Порошенко в Давосі. Чим президент хвалився перед іноземцями

Закон про приватизацію, реформа сільської медицини, конфіскація грошей Януковича, мобільний зв’язок нового покоління, розрив газових відносин з Росією, створення Антикорупційного суду, транші МВФ, зниження дефіциту бюджету, зростання витрат на оборону, чистка банківської системи та перемоги Нафтогазу.

За невеличкими винятками це – майже всі теми, які Порошенко повторював протягом минулого року, коли виступав в Україні. Те саме він розповідав й у Давосі. І цього разу перебільшень та неправди було досить багато: з 11 тверджень тільки три повністю правдиві.

Про приватизацію

Закон про приватизацію, схвалений у січні 2018, – це справді #перемога. Цей закон запроваджує захист прав іноземних інвесторів за англійським правом. Під час приватизації великих об’єктів (вартістю від 250 млн грн) незалежні радники справді залучатимуться – але не обов’язково іноземні.

Водночас  не можна казати, що в Україні ніколи не було прозорої приватизації. Наприклад, повторний продаж Криворіжсталі відбувся у абсолютно прозорий спосіб, приватизаційний конкурс можна було подивитися по телебаченню у прямому ефірі.

 Про розвиток телемедицини

В Україні досі не було телемедицини – медичного консультування через інтернет-мережу. Тобто це не реформування, а впровадження телемедицини на селі (де, до речі, проживає 13,1 млн осіб, а не 14 млн.). І зараз цей процес тільки починається. Світовий банк, уряд Канади та США справді підтримують це нововведення, але не грошима, а консультаціями.

Водночас сам Закон про сільську медицину написаний досить загально. Наприклад, за оцінками радника президента Марії Гайдар, для розвитку цього сектору необхідно 14 млрд грн. Натомість на 2017–2018 рік було виділено 5 млрд грн – переважно за рахунок коштів від  спецконфіскації.

Тож загалом твердження президента правдиве, але є деякі нерайдужні нюанси – як-от відсутність конкретики з розвитку телемедицини і або те, що спецконфіскація як така може бути оскаржена оточенням Януковича у судах.

Про мобільний інтернет

Зв’язок 3G з’явився в Україні 2007 року – його почала надавати державна компанія Укртелеком. Але технологія не мала розповсюдження через те, що Міноборони разом з урядом ніяк не могло конвертувати необхідні частоти у частоти для мобільних операторів. Врешті мережа 3G  з’явилася в Україні 2015-го, коли відповідні ліцензії були продані на конкурсі трьом великим мобільним операторам.

4G теж не за горами: торги на отримання доступу до цих частот будуть проведені вже 31 січня 2018.

Про російський газ

25 листопада 2015 року Україна припинила закуповувати газ у "Газпрому". Натомість були підписані угоди про віртуальний (та в окремих випадках фактичний) реверс з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, які закуповують газ у "Газпрому" та частину його перепродають Україні.

Виходить, що Україна не купує газ у Росії, але отримує російський газ за схемою реверсу. Тому не можна сказати, що твердження Президента повністю правдиве. Хоча сам факт відсутності газових відносин з Росією та закупівлі газу у Газпрому на його умовах (що завжди було причиною наших газових проблем) – це, безумовно, перемога.

Про транзит газу через Україну

Незрозуміло, який період має на увазі Президент. Адже якщо брати з 1998 року то Україна багато років транспортувала газ до Європи у більших обсягах, ніж цього року. Наприклад, у 2008 це було 119 млрд м3, а у 2011 році – 104,2 млрд м3, тоді як цього року, за словами Порошенка, 94 млрд м3.

Можливо, йдеться про період 2012-2017 – коли було значне падіння обсягів транзиту газу. Але таке порівняння як "рекордне" трохи дивне.

Про антикорупційний суд

22 грудня 2017 року Президент подав у Раду законопроект №7440 про створення Антикорупційного суду, який викликав величезне обурення міжнародних організацій.Так, у листі голови місії МВФ до України Рона ван Родена йдеться про те, що низка положень законопроекту не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендаціям Венеційської комісії. Причому цей документ поки що не був змінений згідно із зауваженнями комісії.

Про транші МВФ

Знову: складно сказати, з якого періоду рахує президент транші, отримані попередниками. Якщо йдеться про програму Stand-by 2010 року, то тоді Україна отримала два транші. Надання подальших траншів не відбулося через невиконання Урядом України умов програми співробітництва з МВФ.

До цього Україна мала програму з МВФ  у 2008-2009 рр. через світову фінансову кризу, яка вдарила по економіці та фінсектору країни. Тоді Україна отримала три транші. Ще раніше Україна отримала транш МВФ у вересні 2001 року. Всі кредити МВФ Україні можна побачити у цій табличці.

Стосовно роботи з МВФ в останні роки, то сума та кількість траншів правильні. $8,7 млрд– це чотири транші, отримані з 2015 року. Але проблема в тому, що з виконанням поточної програми України сильно запізнюється: ми мали б отримати вже 12 траншів на суму $15 млрд.

Тож пишатися немає чим, бо недоотримані транші – це фактично невиконані або відтерміновані реформи.  

Про дефіцит бюджету

Порошенко має на увазі широкий дефіцит бюджету України – тобто дефіцит держави разом з фінансовою підтримкою Нафтогазу та рекапіталізацією банків. 2014 року такий дефіцит сягав 12% ВВП. На 2015 рік був невтішний прогноз: 15% ВВП. Але в реальності дефіцит того року склав 4,4% ВВП. Причина – набагато менший обсяг фінансування банків та Нафтогазу.

Дефіцит бюджету України в 2018 році дорівнюватиме 2,4% ВВП – тобто дійсно менше 3%.

У будь-якому разі, якщо 2014 року великий широкий дефіцит був реальністю, то 2015 – вже ні, але три роки тому Україна не мала дефіциту бюджету на рівні 15% ВВП.

Про витрати на сектор оборони та безпеки

Видатки на оборону та безпеку поки не дотягують до 6% ВВП. У 2018 році  на цей сектор планується виділити 5,3% ВВП.

Про банківську систему

Банківська система України справді давно потребувала чистки від токсичних банків-мийок та банків, що обслуговували бізнес олігархів. За весь час чистки НБУ вивів з ринку 96 банків. Крім того, найбільший банк країни ПриватБанк передали до державної власності.

Однак і сьогодні рівень NPL у банківській системі складає величезні 54,9%. 2013 року, наприклад, цей показник був 15% – причому навряд чи через те, що кредити обслуговувалися набагато краще, а радше тому, що банки не звітували належним чином про прострочені кредити (до того ж, НБУ змінив методологію обрахунку NPL  2016 року).

Тобто про здоров’я банківської системи говорити, мабуть, зарано, але вона стала на шлях одужання.

Про "Нафтогаз"

Нафтогаз справді був глибоко збитковим до реформи газового сектору. Наприклад, 2013 року збиток компанії сягав 25 млрд грн (ст. 124-125). За тодішнім курсом 8 UAH/USD це $2,25 млрд, а не $10 млрд.

Можливо Порошенко мав на увазі 2014 рік, коли дефіцит Нафтогазу сягнув 109 млрд грн. Це $9,43 млрд, тобто дещо менше $10 млрд (за середньорічним курсом 2014 року).

Сьогодні Нафтогаз бездефіцитний, що є спільною заслугою керівництва компанії, уряду та парламенту, а не Президента. Сьогодні Нафтогаз не працює на повністю ринкових умовах: ціна на газ для деяких категорій споживачів досі регулюється державою.