Обрати президента в першому турі не вдалось, тому 21 квітня українці голосуватимуть за Петра Порошенка або Володимира Зеленського.

27 жовтня Україна визначатиметься ще й з новим складом Верховної Ради. Причому результати парламентських виборів обіцяють здивувати не менше.

Як результат, у суспільстві є скептичні настрої відносно політичного курсу країни. Але чи варто одразу після виборів очікувати на кардинальні зміни? Як у цілому зміниться влада до кінця 2019 року? І яка в цих процесах роль президента?

Перший тур президентських виборів минув. Що буде далі?

Ми вже публікували детальний календар виборів президента 2019.

7 квітня Центральна виборча комісія оголосила офіційні результати голосування. 21 квітня відбудеться другий тур, результати якого ЦВК має оприлюднити до 1 травня.

А потім із булавою, Пересопницьким Євангелієм та іншими символами новообраний президент принесе присягу на урочистому засіданні Верховної Ради і вступить на посаду. Це має відбутися не пізніше 3 червня.

Кажуть, що "у разі перемоги кандидата X – країні кінець". Це правда?

Люди, які так говорять, не знають повноважень президента. Також вони не враховують парламентських виборів, результати яких можуть кардинально вплинути на те, хто буде прем'єр-міністром і отримає ключові посади в уряді та Раді.

Незважаючи на популярну думку, президент не повинен впливати на органи, які борються з корупцією, втручатися в економічні питання, зокрема обіцяти збільшити зарплати і пенсії чи знизити ціни і тарифи.

Повноваження президента прописані в Конституції, зокрема у статтях 102, 106 та 107.

Перш за все, український лідер відповідає за зовнішню політику, зокрема веде переговори та укладає міжнародні договори, призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України тощо.

Щодо кадрових питань – президент:

• вносить до ВР подання про призначення міністра закордонних справ та міністра оборони;
• за пропозицією коаліції вносить подання про призначення прем'єр-міністра;
• пропонує ВР кандидатури на посаду генпрокурора та голови СБУ.
• вносить до ВР подання про призначення усього складу Центральної виборчої комісії.
• формує склад РНБО і призначає секретаря.

А також призначає:

• половину складу Ради Нацбанку, вносить до ВР подання про призначення голови НБУ;
• половину складу Нацради з питань телебачення і радіомовлення;
• третину складу Конституційного Суду, усіх суддів за поданням Вищої ради правосуддя;
• керівництво обласних та районних держадміністрацій, проте йому необхідне подання прем'єр-міністра для призначення кожного голови місцевої адміністрації;
• вище командування ЗСУ та інших військових формувань;

Як верховний головнокомандувач та очільник Ради безпеки та оборони президент вносить до ВР подання про:

• оголошення стану війни;
• введення воєнного або надзвичайного стану;
• використання ЗСУ в разі агресії.

Як швидко очікувати кадрових змін після вступу президента на посаду?

З чиновницькою спадщиною Віктора Януковича в 2014 році розпрощались швидко і оперативно. Тогочасний виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов, якого Верховна Рада обрала 23 лютого, вже 2 березня звільнив 18 голів обласних державних адміністрацій. Інших шістьох губернаторів усунули до 7 березня.

Чистку в рядах очільників ОДА провів і Петро Порошенко.

З липня по грудень 2014 року він звільнив 21 з 24 губернаторів, яких призначав Турчинов. Ще трьох губернаторів звільнили у 2015.

А ось українських послів за кордоном Турчинов і Порошенко змінювали не так масово – впродовж 2014 року було звільнено 25 послів.

Деякі з них взагалі йшли на підвищення: посол у Німеччині Павло Клімкін став міністром закордонних справ, а посол у Канаді Вадим Пристайко – заступником глави МЗС.

Тож складно передбачити темп і кількість призначень, які є прерогативою президента, але очевидно, що від Володимира Зеленського варто очікувати більше кадрових змін, ніж від Петра Порошенка. Адже останній сам і формував минулий кадровий склад.

Врешті, масштаб змін залежатиме від того, чи домовиться новий президент із Кабміном та Верховною Радою.

Лідери голосування після першого туру вже казали, кого будуть призначати на посади?

Шоумен Володимир Зеленський обіцяв назвати частину імен до другого туру.

"До кінця другого туру ми покажемо п'ятірку наших людей… Прем'єр-міністром бачу фахівця, професійну людину. Прізвища зараз немає", – казав він.

Але цього так і не сталося. У четвер 18-го квітня Зеленський представив Зе!команду, більше 20 людей, проте не були названі конкретні посади. 

У березні Зеленський розповів, що з деякими потенційними кандидатами на ключові державні посади не вдалося домовитись.

"Ось є персонаж, я з ним вів переговори, тому що ми знаємо один одного з моменту захисту Краматорського аеропорту в 2014 році – Кривонос Сергій Григорович, він захищав. Супер офіцер, який наразі став заступником голови РНБО... Ми з ним зустрілися, домовилися, як воно буде потім – побачимо, але в секторі оборони ти – №1, я тебе бачу. Після цього через два дні та походу до Адміністрації президента він знявся на користь Петра Порошенка. Я не знаю, з чим це пов'язано, але я можу просто сказати, що ця людина була на це місце", – сказав Зеленський.

Що стосується кандидата на посаду голови Служби безпеки України, то, за словами Зеленського, "треба дивитися на офіцерів у других і третіх ланках у службі".

Команда Зеленського. Хто ці люди

Чинний президент Петро Порошенко публічно не обговорював можливості кадрових змін, якщо його оберуть на другий термін.

Водночас він визнав помилки в кадровій політиці і після п'яти років президентства пообіцяв не призначати на посади своїх бізнес-партнерів чи близьких людей.

"Були очевидні помилки в призначенні тих чи інших прізвищ. Я не буду називати вам прізвища. Але хочу наголосити наступне – ніяких бізнес-партнерів, ніяких близьких людей Петром Порошенком більше призначено не буде, поки він є президентом, в тому числі під час другого терміну", – заявив Порошенко.

Коли і за якою системою будуть вибори до Верховної Ради?

Українці обиратимуть парламент 9 скликання 27 жовтня за старою пропорційно-мажоритарною системою.

225 депутатів потраплять до Ради від партій, які наберуть 5% і більше у багатомандатному виборчому окрузі. Ще 225 депутатів – за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах.

До слова, зміна виборчого законодавства – одна з обіцянок Порошенка, з якою він прийшов до влади у 2014 році.

"Докладу всіх зусиль у рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками", – йшлося в його передвиборчій програмі.

Обіцянка залишилась обіцянкою. Система залишилась змішаною. Для влади це вигідно, бо завдяки такій конфігурації до парламенту потрапляють нардепи, які голосують "як потрібно" і "за що потрібно". Через мажоритарку президентські фракції отримують необхідних для голосувань депутатів.

Цей сценарій у ВР був застосований під час призначення Юрія Луценка очільником ГПУ. Тоді Рада ухвалила зміни, які дозволили кандидату на посаду генерального прокурора не мати юридичної освіти.

У підсумку за Луценка-генпрокурора віддали голоси БПП (131), "Народний фронт" (73), "Воля народу" (17), "Відродження" повним складом (23) і 15 позафракційних депутатів.

Календар парламентських виборів 2019

Коли формується коаліція?

Коаліція у ВР формується впродовж місяця з дня першого засідання парламенту після чергових або позачергових виборів.

Конституція пояснює, що коаліція формується "на основі узгодження політичних позицій". Її головна функція – ефективне спільне голосування в Раді.

До складу коаліції входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, тобто мінімум 226 парламентарів.

Які основні задачі коаліції у Верховній Раді?

Найголовніше – це внесення президенту пропозиції щодо кандидатури прем'єр-міністра та складу Кабміну України і подальше їх затвердження.

Саме уряд впроваджує економічну, фінансову, податкову та митну політику, встановлює тарифи ЖКГ, покращує доходи, якість життя та забезпечує соцзахист українців. Та несе за цю політику відповідальність.

Також коаліція затверджує поданий Кабміном бюджет, розглядає проекти кадрових рішень президента, які потребують затвердження Радою, підтверджує основи внутрішньої та зовнішньої політики України тощо.

Місяць минув, а про коаліцію не домовились. Що в такому випадку?

Тоді президент має право розпустити Верховну Раду і призначити дострокові вибори. Такі рішення українські президенти приймали тричі: Віктор Ющенко у 2007 та 2008 роках, а також Петро Порошенко у 2014 році.

Є прогнози щодо того, хто потрапить до парламенту за підсумками виборів у жовтні 2019 року?

Останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології свідчить, що, якби вибори до Верховної Ради відбулися у середині квітня, до парламенту могли б потрапити шість партій:

• 25,9% – "Слуга народу";
• 15,7% – "Опозиційна платформа – За Життя";
• 13,9% – Блок Петра Порошенка "Солідарність";
• 12,1% – "Батьківщина";
• 5,1% – "Громадянська позиція";
• 5% – "Сила і Честь".

Враховуючи статистичну похибку вибірки 3,3%, партія "Громадянська позиція" та "Сила і Честь" можуть не пройти в Раду. Також на межі опинилися Радикальна партія Олега Ляшка (4,8%) і "Свобода" (4,6%).

Яких змін варто чекати в українській політиці у 2019 році?

Поки майже нульові шанси на те, що БПП на парламентських виборах вдасться повторити результат 2014 року і стати основним гравцем при формуванні коаліції. Тому друга каденція Порошенка, яка після першого туру здається майже неможливою задачею, зараз виглядає ще більш напруженою, як мінімум у парламентській площині.

Не менш складні політичні пазли чекають Володимира Зеленського у разі обрання президентом. На сьогодні він не має достатньої підтримки у Раді, тому його поки ймовірні перші дні на Банковій можуть загнати усю країну у політичний цугцванг.

Є в цьому і позитивний момент. Бо така конфігурація не дозволить шоумену у короткостроковій перспективі втілити в життя свої найрадикальніші передвиборчі обіцянки та плани.

Небезпека ж такого сценарію у тому, що політична нестабільність робить Україну більш вразливою перед Росією, яка не полишає своїх агресивних планів.

Олександр Іванческул, для УП