Як редактора "Європейської правди" наймали працювати на кремлівську пропаганду

"Есть такая профессия – родину продавать"

Щодня з Києва до Москви літають "платні експерти", що створюють ілюзію об’єктивності федеральних каналів та дають їм підстави називати свою пропаганду "журналістикою". Ці "експерти", щоправда, заперечують, що беруть гроші за участь в ефірах.

Та ми маємо докази, що це дійсно так.

Автор цих рядків пройшов весь шлях відбору на ефір телеканалу НТВ, включаючи узгодження гонорарної сітки. Запитань до українців, що працюють "хлопчиками для биття" на російських ТБ-шоу, після цього тільки побільшало.

Шоу любителів України

"Ще не вмерзла Украина? Почему страну охватили газовые бунты, как США хотят превратить Украину в европейский Техас, кого винит Порошенко и почему Тимошенко хочет забыть о Майдане?".

Це все – тези з анонсу лише одного випуску телешоу "Место встречи" з Андрієм Норкіним, що вийшов в ефір у вівторок 13 листопада. Майже тригодинний прямий ефір на федеральному телеканалі НТВ відбувається щобудня, в обідню пору. Найчастіше його темою стає Україна, і без гостей з нашої держави тут ніяк.

І коли на каналі вчергове відчувають брак "експертів", то відновлюють активний пошук.

На початку цього тижня кільком українським журналістам, у тому числі двом співробітникам "Європейської правди", у facebook-messenger надійшло ідентичне запрошення від такої собі Юліани Хан, що представилася співробітницею російського телебачення і запропонувала участь в ефірі.

"Как правило, темами для обсуждения нашей программы являются взаимоотношения России с другими странами, такими как: Украина, США, Франция, Германия, Польша и другие", – пояснила вона.

Подібні запрошення до автора цих рядків надходять не вперше, але цього разу спало на думку, що просто відмовитися – нецікаво. Цікавіше з’ясувати, на яких умовах запрошують гостей до Москви.

Так розпочався експеримент.

Я спілкувався з Юліаною, співробітницею НТВ, і одночасно публікував скріншоти у фейсбук-гілці, доступній для перегляду тільки друзям.Телефонні переговори записував на диктофон, а їхній зміст також відразу переповідав у цій гілці. Зараз, коли легенду викрито, гілка стала публічною.

Мета була поставлена відразу: довести, що участь "експертів" у програмі є платною, дійти до запрошення на ефір, отримати авіаквитки – і, звісно ж, нікуди не полетіти. І ця задача виявилася край як простою.

Та й запрошення чекати довго не довелося, адже українська тема, виходячи з архівних відео, забирає від третини до половини ефірів "Места встречи".

Тому від початку спілкування до авіаквитка на ефір минуло лише дві доби. Але – про все це по порядку.

10 тисяч срібняків

Спершу про гроші.

Юліана відразу погодилася, що ця діяльність потребує оплати, хоча довелося трохи поторгуватися. Та оскільки в мене не було практичної потреби домовлятися про реальний гонорар, то й торгівля була недовгою.

Звісно, обідній ефір – це не прайм-тайм, та й гість, який ніколи не був на російському телебаченні і невідомо як поводитиметься в ефірі, навряд чи може претендувати на топ-гонорари. Та все одно підозрюю, що продешевив.

Щоби домовитися про гонорар у 300 доларів за ефір, знадобилося дві коротких телефонні розмови. Я не став називати "бажану" суму наперед та запропонував НТВ позначити свої стандартні гонорари; там почали торгівлю з 10 000 російських рублів.

– Мы можем вам 10 тысяч предложить. Это немного больше, чем 150 долларов.

– Да ну что вы, это несерьезно. Давайте подождем, когда вам действительно нужна будет моя экспертиза.

– Но я просила вас назвать свой гонорар, вы сказали, что оттолкнетесь от наших предложений. Пока, на сегодняшний момент, сумма такая. Может быть, в будущем сможем ее пересмотреть – мы же пока не знаем, как у нас сложатся отношения.

Як компроміс я "погодився" перший раз взяти лише $150 за умови, що НТВ дає обіцянку підняти гонорар до $300, починаючи з другого ефіру. Звісно, якщо моя "робота в ефірі" їм сподобається. Окремо написав у messenger, що і $300 не має бути "стелею".

Пропозицію дуже швидко затвердили.

"Переговорила с руководством, дали добро, что в первый раз ту сумму, что я сказала, 10 тысяч, а на последующие повышаем в два раза", – пояснила Юліана.

До слова, на додаток до цього телеканал витрачається на авіаквиток гостю (близько $400, бо купувати доводиться сьогодні-на-завтра), зустріч в аеропорту, готель тощо. Але ці витрати – то вже інша історія.

Та порахуємо, виходячи навіть із гонорару в $300.

Ефіри свідчать, що на російському ТБ відчувається брак українців. Охочих "підносити снаряди" солдатам гібридної війни, на щастя, не так уже й багато, тому обличчя "експертів з Києва" від програми до програми – одні й ті самі. І якщо добре жестикулювати і підпадати під очікування сценаристів – то цілком можна відвідати і 10 ефірів на місяць – тобто отримувати до $3000, та ще й не оподаткованих в Україні.

Погодьтеся, непоганий заробіток! А якщо йдеться про ефір у прайм-тайм чи у вихідні, або якщо ви вже напрацювали на статус "ефірного українця з досвідом", то гонорари суттєво зростають, і можна чи то отримувати більше, чи то "працювати" менше.

А те, що така "робота" означає участь у гібридній війні проти власної держави, – це, на жаль, не всіх зупиняє…

Кого шукають у телевізор?

Зізнаюся, під час "торгівлі" з НТВшниками щиро здивувався: у facebook-дискусіях лунали чутки, що там сходу пропонують ще вищі гонорари. Зрештою, вони ж знали, що намагаються завербувати редактора провідного сайту з тематики міжнародної політики.

Та спілкування показало: експертні знання чи фаховість дискусії їм просто не потрібні. Це, насправді, не дивно. Адже російські канали не ставлять за мету розібратися чи то знайти правду. Їхній сценарій передбачає, що "правда" вже відома.

Але не варто думати, що для участі в ефірі НТВ шукають лише "ватників" або проросійських українців. Якраз із цими – найпростіше, їх є чимало в запасі в російських телевізійників.

Приміром, 15 листопада на ефірі програми "Место встречи" були колишній прес-секретар Януковича, а нині посадовець так званої "ЛНР" Родіон Мирошник, колишній нардеп-комуніст Спірідон Кілінкаров, співробітник сайту Украина.ру (у складі держхолдингу "Россия сегодня") Василь Тьомний тощо.

Але для імітації балансу цього недостатньо. Російському ТБ вкрай потрібні "бандерівські голоси", які будуть у меншості і гарантовано програють у суперечці в прямому ефірі. Саме на таку роль мене кликали в ефір, і Юліана цього не приховувала. Власне, саме з цього вона розпочала нашу першу розмову.

– Прежде всего, нам важно узнать вашу позицию о том, что происходит между Россией и Украиной. Что сейчас между нашими странами?

– Конечно же, это война, Россия – агрессор. Было бы странно ожидать от меня другого ответа.

– Ага, значит, и Крым аннексирован незаконно, а российские войска есть на Донбассе.

– Естественно.

– Я вас поняла. Тогда давайте обсудим детали...

Бажання знайти саме проукраїнського учасника легко пояснити. Їх на НТВ відверто бракує.

Роль "відомих проукраїнських експертів" виконують люди, про яких у Києві взагалі мало хто чув. Приміром, чи знаєте ви про В’ячеслава Ковтуна, директора Центру досліджень суспільних процесів "Експерт"? А він – один з найпопулярніших гостей.

Ковтун завжди підтримує українську владу, захищає президента та прем’єра і робить це достатньо потішно, через що має популярність. Навіть російські ЗМІ називають його одним з найбільш "дохідних" українських експертів із заробітком близько $10 000 на місяць.

Та повернуся до твердження про те, що російським ЗМІ не потрібна фаховість "хлопчиків для биття". Історія мого "найму для НТВ" це дуже чітко доводить.

У спілкуванні з телеканалом я кілька разів наголосив, що не є експертом у всьому на світі, а тому потрібно спершу проговорити тему ефіру – чи вона мені цікава. Але марно.

Узгодивши зі мною гонорар, Москва запитала паспортні дані для авіаперельоту, а після цього відразу надіслала квиток на літак Київ-Мінськ-Москва та в тому ж листі – теми, заплановані для ефіру. Їх я, звісно, відразу (ще напередодні ефіру) опублікував у facebook; хто бажає – може звірити з тими, що фактично були в ефірі.

ЖОДНА з цих тем не близька до мого фахового профілю, жодна не стосується діяльності "Європейської правди". Але байдуже! Як "бандерівець, який не знає, про що говорить" я би каналу ідеально підійшов.

Квиток в один кінець

Завершилася історія доволі прозаїчно. Звісно ж, я не прийшов на літак та не з’явився в ефірі.

Вранці мені на WhatsApp написав співробітник НТВ, що чекав в аеропорту Домодедово; довелося нагадати йому, що Росія – держава-агресор, і їздити на ефір до Москви з мого боку було б щонайменше негідно. "Але я лише водій", – відповів той.

Юліана "відповіла" мовчанням на аналогічне повідомлення в Messenger. Є всі підстави припускати, що я став не першим, хто завдав їм клопоту, змусив витратитися на квитки, але не приїхав. І, напевно, буду не останнім.

Хоча це, звісно, не завадило НТВ провести ефір під назвою "Житие несвятого Петра". Ведучий Андрій Норкін наголосив, що йдеться про президента України. "И я, конечно же, вспоминаю фразу из фильма – какое житие твое, пес смердячий?", – відкрив він ефір. Зал вибухнув сміхом, а "проукраїнські" експерти удали, ніби й не прозвучало жодної неповаги, та жваво підключилися до обговорення Томосу...

Це все – не дивно. Годі було чекати іншого від федерального каналу, який давно не має стосунку до журналістики.

Та мені й досі не дають спокою кілька запитань.

По-перше, чому телеканал прислав мені квиток лише до Москви, тобто в одну сторону? Так, вони пообіцяли, що зворотній дадуть згодом, але чому?

І по-друге – цікаво, навіщо їм знадобилися дані, не потрібні для замовлення авіаквитка – як-то моє по-батькові, дата та місто народження. Зізнаюся, дані передав фейкові, а скан паспорту так і не надіслав.

Хоча байдуже – до РФ я точно не поїду. І нікому не раджу. Щонайменше доти, доки Москва не поверне Україні Крим та не піде геть з Донбасу.