Чийгоз та Умеров. Усе, що відомо про політв'язнів
Українські заручники, кримські татари Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров звільнені і перебувають у Туреччині.
Таку новину повідомив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Чийгоза було звільнено зі слідчого ізолятора Сімферополя, а Умеров виїхав з лікарні в Бахчисараї, куди потрапив п'ять днів тому.
Спочатку заручників привезли в аеропорт Сімферополя. Як повідомив УП Джемілєв, в аеропорту сказали, що політв'язнів до Анапи доправить турецький борт, однак вони вилетіли на російському військовому літаку.
В Анапі політв'язнів видали турецькій стороні, і о 13:37 літак з Умеровим і Чийгозом вилетів в Анкару. У Туреччині колишні політв'язні пройдуть медичний огляд, після чого вирушать в Україну.
"Українська правда" уважно слідкувала за процесом звільнення політв'язнів та пропонує згадати подробиці з життя Чийгоза і Умерова.
Звільнення
За інформацією джерел УП, варіант звільнення Чийгоза та Умерова обговорювався під час візиту в Україну президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана 9-10 жовтня цього року.
За кілька місяців до цього, у липні 2017-го Ердоган зустрічався з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим в Анкарі.
Під час зустрічі з Порошенком у Києві Ердоган публічно натякнув, що Туреччина активно вживає заходів для звільнення заручників у Криму.
"Ми зараз намагаємося вжити будь-яких заходів стосовно наших братів-кримських татар, які перебувають в ув’язненні. Я думаю, з часом ми отримаємо результат цих зусиль. Ми слідкуємо за цією ситуацією. І позиція Туреччини стосовно Криму взагалі в цих питаннях як на національному, так і на міжнародному рівні відома", – розповів Ердоган.
За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, звільнення Умерова та Чийгоза відбулося завдяки зусиллям і сприянню багатьох людей в різних країнах – депутатів Європарламенту, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, інших міжнародних інституцій, українських дипломатів, провідних політиків європейських країн, США, Канади і чисельних організацій кримськотатарської та української діаспори по всьому світу.
Чубаров наголосив, що крок Росії не є поступкою Путіна, а по суті є частковим виконанням рішення міжнародного суду ООН за позовом України щодо поновлення роботи Меджлісу. "Зрозуміло, що РФ не має наміру в повному обсязі виконувати це рішення", – зазначив він.
Поки залишається незрозумілим, за якою процедурою відбулося звільнення, однак, за словами адвоката Миколи Полозова, Умерова і Чийгоза звільнено від кримінальної відповідальності.
Звісно, у переговорному процесі щодо звільнення заручників на міждержавному рівні, перш за все, мали брати участь щонайменше три сторони – Україна, Туреччина та безпосередньо Росія.
Остання телефонна розмова Ердогана і президента РФ Володимира Путіна відбулася лише 5 днів тому – 20 жовтня. Очевидно, звільнення стало однією з головних тем обговорення – однак жодної згадки про кримськотатарських заручників в офіційному повідомленні Кремля немає.
Як розповіла "Українській правді" перший віце-спікер Верховної Ради, член Мінської гуманітарної підгрупи Ірина Геращенко, Порошенко говорив з Ердоганом про участь у переговорному процесі з РФ уже давно. У перемовинах також брав участь Мустафа Джемілєв.
За словами Геращенко, розглядалися різні варіанти звільнення Умерова та Чийгоза.
На початку жовтня ФСБ РФ вимагала, щоб лідери кримських татар направили прохання про помилування президенту Росії Володимиру Путіну. Умеров і Чийгоз відмовилися це робити. Їх звільнили без прохань про помилування.
"Ми знали, що їх витягнуть, ще кілька тижнів тому. І я дуже вдячна всім, хто мовчав", – зазначила Ірина Геращенко.
Порошенко, коментуючи звільнення Чийгоза й Умерова, подякував Ердогану.
Дякую президентові Турецької Республіки @RT_Erdogan за його зусилля у звільненні наших героїв, як ми домовилися у Нью-Йорку та Києві.
— Петро Порошенко (@poroshenko) 25 октября 2017 г.
АХТЕМ ЧИЙГОЗ
Ахтем Чийгоз народився 14 грудня 1964 року в депортації в Узбекистані. Протягом 10 років проживав у Росії, а в 1989 році повернувся на історичну батьківщину в Крим.
З 1991 року активно брав участь у громадській діяльності. З 2006 року – депутат Бахчисарайської райради V і VI скликань.
У 2008 році призначений заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Чийгоз, як і більшість кримських татар, підтримав Революцію Гідності. А 26 лютого 2014 року вийшов на акцію кримських татар під будівлю Верховної Ради АРК у Сімферополі.
Тоді біля кримської Верховної Ради зібралося два мітинга: з одного боку – кримські татари та учасники місцевого Євромайдану, з іншого – прихильники ідеї приєднання Криму до Росії та завезені для цього росіяни.
Згодом між учасниками акції сталися сутички. А вночі російські спецпризначенці увірвалися до будівлі парламенту Криму.
Читайте такожУже після анексії Криму окупаційна російська влада відкрила кримінальне провадження, яке тепер називають "справою 26 лютого". За участь у мітингу заарештовано сімох людей із числа прибічників територіальної цілісності України.
29 січня 2015 року арештовано Ахтема Чийгоза. Його обвинувачували в організації масових заворушень.
Поки тривав процес, померла матір Ахтема. Аліє Чийгоз хворіла на рак, недуга була в стадії, що не підлягає операції. Влітку 2017 року її стан дедалі погіршувався, і захист Чийгоза вимагав забезпечити йому можливість востаннє побачитися з нею. Однак тоді російські судді відмовили Чийгозу в праві попрощатися зі смертельно хворою матір'ю.
Згодом окупанти заявили, що Чийгоз може побачитися з нею, лише якщо вона сама приїде до нього в СІЗО.
20 червня політв’язня привезли до Бахчисараю, щоб він зміг попрощатися з мамою. На похорон матері його так і не пустили.
11 вересня російський суд у Криму присудив Ахтему Чийгозу 8 років колонії суворого режиму.
У своєму останньому слові він заявив: "Для всіх є очевидним, що жодної кримінальної справи проти Ахтема Чийгоза немає. Інциденти, що мали місце 26 лютого 2014 року на мирному мітингу, оголошеному Меджлісом кримськотатарського народу, спровоковані особами, що в подальшому сприяли військовій окупації Криму.
Тобто судять не тих, хто зрадив, хто мав мету і наміри, спрямовані на зміну територіальної цілісності України, хто потім викрадав і вбивав людей, незаконно наділяв себе повноваженнями управляти, судити. Судять тих, хто відстоював закони країни, міжнародні норми, правила.
Мені судилося прийняти цей вирок як вирок для всього кримськотатарського народу – від імені Російської Федерації, що окупувала мою Батьківщину".
Рішення було винесено попри те, що Міжнародна експертна група, яка здійснювала реконструкцію подій мітингу біля Верховної Ради АР Крим 26 лютого 2014 року, стверджує, що акція мала мирний характер, а організатори, зокрема заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Чийгоз, не закликали до масових заворушень.
До розгляду всіх апеляцій він залишався в Криму за ґратами.
ІЛЬМІ УМЕРОВ
Ільмі Умеров народився 3 серпня 1957 року в депортації в Узбекистані.
"У 1974 році у місті Маргілан (Узбекистан) хтось розклеїв листівки, у яких кримських татар у вигнанні закликали не мовчати. У всіх школах міста провели диктанти. Автора записки знайшли за почерком. Так вперше прозвучало ім'я десятикласника Ільмі Умерова", – писала про нього "Радіо Свобода".
До Криму він повернувся в 1988 році та оселився в Бахчисараї.
У травні 1994 року став депутатом Верховної Ради АРК. З жовтня того ж року і до січня 1997-го обіймав посаду віце-прем'єра уряду Криму. А далі до червня 1997 року був заступником голови Ради міністрів АРК.
З травня 2002-го по червень 2005 року він був заступником голови Верховної Ради АР Крим.
З липня 2005 року Ільмі Умеров обіймав посаду голови Бахчисарайської районної державної адміністрації. Під час анексії АР Крим та Севастополя Росією навесні 2014 року Умеров в офіційній заяві оголосив, що не визнає сепаратистів, та закликав громадян не йти на "референдум" 16 березня.
Після анексії Криму він продовжував очолювати Бахчисарайську райдержадміністрацію до 19 серпня 2014 року, а потім написав заяву на звільнення за власним бажанням, пояснивши своє рішення "відсутністю можливості виконувати роботу в умовах, що змінилися та вимагають порушення власних понять і життєвих принципів".
У травні 2016 року його затримали співробітники Федеральної служби безпеки Російської Федерації в Криму. Спецслужби РФ порушили проти Умерова кримінальну справу за частиною першою статті 280 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації) – за "заклик" в ефірі телеканалу ATR.
Умеров заявляв, що його слова в передачі некоректно переклали.
У серпні 2016 року суд в анексованому Росією Криму вирішив відправити Умерова на примусову психіатричну експертизу.
"Навіть 21 день ув'язнення в психлікарні не здатні зломити дух такої Людини, як Ільмі Умеров", – заявляла дочка Умерова Айше після завершення експертизи.
Умеров має хворобу Паркінсона.
У березні 2017 року справу передали в інший суд на прохання голови Бахчисарайського суду. Суддя мотивувала це тим, що Умеров "тривалий час обіймав керівні посади в адміністрації Бахчисарайського району".
27 вересня підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд виніс вирок у справі Умерова і призначив йому покарання у вигляді двох років колонії-поселення.
Умеров у своєму останньому слові на суді заявив: "Кримськотатарський народ відстоює тут безпеку всього цивілізованого світу. Якщо агресія Росії щодо України і Криму залишиться безкарною, це стане прецедентом, через який обрушиться весь світовий порядок".
Він закінчив виступ рядком з гімну кримськотатарського народу "Я поклявся, я дав слово за народ свій померти".
"До зустрічі в Гаазі", – завершив своє слово Умеров.
Адвокати наполягали, що їх підзахисний може фізично не витримати покарання, яке йому обрав окупаційний суд в Криму.
"Ми не очікували такого вироку, тому що прокурор просив значно легший вирок. У випадку з Умеровим – це смертна кара. Він хвороблива людина і може не витримати", – говорив тоді Полозов.
* * *
Цього року на День незалежності президент Петро Порошенко нагородив орденами кримських татар Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза.
Умерова нагороджено орденом "За заслуги" ІІ ступеня, а політв’язня Ахтема Чийгоза – орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Тепер вони зможуть забрати свої нагороди особисто.
Оксана Коваленко, УП
