10 тверджень кандидата в президенти Андрія Садового. Фактчек
Про що і як говорить лідер "Самопомочі" та мер Львова
3 жовтня Андрій Садовий заявив про намір балотуватися в президенти України. Мер Львова та лідер Самопомочі – не частий гість проекту VoxCheck: політик рідко виступає в медіа і ще рідше використовує факти у своїх промовах. З початку 2016 року проект VoxCheck перевірив лише 65 його цитат. Для порівняння: Петра Порошенка ми перевірили 360 раз, Юлію Тимошенко – 245.
Частка правди у промовах Садового становить 63%. Порівняно з іншими кандидатами, які заявили про президентські амбіції та яких перевіряв VoxCheck, це гарний показник. В Анатолія Гриценка – 42% (зі 184 перевірених цитат), у Тимошенко – 19% (з 245). У Порошенка, хоча він поки що не заявляв про намір іти в президенти, – 52%.
Нижче – добірка десяти найбільш цікавих та яскравих тверджень Андрія Садового з приводу тем, які він коментує найчастіше: проблеми сміття та сміттєпереробки, стан IT-галузі, допомогу воїнам АТО, діяльність партії "Самопоміч" та інші.
Дисклеймер. Незважаючи на те, що мер Львова майже у ⅔ випадків каже правду, у цій статті ми публікуємо переважно його неправдиві та маніпулятивні цитати, тому що основна ціль проекту VoxCheck – спростування фейків та міфів, які поширюють українські політики.
Про сміття
Неправда
"У нас 95% сміття йде на полігони. 5% України знаходиться під полігонами (сміттєвими – ред.). Це катастрофа, такого немає ніде в світі. У світі, як правило, 90% відходів переробляється, ідуть на вторинну переробку". 18/07/2018 (21:30-21:45)
З трьох тверджень у цій цитаті лише одне правдиве – щодо 95% непереробленого сміття в Україні.
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2017 року в Україні перероблено та утилізовано близько 6,6% побутових відходів. Тобто 93,4% сміття йде на полігони – трохи менше, ніж каже Садовий.
Однак у світі рівень переробки відходів набагато нижчий, ніж каже політик. Найбільш передові країни в цьому питанні (Німеччина, Австрія, Південна Корея, Уельс) переробляють менше 60% відходів.
Щодо площі сміттєвих полігонів в Україні, то 5% нашої території – це 30 181 км2. Мінрегіон дає дані щодо площі легальних побутових сміттєзвалищ і полігонів – 8,5 тис. га або 85 км2.
Тобто для того, щоб 5% території України були сміттєвими звалищами, потрібно, щоб площа несанкціонованих полігонів перевищувала площу легальних у 350 разів.
Неправда
"Коли <…> за рішенням Прокуратури суд приймав рішення закрити існуючий полігон (у Грибовичах), який був базовий для міста Львова останні 60 років, автоматично мала бути запропонована інша можливість по вивезенню відходів".
Норми закону, що передбачає надання автоматичної пропозиції з вивезення відходів, немає – ані в законі "Про відходи", ані в наказах Міністерства ЖКГ "Про затвердження Правил експлуатації полігонів побутових відходів" і "Про затвердження Правил експлуатації об’єктів поводження з побутовими відходами". У той же час закон "Про відходи" покладає на місцеву владу відповідальність за вирішення проблем зі сміттям.
Тобто ніхто з центральних органів не мав пропонувати Садовому рішення цієї проблеми, бо це відповідальність місцевої влади.
Правда
"Ми в цьому році починаємо будувати завод з глибинної переробки відходів, і це буде один з перших заводів в Україні. Тому що жодного заводу в нас немає. Слава Богу, є підтримка Європейського банку реконструкції та розвитку. Щоб ви розуміли, у Польщі є 150 заводів. У нас ні одного немає".
На жаль, ми не змогли знайти інформацію щодо кількості сміттєпереробних заводів у Польщі, однак щодо України політик каже правду.
У 2013 році в Рівному збудували сміттєпереробний завод, але наразі він займається лише сортуванням сміття, а не його переробкою.
Також 1 червня в Києві відбулося підписання договорів щодо виділення 35 мільйонів євро від ЄБРР та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). За ці кошти Львів почне будівництво сміттєпереробного заводу та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Станом на середину вересня проект був на стадії екологічної експертизи.
Про IT
Перебільшення
"Ми маємо сьогодні динаміку 20% росту ІТ (фахівців у Львові – ред.) на рік". 02/08/2018 (9:20-9:30)
За даними Lviv IT Сluster, у 2015 році у Львові працювало 15 тисяч IT-спеціалістів, у 2016 році – 17 тисяч, а у 2017-му – 20 тисяч. Тобто галузь зростає від 13 до 18% на рік. Але 20% зростання поки що немає.
Неправда
"І тому ми досягли певних хороших результатів, маючи у Львові 30 тисяч людей, які працюють в галузі ІТ".
Згідно з останніми даними Львівського IT кластеру за 2017 рік, кількість ІТ-спеціалістів у Львові становить близько 20 тисяч осіб.
Про допомогу воїнам
Правда
"Ми у Львові створили центр допомоги учасникам бойових дій. Кожен, хто повертається з війни, отримує допомогу 100 тисяч гривень. Якщо сім’я втратила годувальника – даємо квартиру. Якщо важкі поранення – даємо квартиру. Якщо хлопець сирота, повернувся з війни – даємо квартиру".
У Львові з 20.10.2016 року діє Програма про захист інтересів учасників антитерористичної операції. Нею передбачена допомога учасникам АТО та членам їхніх сімей. Причому програма в реальності працює: люди і квартири отримують, і грошову компенсацію в розмірі 100 тисяч гривень.
Про міграцію
Правда
"2 мільйони українців поїхали в Польщу".
2017 року польські роботодавці отримали від місцевої влади 1,8 млн т.н. "oświadczenie" – дозволів наймати іноземців строком до 6 місяців. 90% з них або 1,6 млн таких короткострокових дозволів були надані для найму українських робітників.
Щоб оцінити реальну мінімальну кількість мігрантів, працевлаштованих за такою схемою впродовж року, кількість заяв є сенс поділити навпіл – навряд чи працівники їдуть працювати лише на півроку, швидше на рік. Відповідно тимчасових українських мігрантів упродовж року могло бути не менше 800 тисяч.
До них варто додати 150 тисяч дозволів на проживання (станом за 2018 рік), 40 тисяч довгострокових трудових мігрантів та 35 тисяч студентів.
Отже, кількість українців у Польщі ймовірно сягає 1 мільйон осіб, що приблизно збігається з оцінками польських дослідників.
Водночас, за даними Євростату, ще близько 500 тисяч осіб вперше отримали дозвіл на роботу або проживання чи навчання в Польщі. І хоча частина з них – ті самі люди, які працювали за "oświadczenie", разом із ними кількість українців у Польщі може сягати від 1,5 до 2,3 мільйонів осіб на кінець 2017 року.
Про енергетику
Маніпуляція
"Україна має всі можливості, має достатньо газу і нафти, щоб бути енергетично незалежними. Має бути лише політична воля самостійно це добувати, збільшувати наші потужності, і тоді ми не будемо в заручниках процесу, тому що, маючи свій газ і свою нафту, ми тоді будемо диктувати умови".
Україна справді має ресурси, щоб на певний час покрити повністю свої потреби в енергоресурсах, але Андрій Садовий маніпулює, оскільки однієї лише політичної волі не достатньо – для збільшення видобутку потрібні значні інвестиції, які не завжди можуть бути економічно виправданими.
Читайте також
За даними Dixi Group та Ініціативи прозорості видобувних галузей України, при поточних темпах видобутку Україні вистачить вугілля на 715 років, газу на 29 років, нафти – на понад 60 років.
Для того, щоб вийти на самозабезпечення, нам потрібно збільшити видобуток, отже, нинішніх розвіданих запасів вистачить на менший період. Особливо це стосується нафти, де наша імпортозалежність – близько 80%, і при виході на самозабезпечення та суттєве збільшення видобутку розвідані запаси вичерпаються за 12 років.
Тобто ресурси України – скінченні, як і в будь-якій країні. Разом із тим, розвідані запаси регулярно переглядаються в бік збільшення.
Але самі лише обсяги розвіданих запасів ні про що не говорять – адже ці запаси спочатку треба видобути. А для цього потрібна не лише "політична воля", а й значні інвестиції у видобуток.
При цьому перш ніж приймати рішення про такі інвестиції треба дуже чітко розуміти, що альтернативне використання цих коштів – наприклад, будівництво доріг чи якісна шкільна освіта для дітей – принесе країні меншу користь, ніж видобуток копалин, а також що збільшення власного видобутку буде економічно вигідним.
Про діяльність "Самопомочі"
Неправда
"Хто не голосував за Юрія Луценка (на посаду генпрокурора – ред.)? Єдина "Самопоміч" не голосувала".
Серед парламентських фракція за призначення Юрія Луценка генпрокурором не голосували не тільки "Самопоміч", а й "Батьківщина", "Радикальна партія" та "Опозиційний блок".
Неправда
"Будучи в опозиції, ми підтримуємо всі реформаторські закони уряду. Медична реформа, хто її підтримав? БПП її не підтримав".
Ми не оцінюємо підтримку "Самопоміччю" всіх реформаторських законів уряду, однак за медичну реформу БПП також голосував.
За законопроект про медреформу №6327 проголосували 23 з 25 депутатів "Самопомочі". БПП також підтримав реформу – "за" проголосували 107 зі 138 депутатів.
Тобто підтримка медреформи "Самопоміччю" була вищою, ніж у БПП: 92% проти 77,5%. Але не можна сказати, що БПП не підтримав цю реформу.
