Mova is… Закон про мову у цифрах
Верховна Рада ухвалила закон про функціонування державної мови. Його розгляд у парламенті тривав майже 2 місяці.
Проукраїнські політики, активісти і представники культури вже встигли наректи закон про державну мову епохальним та історичним. Його противники повторюють гасла про "насильницьку українізацію".
Чим насправді обернеться для і так наелектризованого та розколотого суспільства ухвалений Радою закон про мову, зараз важко спрогнозувати. Хоч би і тому, що самого закону, зведеного воєдино після голосування більш як 2 тисяч правок, наразі просто не існує.
Але "Українська правда" вирішила пояснити головні позиції цього закону, які таки потрапили в остаточний варіант.
У першій редакції закону передбачались пункти, які стосувалися покарання за спроби надання офіційного статусу будь-якій іншій мові. Такі дії прирівнювались до зазіхання на конституційний лад, а тому мали каратись великими тюремними строками.
В остаточну версію закону ця норма не потрапила. Як і позиція про штрафи й ув'язнення за публічне приниження державної мови або навмисне її спотворення в офіційних документах і текстах.
Ці норми, які дуже "лякали" проросійську частину політикуму, виключили із закону.
Однак багато важливого у законі таки залишилось. Спробуємо перерахувати найбільш цікаве.
Кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава забезпечує усім громадянам можливість вивчити українську.
0 гривень коштуватиме українцям складання тесту на знання державної мови та отримання відповідного сертифіката. Діятиме цей сертифікат безстроково. А результати іспиту на рівень знання державної мови будуть занесені у відкритий реєстр.
1 рік дають особам з визначними заслугами перед Україною на вивчення української мови після отримання громадянства. Всі решта кандидатів на український паспорт мусять скласти іспит з української мови до отримання громадянства.
450 депутати Верховної Ради – єдині державні чиновники, які не муситимуть складати іспит з української мови, знати і використовувати її на роботі. Всі інші категорії державних управлінців зобов'язані будуть довести володіння державною мовою – від президента і прем'єра до армійських офіцерів, нотаріусів і медпрацівників.
6 рівнів володіння мовою передбачено законом: від А1 (початкове розуміння) до С2 (вільне володіння).
10% реплік у фільмі – максимальний відсоток іноземної мови або суржику, які допустимі у знятих в Україні фільмах.
90% ефіру телеканалів повинно вестися державною мовою. Ця норма набуде чинності лише за 5 років.
10% сеансів у кінотеатрі можуть складати фільми, які демонструються в оригіналі з субтитрами. Всі решта фільмів мусять бути дубльовані чи озвучені державною мовою. На фестивалях можна показувати фільми в оригіналі із субтитрами.
На місцевих та регіональних каналах квота мовлення державною мовою складає 80%. На каналах з ефіром мовами корінних народів тижнева частка мовлення українською мовою має бути не менше 30%.
100% друкованих ЗМІ видаються державною мовою. Якщо видання має іншомовну версію, то тираж української та іноземної версій мають бути однаковими.
Це не стосується видань, які видаються виключно мовою корінних народів, англійською чи іншою офіційною мовою ЄС.
У законі передбачена відстрочка набрання чинності цих норм: 30 місяців для загальнонаціональних і 5 років для регіональних медіа.
Не менше 50% видань українською мовою має бути представлено у кожній точці розповсюдження друкованих ЗМІ.
Не менше 50% книг у книгарнях мусить бути українською мовою. При цьому словники і аналогічні видання кількома мовами вважають виданнями державною мовою. Квота не застосовується до іншомовних та спеціалізованих книгарень.
50% назв книжок зобов'язані видавати державною мовою усі видавництва. Це не стосується продукції мовами корінних народів та національних меншин, які здійснюються за державний кошт.
100% сайтів, мобільних додатків і сторінок у соцмережах органів держвлади чи підприємств, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації та фірм мусять мати версію державною мовою. Україномовна версія мусить завантажуватись за замовчуванням.
Досить бажання одного учасника публічного заходу, щоб організатори мусили забезпечити переклад всього заходу українською мовою. Це стосується заходів, які проводять за державний кошт.
9 людей на 6 років призначаються Кабміном у склад Національної комісії зі стандартів державної мови. Щоб стати членом Комісії, слід мати щонайменше 30 років, ступінь доктора філології та володіти державною мовою.
11 900 гривень – максимальна сума штрафу, який може виписати Уповноважений із захисту державної мови за результатами перевірки чиновників, держорганів чи компаній.
Однак процедура накладання штрафу настільки довготривала, що реальних покарань може і не бути. Перед виписуванням штрафу Уповноважений мусить зробити зауваження, попередження тощо. І між цими діями передбачені кількамісячні паузи на "усунення недоліків".
Виписати штраф можуть тільки суб'єктам господарської діяльності у сфері обслуговування у разі порушення ними норм застосування мови: надання інформації про послуги і товари українською, наявність українських версій сайту, персональне обслуговування українською на вимогу клієнта тощо.
Роман Романюк, УП
