Ігри в дипломатію. Чому Путін заговорив про миротворців на Донбасі

Росія виступить в Радбезі ООН з пропозицією введення миротворців в Україну.  

Відповідну вказівку МСЗ РФ дав Володимир Путін під час спілкування з журналістами на прес-конференції у Китаї за підсумками саміту БРІКС (група з п’яти країн: Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південно-Африканська Республіка).

При цьому він озвучив умови, за яких погодиться на присутність миротворців в Україні. По суті, Путін звів їхні функції до охорони представників ОБСЄ.

"Вже багато разів говорив про те, що підтримую ідею озброєння місії ОБСЄ, але сама організація ОБСЄ відмовляється від озброєння своїх співробітників, оскільки не має ні відповідного персоналу, ні досвіду подібної роботи", – заявив Путін.

Також російський президент назвав ще дві вимоги: миротворці мають перебувати виключно на лінії розмежування та рішення про введення не може бути ухвалено "без прямого контакту з представниками самопроголошених республік "ДНР" та "ЛНР".

В українському МЗС досить жорстко відреагували на заяви Путіна. Вітчизняні дипломати нагадали, що саме Україна виступала ініціатором миротворчої місії ООН на Донбасі, тоді як Росія постійно блокувала цю пропозицію.

Водночас МЗС відкинуло можливість переговорів щодо отримання згоди на проведення операції з підтримання миру (ОПМ) з незаконними збройними формуваннями, які підтримуються РФ. Українське дипломатичне відомство категорично заявило, що не може бути й мови про присутність військового чи іншого персоналу країни-агресора на території України під виглядом миротворців.

"Оприлюднена ЗМІ інформація про заяву президента РФ свідчить про чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію внутрішньо-українським конфліктом та спотворити саму ідею та цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України", – йдеться у заяві МЗС.

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко звернула увагу на іншу вимогу Путіна.

Вона вважає, що не може бути мови про миротворців виключно вздовж лінії зіткнення, яка виникла внаслідок російської агресії. Тож і мандат миротворчої місії має поширюватися на всю окуповану територію і закінчуватись на кордоні з Росією.

Ще одна представниця України у мінському процесі Ольга Айвазовська заяви Путіна розцінює як спробу не стільки перехопити ініціативу України щодо введення миротворців, а як намагання взагалі девальвувати цю ідею.

Заява Путіна з’явилась на фоні підготовки Києва до Генасамблеї ООН, яка розпочинається 12 вересня в США. При цьому сам російський президент до Нью-Йорку не збирається.

Натомість Петро Порошенко у серпні анонсував, що презентує на Генасамблеї ООН ініціативу із введення миротворців на окуповану територію Донбасу.

Тоді ж він розповів, що це питання досить важко просувається через позицію Росії, яка має право вето на засіданнях Радбезу ООН.

Питання миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН український президент обговорював і в Нормандському форматі.

Читайте також

• Миротворча місія на Донбасі: що підказує Україні світовий досвід

"Це (введення на Донбас миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН–УП) була гарантія того, що на Донбасі припинять стріляти, гарантія того, що Росія припинить постачати бойовиків і виведе свої регулярні підрозділи, забере зброю, яку вона поставила для того, щоб вбивати українців", – процитувала Порошенка прес-служба президента.

Реакції Порошенка на свіжі вимоги Путіна на момент публікації цього матеріалу не було.

Раніше ж офіційний Київ активно просував питання миротворців протягом 2015-го року. Більше того, ще два роки тому Порошенко припускав, що спочатку миротворці мали б стати на лінії зіткнення.

"Для забезпечення сталого режиму деескалації ми маємо запровадити миротворців. На першому етапі миротворці повинні забезпечити свої функції на лінії зіткнення, а через декілька тижнів – забезпечувати деескалацію вздовж лінії державного кордону України", – говорив Порошенко після засідання РНБО 22 вересня 2015 року.

Протягом 2015-го Україна провела певну підготовчу роботу для запрошення миротворців.

У березні 2015-го звернулася до ООН та Раду Євросоюзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки.

Також були внесені зміни до Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України". Правками додали пункт, який дозволив перебування іноземних військ в Україні на підставі рішення ООН та/або ЄС". При цьому, законом заборонили брати участь у таких операціях країнам, які "розв’язують проти України збройну агресію".

Перед цим Верховна Рада своєю постановою визнала Росію державою-агресором.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука наголошує, що таким чином Київ чітко визначив позицію: росіянам нема чого робити у миротворчому контингенті на території України.

"Я вже чув ініціативу про запровадження миротворчого контингенту у складі 70% росіян та 30% казахів. Ввести таких "миротворців" вздовж лінії розмежування – це фактично приховати під виглядом миротворчих сил окупацію Донбасу та повторити Придністровський сценарій. За таких умов Росія буде робити на окупованих територіях усе, що заманеться. Такий варіант для Україні не прийнятний", – повідомив "Український правді" Тука.

Позиції сторін змінилися?

Протягом 2015-го року офіційні представники Росії неодноразово заявляли, що Кремль не підтримає на Радбезі ООН пропозицію ввести миротворців в Україну.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заздалегідь попереджав , що Росія не братиме участь у відповідному голосуванні. Його заступник Геннадій Гатілов пояснював , що Москва вважає достатнім для врегулювання кризи мінських домовленостей та місії ОБСЄ.

Також проти миротворців ООН висловлювалися ватажки бойовиків.  Більше того, на окупованих територіях проводилися показові тренування акцій протидії миротворцям. Зазвичай учасники таких дійств тримали плакати з гаслами "Ні іноземній інтервенції під виглядом збройної місії", "Озброєна місія = військова інтервенція"

Одразу після сьогоднішньої заяви Путіна бойовики змінили свою позицію. Тепер вони готові обговорювати введення миротворчого контингенту. Проте наголошують, що без їхньої згоди жодні зміни у форматі врегулювання неможливі.

Однією з причин, чому Путін публічно висловив готовність вести переговори щодо миротворців, може бути позиція представників США щодо надання Україні летальної зброї.

Голова комітету з міжнародних справ Ради Федерації РФ Костянтин Косачов у своєму дописі на офіційному сайті  вказав чотири завдання, які вирішує ініціатива Путіна.

Він вказує, що сценарій "миротворці на лінії розмежування" зробить обговорювані нині плани поставок летального зброї на Україну "зайвими і безглуздими". "Проти кого її (летальну зброю –  УП) застосовувати, проти миротворців ООН?", – запитує Косачов.

Про те, що питання надання Україні летальної зброї чутливе для Москви зрозуміло і з позиції Путіна. На тій же прес-конференції він по суті попередив США про відповідь .

"Якщо це станеться… хочу підкреслити, щоб всім було зрозуміло: нічого не зміниться. Кількість жертв може бути збільшено, і це сумно… І якщо американська зброя буде надходити в зону конфлікту, важко сказати, як будуть реагувати проголошені республіки. Може бути, вони направлять наявну у них зброю в інші зони конфлікту, які чутливі для тих, хто створює проблеми для них", – спробував налякати Вашингтон Путін.

Ще на одну причину зміни позиції Кремля у питанні миротворців в Україні вказує нардеп від "Батьківщини" Ігор Луценко. Він вважає, що в Росії прорахували: у разі проведення питання миротворців ООН Україна від цього лише програє.

На можливі проблеми саме для України від ухвалення рішення про миротворчу місію ООН вказував і Євген Марчук.

Одразу після серпневої заяви Порошенка про підготовку до Генасамблеї ООН Марчук пояснив, що звертаючись до міжнародної організації з відповідним запитом потрібно аргументувати необхідність введення "блакитних касок".

"Якщо ми в реченні вкажемо агресію Росії –  це буде означати війну двох держав. Миротворці, як правило, в таких випадках не беруть участь. Якщо ми не вказуємо агресію Росії, значить у нас внутрішній громадянський конфлікт і тоді миротворці можуть брати участь", – пояснив Марчук.

Також Марчук розписав й інші складнощі, які виникають в разі ухвалення рішення про миротворців. При цьому припустив, що в разі блокування Росією голосування у Радбезі ООН, голосування можуть провести й на Генасамблеї. За його словами, це є проблематичним питанням, але можливим.

Саме про план просування питання миротворців через Генасамблею запитували журналісти у Путіна.

У розмові з УП про плани Києва щодо Генасамблеї розповів і заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак.

"Україна збирається внести резолюцію на Генасамблеї ООН, щоб миротворці стали на кордоні Україна-Росія. Заява Путіна для того, щоб зірвати розгляд на Генасамблеї, або у разі провалу голосування на Радбезі, щоб мати аргумент перед Генасамблеєю: навіщо вам тут розглядати, якщо Радбез заблокував", –  заявив Гримчак.

При цьому заступник міністра додав, що без попередніх домовленостей з більшістю країнами-членами ООН Україна б не вносила відповідну резолюцію.

За Статутом ООН  рішення щодо миротворчих місій ухвалює Радбез, а не Генасамблея.

"Жодного разу рішення щодо започаткування миротворчої операції не ухвалювалося Генасамблеєю ООН. Завжди рішення ухвалювалося Радбезом ООН. Теоретичні розмови ведуться, але це все із серії наукових дискурсів, а не практики", – пояснив Українській правді один з високо посадовців вітчизняного МЗС.

За словами дипломата, на Генасамблеї Петро Порошенко вкотре порушить перед світовою спільнотою питання про започаткування миротворчої місії ООН в Україні.

Надалі Україна може оголосити свою позицію на відкритому засіданні Радбезу ООН, яке має відбутися у вересні вже після Генасамблеї.

Також працівник МЗС пояснив процедуру, яку потрібно пройти в ООН, щоб місія миротворців стала реальністю.

"Спочатку потрібно "політичне" рішення, що така миротворча місія має бути створена. Уже потім на підставі цього рішення секретаріат ООН, приймаюча держава, інші зацікавлені сторони розробляють мандат місії, прораховують фінансування для забезпечення присутності тієї чи іншої кількості миротворців. Щоб люди почали конкретну роботу над формуванням місії потрібно рішення Радбезу. Застосування сили, застосування миротворчої операції, фінансування, продовження мандату, звуження/розширення мандату – усе це питання Радбезу ООН", –  розповів УП дипломат.

Для України це означає, що на всі ці процеси значний вплив матиме Росія.

Ще рік тому постійний представник України в ООН Володимир Єльченко переконував, що усі необхідні проекти документів Київ вже підготував. Навіть попри це проходження усіх бюрократичних процедур після ухвалення "політичного" рішення може тривати щонайменше місяці. І жодних гарантій, що у підсумку інші країни підтримають цю місію.

Той же Єльченко наприкінці 2015-го розповідав, що за розрахунками України для місії ООН на окупованій частині Донбасу потрібно не менше 25 тисяч військових. Витрати на таку місію складатимуть мільярди доларів на рік. Постійні члени РБ ООН не в захваті від цієї ідеї, – говорив Єльченко.

Олексій Братущак, УП