Теми та прийоми: як і про що українські топ-політики брехали минулого кварталу
Найчастіше маніпулював інформацією Вадим Рабінович, найчастіше брехав – Міхеіл Саакашвілі, найчастіше перебільшував – Олег Тягнибок, найчастіше казав правду – Володимир Гройсман. Це результати моніторингу висловлювань українських топ-політиків за перший квартал 2018 року від VoxCheck.
За три місяці аналітики та волонтери проекту перевірили 637 фактологічних тверджень політиків з їхніх виступів на телебаченні, дописів у блогах та на Facebook-сторінках, а також на офіційних веб-сайтах партій.
Топ-теми кварталу
73% перевірених висловлювань представників влади, а в нашому рейтингу це – Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Андрій Садовий, мали позитивне забарвлення. В основному в таких випадках ішлося про досягнення влади.
Опозиція ж концентрувалася на негативі – критиці влади, це 71% висловлювань цих політиків. Опозиція – це решта політиків у нашому рейтингу за винятком Арсенія Яценюка, якого сьогодні складно віднести до влади або опозиції. Таким чином, протягом першого кварталу політичне поле було поляризованим за темами та емоційною забарвленістю.
Найчастіше в цьому кварталі VoxCheck перевіряв висловлювання Олега Ляшка, Володимира Гройсмана та Анатолія Гриценка. При цьому до рейтингу не потрапили Святослав Вакарчук та Андрій Садовий: протягом цих трьох місяців вони дуже рідко говорили щось, що фактчекери могли б перевірити. Тим, хто знайде змістовні висловлювання політиків, які не перевірив VoxCheck, – сувенір від проекту та велика подяка.
Найпопулярнішими темами серед політиків були такі:
– стан української економіки,
– газ та рішення Арбітражного суду в Стокгольмі,
– зовнішня торгівля.
Причому найчастіше про рішення Стокгольму згадували представники влади – "Нафтогаз" одержав перемогу над "Газпромом". Тоді як опозиція критикувала стан економіки і говорила в основному про неї.
Водночас теми, якими політики найчастіше маніпулювали, були трохи іншими. Це – співпраця МВФ з Україною, комунальні субсидії, держборг та інші.
Наприклад, Рабінович в ефірі NewsOne заявив, що МВФ диктує ціну реалізації молока для фермерів (це неправда). Анатолій Гриценко сказав, що субсидії на комуналку отримують найбідніші верстви населення і таких в Україні 7 мільйонів (насправді субсидії отримують далеко не тільки найбідніші).
Він же повідомив, що Україні не вистачить грошей для погашення боргів, а Юрій Бойко заявив, що боргове навантаження країни складає 120 тисяч гривень на кожну людину (насправді ця сума складає 50 тисяч гривень, але це не означає, що людям доведеться її віддавати зі своєї кишені).
Про що саме брехали учасники рейтингу VoxCheck?
Лідери антирейтингу
Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" та депутат Верховної Ради, з початку року жодного разу не випав з трійки лідерів Рейтингу маніпуляторів та брехунів. У березневому рейтингу він опинився на другому місці після Олега Ляшка за дефіцитом правди в промовах.
Загалом за перший квартал Рабінович на першому місці: за три місяці моніторингу аналітики VoxCheck знайшли лише 13% правди в його виступах. Решта – брехня, маніпуляції та перебільшення, плюс невеличкий відсоток обмовок та тверджень, по яких нам не вдалося поставити вердикт.
Рабінович веде щотижневу програму "Кто кому Рабинович" на "112 каналі", часто з’являється в ефірах того ж каналу та NewsOne. Для своєї програми він завжди має кілька сторінок заготовленого тексту, з яких в ефірі зачитує різного роду дані.
Улюбленими темами Рабіновича протягом першого кварталу були співпраця МВФ з Україною, зовнішня торгівля та різного роду міжнародні рейтинги – Doing Business, Heritage Foundation або Transparency International.
Більше 90% висловлювань Рабіновича мали негативну конотацію: політик критикував владу і для цього вибирав такі факти, які б ілюстрували її провали. Більшість його цитат були некоректними: або дані неправильні, або неправильне трактування статистики.
Маніпуляція
В этом году, чтобы вы знали, МВФ дал Украине 1 миллиард долларов, а получил за него миллиард триста. При этом мы должны были вырубить свой лес, уничтожить леса.
Це висловлювання – досить типове для Рабіновича. Взяти правильні дані та змішати їх з абсолютно неправдивим твердженнями – про те, що МВФ вимагає знищення лісів (детальніше див. "Рік другий. Куди привів Україну мораторій на експорт лісу-кругляку?").
Юрій Бойко теж неодноразово входив до трійки брехунів та маніпуляторів Рейтингу VoxCheck протягом останніх місяців. Сумарно за перший квартал він посів друге місце антирейтингу.
Читайте також
Його висловлювання теж часто мають негативне забарвлення – як то критика влади або того, що відбувається в Україні. Його промови емоційно заряджені та містять багато статистики.
Він часто коментує мейнстрімні теми, як це робить Юлія Тимошенко (аналітику її промов дивіться нижче). Наприклад, 2017 року Бойко часто критикував зміни в пенсійній системі, бюджет на новий рік, медичну реформу. А от 2018 року ці теми майже зникли з промов Юрія Бойка – так само, як і з радарів медіа.
Разом з тим топ-темою для політика залишилися газ та комунальні тарифи. Колишній міністр палива та енергетики України часто каже про те, що газ українського видобутку набагато дешевший за іноземний, і тому уряд має знизити тарифи на комуналку ледве не до попереднього, докризового рівня.
Усі два роки свого існування VoxCheck перевіряє це твердження і кожного разу спростовує його: собівартість видобутку, яку часто називає Бойко, – від кількасот гривень до пари тисяч – це показник, який існував за часів його роботи в міністерстві та не включав інвестиції в розвідку та розробку нових родовищ.
Як результат – в останні 10-11 років компанія "Укргазвидобування" взагалі не нарощувала обсяги видобування газу.
Перебільшення
Вони (уряд та Нафтогаз – прим. ред.) собі підняли у 8 разів вартість газу власного видобутку. Назвали це реформою.
По-перше, ціна на газ виросла не у 8, а в 6 разів. По-друге, це мало абсолютно прозору причину: через занижені ціни на газ для населення дефіцит "Нафтогазу" у 2014 році досягнув 6,2% ВВП або майже 100 мільярдів гривень. Взагалі, цікаво, що колишній міністр енергетики про це ніколи не згадує і не пояснює, як би він як чиновник вирішував проблему діри в бюджеті держкомпанії.
На третьому місці в Рейтингу маніпуляторів та брехунів опинився Олег Ляшко. У січні-лютому його риторика була більш-менш правдивою – тому він не входив до топ-трійки маніпуляторів та брехунів. А от у березні обсяг неправди в промовах Ляшка значно виріс.
Політик раптом почав коментувати газову тему – і одразу в дусі інших опозиціонерів: про те, що Україна має знизити вартість газу для населення, а поточні ціни на газ несправедливі.
Інша улюблена тема Олега Ляшка – безробіття та масова трудова міграція українців за кордон. Цю проблему взагалі дуже часто порушують політики, коли хочуть проілюструвати поганий стан речей в українській економіці.
Неправда
Мене цікавить, чи повернуться 2 мільйона українців з Польщі додому в Україну, щоб працювати і заробляти.
Кількість українців, які перебувають у Польщі, складає близько 1 мільйона. Більшість із них мають короткострокові дозволи на роботу, тому, звісно ж, такі мігранти часто повертаються додому хоча б просто через бюрократичні процедури. За опитуванням Держстату, більше половини трудових мігрантів працюють за кордоном до трьох місяців – тобто щоб заробити, а не для того, щоб переїхати за кордон назавжди.
Тому Ляшко дарма побоюється масового відтоку людей з України: вже досить тривалий період кількість трудових мігрантів складає приблизно 2,5 мільйона людей. Але це – експертна оцінка, і насправді точних даних про українську еміграцію не існує (цю проблему ми розберемо нижче на прикладі твердження Міхеіла Саакашвілі).
У березні і загалом за квартал Юлія Тимошенко опинилася на четвертому місці в Рейтингу маніпуляторів та брехунів. До того вона стабільно була в трійці, а осінній антирейтинг навіть очолила.
Річ у тім, що протягом січня-березня в Україні не було великих подій і не ухвалювали гучних законів, які б Тимошенко активно критикувала – а саме з критикою тих чи інших реформ у неї зазвичай пов’язані маніпуляції. Наприклад, у вересні-жовтні вона дуже активно критикувала пенсійний закон та медичну реформу – на жаль, в основному досить непрофесійно та маніпулятивно.
У січні-березні Тимошенко взагалі не дуже часто виступала і найчастіше коментувала тему газу та е-декларування громадських активістів – в останньому випадку її твердження були більш-менш коректними.
Хоча навіть у темі е-декларування Тимошенко не забула сказати неправду:
Неправда
Міжнародна спільнота та Венеціанська комісія підтримала саме той законопроект, який подала "Батьківщина" разом з іншими депутатами щодо скасування всіх репресій проти активістів.
Венеціанська комісія не коментувала законопроект, поданий політиком.
Правдоруби не потрібні
Рейтинг правдорубів очікувано очолив Володимир Гройсман, який стабільно займав перші місця з правдивості з самого початку складання Рейтингу маніпуляторів та брехунів.
Що треба для того, щоб досягти такого результату? Оперувати точними статистичними даними, не перекручувати їх, не включати емоції і майже не давати оцінку фактам. Найчастіше Гройсман так і робив: оперував точними фактами, не прикрашаючи їх, але водночас замовчуючи проблеми або торкаючись їх у комфортному для себе форматі.
Але те, що в нашому рейтингу Гройсман на першому місці, зовсім не означає, що прем’єр-міністр ніколи не бреше. Це лише означає, що він бреше менше, ніж інші політики з нашого списку.
Ось один з прикладів маніпуляції з боку Гройсмана:
Володимир Гройсман, 22/03/2018
Маніпуляція
У 2017 році нам вдалося побудувати більше 2000 кілометрів доріг.
Якби Україна побудувала 2 тисячі кілометрів доріг минулого року, українські автомобілісти напевно почувалися б як у Німеччині. Насправді ж 2 тисячі кілометрів доріг відремонтували, тоді як побудували, реконструювали або провели капітальний ремонт лише на 80 кілометрах доріг.
Петро Порошенко на другому місці за правдивістю у квартальному рейтингу, але його відсоток правди на 10 в.п. менший, ніж у Гройсмана. Тактика публічних виступів у Порошенка дуже схожа на гройсманівську: констатація зручних фактів, заготовлених заздалегідь, часто навіть без їхнього трактування – гарно це чи погано, хоча зазвичай мається на увазі, що гарно.
При цьому Порошенко висловлюється емоційніше, ніж Гройсман. У прем’єра за три місяці ми знайшли лише 8% емоційних тверджень, решта – сухі факти, у президента їх 22%.
Він більше апелює до емоцій людей і менше використовує статистику. Тому, напевно, частіше перебільшує, маніпулює або бреше.
Маніпуляція
Я декілька разів наголошував, що законопроекти, які я передав ще минулого літа до Верховної Ради, які передбачають заміну принципів електронного декларування для антикорупційних активістів, скасування кримінальної відповідальності, перехід на європейські принципи звітності. Зволікати з відповідним рішенням далі нікуди.
Порошенко вже неодноразово казав про необхідність скасувати електронне декларуваня для антикорупційних активістів і пропонував при цьому проголосувати за його нові законопроекти. Але кожного разу президент не каже про те, що цей документ розкритикували Венеціанська комісія, Amnesty International, Реанімаційний пакет реформ, ОБСЄ.
Причина в тому, що ці нові законопроекти запроваджують додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції для громадських організацій.
Стратегія констатувати правду – досить зручна на посту прем’єр-міністра, мера міста (йдеться про Андрія Садового) або президента. Але навряд чи це гарний варіант для активної опозиції. І судячи з останніх соцопитувань, критика влади людям подобається набагато більше, ніж лагідні промови.
До речі, цікаво, що риторика колишнього прем’єра Арсенія Яценюка, який посів третє місце за правдивістю, дуже схожа на риторику Порошенка або Гройсмана.
Лідер "Народного фронту" теж тільки згадує свої здобутки на посту прем’єра, але взагалі не критикує чинну владу. Ця теза навіть цитується на офіційному сайті Яценюка: "Влада заслуговує на критику, це правда. Але кампанія проти влади перетворюється в боротьбу проти цінностей західного світу і цінностей вільної України".
А ось приклад не зовсім коректного висловлювання від Яценюка, яке потрапило на перевірку фактчекерам.
Перебільшення
Вони (Дзеркало тижня – ред.) проводили дослідження серед сімей загиблих українських військовослужбовців – як вони ставляться до відновлення територіальної цілісності і до конфлікту, який спровокувала Росія. Переважна більшість, 80% цих сімей, сказали: Донецьк, Луганськ і Крим повинні бути повернуті.
Наведені дані правдиві, єдине, що питання стосувалося тільки території ОРДЛО, без Криму.
Взагалі протягом перших трьох місяців року Яценюк корректно поводився з фактами, і якщо наводив дані – то правдиво та без перекручувань. Але він у цілому мало виступає: за квартал набралося лише 10 його висловлювань, які ми змогли перевірити.
Решта – привітання українців зі святами, звіти з зустрічей, загально-політичні коментарі та думки про міжнародну політику. І, здається, його мовчазність і позитив не йде на користь його політичним рейтингам: популярність Яценюка – на рівні статистичної похибки.
Сильні середнячки
Виступи лідера партії "Свобода" Олега Тягнибока VoxCheck почав моніторити в лютому 2018 року. Його промови виявилися напрочуд правдивими – тому в лютому політик посів третє місце за правдивістю. У загальному рейтингу в нього теж непоганий результат: четверте місце.
Тягнибок рідко каже про економічні теми – хіба що він активно коментував торгівлю України з Росією, яка зросла останнім роком досить сильно через імпорт палива та нафти. Але головний коник Тягнибока – Мінські домовленості та відносини України з Польщею і Росією. Обидві держави Тягнибок вважає ворогами України, тому не дивно, що 60% його висловлювань містять негативну конотацію.
Олег Тягнибок, лідер партії "Свобода", 16/02/2018
Неправда
Там (у Мінських домовленостях – ред.) є конкретна стаття, що прописує, що Україна зобов'язана буде повністю фінансувати всі потреби цих територій і цього регіону (ОРДЛО – ред.) з українського бюджету, і це фінансування буде відбуватися виключно першочергово і стовідсотково.
Насправді такого пункту в Мінських угодах немає: Україна не має фінансувати окуповані території.
Незважаючи на вигнання з України, Міхеіл Саакашвілі залишається активним політиком – принаймні медійно. Це єдиний представник нашого рейтингу, який ніколи нічого не каже про конкретні реформи в Україні і ніколи їх не критикує – на відміну від багатьох українських опозиціонерів.
Основна канва його промов – це або хизування досягненнями в Грузії (70% таких висловлювань – перебільшення), або критика влади за відсутність економічного зростання (половина з тверджень – правда), або тема еміграції: мовляв, багато українців виїжджають за кордон через погану економічну політику.
Міхеіл Саакашвілі, лідер партії "Рух нових сил", 30/01/2018
Маніпуляція
В год почти 1 миллион человек покидает, уезжает из Украины.
У реальності достовірних даних про щорічну еміграцію з України немає: Держстат досі не знає, скільки насправді людей проживає в Україні. Саме тому потрібен перепис населення.
Є багато різних оцінок за різними методами, і за всіма дані більш-менш сходяться на тому, що приблизно 2,5 мільйона українців проживають або працюють за кордоном. У Польщі минулого року їх було близько 1 мільйона – у тому числі, велика кількість короткострокових трудових мігрантів.
Але скільки людей щорічно виїжджає за кордон, сказати дуже складно. Тому Саакашвілі маніпулює, коли надає якусь статистику: її просто немає.
Колишній міністр оборони України та лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко теж активно критикує владу – і має досить високі політичні рейтинги. 25% висловлювань Гриценка, які перевірив VoxCheck за перший квартал, стосувалися військової тематики: миротворців, Мінських домовленостей, військових пенсій, НАТО та загалом Збройних сил України.
40% з них мали негативну конотацію – в основному там, де Гриценко критикував владу. Коли ж хвалився своїми досягненнями на посту міністра – висловлювання мали позитивне забарвлення.
Другою за популярністю темою у Гриценка був державний борг України. Чому саме цю тему політик обрав для коментування, пояснити складно. Гриценко критикував владу за збільшення боргу та великі виплати.
Неправда
Ця влада станом на початок року набрала боргів понад 2 трильйона гривень, 2 трильйона 40 мільйонів гривень.
З кінця 2013 року держборг зріс з 73,2 мільярдів доларів (584 мільярди гривень) до 76,3 мільярдів доларів (2,1 трильйона гривень) – у тому числі за рахунок девальвації гривні. Іншими словами, "ця влада" не набирала весь державний борг України – хоча й за часи Яценюка з Гройсманом, звісно, держборг зростав.
Як ми рахували
У першому Рейтингу маніпуляторів та брехунів VoxCheck слідкував за 20 політиками протягом двох місяців 2017 року. Тоді в рейтинг увійшли політики, які, за нашою думкою та розрахунками, були найвпливовішими в Україні.
У наступні місяці проект калібрував методику. Ми сфокусувалися на найбільш популярних серед населення політиках – за даними соціологічних опитувань КМІС, Демократичні ініціативи та групи Рейтинг. VoxCheck також опитав чотирьох політологів на предмет найбільш та найменш впливових політиків на сьогодні.
До списку політиків, яких у січні та березні моніторив VoxCheck, увійшли 12 осіб. Раніше політиків було більше, але вибув Олександр Вілкул – через те, що він був другим представником партії "Опозиційний блок" у нашому списку. Також з лютого в рейтинг увійшов Олег Тягнибок, який у рейтингу одразу посів третє місце за правдивістю.
У квартальний рейтинг потрапили тільки ті політики, які за три місяці сказали більше 10 висловлювань, що підлягали перевірці за публічними даними.
1. Петро Порошенко, президент України
2. Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України
3. Анатолій Гриценко, колишній міністр оборони, лідер партії "Громадянська позиція"
4. Олег Ляшко, лідер партії "Радикальна партія"
5. Міхеіл Саакашвілі, лідер партії "Рух нових сил"
6. Юрій Бойко, співголова фракції "Опозиційний блок"
7. Вадим Рабінович, лідер партії "За життя"
8. Святослав Вакарчук, співак, лідер гурту "Океан Ельзи"
9. Андрій Садовий, мер Львова, лідер "Самопомочі"
10. Олег Тягнибок, лідер партії "Свобода"
11. Арсеній Яценюк, лідер партії "Народний фронт"
12. Юлія Тимошенко, лідерка партії "Батьківщина"
У майбутньому список політиків може змінюватися в залежності від зміни політичних уподобань українців.
Колектив авторів та волонтерів VoxCheck:
Юлія Ясніцька, Ольга Павлюк, Віталій Гущин, Вікторія Вишнівська, Софія Денисенко, Владислав Шиманський, Ксенія Омельченко, Андрій Грищук, Марта Кобринович, Вікторія Петренко, Анастасія Руссу, Ярослав Шургот, Ілля Колдомасов, Олена Стратій, Софія Коваленко, Світлана Усікова, Анна Шинкаренко, Катерина Кущенко, Ярослав Шургот, Тетяна Музичук, Максим Скубенко, Яр Батог, Світлана Сліпченко, Юлія Жага, Олексій Крименюк, Олена Шкарпова
