Дмитро Шимків: Якщо переносити Адміністрацію з Банкової, то разом з урядовим кварталом
У серіалі "Слуга народу" президент із народу Василь Голобородько їздить на роботу в свою Адміністрацію не на вулицю Банкову. АП Голобородька розташовується в корпусах національного експоцентру ВДНГ.
У реальному житті Володимир Зеленський, який грає у фільмі Голобородька, вирішив так само не ходити на Банкову.
"Я сказав своїм хлопцям: шукаєте якийсь ореn space, якийсь unit цікавий... Так, я хочу. А її (будівлю Адміністрації президента – ред.), якщо дозволить суспільство, віддав би якійсь... Не знаю, не знаю..." – сказав Зеленський в інтерв'ю перед другим туром виборів.
За даними УП, штабісти обраного президента і справді активно шукають нову локацію, яка б могла стати новою АП.
Але в ході розмов із Зе!командою про можливий переїзд президента в пам'яті зринали новини п'ятирічної давнини. Тоді новий глава АП новообраного президента разом зі своїми заступниками робили те саме – шукали варіант, як перевезти АП з Банкової і заодно перетворити її на гнучкий сучасний офіс президента.
Намагались, та не змогли. Одним із головних драйверів того процесу у 2014-му був тодішній заступник глави АП Дмитро Шимків. Саме він відповідав за реорганізацію Адміністрації і пошук варіантів для можливої зміни локації.
Чому команді Порошенка не вдалося реформувати АП, чому не можна перевезти Адміністрацію і лишити на місці Раду і Кабмін, та скільки може коштувати Зеленському реалізація мрії Голобородька, читайте в інтерв'ю Дмитра Шимківа. "Українській правді".
"Ідея переїзду Адміністрації президента не нова. Її активно просував Ложкін"
– У 2014 році, коли ви прийшли в нову адміністрацію, була спроба реорганізувати цю структуру. Але вона дуже швидко захлинулася. В чому була проблема?
– Реорганізація відбулася. Але треба розуміти, що реорганізація має декілька аспектів. Правовий, тому що є положення про Адміністрацію. Мало хто знає, що АП не є юридичною особою, а всі працівники адміністрації, включаючи заступника, працюють де-юре в Держуправлінні справами.
Сьогодні це 427 людей. Коли ми прийшли, то було 560.
Було скорочення, яке також вимагає складних процедур. Тому що в Адміністрації президента 2 профспілки. Відповідно всі процеси натикаються на спротив, неприйняття тощо.
Далі – треба мати підстави для реорганізації і погодити її з Кабінетом міністрів. Щоб ви розуміли, при всіх знайомствах, дзвінках, ми змогли змінити положення про Адміністрацію. Але це зайняло 1,5 місяці! Хоча положення – це підзаконний акт, який видається президентом.
– А що треба погоджувати з Кабміном?
– Коли ви ініціюєте реорганізацію, то вам треба підстава. Класично, як це робив і Ющенко, і Янукович, і ми – треба змінити назву "управління", скажімо, на "департамент".
Відповідно, ви вводите поняття "директор департаменту", а ця посада повинна бути в штатному розписі виплати заробітних плат, а сітка виплат зарплат затверджується постановою Кабінету міністрів. От і маєте.
Бо ми ж говоримо не про ефемерну інституцію. В інституції працюють конкретні люди, вони повинні отримувати заробітну плату.
Ми робили глибоке дослідження, які повноваження у президента, за що він відповідає і що координує або комунікує, або приймає рішення. Словом, які функції у нього присутні. Ми працювали з PriceWaterhouseCoopers. І на підставі цього дослідження вже структурувалися.
Потім відбувається сам процес реорганізації. Ви повинні зустрітися з профспілками. Люди не хочуть звільнятися.
Ви не можете просто так сказати, що мені не подобається людина, я її звільню. Так не працює. Ви повинні мати правову позицію, бути готові до судів. Я також припустився помилки. Є рішення Верховного Суду, мене штрафували.
– Обраний президент Володимир Зеленський висловив бажання перенести Адміністрацію президента в інше місце, щоб не сидіти на Банковій. З точки зору працівників це – "істотні зміни умов праці". Це може бути підставою для судових позовів і блокування процесу через суди?
– Абсолютно. Взагалі ідея переїзду Адміністрації президента не нова. Її активно просував і був драйвером Борис Ложкін. Ми дискутували про це, і в Бориса була улюблена теза, що "я хочу бачити тут (в будівлі на Банковій – УП) Hilton чи Marriott, а ми маємо бути десь, де є простір".
Ми вивчали питання. Дивилися на досвід у Німеччині. Канцелярія канцлера. До речі, це найбільша державна будівля в світі. Здається, в 10 разів більше за розмірами, ніж Білий дім.
Ми дивилися на досвід, який зараз є в Казахстані – консолідація державних органів у певному місці. Бо не можна взяти одну інституцію і відокремити.
Треба розуміти, що у нас є урядовий квартал. Це Кабінет міністрів, Нацбанк, Верховна Рада, міністерства. Більшість міністерств сконцентровані на цій території.
Це дозволяє працівникам швидко комунікувати, переходити, проводити наради. Це в усьому світі є державні квартали. Тому, якщо переїжджати, то переїжджати всім. Але є питання.
Перше питання – місце. Будуємо чи беремо в оренду? Якщо будуємо, то за державний кошт? Якщо беремо в оренду – це все одно видатки. І ви стаєте заручником тієї організації, яка вам здає приміщення в оренду.
Ми і видатки рахували. Звісно, що ми хочемо будівлю класу "А". Вони зазвичай знаходяться в центрі, не за межами міста. Відповідно будуть потрібні додаткові інвестиції.
Крім того, це не швидко. Будь-який ріелтор вам пояснить, що побудова будівлі або підготовка будівлі до переїзду – це час. Будівля канцлера Німеччини будувалася 4 роки.
Чи могли ми у 2014 році ініціювати побудову якоїсь нової структури? Була велика дискусія. Ми розуміли, що якщо ми зараз почнемо будувати, то критики не оберемося. Нам скажуть: "Війна, а ви тут будуєте нові будівлі". А видатки це значні. Треба розуміти, що доведеться перевезти 400 людей...
Ми теж хотіли оупен-спейс. Ми всі прийшли з бізнесу, із середовища оупен-спейсів. Але коли ми почали просто рахувати, то побачили, що швидкого результату не буде. Ти не встав і не переїхав.
Вам будуть потрібні великі кімнати для нарад. Наприклад, засідання РНБО. За той круглий стіл, який всі знають з фото із АП, можна посадити 41 людину. Максимум. А інколи їх буває і більше. Відповідно для цього потрібен простір. Далі вам треба приймати міжнародні делегації.
Була ідея, теоретично розглядалася, що ми могли б перевезти Адміністрацію президента в Маріїнський палац. Але там немає простору для 400 людей. Навіть якщо скоротити до 200, то його не вистачить. Це лише як резиденція для прийомів, переговорів.
"Президент обговорює критичні питання. Це не просто "пацани зібралися поговорити"
– А крім людей, що треба перевезти?
– Що ще в Адміністрації? Ще є архів. Це великий простір. Усі законодавчі акти, які підписує президент, брошуруються і підписуються вручну. Саме ця версія закону або підзаконного акту друкується на спеціальних бланках і так далі. Все це архівується. Архів великий.
Далі є бібліотека, де є і подарунки, які дарували всім президентам. Це можна кудись віддати, але воно займає місце. Окрім 400 людей, є ще підрозділ прийому громадян.
Також з переїздом стоїть питання комунікацій, безпекові питання. Фізичну безпеку нескладно організувати. Але безпека інформаційна, цифрова – значно складніша річ.
Президент займається питаннями рівня "дуже секретно". Відповідно, потрібні кімнати спеціально облаштовані, з додатковим обладнанням, яке не дозволяє знімати аудіо чи будь-який інший сигнал.
Наприклад, засідання РНБО мають таку вимогу. Є обладнання, яке захищає такі засідання. Ми розуміємо, що президент обговорює критичні питання. Це не просто "пацани зібралися поговорити". Це питання, які стосуються безпеки, розвідки, військових дій – купа всього.
Далі йде робота з секретними документами. Це також є певні правила, принципи. Чи можна перенести все це обладнання? Можна. Але знову ж таки ми пам'ятаємо, що це не просто звичайний бізнес-центр. У вас повинні бути обладнані кімнати, повинна бути сертифікація "на секрет".
Чи можна будь-яке приміщення в Києві під'єднати до державної мережі? Можна. Київ накритий нормальною мережею. Але, знову ж, це час і гроші.
Після Ющенка команда Януковича повидирала всі дроти – боялись "жучків". Це дикість, але це реально було так – вся ця "лапша" лежала по кабінетах. І ми мусили серйозно інвестувати в телекомунікаційну мережу, кабелі, репітери і так далі. Треба було пройти всі конкурси, побудувати все за стандартами.
– Державних?
– Так, це чисто державні гроші, які пройшли через ПроЗорро, відкрито, публічно. Була маса речей, які Порошенко купував за свої гроші, але от ми витратили 44 мільйони бюджетних грошей на відновлення, на мережі, на безпеку, серверні, системи пожежогасіння, генератори.
Крім того, в АП побудована мережа бездротового інтернету за стандартами Білого дому. Це спеціальне обладнання, до неї не можна під'єднатися, там кілька рівнів захисту. Це ресурс!
Тому коли кажуть, що давайте перенесемо АП, то ок! Але треба сісти порахувати бюджет, скласти план – і вперед. Якщо суспільство підтримує, уряд підтримує, то гаразд. Але це не буде завтра.
Ви, звичайно, можете зробити собі якийсь невеликий офіс, куди приїжджатиме сам президент. Але навіть тоді доведеться частину роботи, нарад проводити в АП.
– А скільки такий бюджет переїзду міг би складати?
– Це десятки мільйонів доларів. Треба ж побудувати нову інфраструктуру. Хтось каже, що от є коворкінг-спейси. Але треба розуміти, що ви приїжджаєте і платите оренду, користуєтесь їхньою інфраструктурою, і звичайно не 427 людей.
Чи можливо перевезти все з АП? Так, теоретично можливо. Але це час, люди, ресурси. Як у будь-якому комерційному проекті.
Ви маєте порахувати, скільки буде коштувати аренда, скільки буде коштувати фітаут, перевезення, і вам же треба буде десь жити, поки новий офіс будується чи організовується.
Чи можна це зробити за рік? Можна. Питання грошей і бюджету. Це можна зробити або за чиїсь гроші, або за гроші бюджету. Цього року, наскільки я знаю, таких витрат у держбюджеті не передбачено.
А плюс все має робитись на конкурсних засадах, через тендери на ПроЗорро. Багато хто із власників елітної нерухомості захоче здати своє приміщення президенту. Хоча інші люди з цих бізнес-центрів будуть "у захваті", бо з'являться рамки, контроль, допуск, обмеження…
– Посилені пости Управління держохорони...
– Саме так. Тобто я вивчав це питання, дивився. Швидко – не виходить. І дуже дорого. Об'єктивно, чи хотів Порошенко перенести Адміністрацію? Так, хотів. Але...
– Там же ще є фізичні переходи, які дозволяють пересуватися між Адміністрацією, Кабінетом міністрів, Верховною Радою…
– Звісно. Це ж потрібно постійно переїжджати то в АП, то в Кабмін, то в Раду. Наприклад, чому комітети Верховної Ради знаходяться поруч з її приміщенням? Тому що депутати мають встигнути збігати на засідання комітетів і повернутися на засідання парламенту. І на ці засідання приходить представник уряду, люди з адміністрації.
Все це мусить бути поруч чисто фізично, щоб цей процес міг відбуватися. Всі ж ці переміщення займають час. Не можна брати одну структуру і розглядати її відірвано від решти. Це популізм!
Повірте, всі хотіли переїхати. Всіх тисне ця будівля.
"Я заходжу, а там – вітальня, камін, масажний зал, тренажерний зал, сауна, басейн!"
– Окрім відомої ситуативної кімнати, про яку ви говорили нам в інтерв'ю, що ще цікавого є в Адміністрації? Як мусить бути організований і забезпечений побут президента і всіх працівників АП?
– Звісно, є столова для працівників Адміністрації, є їдальня, яка годує президента. Є і справді цікаві речі. Коли ми робили ситуативну кімнату, то треба було десь її фізично розмістити.
– А ця ситуативка велика?
– Так. У ній може розміститись половина РНБО (у складі РНБО 15 осіб – УП). І вона має доступ до закритих інформаційних ресурсів від різних відомств. Є доступ до відкритих джерел інформації.
Це така гібридна структура, яка дозволяє об'єднувати різні інформаційні потоки для надання інформації президенту.
Було дуже багато вимог по безпеці, є вікна чи нема вікон, питання доступу, кімнати аналітиків і так далі. Словом, це був непростий проект і його треба було швидко зробити. Ну і я шукав приміщення в Адміністрації.
Я заходжу, а там – велика така вітальня, камін, дивлюсь – масажний зал, тренажерний зал, сауна, басейн! Розумієте, в Адміністрації басейн і сауна. Питаю її, а хто був останній раз тут? Каже: "За Януковича ходили".
Приходжу на нараду і кажу: "А ви знаєте, що в нас взагалі є басейн?" Всі такі: "Що?"
– Це у перші дні після приходу було?
– Та ми уже кілька місяців працювали! Пішли, провів усім екскурсію. Ну, і постає питання, що з усім цим робити? Я кажу: давайте все це винесемо звідси. Борис (Ложкін – УП) каже теж, що так, нафіг все це звідси.
Але тут у нас був такий представник президента в Кабміні (Олександр Данилюк – УП), який каже: "Ні-ні-ні. Це ж можна користуватись". І не дали мені все це викинути. Не знаю, яка там зараз доля цього всього.
– А у цієї бабці, яка там сиділа, має бути одиниця в штатному розписі?
– Вона там така з капцями весела сидить... Але треба розуміти, що все ж там керується ДУСом. А в нього маса людей і інших об'єктів.
– До речі, про інші об'єкти. Зеленський також дуже здивувався був, коли дізнався про три літаки, які є в розпорядженні президента. Їх реально продати?
– Там насправді все просто. Є один літак, який використовується для дальніх перельотів. Наприклад, трансатлантичних. А є інший, який використовують для близьких перельотів, в тому числі всередині країни. Все.
При тому, що там же всередині ніякого пафосу. Якщо хтось літав бізнес-класом і знає, що там можна телевізор подивитись чи щось таке, то на "Борту №1" нічого такого немає. Все дуже консервативно. Це звичайні літаки, якими літають делегації України. Це нормальна світова практика, у всіх такі літаки є.
Читайте також:
Дмитро Шимків: У Порошенка тепер ситуаційна кімната, як у Білому домі
Президент ненависті. Чого варто боятися Зеленському
Хто їх вибрав, або Як виглядає виборець Зеленського і Порошенка
– Але не тільки президент ними користується?
– Загалом це "Борт №1", тобто президентський. Але бували випадки, коли ним літав прем'єр, наприклад. Писалась заява, "прошу надати дозвіл". Це нормальний інструмент держави.
Є випадки, коли чиновники літають звичайними рейсами, але коли мова про президента, то це питання, знову ж таки, безпеки.
І теж треба сказати, що навіть ті борти, які є, їх частково відновлювали коштом самого Порошенка. І там же є спеціально навчені екіпажі, їх не можна просто взяти і вигнати.
Це ілюзія, що все можна "порізати". А потім же є ще маса об'єктів ДУСа. Їх можна спробувати продати…
– Пам'ятаю, коли Березенко став главою ДУСі, то обіцяв все швидко розпродати. Але дуже швидко вперся у список об'єктів, які не підлягають приватизації…
– Однозначно так. Це не так просто. Там же купа процедур. Треба отримати дозволи. Можна сказати, що я от хочу все приватизувати. Але це державні об'єкти, які мусять відповідати певним нормам, об'єкти ці треба передати у Фонд держмайна, і він буде їх реалізовувати.
А далі питання заборгованостей і так далі... Зрозуміло, що люди хочуть бачити прості рішення. Але все працює за економічними законами, там є видатки, борги, люди. Все це швидко не працює.
– Ви кілька разів за розмову згадали, що і те, і те Порошенко робив власним коштом. Можна якось оцінити, скільки він витратив на АП?
– Ну, я не можу такого вам сказати. Я не відповідав за такий кошторис. Але були задачі, які треба було вирішувати і президент клав власні кошти.
Наприклад, як система ПВО над Києвом. Треба було забезпечити відновлення її роботи, а грошей немає. Де їх взяти? Порошенко діставав свої. От і все. Бо є речі, які мусять бути зроблені.
Текст – Роман Романюк, УП
Відео, фото – Ельдар Сарахман
