Питання №1. Чи створить Рада Антикорупційний суд
1925 поправок від 96 депутатів. Саме стільки "зауважень" знайшлося в народних обранців до законопроекту про Антикорупційний суд.
Його створення за останні два роки стало однією з найбільш гарячих точок, де український політикум ділиться на два непримиренних табори.
Вперше навколо питання Антикорупційного суду розгорілися дискусії ще навесні 2016 року. Тоді президент Петро Порошенко намагався протиснути через парламент свій варіант змін до Конституції в частині судової реформи.
Громадський сектор, західні партнери і новостворені антикорупційні органи вимагали прописати одразу і процедуру створення Антикорупційного суду.
Але президент і його юридична команда зуміли вивести це питання поза обговорення. Єдине, на що згодився Порошенко у 2016-му, – записати в Конституції згадку, що Антикорсуд має бути створений.
На відміну від депутатів з їхніми тисячами правок, у президента була одна, але основоположна претензія до способу створення нового суду.
І цікавили Порошенка не коми чи формулювання. Йому йшлося про речі куди більшої ваги – про контроль.
Віддати відбір нових суддів повністю міжнародним експертам означало втратити контроль над призначеннями, а отже і над усім судом.
Найкращою ілюстрацією цієї тези може слугувати те, що за два роки розмов, десятків зустрічей і сотень нарад, натяків і відвертих погроз від західних партнерів залишилось усе те ж єдине питання...
Хто відбиратиме кандидатів в антикорупційні судді?
У вівторок Верховна Рада планує взятися за остаточний розгляд законопроекту про створення Антикорсуду. Але відповіді на це ключове питання немає досі.
Понеділок, 21 травня, став одним із ключових днів в історії Антикорупційного суду. Умовно цей день можна назвати "днем останньої правки".
Верховна Рада ухвалила законопроект Порошенка про Антикорсуд у першому читанні ще 1 березня. Той варіант, за який проголосував тоді парламент, мав, м’яко кажучи, мало спільного з рекомендаціями Венеціанcької комісії і Міжнародного валютного фонду.
Президентська фракція тоді заявляла, що до другого читання закон приведуть до пристойного вигляду, але два з половиною місяці особливих успіхів і зрушень у цьому напрямку не було видно.
Читайте також
Проте ввечері 20 травня в Київ прилетіла міні-делегація від "Венеціанки": секретар комісії Томаc Маркерт і Георгій Папуашвілі, який є головним експертом з питання українського Антикорупційного суду.
Вони планували приїхати в Україну раніше і навіть, за даними УП, кілька разів купували і здавали квитки на літак, але засідання профільного комітету Ради все ніяк не відбувалися. У цей же приліт у представників "Венеціанки" робота просто закипіла.
"Вранці понеділка я зібрав першу нараду з представниками "Венеційки", запросив главу комітету правової політики Руслана Князевича, від уряду була спершу Наталія Бернадська, а потім і міністр юстиції Павло Петренко. Олексій Філатов був від Адміністрації президента. І ми пройшли більшість позицій (дискусійних – УП) і знайшли погодження", – розповів уже ввечері понеділка на ефірі "Свободи слова" спікер парламенту Андрій Парубій.
За словами глави Ради, який і запросив представників Венеціанської комісії в Київ, на згаданій нараді вдалося погодити "фактично 13 з 14 питань, щодо яких були дискусії". Одразу після тієї зустрічі Князевич зібрав свій комітет і в присутності гостей з Венеції розповів депутатам, що ж власне вдалося погодити.
Якщо підсумувати, то крім несуттєвих формальних питань узгоджені пункти стосувалися кількох чутливих моментів:
1) як і наполягали західні партнери, домовилися забрати надлишкові вимоги до кандидатів у судді нового суду та вилучено згадку про обов’язкове проходження перевірки на поліграфі;
2) вдалося домовитись, що для запуску роботи Антикорупційного суду досить буде обрати 35 суддів, 10 з яких будуть обрані в Апеляційну палату. Раніше в законопроекті містилася вимога про необхідність обрання 2/3 всього складу суду, що могло б дуже затягнути запуск;
3) підсудність Антикорсуду буде повністю збігатися з підслідністю НАБУ; крім справ Антикорупційного бюро новому суду віддадуть і справи, які розслідуються іншими правоохоронними органами, але відкриті за "набушними" статтями;
4) у той же час справи НАБУ, розгляд яких почався в інших судах до створення Антикорупційного, продовжать розглядати там, де почали;
5) справи Антикорупційного суду не зможуть розглядати інші суди, навіть якщо всі антикорупційні судді візьмуть самовідвід;
6) внести зміни до закону про Антикорсуд можна буде лише спеціальним окремим законом, зміни не можна буде приймати "попутно" в рамках змін до якогось іншого закону;
7) усім антикорупційним суддям надаватимуть цілодобову охорону; якщо вони попросять, то таку охорону нададуть і членам їхніх сімей і навіть просто близьким людям;
8) щоб убезпечити суддів Антикорсуду від НАБУ, прописали норму, що досудове розслідування проти них зможе вести лише Державне бюро розслідувань, а вносити дані в ЄРДР про кримінальну справу проти антикорупційного судді і підписувати подання на його затримання чи арешт зможе лише генпрокурор.
Однак було одне питання, щодо якого домовитись ніяк не вдавалося. Мова про все те ж з’ясування стосунків – чи отримають представники міжнародних партнерів право не допускати до конкурсу кандидатів, щодо яких у них є сумніви.
Під час засідання комітету його голова Руслан Князевич розповів, що ввечері понеділка відбудеться черговий раунд переговорів так званої робочої групи, яка вранці збиралась у Парубія. Правда, ввечері до розмови мали долучитися представники МВФ.
У ранковій нараді вони не змогли взяти участь через банальну різницю в часі, адже коли в кабінеті Парубія кипіла робота, у Штатах була глупа ніч.
"Щоб не зупиняти процес, голова парламенту доручив комітету не визначатися щодо непогоджених положень і передати в сесійну залу, щоб можна було почати роботу над законопроектом. Якщо ж його консультації будуть успішними, то ми у вівторок вранці одразу зберемо комітет. Якщо ні, то ми зможемо почати розгляд і зібрати комітет по ходу пізніше", – пояснив Князевич логіку роботи на найближчі дні після закінчення комітету.
Усе знову впиралося в переговори. Фактично одразу після їхнього закінчення Парубій прийшов на телебачення і розповів, що рішення щодо головного дискусійного питання немає.
За його словами, зараз розглядають два можливих варіанти. Перший – ухвалювати рішення про недопуск певних кандидатів до конкурсу на спільному засіданні 7 членів Ради міжнародних експертів і 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Головна суперечка тут ведеться про те, скількома голосами має ухвалюватися таке рішення.
Інший варіант, який вигадали в "Народному фронті", – ВККС повертає кандидатів, які подали апеляцію на заборону брати участь у конкурсі, назад у Раду експертів, і вона має підтвердити своє вето. Але якою кількістю голосів, знову ж, досі не вирішено.
"Ми розглядаємо два варіанти, як визначити участь міжнародних експертів. Але ця дискусія зараз ведеться. Суть її в деталях. Але колеги знають, що саме в них все і криється", – підсумував Парубій.
За його словами, у вівторок консультації і з міжнародними представниками, і з лідерами фракцій у Раді продовжаться. Але як би там не було, спікер налаштований, що Рада почне розгляд законопроекту про Антикорсуд уже у вівторок:
"Не можна цей процес затягувати в літо, бо буде ще менше шансів знайти голоси… А це питання №1 для української держави".
Роман Романюк, УП
