Тверезі ночі: де можна досі придбати алкоголь після 22.00
У березні цього року Верховна Рада ухвалила закон, яким дозволила органам місцевого самоврядування самостійно визначати час продажу алкоголю у містах та селах.
Таку можливість вони мали й до того. Заборона діяла у Львові, Луцьку, Житомирі, Чернігові, Кам’янці-Подільському та інших містах. Однак, через недосконалість законодавства вона носила рекомендативний характер і легко оскаржувалася у суді.
Лише за місяць після внесення поправок до закону, нічні обмеження ввели декілька міст України. Однак любителі спонтанних веселощів знають, до яких місць податися, аби купити після 22.00 пляшку міцного напою.
"Українська правда" дізналася, які прогалини у законі дозволяють продавати алкоголь вночі, як обмеження вплинуло на криміногенну ситуацію в українських містах та чи продовжить заборона набирати обертів.
Як у Європі
"Щороку в Україні через алкоголізм та пияцтво помирають понад 40 тисяч осіб. За рівнем споживання алкоголю наша держава займає одне з перших місць у світі. Також за даними ВООЗ, Україна посідає перше місце у світі за вживанням алкоголю серед дітей та молоді", – йдеться у пояснювальній записці до "антиалкогольного" закону № 3149.
Нардепи, які його складали, зазначили, що подібні обмеження успішно діють у Латвії, Данії, Норвегії, Швеції та Швейцарії. І запропонували запозичити європейський досвід у боротьбі з національним пияцтвом.
За даними ВОЗ, у 2016 році найбільше алкоголь вживали мешканці Литви, Білорусі, Молдови, Росії та Румунії. Україна у цьому рейтингу займала восьме місце, яке ділила з Естонією.
Окрім високих показників пияцтва у країні органи місцевого врядування постійно отримували скарги незадоволених містян, під вікнами яких вночі збирається молодь і просто групи людей, що влаштовують гармидер напідпитку.
Законопроект розглядали з 2015 року. У березні 2018 року його нарешті прийняли, ще за місяць закон підписав президент.
Насправді продаж алкоголю у нічний час був давно заборонений у Львові, Івано-Франківську, Черкасах, Ужгороді, Луцьку, Маріуполі, Києві тощо.
Місцеві ради могли законно заборонити продаж алкоголю у МАФах. А от супермаркети, магазини, торгові мережі і заправки не були зобов’язані виконувати рішення рад. Саме тому в деяких містах їхні постанови скасовували через суд.
Так було, наприклад, у столиці. У вересні 2016 року депутати Київради заборонили продаж алкоголю з 23:00 до 10:00. Але в липні 2017-го за позовом Антимонопольного комітету Окружний адміністративний суд скасував постанову. Відтоді торгівельні мережі діяли на свій розсуд.
Схожа ситуація склалася у Запоріжжі. У серпні 2017 року міська рада заборонила нічний продаж алкогольних напоїв у всіх закладах, окрім кафе та ресторанів. А вже у вересні Антимонопольний комітет визнав це рішення незаконним. Мовляв, воно порушує законодавство про захист економічної конкуренції і ставить заклади торгівлі у нерівні умови в порівнянні з ресторанами.
До заяви АМКУ долучилися і місцеві підприємці. Вони підкреслили, що депутати утискають права легальних бізнесменів у той час, коли в місті чарку в "наливайках" можна придбати цілодобово.
І київській, і запорізькій міськраді тоді дорікали, що вони не мають повноважень для ухвалення такого рішення. Але із прийняттям нового закону ці претензії втрачають доцільність.
Лазівки "антиалкогольного" закону
Новий закон, здавалося б, змінив правила. Однак придбати міцні напої у деяких закладах, окрім кафе і ресторанів, можна й досі. Справа у тому, що невеликі цілодобові крамниці звикли до надприбутків за рахунок нічного та ранкового продажу алкоголю, тому зачасту просто ігнорували заборону.
Народний депутат і екс-голова департаменту благоустрою та збереження навколишнього середовища КМДА Дмитро Білоцерковець з 2014 по 2016 рік займався демонтажем незаконних МАФів та забороною продажу в них алкоголю. Він запевняє, що ніхто не веде статистики, скільки саме магазинів не дотримується обмежень. Але лише серед київських МАФів таких порушників сотні.
Читайте також
Підрахувати кількість порушників по всій країні складно, оскільки вони працюють підпільно, а рейди поліції проводять нечасто. Тож загальної статистики просто немає.
Перший крок у боротьбі з порушниками – збільшення штрафів за нелегальний продаж алкоголю вночі. На сьогодні вони заплатять всього від 510 до 1 700 гривень. І це за умови, що поліція відреагує на сам факт продажу. Таке покарання навряд злякає чи вдарить по кишенях недоброчесних підприємців.
– Я вважаю, що найбільш правильне рішення – дати повноваження Державній фіскальній службі обнуляти ліцензію на продаж алкоголю в разі невиконання рішення місцевої ради. По-перше, продаж алкоголю без ліцензії – це кримінальна справа. По-друге, отримувати ліцензію повторно – це вже великі гроші, – переконує Дмитро Білоцерківець.
А от власники супермаркетів зазвичай не йдуть на відкрите протистояння з місцевою владою. За словами директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка внаслідок обмежень вони втрачають лише 1-2% обороту.
Натомість великі підприємці знайшли легальний спосіб оминати заборону.
– Часто, коли приходиш на касу супермаркету о 23.00, то алкоголь дійсно не продають. Але кажуть: можете купити в кафе на території цього ж магазину. Зазвичай у них є барна стійка всередині супермаркету. Вони отримують ліцензію на продаж алкоголю на розлив. Там ви можете купити також пляшку міцного напою, – каже Білоцерківець.
Причина – однакова вартість ліцензії на роздрібний продаж алкоголю в магазинах і на продаж алкоголю в ресторанах і кафе. Експерт впевнений – щоб закрити цю лазівку, вартість ліцензії на продаж алкоголю на розлив повинна бути значно дорожчою, аніж у роздріб.
Злочинів напідпитку поменшало
Очевидно, що заборона – не панацея на шляху до непитущої нації. Адже ніщо не завадить людині закупити алкоголь вдень. Та офіційні дані поліції підтверджують, що із впровадженням такої практики кількість правопорушень, скоєних у стані алкогольного сп’яніння, зменшується щороку.
Наприклад, у Львові заборона продажу алкоголю вночі діє із 2010 року. За цей час кількість злочинів, скоєних у стані алкогольного сп’яніння, зменшилася у кілька разів. Якщо ще у 2013 році було зафіксовано 269 випадків порушення закону напідпитку, то у 2016 році – 152. Показник 2017 року – 64 злочини.
Позитивна динаміка прослідковується в Черкасах. Тут кількість правопорушень у стані алкогольного сп’яніння у 2011 році, коли почала діяти заборона, складала 96 випадків, а у 2017 році – 33. Станом на травень 2018 зафіксували всього дев’ять.
Щоправда, від початку дії заборони у Черкасах усього десятьом недобросовісним продавцям виписали штрафи за порушення постанови міської ради.
У Маріуполі та Мангушському районі заборона діє з 2014 року. Місцеві правоохоронці стверджують, що є тенденція до зниження правопорушень напідпитку – щорічно фіксують зменшення в середньому на 25%.
Крім того, у прифронтовому місті цілодобово заборонений продаж алкоголю людям у військовій формі. У Маріуполі постійно проводять рейди, аби виявити магазини, які нехтують постановою про обмеження. З 2014 року правоохоронці виявили і склали 334 адмінпротоколи на таких продавців.
Процес запущено
Окрім зменшення кількості злочинів у стані алкогольного сп'яніння, покращилася й загальна картина громадського порядку у містах, де діє заборона, зазначають чиновники. Бо саме на долю міських рад випадають сотні скарг і електронних петицій з вимогою закрити МАФи або провести бесіди із супермаркетами у спальних районах міст, які цілодобово торгують алкоголем і стають місцем збору компаній напідпитку.
За словами чиновників Ужгороду, де заборона діє з 2016 року, мешканці міста стали менше скаржитися на дебоші компаній поруч із "наливайками".
Статистика дає надію на те, що за декілька років кількість злочинів напідпитку зведеться до мінімуму. Але за кількох умов.
Органи місцевого самоврядування повинні не тільки скористатися можливістю і ввести обмеження, але і не закривати очі на роботу "наливайок" та МАФів, найбільш схильних оминати заборону.
Парламентарі, у свою чергу, мають вдосконалювати існуючий закон. "Драконівські" штрафи та страх втратити ліцензію позбавлять сміливості нічних торговців алкоголем.
Втім, незважаючи на недосконалість законодавства, процес запущено. Із травня 2018 року заборону вже ввели Дніпро, Запоріжжя, Миргород, Умань, Ковель, Хорол і курортний Бердянськ.
Очевидно, що кількість міст, які скористаються можливістю, буде збільшуватися. Наприклад, Київ планує найближчим часом знову приєднатися до міст, де діє нічний "сухий закон".
Юлія Ворона для УП