Володар браслета, або "Трейд Коммодіті", НАБУ і суд
У судовій залі Солом’янського суду незвично порожньо. Поки у вівторок 17 жовтня усі камери й активісти зібралися під Верховною Радою на "великий протест", суддя Владлена Лазаренко розглядала чергове гучне затримання НАБУ.
Перший заступник глави САП Максим Грищук просив заарештувати одного з інвесторів уже відомої компанії "Трейд Коммодіті" Володимира Трофименка.
За кілька днів до того свої запобіжні заходи отримали чиновники Міноборони, включно із заступником міністра Ігорем Павловським.
Усіх їх НАБУ звинувачує у розтраті майже 150 мільйонів гривень на закупівлі пального для армії.
"Так і що робив у камері?" – звертається до Трофименка в перерві засідання котрийсь із його друзів.
"Не повіриш, дивився телевізор. Я в 91-му приїхав у Запоріжжя шукати заробіток, а мій друг продавав відеокасети. І він тоді посадив мене їх переписувати. Я фільм "Кривавий спорт" з Ван Дамом тоді подивився разів 60. Вчора в камері був 61-й. Уявляєш? З різницею у 26 років", – відповідає Трофименко.
Ще день тому він був багатою і досить впливовою людиною, а цього вечора в суді інакше як "підозрюваний" ніхто його не називає.
Трофименку через це відчутно некомфортно, він намагається бути стриманим і не роздавати розлогих коментарів пресі. Це зрозуміло, якщо врахувати, що 16 жовтня його затримали якраз після того, як він повертався на роботу після спілкування з пресою.
"Я вже боюся з вами говорити. У понеділок пішов на прес-конференцію – і от чим усе закінчилося", – відповідає Трофименко журналістам на прохання про коментар.
"Так вас уже ж затримали, чого вам ще боятись?" – напівжартома запитує журналіст УП.
"Може бути набагато гірше, повірте", – з доволі щирим страхом відповідає Трофименко.
Нещаслива прес-конференція
Читайте такожСерйозно про маловідому компанію "Трейд Коммодіті" почали говорити у 2016 році. Фірма, яка, здавалось, з’явилася з нізвідки, раптом стала вигравати один за одним величезні тендери на постачання пального.
При цьому клієнтами "Трейд Коммодіті" майже одразу стали серйозні державні структури, як-от Міноборони чи "Укрзалізниця".
Уже сам цей факт був досить вражаючим. Але ще більше вражають масштаби торгів, які виграла "Трейд Коммодіті". За останні півтора року компанія виграла лише державних тендерів на майже 5 мільярдів гривень.
У чому ж був "секрет успіху"?
У лютому 2017 року, коли "Трейд Коммодіті" виграла тендер УЗ на майже три мільярди гривень, депутат Сергій Лещенко заявив, що компанія отримує такі величезні контракти, бо за нею стоїть бізнесмен Андрій Адамовський – давній партнер впливового депутата з оточення президента Олександра Грановського.
Цю версію опосередковано підтверджували й журналісти програми "Наші гроші", які з’ясували, що перед входом в офіс Адамовського досі висить табличка, що там "приймальня народного депутата Грановського".
Знову прізвище цього нардепа з’явилось у пресі, коли слідчі НАБУ затримували чиновників Міноборони у справі "Трейд Коммодіті".
Сам Грановський тоді категорично відхрестився від компанії, порівнявши свої знання про неї зі знаннями про NASA.
16 жовтня представники "Трейд Коммодіті", які до того уникали спілкування з пресою, несподівано вийшли на прес-конференцію. За столом сиділи поруч захисник компанії Віталій Касько, глава її прес-служби Роман Могила і двоє бізнесменів – Володимир Трофименко та Андрій Адамовський.
"Я так розумію, що всі прийшли на мене подивитись. Одразу скажу – я не акціонер і не менеджер "Трейд Коммодіті". Ми з Володимиром (Трофименком – УП) є лише інвесторами компанії – фінансуємо або організовуємо фінансування різних проектів", – з порогу заявив Адамовський.
Крім того, він досить емоційно заперечив причетність уже згаданого депутата Грановського до діяльності цієї компанії.
"У ЗМІ часто, просто постійно, звучить інформація про мій зв’язок з Грановським. Це вже просто треш якийсь. Я заперечую будь-який зв’язок пана Грановського з "Трейд Коммодіті". Він, я певен, поняття не має, що таке джет чи арктичне паливо, чи логістика. У компанії "Трейд Коммодіті" є лише один партнер – система "ProZоrro", – заявив Адмавський.
Представник компанії Роман Могила спробував пояснити, що "Трейд Коммодіті" чесно підвищила ціни, і що вона взагалі рідко таке практикує.
"Всього двічі у практиці компанії мало місце підвищення цін – для Міноборони та "Укрзалізниці". Це було пов’язано виключно з безпрецедентним ростом цін на ринку, вартість палива тоді злетіла на 20%. При тому ріст ціни за договором склав, у середньому, лише 16%", – сказав він.
Чому ціни зростали виключно за найбільшими контрактами з державними гігантами, які сумарно перевищують 4 мільярди гривень, і чому їх не переглянули після такого "безпрецедентного" падіння ринку, – він не пояснив.
Загалом же суть прес-конференції була простою, і її можна сформулювати одним реченням – "Трейд Коммодіті" ні в чому не винна.
Віталій Касько буквально так і сказав:
"Перше – договори укладались у повній відповідності до законодавства. Друге – закон передбачає можливість укладання додаткових угод, якщо відбулося коливання цін на ринку. Третє – коливання відбулось, і сторони, за взаємною згодою, внесли зміни у договори".
Але головним ньюзмейкером того дня судилося стати іншому присутньому на прес-конференції інвестору "Трейд Коммодіті" – Воломиру Трофименку.
Він зізнався журналістам, що вперше вийшов до преси, і сподівається, що востаннє. Але за цей вихід Трофименко встиг розповісти досить багато цікавих деталей.
По-перше, за словами Трофименка, "Трейд Коммодіті" змогла на багатьох тендерах дати менші ціни, ніж інші відомі компанії, як-от ОККО чи WOG, бо спромоглася дуже знизити ціни на логістику.
"Ми виграємо за рахунок логістики. Усі перевалюються в порту Одеси, ми один раз туди зайшли, нас там заблокували на місяці, і ми мусили просити Саакашвілі тоді допомогти нам забрати наше паливо. Тому ми пішли в Миколаїв, знайшли там перевалку, яка працювала на експорт мазуту. Ми вмовили її навпаки переорієнтуватися на наш імпорт, гарантували їй об’єми і вибили знижку. На цьому ми змогли знизити ціну на логістику на 30-40%", – переконував Трофименко.
По-друге, він розповів, що сам привів у компанію Адамовського як інвестора, але вони там не самі.
"У компанії "Трейд Коммодіті" є ще й інші інвестори, 5-6 груп абсолютно різних людей. Кожен залучається під якийсь окремий проект", – розповів Трофименко.
Крім того, він зізнався, що сам давно знає Грановського і без посередництва Адамовського.
"Грановського я знаю ще з початку 2000-х років, коли він був комерційним директором у "Каравані" і не хотів ставити там наш кінотеатр (компанія Трофименка володіє мережею кінотеатрів – УП)", – сказав він.
А відкидаючи звинувачення в тому, що їхня компанія "сіла" не державні тендери, Трофименко розповів, що вони дуже серйозно працюють не лише в державному секторі:
"Ми ж не тільки державні тендери виграємо. Це – неправда. Ми – основний постачальник, скажімо, мазуту для Ахметова. Возимо йому величезні об’єми на його ГЗК".
Але навіть попри таку відвертість, найголовнішою новиною, де фігурувало прізвище Трофименка 16 жовтня, стала інформація про його затримання. Одразу після закінчення прес-конференції слідчі НАБУ затримали його просто на вулиці, коли він пішки повертався до свого офісу.
"Щасливий" суд
Увечері 17 жовтня Трофименку знову довелося зіткнутись із пресою. Правда, цього разу вже не як інвестору, а як підозрюваному в розтраті майже 150 мільйонів гривень.
Просити суд про арешт інвестора приїхав перший заступник голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук. У судовій залі він озвучив суть звинувачень, які інкримінують Трофименку і його компаньйонам.
Суть їх доволі проста. За версією слідства, "Трейд Коммодіті" навмисне занижувала ціну на аукціоні Міноборони, аби виграти його. Після того, змовившись з міністерськими чиновниками, керівники компанії ініціювали укладання додаткових угод, у яких безпідставно підвищили ціну за пальне, яке мали отримати військові.
Оскільки, за законом, при перегляді ціни сума контракту не може змінюватися, то Міноборони за ті ж гроші отримало значно менше пального. Недоотримане пальне за цінами перших контрактів слідчі оцінили в майже 150 мільйонів гривень. Цей збиток і інкримінується Трофименку, керівникам "Трейд Коммодіті" та чиновникам Міноборони.
Тому САП і просила заарештувати Трофименка або визначити йому заставу в розмірі все тих же майже 150 мільйонів.
Однак захисники бізнесмена на чолі з Каськом виступали не лише проти арешту, а взагалі проти будь-якого запобіжного заходу.
Мовляв, слідчі і прокурори не довели взагалі факту якого-небудь злочину: тендер "Трейд Коммодіті" виграла чесно і прозоро, закон дозволяє підвищити ціни після тендеру, все, що Міноборони заплатило компанії, було сплачено на виконання угоди, і, врешті, все законтрактоване пальне було поставлено військовим.
Поки суддя Лазаренко у нарадчій кімнаті вирішувала, що робити із клопотанням САП, Трофименко вимушено спілкувався з пресою. Нічого нового він не розповів, повторюючи інформацію з нещасливої для себе прес-конференції.
"Ви на ній запевняли, що директор фірми Майко мав сьогодні приїхати в Україну і піти в НАБУ. Він уже тут?" – поцікавилась УП у Трофименка.
"Знаєте, після того, що сталося зі мною, не думаю, що він зараз повернеться", – відповів він, знизуючи плечима.
Врешті, суддя вирішила, що захисники Трофименка були більш переконливими – арешту не буде. Правда, суд постановив одягнути на інвестора "Трейд Коммодіті" електронний браслет, наказав йому здати закордонні паспорти і без дозволу нікуди з Києва не виїжджати.
Прокурор Грищук був явно невдоволений таким рішенням: "Що тут коментувати? Ми незадоволені. Будемо готувати апеляцію".
Роман Романюк, УП
