Метро на Троєщину, "Стіна Яценюка" і траса Одеса-Рені. На які довгобудови чекає вся Україна
Про їхній вік складають легенди, з них кепкують, але все ще чекають.
В Україні чимало об’єктів, які будують роками і використовують як пункти передвиборчих кампаній. Деякі з довгобудов у своїй багатостраждальності вже стали бестселерами.
"Українська правда" згадує найвідоміші інфраструктурні об’єкти, на які досі чекає вся країна.
Подільсько-Воскресенський міст і метро на Троєщину (Київ)
"Міст на Троєщину" – одна з найвідоміших довгобудов України. Запланували його зведення ще в 1993 році, але через брак коштів будівництво розпочалося лише за 10 років. У 2011-му гроші знову закінчилися.
Семикілометровий міст мав з’єднати правий берег Києва з Трухановим островом, Воскресенським масивом та Троєщиною. А також врятувати від заторів мешканців лівого берега і врешті подарувати гілку метро на Троєщину.
Завершити будівництво мосту обіцяли всі мери Києва. Нинішній – Віталій Кличко – вирішив не змінювати традиції. Тільки зазначив, що для запуску нової гілки метро по мосту необхідно близько 400 мільйонів євро.
Наразі стан готовності Подільсько-Воскресенського моста оцінюють у 65%. Місцева влада навіть задумалася, чи не зробити проїзд платним, коли міст добудують. Не для всіх, звісно, а тільки для тих, хто не має картки киянина.
Та не поспішайте засмучуватися – до 2021 року, коли міст обіцяють добудувати, все ще зміниться. До речі, тоді об’єкту виповниться 42 роки.
Мости на Хортицю (Запоріжжя)
Багатостраждальні побратими київського моста – запорізькі. Аби поєднати лівий та правий берег міста, у 2004 році почали будувати два мостові переходи через Дніпро. Завершити планували через шість років. Та щось пішло не так.
У 2017 році прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що на добудову мостів Кабмін виділить 250 мільйонів гривень, однак без оновлення проектної документації роботи неможливі. Тоді ж стало відомо, що конструкції перебувають в аварійному стані.
Цьогоріч основу одного з них – моста між Хортицею та правим берегом – встановили.
Коли 450-метрова металева конструкція перетвориться на готовий мостовий перехід, невідомо. Адже в проектній документації недобудову названо "спорудою", і там немає ні слова про те, що це – дорога. На завершення робіт на мосту необхідно ще 190 мільйонів гривень.
Метро в Дніпрі і "Львівська брама" в Києві
Будівництво київської станції метро "Львівська брама" почали ще в 1991 році, однак у 1996 роботи припинили.
Причини дві: відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, де мав би бути вихід із метро, і брак фінансування.
За словами спікера КП "Київський метрополітен" Наталії Макогон, роботи там досі заморожено. Сама ж станція стала транзитною: частину – підземну залу і платформи – можуть бачити пасажири, що їдуть з "Лук’янівської" до "Золотих воріт".
Коли станція запрацює? Певне, коли знайдуть майже 900 мільйонів гривень, у які міська держадміністрація оцінює вартість її будівництва.
Київські "метро на Троєщину" і станція "Львівська брама" – не самотні. У Дніпрі метрополітен почали будувати ще в 1981 році, а до 1995-го відкрили всього шість станцій.
Місцева влада запевняє, що у 2021 році планує закінчити ще декілька. Щоправда, розмови про розширення метрополітену в Дніпрі ведуться вже з десять років: її обіцяли у свій час і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович.
Але киянам і дніпровцям не слід засмучуватися: у Харкові станцію метро "Перемога" "будували" 24 роки. Отже, буде і на їхній вулиці #перемога, варто тільки запастися терпінням.
Бескидський тунель (Львівська і Закарпатська області)
Це – другий за довжиною залізничний тунель в Україні, розташований у Карпатах і побудований ще в 1886 році, за часів Австро-Угорщини. Цим маршрутом іде понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.
Тендер на реконструкцію Бескидського тунелю "Укрзалізниця" оголосила ще у 2006 році, але роботи на ньому розпочали у 2013-му. Вони дозволили б пришвидшити рух потягів до 60-70 км/год (зараз – 14-40 км/год) і підвищити пропускну здатність з 47 до 100 пар поїздів на добу.
Минулого року будівництво двоколійного тунелю завершили. На жаль, за час будівництва таки не обійшлося без сумнівних тендерів, а сумарна вартість робіт становила 2,2 мільярди гривень – кошти надав Європейський банк реконструкції та розвитку.
Відкриття руху в новому Бескидському тунелі заплановано на 25 травня 2018 року. Чекаємо!
"Охматдит" (Київ)
Будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) "Охматдит" розпочали у 2011 році. За два роки зупинили. Причина знову банальна – забракло грошей.
У 2015 році будівництво центру передали на баланс Міністерства охорони здоров'я. А у 2016-му МОЗ розділило роботи на пускові комплекси, аби відкрити новий центр у два етапи і якомога швидше запустити закуплене у 2012 році медичне обладнання.
Тут також не обійшлося без корупції. У 2016 році співробітники СБУ встановили, що вартість обладнання та робіт була штучно завищена на 9,2 мільйона гривень.
Ще за рік правоохоронці виявили на складах у Вінницькій області закуплену за кошти держбюджету діагностичну систему і повернули її центру. За словами Уляни Супрун, пристрій для онкохворих дітей у 2012 році коштував державі 35 мільйонів гривень.
Нещодавно в МОЗ заявили: будівництво першої черги "Охматдиту" закінчено і готово до здачі. Далі – друга черга.
Маріїнський палац (Київ)
Палац, раніше відомий як Царський, звели в 1750-х роках. Тут відбувалися державні урочистості: нагородження, зустрічі офіційних делегацій, прийоми іноземних гостей.
У 2007 році в будівлі почалася реконструкція. Завершити її планували у 2011-му, проте вона досі триває. На кінець минулого року витрати вже сягнули 302,7 мільйонів гривень.
Палац обіцяють ввести в експлуатацію у 2019 році. Це не завадило цьогоріч взимку провести в будівлі щорічний дипломатичний прийом президента.
"Маріїнський палац після реконструкції виглядає просто чудово", - написала тоді у своєму Facebook заступник голови ВР Ірина Геращенко.
Можливо, він виглядав би ще краще, якби на його реконструкції не нажилися. У 2017 році Нацполіція повідомила, що підозрює співробітників Державного управління справами в розтраті майже 5 мільйонів гривень під час проведення реконструкції палацу.
Траси Одеса-Рені (Одеська область) та Київ-Одеса
Трасу побудували ще у 1940-50-х. Минуло кілька десятків років, і її включили в рейтинг найгірших в Україні. За деякими даними, зношеність дороги сягала 77%.
У 2013 році нардеп Антон Кіссе заявив, що капітальний ремонт траси – "у найближчій перспективі", а у 2016-му естафету обіцянок перейняв тодішній голова Одеської області Міхеіл Саакашвілі.
Тепер про перебіг ремонту дороги звітує не хто-небудь, а сам президент:
"Уже відремонтовано 195 кілометрів автошляху, залишилося 94 кілометри, які завершать цього року", - написав він у своєму Facebook.
І похизувався: кошти на ремонт траси знайшли за рахунок перевиконання митних надходжень у регіоні, відтак сума на будівництво доріг в Одеській області зросла з 700 мільйонів гривень до 2,8 мільярдів.
Звісно, це не єдиний приклад жахливих доріг, на ремонт яких українці чекають роками.
На трасі Київ-Одеса навесні зі снігом "зійшов" асфальт. На численні скарги водіїв відреагував "Укравтодор". У службі заявили: на капітальний ремонт траси потрібно 16 мільярдів гривень
Рішення про "Будівництво автобану Київ-Одеса" ВР ухвалила у 2003 році. Лише за перших кілька років на трасу сумарно витратили щонайменше 1,3 мільярда доларів.
Цьогоріч у квітні в "Укравтодорі" звітували: на трасі закінчили аварійний ремонт. Мовляв, у межах Київської, Черкаської й Одеської областей ліквідували ями, деякі ділянки автошляху навіть перестелили.
Хмельницька АЕС (Нетішин, Хмельницька область)
Будувати АЕС почали в 1981 році, за проектом вона повинна була мати чотири енергоблоки.
Читайте також
Спочатку все йшло за планом, перший енергоблок здали в експлуатацію, другий мали запустити в 1991-му. Корективи внесла ВР, яка роком раніше оголосила мораторій на будівництво атомних електростанцій через аварію на Чорнобильській АЕС.
Заборону за кілька років скасували, але другий реактор завершили лише у 2005 році. Інші два так і залишилися недобудованими.
Виправити це обіцяли в різні роки і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович, і Микола Азаров. У 2012 році ВР врешті дала добро на будівництво 3-го та 4-го енергоблоків. Ще за два роки вже новий уряд в обличчі Арсенія Яценюка підтримав це рішення.
Хоча закінчити роботи обіцяли до 2018 року, до справи так і не дійшло.
Причина в тому, що тендер на будівництво 10 років тому виграла російська компанія "Росатом". У 2014 році, після початку війни й окупації Криму, керівництво ХАЕС повідомило, що Україна відмовилася від послуг росіян.
Із тих пір гучні заяви про продовження будівництва припинилися.
"Стіна Яценюка" (кордон із Російською Федерацією)
У вересні 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про початок будівництва комплексу оборонних споруд на кордоні з Росією. Проект "Європейський вал" або "Стіна" мав би стримати можливе вторгнення РФ в Україну.
Коштував він 8 мільярдів гривень, завершити "Стіну" планували до 2018 року. Пізніше вартість проекту зменшили вдвічі, а кінцевий термін перенесли на 2020 рік.
"Яма вартістю 4 мільярди гривень. Рів (протяжністю кілька десятків кілометрів) на українсько-російському кордоні з зелененькою сіточкою і є та сама "Стіна", яка нас повинна захистити від ворожих вторгнень із боку Російської Федерації", – написала в липні 2016 року депутатка Олена Сотник після візиту в Харківську область.
Ще за рік НАБУ почало затримувати посадовців, причетних до розкрадання грошей на будівництво. За версією слідства, державі завдали понад 16 мільйонів гривень збитків. Підозру оголосили вісьмом особам: працівникам управління капітального будівництва Державної прикордонної служби, керівникам фірм-генпідрядників і одному посереднику.
За три роки будівництва на російсько-українському кордоні звели лише 300 кілометрів споруд замість запланованих 2000 кілометрів.
Нещодавно голова Державної прикордонної служби запевнив, що в Харківській області "Стіну" майже добудували. Але велика частина робіт залишається в Луганській, Чернігівській і Сумській областях.
* * *
Насправді список довгобудів значно більший. Майже в кожному місті є об’єкти, що не можуть звести роками через корупцію чи недбалість.
Українці складають про них легенди, але все ще продовжують вірити в обіцянки посадовців про європейські дороги і сучасні лікарні.
Юлія Ворона, для УП
