

Під час виборчої кампанії Костюк готував сценарії уже для реального життя – він входив у креативну групу штабу Зеленського, пропонував власні варіанти відеороликів та білбордів.

"Юрка – мій колега, мій товариш", – з теплом в голосі говорив Зеленський про свого креативника в інтерв'ю УП.

Після другого туру виборів ми зустрілися з Костюком в рамках відеопроекту "Чітко інтерв'ю", який незабаром вийде на Youtube каналі "Української правди".

Розмову записували на задньому дворі виборчого штабу Зеленського, що розташований в елітному районі на Печерську.

Це люксовий триповерховий маєток, який знадвору чимось нагадує будинок прем'єр-міністра Великої Британії на Даунінґ-стріт.

Зсередини – це офіс відкритого типу зі скляними дверима і перегородками, наче у банку.

Подвір'я виборчого штабу Зеленського симпатичне і скромне водночас – акуратно підстрижений газон, навколо – ялинки, які закривають вид від сусідніх будинків.

Весь час, доки ми розмовляємо, за парканом лунає шум від будівництва та дітей, які граються десь поруч.

У ході годинної бесіди Костюк спокійно і врівноважено розповідає про перебіг виборчої гонки, згадує, як Трамп дзвонив до Зеленського, пояснює, як керівник "95 кварталу" йшов у політику, та визнає, що Адміністрацію президента, швидше за все, перенести не вдасться.

– Чим ви займалися у штабі Володимира Зеленського?

– Якщо говорити про мою роль – це креатив, медіа, тобто усе, де потрібна фантазія. Наприклад, це створення роликів "Слуги народу", які виконували роль і промотування серіалу, і кампанії водночас, інші рекламні ролики, якісь білборди. У цілому, чим міг допомагати – допомагав.

– Давайте говорити хронологічно. Коли Володимир оголосив "95-му кварталу", що йде в президенти? Як це відбувалося?

– Була розмова, коли ми зібралися тісним колом людей, яким Володимир довіряє, де він сказав, що має такі думки.

– Тісне коло – це хто?

– Це люди з "Кварталу", наприклад, Іван Баканов, Сергій Трофімов (виконавчий продюсер "Кварталу"), Михайло Валєєв (креативний продюсер "Кварталу"), брати Шефіри (співвласники студії "Квартал 95"). Це дуже відповідальне рішення, тому Володимир не казав, що йде в президенти. Він говорив, що думає про це, і запитував, чи не пора нам піти в політику і спробувати щось зробити для країни.

Ця розмова відбулася в квітні минулого року. Після цього у нас була така собі "розвідка": ми зустрічалися з різними політологами, політконсультантами, слухали їхні думки.

99% з них казали, що це все неможливо, що "ваша аудиторія в основному – молодь, яка не приходить на вибори; якщо у вас немає принаймні 50 мільйонів доларів на кампанію – можете про це не думати; це все сітки, структури"...

Це насправді зіграло позитивну роль – чим більше нам не вірять, тим більше хочеться довести, що ми можемо. Це принцип "Кварталу", який працює ще з часів КВН.

– Тобто уже в квітні минулого року Зеленський почав говорити про можливий похід у політику?

– Він сказав, що думає, і що в нього є ідея, якою має бути кампанія. Володя хотів, аби все виглядало нестандартно, щоб була інша комунікація, і говорив, що не стане політиком у класичному сенсі цього слова…

Політконсультанти нам розповідали, що потрібно зробити перехід образу від актора і шоумена до лідера громадської думки, і лише після того – до політика. Це не був наш шлях. Володимир казав: "Я класичним політиком не стану ніколи в житті".

Ми зразу говорили, що не хочемо показувати, що Володимир є якимось великим спеціалістом у всіх сферах і зараз за два місяці підготується й на інтерв'ю розкладе все по поличках з відсотками, графіками і діаграмами.

Найголовніша наша історія полягала у збереженні органічності. Найголовніша теза кампанії – як стати президентом і залишитися людиною.

– Як зібралося найближче коло Володимира Олександровича, яке впливало на його рішення під час кампанії? Хто взагалі ці люди, адже ви теж входите у це коло?

– По-перше, всі рішення приймає сам Володимир. Люди, які знаходяться поряд, можуть допомогти порадами або своїми думками, які він чує, але впливати на прийняття рішень досить складно.

Люди, які знаходяться поруч – це вже згадані брати Шефіри, Іван Баканов, Сергій Трофімов, Михайло Валєєв, Ірина Побєдоносцева (директорка з розвитку студії "Квартал 95"), Марія Левченко, яка є його асистентом.

Це люди, які були на початку. Вже потім приєднався Діма Разумков. Руслан Стефанчук, до речі, теж був із самого початку – вони з Володимиром знайомі ще з часів КВН. Стефанчук свого часу був автором команди "Три толстяка".

Отак по-трошки ця компанія формувалася й збиралася, і вона продовжує формуватися зараз.

– Ви не назвали Андрія Богдана, якого в розслідуваннях вже показали "Радіо Свобода", "Bihus" та інші.

– Андрій Богдан – це товариш Володимира, це юрист...

– Клієнтами якого свого часу були, наприклад, Геннадій Корбан та Ігор Коломойський.

– Ми ж не говоримо про його юридичну кар'єру. З точки зору його участі в кампанії – найголовніша цінність Андрія те, що він знає, як працює система, знає дуже багато нюансів, яких ми не знаємо.

Коли в тебе є бажання зруйнувати систему або принаймні зрозуміти, як все влаштовано – ти не обійдешся без людей, які були всередині.

– Якщо узагальнити – у вас були дві лінії рекламних роликів під виборчу кампанію – це трейлери третього сезону "Слуги народу" і відео, які Зеленський сам викладав у Instagram. Чия була ідея підв'язати рекламу "Слуги народу" під вибори?  

– Це цілковита ідея Володимира, яку на початку ніхто не розумів. Всі казали, якщо ми йдемо у політику, це якось несерйозно, принаймні я тоді не розумів це.

Мені здавалося, що це дивно, що це реклама серіалу, як воно буде корелюватися? Де Голобородько, а де Зеленський? Насправді ця ідея таки спрацювала, адже у роликах була і реклама третього сезону, і власне через ці ролики ми могли доносити певні позиції.

Фактично, це перемога креативу над обмеженими ресурсами, коли телеканал їх розміщував в рамках промо телесеріалу. Ця історія працювала і для Youtube, і для Instagram.

– Як ви придумали проводити дебати на стадіоні?

– Історію треба розділити. Коли наші противники активно піднімали тему дебатів: "ми хочемо дебати", Ірина Геращенко хотіла внести закон, щоб зробити їх обов'язковими... Ми розуміли, що наші конкуренти будуть їздити на цій платівці, тому ми відразу готувалися до дебатів.

Але Володимир казав: нам потрібно думати про формат, ми точно розуміли, що це не студія. В кінці березня "Квартал" поїхав Україною з концертами. І пам'ятаю, був концерт у "Дніпро-арені", ми стояли за кулісами, спустився Володимир і каже: "Я зрозумів, де варто робити дебати. На стадіоні".

Ще перед першим туром у нас виникла ця історія. Рішення записати відео-запрошення на "Олімпійському" народжувалося вже у цій будівлі (у штабі Зеленського), в обід придумали – вже зранку записали.

–  Ви очікували, що Порошенко погодиться на ваші умови?

– Чесно? На 90% думали, що відмовиться.

– Як Зеленський готувався до дебатів? Нам розповідали, що над ним багато працювали психолог і вчитель української мови.

– Це неправда – ні психолога, ні вчителя тут не було. Українську мову Володимир почав вивчати, здається, роки два тому. Він про це говорив Катерині Осадчій.

Коли почалася активна фаза кампанії, він займався з вчителем. Насправді допомагало оточення – ми намагалися говорити з ним якомога більше українською мовою.

До дебатів Зеленський готувався зі своїм штабом. Можна сказати, що він готувався до них впродовж всієї кампанії, тут майже щодня відбувалися експертні наради з усіх можливих питань. І так чи інакше це також прокачка.

Перед самими дебатами Володимир мав просто сісти, самостійно систематизувати інформацію і власне готуватися до запитань опонента.

– На дебати він прийшов "зарядженим" і агресивним – це ви його так налаштували?

– Такої історії, як показують в кіно про бокс, коли є тренер, який налаштовує: "ти маєш порвати" – такого не було. Насправді, якби так все відбувалося, це могло б помішати.

– Як ви зараз готуєтеся до інавгурації? Коли взагалі вона буде – до 27 травня чи після?

– Поки що не знаємо. Мені здається, що ЦВК має призначати дату інавгурації (насправді – Верховна Рада – УП). А як готуємося – думаємо про "фішечки". Зрозуміло, що є офіційна процедура, яку ми поважаємо.

– У Верховну Раду ви прийдете, так?

– Так-так. Ми, до речі, думали, чи можна вивести депутатів у інше місце на інавгурацію, але для цього треба змінювати регламент. Тобто є історичні процедури, які ми повинні поважати і виконувати. А потім – ми ще щось придумаємо.

Ми в процесі обговорення, не хочу розкривати всі секрети. Я думаю, що такої інавгурації ще не було. Можу сказати, що щось буде цікаво.

Читайте також:

Андрій Богдан: Я сказав Зеленському: "Розумієш, що фільмом "Слуга народу" ти дав людям надію?"

Ігор Коломойський: Я вважаю, що Порошенко – моя маріонетка

Володимир Зеленський: 1 квітня – офігенний день для перемоги клоуна

– Забув запитати: ви були у ніч виборів у штабі, коли Трамп дзвонив до Зеленського?

– Так. Але при самій розмові не був.

– Але ви бачили реакцію Зеленського.

– Ми перелякалися, що це пранк.

– Трамп на мобільний дзвонив?

– Вони якось зв'язувалися через Баканова. Перша реакція… Ну, уяви, дзвонить Трамп... Кажуть: дзвонить Трамп, хоче поспілкуватися. Ми такі: "класно", така чисто людська реакція. "Але це точно Трамп? Точно він?". Слава Богу, що все нормально.

– Коли ви плануєте представити команду? Президент має право пропонувати свого керівника СБУ, генпрокурора, міністра оборони і МЗС, начальника генштабу і так далі. Коли ви покажете суспільству свої кандидатури?

– Як тільки команда зайде в Адміністрацію президента, з'явиться доступ до певної інформації.

– Тобто до інавгурації цих прізвищ не назвете?

– Так. Ми не можемо назвати голову СБУ чи, наприклад, генпрокурора, тому що одна справа – назвати цю людину, а інша – призначити. Ми зараз не маємо ресурсів повноцінно перевірити людей так, як це повинно бути – перевірити, чи є в них родичі в Росії, який їхній бекграунд, яка реальна їхня біографія.

В тому числі, нам здається, що повинна бути перевірка не лише спецслужб, але й з боку громадськості. Сьогодні громадські активісти користуються в суспільстві великим рівнем довіри і знаходять скелети у шафі краще, ніж будь-хто. Тому коли буде повноцінна перевірка, тоді цих людей можна буде називати.

– До речі, ви хотіли переносити Адміністрацію президента, але вам все одно доведеться заїжджати на Банкову.

– Ми хотіли не заїжджати на Банкову. Я не знаю, як воно врешті буде, але зараз нам кажуть, що це досить дорого, є ряд дуже складних речей, які пов'язані зі спецзв'язком, безпекою. Тому поки що нам кажуть, що це неможливо.

Повна версія інтерв'ю з'явиться незабаром на Youtube-каналі "Української правди"

Роман Кравець