Червоні лінії. Стратегії деокупації Донбасу на основі "Механізму Малих Кроків"

Навколо представленої МВС Стратегії деокупації тимчасово окупованих територій України, яку ми широко опублікували в ЗМІ та у вигляді буклетів роздаємо людям, що живуть по обидва боки від лінії розмежування, розпочалася широка громадська дискусія: її підтримують та заперечують, хвалять і сварять, висловлюють безліч зауважень та пропозицій. Це дуже добре!

Сьогодні хочу визначити ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ – принципові положення, які визначають ті інтереси України, щодо яких компроміси неприпустимі, а суперечки недоцільні. Це межі, за які ми як державники не можемо виходити.

Також сформулювати позиції, за якими припустимий той чи інший ступінь компромісу, щоб почути вашу думку, звірити наше розуміння алгоритму вирішення проблеми.

ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ

Не можуть бути предметом дискусії такі положення:

• Зміна державного устрою України.

У тому числі, не можна ставити питання про перехід до федеративного устрою. Конституція чітко визначає, що "Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною";

• Державний кордон України має бути повністю підконтрольний Державній прикордонній службі України впродовж усієї лінії.

"Блакитні шоломи" Міжнародної миротворчої місії є лише гарантією забезпечення такого контролю і спостерігачами, які моніторять відсутність провокацій зі сторони РФ;

• Мешканці деокупованих територій Донбасу є громадянами України, що перебувають у сфері юрисдикції Української юстиції та підпорядковуються законам України.

Згідно з Конституцією України, "в Україні існує єдине громадянство".

Закон "Про громадянство" визначає: "Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то в правових стосунках з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то в правових стосунках з Україною він визнається лише громадянином України".

• "Ми вам повернемо окуповані території Донбасу в обмін на легітимізацію анексії Криму" – неприйнятно! Тут не може бути жодних поступок! Нема про що розмовляти!
• Не може бути предметом дискусії стратегічне прагнення України стати членом ЄС і НАТО;
• Амністія не може бути застосована до осіб, що вчинили тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом України.

Ті, у кого на руках кров убитих мирних мешканців та українських солдатів, хто організовував захоплення влади, керував масовими вбивствами та погромами – не підлягають амністії.

Відкриті питання

Положення, за якими необхідно визначити міру припустимого для українського суспільства компромісу:

• визначення "особливого статусу" деокупованих територій Донецької та Луганської областей: термін дії статусу, перехідні тимчасові адміністрації, програма стимулювання регіональних інвестиційних програм, податкові канікули для бізнесу;
• тимчасовий/постійний статус російської мови як регіональної;
• виплата заборгованості за пенсіями та регресами, реструктуризація виплат з комунальної заборгованості та податків, соціальні пільги для інвалідів, що втратили здоров’я в результаті бойових дій (але не для учасників незаконних збройних формувань);
• введення статусу "мешканця території, тимчасово непідконтрольної Україні" – на період до відновлення легітимних українських документів.

Чому це важливо?

Важливо визначити міру можливого компромісу в спірних питаннях та готовність суспільства цей компроміс зрозуміти, обговорити та прийняти рішення.

Важливо закласти певні морально-етичні стандарти під час вирішення найбільш болючих та неоднозначних питань.

Важливо пам’ятати, що на тимчасово окупованих територіях залишилися не лише прихильники "руского міра" та прихильники путінського режиму, але й ті, хто не зміг виїхати внаслідок абсолютно особистих, неполітичних причин, люди похилого віку й ті, кому виїхати не дозволило здоров’я або не було куди...

За роки війни там створювалися сім’ї та народжувалися діти, школярі ставали студентами, люди досягали пенсійного віку… Усе це створило величезне поле юридичної невизначеності, яке має бути належним чином приведене до законного статусу. І на це необхідний час.

Важливо не допустити підміни понять – не дати можливості для маніпуляцій, наприклад, лукаво замінити "дискурс перемоги" на "дискурс миру за будь-яку ціну". А такі спроби з великою ймовірністю будуть робити пропагандисти "з-за поребрика".

Ми маємо бути пильними і ретельно стежити за інформаційною гігієною.

Наше головне завдання – знайти компроміси на кордонах ЧЕРВОНИХ ЛІНІЙ, відстояти принципові позиції та домовитися в рамках міжнародної переговорної групи про чіткий план з повернення та відродження наших території, посилення міці та процвітання України.

Арсен Аваков