Транспорт Україна – Росія. Як змінилося сполучення двох країн?
За 4 роки війни в Україні скоротили кількість потягів у Росію, припинили авіасполучення і запровадили біометричний режим. Схоже, це не остаточний перелік обмежень.
6 серпня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив: "Ми розглядаємо варіант закриття залізничного сполучення з Москвою".
Пізніше він пояснив, що рішення схвалювали в комплексі заходів щодо ситуації в Азовському морі та окупації Криму і Сходу України. Також відзначив, що скасування сполучення з Росією стосуватиметься виключно українських потягів. Тож транзит залишиться за будь-яких умов.
"Українська правда" розповідає, як українці їздять у Росію зараз, як потенційна заборона відобразиться на економіці країни та чи є майбутнє у пропозиції міністра.
Як українці їздять у Росію зараз?
Щоб потрапити в Росію, українці традиційно користуються трьома основними видами пересування: авіаційний, залізничний і автотранспортний (автобуси, маршрутні таксі, BlaBlaCar).
Потяги
Нині між країнами курсують 13 потягів. Вісім українських:
"Київ – Москва" (причіпні вагони з Чернігова)
"Харків – Москва" (причіпні вагони з Полтави)
"Одеса – Москва"
"Київ, Харків – Санкт-Петербург" (причіпні вагони з Дніпра)
"Хмельницький – Москва" (причіпні вагони зі Жмеринки)
"Миколаїв – Москва" (причіпні вагони з Херсона)
"Львів – Москва" (причіпні вагони з Ковеля)
"Кривий Ріг – Москва" (причіпні вагони з Дніпра)
А також п'ять транзитних:
"Кишинів – Москва" (два потяги) ("Залізниця Молдови");
"Кишинів – Санкт-Петербург" ("Залізниця Молдови");
"Москва – Кишинів" ("Російська залізниця");
"Баку – Харків, Київ" ("Азербайджанська залізниця")
В "УЗ" уточнюють, що за 2017-2018 роки припинили курсування причіпні вагони в сполученні Чернівці – Москва, Івано-Франківськ – Москва, Кременчук – Москва.
За перше півріччя 2018 року в сполученні Україна–РФ перевезено 358,9 тисяч пасажирів – на 17,1% менше, ніж минулого року.
"За 2017 рік кількість перевезених пасажирів у сполученні Україна – РФ у порівнянні з 2013 роком зменшилася більше ніж у 5 разів, і тенденція зниження пасажиропотоку зберігається", – йдеться в повідомленні "Укрзалізниці".
Літаки
Від жовтня 2015 року Державіаслужба заборонила російським авіакомпаніям літати до України. Російська сторона відповіла на це дзеркальними заходами. Відтоді авіаційне сполучення між двома країнами відсутнє.
Однак, є два типи перельотів, нині пов’язаних із РФ. По-перше, польоти Росії в окупований Крим. За це Україна, справедливо вважаючи півострів своїм повітряним простором, намагається штрафувати кожну авіакомпанію, яка такі рейси виконує.
По-друге, транзитні перельоти в Росію і назад через аеропорти третіх країн, такі як Білорусь, Молдова, Литва та інші.
"Після припинення авіаперевезень національна білоруська авіакомпанія "Белавіа" і аеропорт "Мінськ" істотно наростили транзитні перевезення. Також збільшилася мережа маршрутів із Мінська у великі міста України", – пояснює екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава.
"Україна втратила, бо "Украерорух" (державне підприємство обслуговування повітряного руху України – УП) отримує платежі за проліт над територією України. І те, що російські та інші компанії, які летіли в РФ через нашу територію, не здійснюють ці платежі – це доволі значні збитки," – зазначає експерт з авіаційного права Андрій Гук.
Після введення заборони у 2015 році голова "Украероруху" Дмитро Бабейчук озвучував, що Україна втрачатиме 10 мільйонів євро щороку, або 11% від загального виторгу. Ще за кілька місяців ця сума збільшилася втричі.
У 2013-му підприємство обслужило 535 тисяч рейсів, більшість з яких були іноземні. Всього у 2017 році – 254 тисяч рейсів, але і це на 18,5% рейсів більше, ніж попереднього року.
У лютому 2018-го "Украерорух" повідомив, що вперше за 4 роки обсяги наданих послуг зросли після різкого зменшення інтенсивності польотів у 2014 році.
Кількість пасажирів також суттєво зменшилася після втрати прямого авіасполучення з Росією. Якщо за перше півріччя 2013 року кількість пасажирів складала 6,3 мільйони, то у 2015-му – 4,7 мільйонів. Із наступного року статистика вийшла з піке і за перше півріччя 2018 року склала рекордних 8,9 мільйонів. Наразі пасажиропотік через українські аеропорти стабільно зростає, незважаючи на відсутність авіасполучення з РФ.
Проте в плані економічних зв’язків – вантажів і транзитних перевезень – втрати для України відчутні, каже Гук. Адже з 2015 року, слідом за пасажирськими, заборонені і транзитні прольоти для російських авіакомпаній через авіаційний простір України, а також транзит військових вантажів РФ.
Автотранспорт (автобуси, нелегальні маршрутки, сервіс BlaBlaCar)
Обмеження щодо залізничного й авіаційного напрямків змушують людей частіше користуватися послугами саме автомобільного транспорту.
За словами Кави, легальні перевезення між Україною і РФ залишилися на колишньому рівні, а от нелегальні почали активно розвиватися. Вони нерегулярні і найбільш небезпечні. Адже водії, які виконують міжнародні перевезення, повинні мати дозвіл від держави, відповідний стаж, відремонтований автомобіль та проходити медогляд.
Проте директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк стверджує, що перевезення, які здійснюють ліцензіати, також не достатньо контролюються.
"В "Укртранбезпеки" (орган, який має стежити за безпекою транспорту – УП) немає достатнього кадрового потенціалу, щоб здійснювати контроль ефективно. У регіональних відділах, наприклад, 6-8 спеціалістів-інспекторів на цілу область, де сотні або тисячі маршруток. Часто ліцензіати зловживають цим правом, відсутня будь-яка процедура контролю за виїздом із парку".
Щодо автобусів, то вони регулярно виконують рейси в Росію майже за всіма напрямками. Однак, звучать пропозиції заборонити і їх разом із потягами. Крім Омеляна, таку ідею озвучив перший заступник представника президента України в Криму Ізет Гданов.
Майбутнє сполучення Україна – Росія
Володимир Омелян щодо обмеження пасажирського сполучення з Росією налаштований рішуче. Він заявляє, що "люди повинні інтегруватися в ЄС".
"Якщо ми воюємо, то нема чого туди їздити... Подобається це комусь чи ні, дії держави мають бути жорсткими та адекватними".
Також міністр відкидає аргументи опонентів, що такі дії призведуть до втрат на ринку перевезень. Він наводить як приклад введену раніше заборону на прямі польоти в РФ, після якої пасажиропотік "у напрямку цивілізованих країн" зріс удвічі.
"Авіація розвивається. Переконаний, що така ж історія буде і з залізничним, і з автобусним сполученням".
Читайте такожНатомість Сергій Вовк вважає, що компенсація одного напрямку на інший забере декілька років.
"Можливо, у перспективі європейський вектор буде зростати, "Укрзалізниця" активно працює в цьому напрямку. Але це питання найближчих років, якщо не 5-ти чи більшого періоду".
Зараз Мінінфраструктури чекає рішення Кабміну щодо своїх пропозицій. Коли відбудеться перше засідання, поки невідомо.
Якщо для впровадження заборони знадобляться нові санкції проти Росії, то після підтримки рішення Кабміном, його направлять на узгодження до РНБО, а звідти до президента. Передбачити фінальне рішення поки складно, оскільки влада наразі навіть не має чіткої методології його ухвалення.
Якщо потяги в Росію таки заборонять – в "Укрзалізниці" готові внести зміни в розклад. Кажуть, що виконуватимуть усі рішення Міністерства інфраструктури як центрального органу виконавчої влади.
Популізм чи необхідність?
За словами експертів, головна проблема заяв Омеляна – несистемність.
"Якщо ми кажемо, що воюємо з Росією, треба оголосити про війну з Росією. Достатньо приводів і фактів, щоб це зробити. Тоді, звісно, треба переривати всі комунікації, газ, і вантажне, і автомобільне сполучення. Це демонструє, що уряд не має стратегії", – вважає директор програми "Інфраструктура майбутнього" АЦ "Український інститут майбутнього" Володимир Шульмейстер.
Заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд впевнена, що припинення сполучення з Росією – це не пафосний лозунг, а питання безпеки, адже не можна достеменно знати, хто і з якими намірами приїжджає в Україну з Росії.
"Прикордонники розповідали реальні історії, що трагедії в Одесі передувала електричка з Севастополя, а захоплення Донецької і Луганської ОДА сталося після того, як із Ростова приїхало кілька потягів, що привезли тих, хто це робив.
Тож ми маємо враховувати думку наших (західних – УП) партнерів, але найважливіше їм пояснювати, для чого це робиться. Не думаю, що буде критика, якщо вона буде – треба пояснити, що це з міркувань безпеки і гігієни, яка нам дозволить зберегтися".
Сироїд також підкреслює: у такий спосіб країна має самовизначитись, є для нас Росія загрозою чи ні. А саме рішення треба було ухвалювати ще 4 роки тому, адже "з ворогами не торгують і не підтримують цивільного транспортного сполучення".
Альтернативою скасуванню потягів міг би стати візовий режим із Росією. Зокрема, за введення віз виступали голова СБУ Василь Грицак і очільник МЗС Павло Клімкін. Це рішення депутати мали розглянути у Верховній Раді минулого літа, однак цього так і не сталося.
Сергій Вовк переконаний, що введення віз – більш реальний спосіб контролю за пасажиропотоком, ніж заборона видів транспорту. Ще один варіант – закриття кордонів.
"Якщо буде закритий кордон, матимемо кримський варіант – люди доїжджатимуть до кордону, будуть переходити кордон чи пішки, чи на приватному автотранспорті, чи маршрутками, далі подорожуватимуть транспортними компаніями інших країн".
Наслідки заборони
Співрозмовники УП стверджують, що перервати пасажирське залізничне сполучення з Росією можна хоч завтра. "Перекрити доволі швидко: повернути пасажирам гроші за квитки і все", – каже Шульмейстер.
Однак, чи доцільно це з фінансової точки зору? За словами експертів, будь-яке міжнародне сполучення є більш прибутковим, ніж внутрішнє.
За даними УЗ, у 2017 році найбільш прибутковим для "Укрзалізниці" став потяг Київ – Москва, який приніс державній компанії 154,5 мільйонів гривень. До ТОП-5 також увійшли потяги Одеса – Москва та Київ – Санкт-Петербург.
За 6 місяців 2018-го "Укрзалізниця" отримала 177,58 мільйонів гривень від курсування поїздів у напрямку Російської Федерації та зворотно.
Очевидно, що припинення курсування потягів у Росію буде для України збитковим. Це, у свою чергу, підвищить популярність транзитних маршрутів.
"Якщо припиниться сполучення українських поїздів, але залишаться молдавські – то Україна зробить велику послугу Молдові. Тоді вони можуть купувати нові пасажирські вагони і назначати нові потяги – як вийшло з Білоруссю", – додає Олександр Кава.
Щодо авіасполучення Андрій Гук більш оптимістичний:
"Від скасування потягів пасажиропотік таких компаній, як "Белавіа", вчергове збільшиться. Проте в Мінськ літають і українські авіакомпанії, тому їхній пасажиропотік у цій частині виросте. Пасажири потягів пересядуть на літаки".
Щодо скасування вантажних перевезень з Росією Володимир Омелян напередодні уточнив, що про нього поки не йдеться:
"З вантажним сполученням є проблема не тільки в тому, що "Укрзалізниця" втратить істотні надходження до її бюджету, а й з міжнародним законодавством, зокрема, з тими зобов'язаннями, які Україна взяла на себе в рамках Світової організації торгівлі. А тому зараз ми цю тему вивчаємо, але не просуваємо".
Довго і небезпечно
За останні роки кількість росіян, що прямують до України, суттєво скоротилася. Якщо за 2013 рік більше 10 мільйонів росіян перетнули український кордон, то за перше півріччя 2018-го – усього 240 тисяч.
Подорожуючих у напрямку Україна – РФ – Україна теж усе менше, проте не настільки, щоб скасування потягів минуло без нарікань.
"Пасажиропотік вже і так зменшився до того рівня, коли їздять лише люди, яким це дійсно потрібно: або заробітчани, або ті, хто мають тісні сімейні чи інші стосунки", – каже Сергій Вовк.
Крім того, ще близько 3 мільйонів українців зараз живуть у Росії. Подумати про них несподівано запропонував голова МЗС Павло Клімкін.
"Якщо ми кажемо, що такого сполучення в нас не має бути, всі ті сотні тисяч і мільйони українців, які їздять, яким чином ми до них ставимося? Що, ми маємо назвати їх зрадниками?".
Директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна впевнена: ті, хто вважав, що нам із Росією треба якомога сильніше розривати зв'язки – лише переконаються у своїй правоті.
"А ті, хто вважав, що з Росією треба налагоджувати контакти – будуть незадоволені, але радикально це нічого не змінить".
Ясно одне – економічно і соціально подібна заборона має більше недоліків, ніж переваг. Збройної агресії Росії та окупації українських земель для багатьох українців недостатньо, щоб відмовитися від поїздок до РФ. І навряд найближчим часом у них виникне така потреба. Лише дорога забиратиме більше часу й подорожувати автотранспортом стане менш безпечно.
Тим часом головні зміни вже давно відбуваються в головах. Соціологи доводять: кожен прояв агресії з боку РФ, починаючи з російсько-чеченської війни до анексії Криму, лише підсилював прагнення українців самоідентифікуватися. Якщо наприкінці минулого століття 60% населення підтримували незалежність, то за останні роки ця цифра сягала 90%.
Можливо, потрібно боротися не за кількість потягів до Росії, а за кількість українців у них?
Катерина Есманова, для УП
