Справа Ноздровської. Хто бажав смерті правозахисниці

Одразу за виїздом з села Демидів у бік Димера перед мостом вправо тягнеться ґрунтова дорога. Вона веде до сільських городів та чагарників мілководної річки Кізка. 

Пройшовши сто метрів від траси, у кількох місцях натикаєшся на використані гумові рукавиці, які валялися на березі водойми. Їх, вочевидь, тут залишила оперативно-слідча група. 

Неподалік від цього місця стоїть машина з трьома співробітниками поліції. Вони відмовляються виходити з авто й говорити з журналістами.  

Напередодні 1 січня 2018 року на цьому місці у воді виявили тіло 38-річної правозахисниці Ірини Ноздровської. 

За даними поліції, оголене тіло у воді побачив місцевий мешканець під час прогулянки. 

Як розповів "Українській правді" один з активістів, який був присутній під час оперативно-слідчих дій, свіжих слідів на березі річки поліція не виявила. Тож найімовірнішою є версія, що вже вбитою жінку викинули з мосту.       

Cудмедекспертиза встановила, що Ноздровська померла насильницькою смертю від колото-різаних ран в області шиї та підборіддя за 2-3 доби до виявлення тіла. 

Зникнення

Ірина Ноздровська зникла безвісти 29 грудня, коли ввечері поверталася з Києва додому в Демидів.  

"29 грудня мама поїхала на роботу. О п'ятій вечора бабуся їй зателефонувала, щоб дізнатися, де вона. Мама сказала, що в Петрівцях по дорозі додому. А вже о шостій вона не брала трубку. Мама, якщо спізнювалася навіть на годину, завжди попереджала. Тому ми одразу подумали, що це викрадення", – розповідає дочка вбитої Анастасія Ноздровська. 

За словами активістів, які брали участь у пошуку зниклої жінки, через дані сигналу телефону попередньо вдалося встановити, що Ірина встигла вийти з маршрутки в Демидові на неосвітленій зупинці. Далі її шлях невідомий. Додому їй залишалося пройти кілька будинків.    

Ми зустріли Настю Ноздровську біля будинку, де вона жила з мамою, бабцею та дідом. Дівчина якраз збиралася їхати в банк відкривати картковий рахунок для збору допомоги на похорони. 

Біля Насті стояв чоловік, який представився ветераном АТО. Сказав, що охороняє дівчину.

"Ні, державної охорони мені ще ніхто не давав. А це наш друг допоміг з добровольцем", – пояснила дівчина. 

У будинку в цей час залишалася мама Ірини, якій досі не розповіли, що доньку вчора знайшли мертвою. Вона зі слабким серцем під дією ліків продовжувала чекати на результати пошуків зниклої дочки. 

Батько Ірини дізнався одним із перших про знайдене тіло. Його впустили до річки на впізнання. Проте, за словами Насті, він важко це все переживає. Тому наступне спілкування з поліцією 18-річна дочка вбитої взяла на себе.   

"Сьогодні (поліція – УП) просили мене привезти речі мами, щоб залучити собак до пошуку (вбивць –УП). Але пару днів тому казали, що собак не можуть залучати, бо багато часу минуло і слід вже втрачено", – дивується роботі слідчих Настя. 

І хоча одразу після зникнення мами вона подзвонила в поліцію і написала відповідну заяву, у розшук Ірину Ноздровську оголосили лише наступного дня, 30 грудня.   

Не розуміє дії поліції і Михайло Криворучко, один з активістів і знайомий Ірини. 

"30 грудня ми з родиною поїхали у Вишгородську поліцію з'ясувати, чому досі не почали  пошуки. Там нам сказали, що в них немає зараз людей, бо по гарячих слідах займаються якимось вбивством", – коментує УП Криворучко.

Врешті, активісти вирішили самі шукати зниклу Ірину. Першого січня близько 11 ранку в Демидів на пошуки приїхали близько півсотні людей.  

"І тільки ми сіли по машинах, як нас зупиняють і кажуть, що вже все – поліція знайшла тіло. Мені дивно, що так воно все співпало. До нашого приїзду чомусь знайти не могли", –  каже Криворучко. 

Справа Россошанського

"Я одразу зрозуміла, що маму викрали, бо нам постійно погрожували. На моїй мамі трималася вся справа Россошанського, батько якого нераз казав: "Ноздровськая, ты плохо кончишь", – каже Настя. 

Дмитро Россошанський – це місцевий мешканець, який двома роками раніше, 30 вересня 2015 року, за кермом свого Daewoo Lanos збив насмерть молодшу сестру Ірини – 26-річну Світлану. Він наїхав на жінку, коли та вранці йшла пішки по узбіччю дороги до зупинки маршруток на Київ.  

Наступні два роки Ірина Ноздровська боролася в судах за справедливість. 

Вона була переконана, що місцева Вишгородська поліція, прокуратура та суд покривали Россошанського і намагалися врятувати його від в'язниці. 

Так, Ірина стверджувала, що було сфальсифіковано аналізи крові водія, де не знайшли ні слідів алкоголю, ні наркотиків. Ноздровська доводила, що Россошанський був у неадекватному стані, а на підтвердження своїх слів показувала журналістам документи, що свідчили про алкогольну й наркотичну залежність Россошанського.

Також вона демонструвала документи, що свідчили – раніше водія вже затримували за кермом у стані наркотичного сп'яніння, але тоді він обійшовся штрафом. 

Ще Ірина з'ясувала, що Россошанському вже вдавалося уникнути покарання за крадіжку авто та організований грабіж.   

Попри реноме підозрюваного, прокурор Вишгородської прокуратури попросив для нього як запобіжний захід домашній арешт. 

На переконання Ноздровської, Россошанського "покривали" через його впливового родича. Так, двоюрідний дядько підозрюваного Сергій Купрієнко з 2007 по 2012 роки працював головою Вишгородського районного суду. Суддею цього суду Купрієнко залишався до травня 2017-го.

"Я писала нємєрену кількість заяв! Я прихожу до слідчого в кабінет, він мене ногами-руками, мою матір виштовхує з кабінету! Сумку викидає на голову, і нікому до цього немає діла! Ніхто не хоче втручатися, бо прокуратура закрила грошима очі й вуха!

Ви гірші, ніж Януковичі! І називайте мене неадекватною! Тому що я не можу! Півроку пуляють, як футбольний м'яч!", – зривалася на істеричний крик Ірина, коли вкотре навідувалася до Вишгородської прокуратури. 

Врешті, після тривалої боротьби Ноздровській вдалося перевести справу в Обухівський районний суд. Через два роки після смертельної ДТП, у червні 2017 року, Россошанському присудили сім років позбавлення волі. 

Проте його захист подав апеляцію, яку розглядали 27 грудня – за два дні до зникнення Ірини. 

"Я був на тому суді. Ірина попросила прийти підтримати, бо боялася, що Россошанського можуть відпустити по амністії, про яку він просив. Він теж привів свою групу підтримки. З його боку було десь 30 осіб. Вони вели себе зухвало і нахабно", – розповідає Михайло Криворучко.

Апеляційний суд Київської області залишив Россошанського за ґратами, повернувши справу в першу інстанцію. 

"Я на суді не чув якихось погроз. Але Ірина до мене підходила і казала, що щойно хтось з людей Россошанського їй погрожував. Та й сама поведінка Росошанського насторожувала, з яким озлобленим виглядом він ходив по клітці", – додає Криворучко.

Сільські пристрасті

Анастасія Ноздровська припускає, що вбивство її мами могло бути саме помстою друзів Россошанського. Вона каже, що вже відчула на собі, на що спроможні ці люди. 

Так, у грудні 2016-го в Демидові Настя сфотографувала Дмитра Роосошанського, який перебував під домашнім арештом, на вулиці з пляшкою алкоголю в руках. Після того, як вона відмовилася видалити фото, на неї, як вона переконує, напав друг Россошанського. 

"Після цього я зі струсом мозку лежала в лікарні. Але поліція справу з моїм побиттям зам'яла і закрила", – каже дівчина.

"У Россошанського друзі – наркомани й алкоголіки. То петарду кинуть у подвір'я, то обіцяють, що додому не дійдемо. Але ми ніколи не сприймали це серйозно, бо моя мама була бійцем і не боялася", – пригадує Настя. 

При цьому, як вона запевняє, після кожної погрози її родичі писали заяви в поліцію. Зараз начальник Нацполіції Київської області Дмитро Ценов каже, що раніше охорону сім'ї не надавали, бо такого прохання від них не надходило.

За словами Насті, один з тих, хто погрожував її родині, – сусід Ігор Онищенко. Чоловік живе навпроти будинку Ноздровської.

"Він найбільше нам погрожував, особливо останні два тижні. Це людина, яка постійно п'є і ніде не працює. Колись сидів у в'язниці. А недавно казав, що він запре нашу хату, підпалить, і ми всі згоримо", – каже Настя. 

На стукіт у ворота сусіда до журналістів вийшов сам Ігор, який був помітно нетверезим. 

Почувши закиди у свій бік, посміхнувся. 

"Хто її міг убити? Я не знаю. Вона, видно, носа свого совала, куда не треба, от і всунула", – відрізав з певною насмішкою сусід. 

Онищенко каже, що поліція його вже допитала. Він визнав, що давно конфліктує з сусідами. А ще нібито його дружина написала заяву в поліцію на батька Ірини Сергія Дуняка, звинувачуючи в домаганні до його дочки. 

"Та з ними всі воюють, все село воює, бо вони всіх кусають! Тупо реально всіх кусають і клянуть!", – не припиняє монолог Онищенко. 

Каже, що Россошанського він підтримує "назло" сусідам. 

"Ми з Дімою (Россошанським – УП) знайомі, але не друзі. Привєт-пока і все. А щоб разом сіли-бухали, то так не було. Але я ходив до нього на суди, три рази був. Оцим назло ходив!",  – показує в бік хати Ноздровської сусід Онищенко. 

"Але Россошанський збив на смерть їхню дочку Світлану...", – апелюємо  "захиснику" Россошанського.

"А ви впевнені, що збив, а не вона сама стрибнула під машину?", – відрізує несподівано він. 

Якщо всі заяви сусіда Онищенка, який нібито найбільше погрожував сім'ї Ноздровської, можна було пояснити його нетверезим станом, то крики і звинувачення двох інших сусідок важко піддавалися розумінню.  

Вони, перебиваючи одна одну, теж заявляли, що Світлана сама кинулася під машину. Мовляв, бо не витримала життя в "такій сім'ї". 

Жінки теж з певною насмішкою реагували на трагедію сусідів, назвавши приїзд телекамер "зйомкою концерту", а родичів Ірини –  "клоунами".   

Скепсис, з яким реагували сусідки на ажіотаж навколо сім'ї Ноздровських, викликаний також приїздом роком раніше в село знімальної групи проекту "Слідство ведуть екстрасенси". 

"Екстрасенсів" покликали батьки Ірини. Експерти проекту теж розробляли версію, що Світлана сама могла кинутися під авто Россошанського через зраду чоловіка. Або ж потрапила під машину з власної необережності, будучи пригніченою сваркою з чоловіком.

У результаті зйомка в телешоу зіграла проти самої родини Ноздровської – версія про самогубство сестри активно пішла гуляти селом. 

Відтак, тут дехто дійсно співчуває Россошанському, який, за їх версією, збив дівчину через те, що вранішнє сонце йому засліпило очі.   

"Вона (Ірина Ноздровська –  УП) всю вулицю проклинала! Тільки за те, що ми біля Россошанських живемо! Вона бажала нам смерті!", – емоційно пояснювали сусідки свою неприязнь до вбитої Ірини.  

Конфлікти між сусідами можуть ускладнити розслідування вбивства. 

Виглядає на те, що в родини Ноздровської через її експресивність та давні сварки односельчан з її батьками було тут чимало ворогів. 

Версії слідства

Проте розголос вбивства Ірини Ноздровської вивів трагедію її родини з провінційного не лише на національний, але й міжнародний рівень. 

Співчуття родині, наприклад,  висловило посольство США.

Набула ця трагедія і політичного контексту.    

На акції протесту під будівлею Нацполіції Київської області 2 січня проводили аналогії з Врадіївською трагедію та вимагали відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Комусь хотілося штурму поліції, як це було у Врадіївці, або ж навіть між людьми лунали ідеї їхати у Демидів палити хату Россошанських. 

"Ах ви шакали! Авакова давай, падло!", – кричали люди в бік начальника обласної Нацполіції Дмитра Ценова. Далі один з активістів кинувся до нього з кулаками.  

"Паскуда!", "Вони убивають людей!", – кричали люди з натовпу. 

Більш помірковані активісти виступили за співпрацю з поліцією для об'єктивного слідства. Вони мирно зайшли до будівлі Нацполіції, де разом з Ценовим домовилися про створення ініціативної групи з представників громадськості, яка буде контролювати слідство. 

"Було дуже багато людей. Усі щось кричали, волати, так важко дійти до конкретики", – каже про перші збори ініціативної групи Михайло Криворучко.  

За його словами, активісти просили поліцію звернути увагу на промову Ірини Ноздровської в Апеляційному суді 27 грудня.

"Тоді вона заявляла про попередню фальсифікацію справи і назвала окремі прізвища, хто фальсифікував. Тож цих людей тепер мали б перевірити", – каже Криворучко, вважаючи, що Ірина так могла наразитися на помсту когось з районної прокуратури поліції. 

"Крім того, Іра, яка добре зналася на тендерних процедурах, виявила, що директор місцевої школи привласнила 300 тисяч гривень. Могли її і за це прибрати. І тут справа не так у сумі, а за те, що за схемою стоять інші люди", – продовжує висловлювати версії активіст Криворучко. 

Ще він пригадав, як Ірина у 2014-му свідчила у справі корупційних тендерних закупівель проти нардепа Антона Яценка, коли проти політика виступила тоді ще уповноважена з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол.  

До речі, Ноздровська значиться на сайті депутата Чорновол як її офіційна помічниця.  

Знаючи бойову вдачу Ноздровської, її знайомі розуміють, що смерть могла бути на руку багатьом. Один з активістів, який попросив не озвучувати свого прізвища, навіть згадав її боротьбу з власниками приватного відомого зоопарку, розташованому неподалік Демидова.  

Проте поліція, крім професійної правозахисної діяльності та активної позиції у справі Россошанського, розглядає ще й побутову версію.

Так, у Ноздровської два роки тривав конфлікт з колишнім чоловіком її рідної сестри Світлани Максимом Сапатінським.

Буквально за три тижні до розгляду апеляції від Россошанського за участю Ірини відбувся інший суд. Жінка та її батьки позивалася проти колишнього зятя, намагаючись добитися права на зустрічі з його спільною зі Світланою дитиною. 

Ноздровська стверджувала, що Сапатінській, який уже встиг одружитися вдруге, не виконує достатньою мірою батьківські обов'язки та не дозволяє сину зустрічатися з бабцею і дідом, тобто батьками загиблої в ДТП Світлани.      

Мало того, Ірина писала в себе на ФБ-сторінці, що Сапатінській заробляє на смерті дружини. Мовляв, він як постраждала особа ще в 2016 році відмовився від моральних і матеріальних претензій від Россосшанського. Ірина підозрювала, що його просто купили.   

Дев'ятого грудня судове засідання за позовом Ноздровської проти Сапатінського не відбувся через неявку прокурора. Суд перенесли на 11 січня 2018 року. 

Попри наявний конфлікт з колишнім зятем, поліція після виявлення тіла Ноздровської затримала чомусь її колишнього нареченого Віталія Сергеєва. У чоловіка відібрали машину і дев'ять годин допитували як свідка.

"Я її востаннє бачив у серпні біля Майдану Незалежності. Вона була дуже зосереджена на своїх судових справах, у неї їх дві було, які вона  називала основними", – заявив на свій захист Сергеєв. 

Затримання сина не завадило його батькові прийти з фотографією Ірини Ноздровської на пікет під обласну Нацполіцію. 

"Ми планували її за невістку. А тепер готуємо її похорон", – сказав розчулено Віктор Сергеєв.

"Вони затримали сина для того, щоб до цього пікету показати, що знайшли вбивцю. Мотив – нерозділена любов і ревнощі. Але коли Ірочку вбили, ми з сином були в іншому місці", – каже УП пан Віктор. 

"Тепер питання, як уберегти Настю. Вона єдина залишилася", – стурбовано додав чоловік.

"Я – єдина зараз людина, крім адвокатів. Але адвокати без потерпілої нічого зробити не можуть. Я думаю, що мене захочуть теж убрать, щоб не заважала, як мама", – на прощання сказала нам Настя.

Пізно ввечері 2 січня родині вбитої Ноздровської таки надали державну охорону.  

Станом на вечір 3 січня мати вбитої досі не знала, що її дочка знайдена мертвою. Тіло Ірини на цей час ще залишалося в морзі.    

Мар'яна П'єцух, УП