Що треба знати виборцю про Анатолія Гриценка

П'ятниця, 8 лютого 2019, 18:00

Дата і місце народження:

25 жовтня 1957 року, с. Багачівка, Черкаська область

Посада:

голова партії "Громадянська позиція"

Статки:

задекларував 334 300 гривень доходу за 2017 рік

Сім'я:

Був двічі одружений. Друга дружина – головний редактор "Дзеркала Тижня" Юлія Мостова. Має чотирьох дітей: син Олексій і дочка Світлана від першого шлюбу, син Гліб і дочка Ганна від другого.

Політичний бекграунд

Гриценко потрапив у політику після більш ніж двадцяти років військової служби. У 2004 році працював у виборчому штабі Ющенка, брав участь у формуванні його передвиборчої програми.

У 2005-2007 рр. очолював Міністерство оборони, причому робив це за трьох прем’єр-міністрів – Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова та Віктора Януковича.

На позачергових виборах у 2007 році пройшов до ВР під №4 блоку "Наша Україна – Народна самооборона". У 2012 став народним депутатом за списком "Батьківщини".

Балотувався на посаду президента у 2010 (дев’яте місце з 1,2% голосів) і 2014 роках (п’яте місце з 5,48% голосів).

Наші публікації

Передвиборча програма

Передвиборча програма на сайті ЦВК

Головне:

закон про імпічмент президента;
контрактна армія, скорочення кількості генералів, а "Феофанія" – для лікування фронтовиків;
легалізація і облік зброї;
нова виборча система;
скорочення чиновників зі збільшенням зарплати і посиленням відповідальності за корупцію;
заборона дорогої політичної реклами;
економічне зростання 10% за рік;
перепис населення;
легалізація капіталів;
держконтроль за діяльністю банків;
підтримка вітчизняного виробника;
мораторій на експорт деревини під виглядом дров;
ринок землі після 100% формування земельного кадастру;
підвищення пенсії до економічно обґрунтованого рівня;
середня зарплата в Україні – понад 700 євро;
суддям-хабарникам – пожиттєве ув’язнення з конфіскацією майна;
держпрограма кредитування житла для переселенців;
за підробку ліків, виготовлення та поширення наркотиків – кримінальна відповідальність;
страхова медицина;
скасування районних та скорочення обласних держадміністрацій;
переведення функцій держави на інтернет-технології.

Погляди на ключові питання:

Донбас

Повернення окупованих територій на Донбасі має бути не "капітулянтським" і без "особливих статусів" за допомогою "дипломатичних, воєнних, економічних, санкційних засобів спільно із зарубіжними партнерами".

Крим

Україна не буде поступатися правами на Крим в обмін на будь-які економічні поступки.

Зовнішня політика

Зовнішня політика України буде "відповідальною і прогнозованою", а дипломатія буде націлена на "зміцнення безпеки України, захист і звільнення наших громадян".

Мовне питання

В Україні не буде "дискримінацій за расовою, мовною, релігійною, статевою чи іншою ознакою – буде захист прав і свобод усіх громадян, незалежно від того, голосували вони за президента чи за іншого кандидата".

Визначальними в розвитку української культури і мови будуть "не обмеження і покарання, а стимули для виробництва українських культурних шедеврів, насамперед українського кіно, книговидавництва, сучасних проектів для підлітків і молоді".

З якою стратегією йде на вибори

Під час виборчої кампанії Гриценко використовує образ "найчеснішого кандидата" на президентську посаду.

Про те, що "чесних більше" та про необхідність "чесних у владі" він уже говорить виборцю з білбордів.

Відповідаючи на питання "УП", чому за нього варто проголосувати, Гриценко навів приклад, що свого часу "був міністром із бюджетом у $2 млрд, при тому, що було 1100 військових містечок, які можна було продати", але нічого з цього не зробив.

Рейтинги

КМІС, січень-лютий 2019

Зеленський

26.9

Порошенко

17.7

Тимошенко

15.8

Бойко

9.8

Ляшко

6.6

Гриценко

6.1

Мураєв

2.9

Смешко

2.4

Садовий

2.3

Шевченко*

2.2

Вілкул

1.6

Кошулинський

1.3

"Социс", КМІС і Разумкова, січень 2019

Зеленський

23.0

Порошенко

16.4

Тимошенко

15.7

Бойко

9.3

Гриценко

8.1

Ляшко

6.7

Шевченко*

3.5

Садовий

3.4

Мураєв

2.7

Вілкул

2.4

Смешко

2.2

Дані: ті, хто визначився та має намір голосувати. КМІС – похибка до 3,3%. "Социс", КМІС і Центр Разумкова – похибка +/– 0,9%.
*Олександр Шевченко

Скандали

Справа Мельника

У 2008 році проти Центрального спеціалізованого будівельного управління Міноборони "Укроборонбуд" висунули звинувачення у розпродажі 16,5 га київської землі. У справі фігурувала довіреність Гриценка (на той час міністра оборони), на підставі якої діяв директор "Укроборонбуду" Володимир Мельник.

Сам Гриценко заперечив причетність до корупційної схеми. За його словами, довіреність була видана "для абсолютно конкретних законних правочинів", але Мельник "діяв всупереч закону і рішенню міністра" і "вийшов за межу, почав просто безбашенно віддавати бізнес і цілі військові містечка".

Лідер "Громадянської позиції" дав покази проти Мельника та підтримав вирок суду, який засудив директора "Укроборонбуду" до восьми років ув’язнення.

Звинувачення у "знищенні військового потенціалу"

У лютому 2019 року голова Тимчасової слідчої комісії ВР для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави Іван Вінник заявив, що у період, коли Гриценко був міністром оборони, стався "масштабний розпродаж військової техніки з української армії".

"Десятки, тисячі, сотні одиниць броньованої техніки протиповітряної оборони були розпродані за копійки", – сказав депутат.

У свою чергу, генпрокурор Юрій Луценко висловив сподівання на швидку "законну оцінку" діяльності Гриценка "по фактичному роззброєнню української армії".

Розслідування кримінального провадження доручили Державному бюро розслідувань. Йдеться про такі статті Кримінального кодексу, як службова недбалість, зловживання владою, державна зрада та недбале ставлення до військової служби.

У відповідь голова виборчого штабу Гриценка Віктор Чумак відповідальними за "знищення військового потенціалу" української армії назвав Петра Порошенка, Олександра Турчинова і Юрія Луценка.

Також, у розпал минулої президентської кампанії у травні 2014 року Головне управління нагляду за дотриманням законів у військовій сфері ГПУ внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про службову недбалість колишніх керівників Міноборони та Генштабу ЗСУ. Серед фігурантів також був Гриценко. Щоправда, про підозру тоді йому не повідомили.

Сварка з Луценками

В інтерв’ю Дмитру Гордону Гриценко заявив, що на відміну від президента Петра Порошенка, генпрокурора Юрія Луценка, секретаря РНБО Олександра Турчинова та голови Комітету ВР із питань нацбезпеки і оборони Сергія Пашинського "не ховав свого сина від служби в АТО", чим спровокував публічний скандал з очільником ГПУ.

У свою чергу, Луценко опублікував фото сина Олександра з фронту та вимагав у голови "Громадської позиції" вибачень.

У відповідь Гриценко назвав генпрокурора "паталогічно брехливим" і приніс вибачення лише його сину-добровольцю.

Нардеп від Блоку Порошенка та дружина голови ГПУ Ірина Луценко подала судовий позов проти Гриценка про захист честі та гідності родини. Моральну шкоду вона оцінила у 2,5 мільйона гривень.

Після цього у прес-службі Гриценко заявили, що політик "не буде ховатися і чесно прийде до суду", висловивши впевненість у судовій поразці Луценко.

Хто спонсор

У розмові з "УП" Гриценко запевняв, що за ним "немає жодного олігарха". А в інтерв’ю Жанні Нємцовій для "DW на русском" розповів, що 2,5 мільйони гривень застави у ЦВК внесли члени "Громадянської позиції".

"Заставу в ЦВК внесли члени нашої партії, серед яких є і підприємці. Також в цій сумі є внесок і нашої сім'ї – 100 тисяч гривень... Хто буде фінансувати мою кампанію – ви побачите в режимі онлайн у ході звітів. Там не буде людей, які, в моєму розумінні, виходять за межі моралі, або які будуть диктувати якісь умови", – сказав Гриценко.

Також у русі "Чесно" з’ясували, що основним донором "Громадянської позиції" у 2016-2018 був Петро Ландяк, керівник Тернопільського осередку партії, депутат міськради та бізнесмен. Він та пов'язані з ним підприємства перерахували на центральний рахунок партії 600 тисяч гривень.