Один день зі спікером Ради Парубієм. Що відбувається за лаштунками сесійної зали та кулуарів

Кореспонденти "Української правди" провели один із важливих пленарних днів минулої сесії зі спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм. Ми публікуємо цей матеріал напередодні початку нової сесії і відкриття політичного сезону.

О восьмій ранку в лоббі-барі готелю "Київ" порожньо і тихо. Лише бармен за стійкою в очікуванні майбутніх відвідувачів повільно і ліниво витирає склянки.

Розмістившись на бутафорськи розкішних бузкових диванах ми чекаємо на спікера Верховної Ради Андрія Парубія.

Він мешкає в одному з невеликих номерів готелю, що безкоштовно надає держава,  вже  десять років.

8:16

Усміхнений і виспаний Парубій спускається сходами в лоббі, швидким кроком підходить до нас, вітається і пропонує випити кави.

– Для мене, як львів’янина, дуже важливо, щоб кава була добра, – відпиваючи ковток запашного напою з чашки, говорить він, – у цьому готелі варять смачну каву.

Парубій розповідає, що його батько неодмінно читатиме репортаж.

– Він завжди дуже уважно дивиться трансляції усіх засідань парламенту, потім телефонує, говорить, де я наголос у слові не так поставив. Він у мене колишній журналіст, –  посміхаючись, говорить спікер.

Розрахувавшись ми виходимо на вулицю. Від готелю "Київ" до будівлі Верховної ради дві хвилини пішки. Парубій розповідає, що любить пройтися зранку.

Але за правилами безпеки за спікером все одно має їхати автомобіль з охоронцями. Ще двоє йдуть за нами пішки. Такі заходи безпеки пояснюються і тим, що у грудні 2014 року невідомий кинув під його ноги бойову гранату, а трохи пізніше були повідомлення про можливе викрадення Парубія.

Ми повертаємо за ріг, проходимо повз п’ятий під’їзд будівлі парламенту і опиняємося в напівкруглому внутрішньому дворику. Парубій жаліється на його радянський вигляд і говорить, що дуже хоче внести в цей простір європейського духу.

Ми заходимо в середину будівлі парламенту і повз галерею з одинадцяти портретів колишніх голів Ради, пост охорони і приймальню, йдемо до робочого кабінету Парубія.

8:30

Ця кімната у стилі радянського ампіру нічим не відрізняється від багатьох тих, де нам вже доводилося проводити інтерв’ю в рамках проекту "Один день з".

Світлий квітчастий килим на підлозі, важкі штори на вікнах, масивна люстра на стелі. Про те, що на вулиці ХХІ століття, нагадують дві речі – великий плазмовий телевізор в кутку, що транслює засідання парламенту та великий монітор Apple.

Втім є і три кімнати, що вирішує показати Парубій. Одна, так би мовити, обідня, де розташований овальний стіл, застланий білосніжною скатертиною. Ще в одній, де розміщені журнальний столик і крісла, Парубій проводить короткі наради з лідерами фракцій.

Третя кімната, куди спікер парламенту, за його словами, майже не заходить і яку, за його словами, ніколи не показували жуналістам. Це кімната відпочинку із штучним каміном, столиком, де розставлені шахи, великим м’яким диваном і кріслами з темного дерева.

Ми з цікавістю оглядаємо кімнату.

– Це  (колишній голова ВР Володимир) Рибак таке собі влаштував? – питаємо.

– Та ні, Арсеній Яценюк, коли був спікером, – відповідає Парубій, і воліє швидше вийти з кімнати.

Але раптово нашу увагу привертає велика яскрава пляма – дружній шарж на Парубія, де той зображений з величезною, широкою усмішкою разом із "Самообороною Майдану" на фоні Кремля в Москві. Парубій роздивляється картину, але дуже коротко відповідає, що автора не пам’ятає.

09:03

Спікер підходить до столу в робочому кабінеті і телефонує секретарці. У нього має відбутися нарада з працівниками апарату. Зазвичай він обговорює свій графік і питання порядку денного на конкретний пленарний день.

– Одна з ідей реформи парламенту полягала в тому, щоб робити тематичні дні. Є блок питань, до якого готується комітет, профільні міністерства і експерти. Я ввів цю систему з першого вересня минулого року – розповідає Парубій і продовжує, – у вівторок і четвер, ми, як правило, маємо по два блоки. Їх формує і представляє профільний комітет. Ще одна із новацій – по середах я збираю голів комітетів. Голови комітетів наперед визначають, який блок якого буде дня. Є тематичний день, коли в залі є міністр, є експерти, щоб ми не перескакували з одного закону на інший, а щоб був один блок, який власне і розглядається. Ця система себе продемонструвала досить ефективно і структуризувала роботу парламенту.

Цього тижня на порядку денному один із важливих законопроектів "Про ринок електричної енергії України", що має пройти повторне друге читання.

До кабінету заходять кілька апаратників, Парубій пропонує їм присісти за довгим овальним столом. Люди усміхнені, але зосереджені. У декого з них течки з документами. Сам Парубій під час наради спокійний і серйозний.

Глобальна проблема законопроекту для нього – депутати фракції "Батьківщина", включаючи лідерку фракції Юлію Тимошенко, внесли до тексту багато правок. Фактично – це затягування розгляду і стратегія парламентської боротьби. Якщо спікер почне ставити на підтвердження кожну з внесених поправок, розгляд затягнеться, а у підсумку за документ може не вистачити голосів.

Тож під час наради обговорюють питання, як не дати "Батьківщині" зірвати розгляд документу. Парубій згадує приклад з законопроектом "Про Конституційний суд України", розгляд якого свого часу зірвали депутати фракції Тимошенко.

– Фактично три депутати по кожній правці зачитували свої пропозиції. Ми закінчили розгляд питання вже після 18.00, тобто все відбувалося з самого ранку весь день і лише одне питання. Коли була компромісна пропозиція відправити на повторне друге читання, не вистачило голосів, – говорить Парубій, згадуючи ту історію.  

Прогнозуючи схожий сценарій і цього дня, профільний комітет звернувся до спікера з проханням використати процедуру Ad hoc і не розглядати поправок. Це, зізнається Парубій, буде для нього одним із найбільших викликів.

– Я її використовував раз чи два. З нею теж існує дилема. Ця процедура була вписана в регламент ще до того, як це стало законом. І в поправці по Аd hoc написано, що вона може використовуватися тоді, коли це не суперечить Конституції і Закону, – продовжує він.

Протягом всього дня відчувається, що Парубій надзвичайно опікується власним іміджем як спікера, так і самостійного політика. На відміну від багатьох своїх попередників, він намагається не йти на відверті порушення регламенту, аби не зазнавати нищівної критики з боку депутатів, журналістів, суспільства.

Якщо спостерігати уважно, його гра тонкіша. Інколи ухвалення або не ухвалення законопроекту банально залежить від часу, коли його ставлять на голосування. А Парубій, як ніхто інший, добре бачить, коли в залі є достатньо депутатів, а коли немає. Також він намагається зберігати рівні відносини з усіма, спілкуючись максимально приязно і ввічливо.

Парубій не йде на різкі кроки і цього дня, дослухаючись до апаратників, які також радять йому не використовувати процедуру Аd hoc, щоб не створювати прецеденту і підказують, що близько 60 правок внесли чотири депутати від "Батьківщини". Парубій на хвилинку задумується і розмірковує вголос.

– На початку я поставив кілька законопроектів, щоб ми хоч щось ухвалили… Два кадрових питання… Далі ми для себе розуміємо, що вони можуть поставити на підтвердження 50-60 поправок. Одна поправка це до однієї хвилини часу, – продовжує розмірковувати Парубій, – в найгіршому варіанті це 100 хвилин. Якщо ми входимо в ринок електричної енергії, ми до другої години можемо розглянути це питання. Головне скасувати півгодинну перерву.

Уточнивши ще кілька робочих моментів і свій графік на день, Парубій відпускає співробітників апарату працювати.

У дверях кабінету з’являється свіжий та усміхнений голова фракції "Народного фронту", друг колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Максим Бурбак. Побачивши журналістів УП, Бурбак приязно вітається і береться жартувати.

– Ви знаєте, що тут найкраща кава? А знаєте, чому? Тому що вона безкоштовна! – говорить Бурбак.

За хвилину після Бурбака швидким кроком в кабінет заходить і Артур Герасимов, керівник фракції "Блоку Петра Порошенка". Він виглядає напруженим і заклопотаним. Парубій запрошує їх до кімнати для нарад, де розташований журнальний столик з кріслами, обговорити порядок денний. Починають з найважливішого сьогодні законопроекту.

– Щось наплутали в комітеті. Вони мали таблицю поправок повторного другого читання, це 75 штук, а вони роздрукували 1000! – сміючись, розповідає Герасимов.

– А чого?! – розтягуючи останній звук у слові, щиро дивується Парубій.

– Зараз розбираються. Витратили папір, між іншім. Вони роздрукували 1000 спеціально, щоб заплутати депутатів. Я підійшов до стійки реєстрації, отримав ці три томи правок, подивився на них, а потім кажу: "стоп-стоп-стоп, ми ж це пройшли". А чого роздрукували? Мовчать, – переповідає Герасимов.

У відповідь на це Парубій розповідає, що якщо ставити кожну з поправок на підтвердження, розгляд законопроекту може взяти 3-4 години, тож за його підрахунками, можна його ухвалити до першої великої перерви.

Після наради Парубій прямує до сесійної зали.

10:05

Спікер одразу йде в наступ.

– Колеги, ми сьогодні не маємо півгодини для обговорення, тому переходимо відразу до питань порядку денного, – безапеляційно говорить він депутатам.

Першим законопроектом на розгляд він ставить зміни до закону України "Про державні нагороди". Пропонується, що звання Герой України може бути присвоєно як виняток посмертно іноземцю, нагородженого орденом Небесної сотні.

Після майже години обговорення депутати ухвалюють документ.

Під час перебування в сесійній залі, в кріслі спікера, Парубій бачить, що є достатньо депутатів, а значить, і голосів. Він намагається втілити план, розроблений на ранкових нарадах, а саме – скасувати півгодинну перерву.

Перша спроба провалюється. За пропозицію про скасування перерви лише 197 нардепів. Парубій нервує і просить показати результати по фракціях. Від БПП за проголосували лише 88 нардепів, а від НФ 61.

– Ще раз ставлю пропозицію скасувати перерву. Лишень сьогодні, колеги. Прошу проголосувати, – нервуючи, вмовляє Парубій.

Це не діє на депутатів, котрі не звикли відмовлятися від власного комфорту, і пропозиція набирає лише 207 голосів з 226 необхідних. Трохи пізніше, після кількох успішно проголосованих питань, Парубій знову намагається скасувати півгодинну перерву після того, як до нього в президію підходять Бурбак разом із одним із заступників фракції БПП Ігорем Кононенком і щось говорять.

– До мене звернулися представники деяких фракцій, що переосмислили позицію і готові підтримати скасування перерви, – говорить він і знову ставить це питання на голосування

Але знову невдача і "за" лише 197 голосів.

– Не до кінця переосмислили позицію, будемо чекати просвітлення, – зітхає Парубій.

Так за розглядами різних питань і підходить час перерви, спікер намагається продовжити засідання на 15 хвилин. Це за регламентом він може робити одноосібно, але попрацювати не вдається – депутати просто починають виходити із зали. Парубію не лишається нічого іншого, як все ж таки оголосити про перерву.

У приймальні на нього вже чекає міністр юстиції України Павло Петренко. Він приїхав до Парубія з проханням включити до порядку денного законопроект 6335, що передбачає зміни з роботі Нацагенства з питань запобігання корупції.

Зміни, що лобіює Петренко, знімають питання колегіальності і запроваджують можливість одноосібного керівництва. Також в проекті пропонується надати Кабміну право звільнення керівництва НАЗК через проведення незалежного аудиту роботи агентства.

– Випромінюю радість! – саркастично говорить Герасимов, знову зайшовши до кабінету Парубія. Ще б, депутати, а в тому числі і його фракція БПП, провалили три спроби проголосувати за скасування перерви.

Парубій на сарказм уваги не звертає і одразу переходить до справи.

– Павло прийшов з тим, щоб хоча б включити 6335 до порядку денного, – говорить він.

– Там неузгодженостей дуже багато, – відрізає Герасимов.

На цьому діалог вирішують не продовжувати, і Герасимов разом з Петренком виходять з кабінету. Зате продовжують заходити інші відвідувачі.  Знову Бурбак разом із першим віце-спікером Іриною Геращенко, що саме зайшла "розбавити чоловічу кампанію".

Вона швидко розповідає Парубію про важливі наради, заплановані у неї на сьогоднішній день і, кинувши нам "у нас спікер дуже хороший, дуже", йде з кабінету.

Час перерви спливає, і Парубій знову повертається до сесійної зали. Депутати розглядають ще кілька документів, а о першій годині дня спікер знову ставить на повторне друге читання законопроект "Про ринок електричної енергії України", над яким увесь ранок ламали голову.

Парубій просить Олександра Домбровського, депутата від БПП і виконуючого обов’язки голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, під стенограму зачитати ключові правки, внесені депутатами.

Зрозумівши, що Парубій налаштований швидко протягти документ через зал, Тимошенко миттєво записується на виступ.

– Цей законопроект про ринок електричної енергії – це найбільш корумпований документ за всю каденцію цього парламенту, можливо, тільки після законопроекту про ринок газу. І його хочуть протягнути в режимі Аd hoc, що в принципі прямо протирічить самій суті законодавчого, законотворчого процесу. – говорить вона так, ніби зранку була присутньою під час усіх нарад в кабінеті Парубія.

– Та ніхто тут не пропонував з трибуни ніякої процедури Аd hoc! Про що ви говорите? – заперечує Тимошенко голова ВР.

Ще кілька хвилин обговорень і звинувачень депутатами один одного і Парубій ставить на голосування пропозицію комітету поставити на підтвердження правки, що він вважає ключовими і основними. Отримавши 282 голоси "за", усміхнений, він ставить на голосування іншу пропозицію – підтвердити перелік правок, які голова комітету зачитав з трибуни під стенограму. І знову вдача для нього – 260 голосів "за".

Лишається тільки поставити на голосування сам документ, але Сергій Соболєв з "Батьківщини" намагається повернути Парубія до поправок його фракції.

– Тепер ідемо по правках. Називайте: правка номер один, два, три, чотири – вже проголосована, тому ми її не називаємо, проголосована 76, 99, ми їх не називаємо. Але ви зобов'язані пройти по наших поправках, – наполягає він.

– Я прошу по фракціях обмінятися думками, як нам діяти. Ви подивіться яка річ, зараз вам поясню, – починає Парубій, – Всього в законопроекті було майже тисячу правок, але до другого читання було подано тільки 180, 78 з них ми вже підтвердили.

Артур Герасимов підтримує Парубія, говорячи, що законопроект треба голосувати в цілому. Те саме робить і Андрій Іванчук, заступник голови фракції "Народний фронт", який в перерві про щось говорив з Тимошенко.

Але депутати від "Батьківщини" продовжують наполягати на своїх поправках. Тож голові ВР не лишається нічого іншого, як йти по кожній з них. Жодна з них не набирає голосів, засідання парламенту на якийсь час перетворюється на імпровізований політичний мітинг Тимошенко та її фракції.

Першим не витримує Герасимов. Він просить Парубія поставити на голосування законопроект, далі те саме робить і Бурбак, а за ним і Олег Ляшко, лідер фракції "Радикальної партії".

Парубій спочатку ставить на голосування пропозицію, і вона набирає 243 голоси депутатів, а після того вони голосують і за законопроект – 277 голосів.

З відчуттям виконаного завдання, Парубій закриває ранкове засідання і поспішає на зустріч з послами країн Балто-Чорноморського регіону.

14:30

У блакитній кімнаті за довжелезним овальним столом вже зібралися посли. На зустріч  із Парубієм приїхали, наприклад, посол Естонії Герт Антсу, посол Литви Марюс Януконіс, посол Польщі Ян Пєкло, посол Румунії в Україні Крістіан-Леон Цуркану та інші представники дипломатичних місій.

Спілкуючись з ними за допомогою перекладача, Парубій пропонує направити лист-звернення від імені голів парламентів держав Балто-Чорноморського регіону до Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Парламенту щодо загроз від Російської Федерації.

Ані до, ані після зустрічі Парубій не встигає пообідати і поспішає на вечірнє засідання парламенту. Наступні дві години, а саме до 18.30, він проведе в на робочому місті – в президії.

18:30

Після закінчення пленарного дня, у Парубія запланована ще одна нарада – з депутатами різних фракцій. В залі за овальним столом зібралися, серед інших, Микола Княжицький від НФ, Іван Крулько від "Батьківщини", а також Ярослав Маркевич від "Самопомочі". Ще у нараді бере участь гендиректор телеканалу "1+1" Олександр Ткаченко.

– Наша нарада полягає в тому, щоб ми могли між собою обговорити, яким чином Верховна Рада України може посприяти утворенню Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Ми вже зробили вагомий крок, проголосувавши за звернення до Всесвятішого вселенського Патріарха Варфоломія. Це було дуже важливе рішення. Після цього я з ним бачився, Патріарх дуже високо оцінив рішення Верховної Ради. Ми з ним обговорили дуже багато кроків, які ми могли б здійснити, щоб ідея про утворення Єдиної Помісної Православної Церкву в Україні змогла здійснитися, – розпочинає Парубій.

Він пояснює, що попередній раз обговорювали низку законопроектів з цього приводу, що зараз вже подані до ВРУ і необхідна підтримка фракцій.

–  Друге питання, яке я б хотів обговорити – це можливість запрошення до Верховної Ради України Всесвятішого Вселенського патріарха Константинопільського Варфоломія, – говорить Парубій і продовжує, – у мене є достовірна інформація, що після оголошень про наші прагнення (про утворення Української Автокефалії) РФ витрачає величезні кошти, щоб ті країни, де є православні церкви, переконати не підтримувати ідею Єдиної Помісної Української Православної Церкви.

За результатами наради учасники домовляються працювати для запрошення Варфоломія до ВР і сконцетруватися на законопроектах.

20:00

Нарада триває більше години і далі Парубію треба їхати на "5 канал", щоб взяти участь в ефірі, але перед цим ми встигаємо вмовити його показати нам президію Ради. Це чи не перша можливість поговорити зі спікером, який вже виглядає втомленим і виснаженим після кількох нарад і довгого робочого дня.

Ми заходимо до порожньої зали. Хтось з депутатів лишив на робочому місті портфель, хтось – кілька аркушів паперу.

Раніше депутати могли зайти до спікера в президію тільки завдяки такому собі умовному дозволу. Спікер натискав кнопку, відкривалася хвіртка і відвідувач міг підійти. Парубію це здалося дивним, тож він дав доручення тримати хвіртку відкритою весь час.

– Зізнаюся, не всіх депутатів знаю. У мене тут раніше лежала книжечка з іменами депутатів, але неможливо сісти і її гортати, – говорить Парубій, дивлячись на стіл, де лежить серветочка для склянки з чаєм, що зазвичай співробітниці апарату виносять спікерам парламенту.

– У вас декомунізація в залі не закінчилася. Серпи, молоти на стелі і червоні кристалики на люстрі, – жартуємо ми, дивлячись на стелю парламентської зали.

– Конструкція люстри дуже складна, – серйозно говорить спікер, піднявши очі на величезну люстру під куполом, – Коли одного разу депутати запускали дрон у залі, у мене ледь серце не вистрибнуло.

За розповідями звертаємо увагу на телефони внутрішнього зв’язку, що сховані в шухлядках. Питаємо, чи телефонує він президенту?

– Ні, ми тут майже не говоримо. Два чи три рази пробував тут говорити – це неможливо. Тут нічого не чуєш, це крик, гам. Ми домовилися, що коли є щось важливе, то я йду в кабінет і ми по прямому телефону говоримо, – відповідає Парубій.

Йому час їхати на ефір, під час якого він близько 25 хвилин говоритиме про реформу парламенту.

У нас важке враження від роботи у Верховній Раді. Мало конструктиву, багато зайвих рухів. Відчуття, ніби наприкінці дня тебе остаточно полишають сили. На додачу до цього на швидкий результат годі і сподіватися – час в парламенті схожий на жуйку і усі з усіма про усе домовляються. Чи комфортно Парубію з його характером палкого революціонера в кріслі спікера парламенту?

До 2005 року він перебував у лавах Соціал-націоналістичної партії України, згодом перейменованої у "Свободу". Після "Помаранчевої революції", де Парубій добре зарекомендував себе як комендант "Українського дому", вступив до "Нашої України" Віктора Ющенка, в команді якого перебував до 2012 року.

Його політична кар’єра, тоді рядового депутата, пішла вгору з початком Революції Гідності, під час якої він знову був на вістрі подій.

Після зміни влади в країні, Парубій очолив Раду національної безпеки і оборони України.  Під час дострокових парламентських виборів в Україні Парубій балотувався до Ради за списками новоствореної партії Арсенія Яценюка "Народний фронт", але як і раніше представляв "Самоборону Майдану". За словами Парубія, що він озвучував в інтерв’ю "Українській правді", в парламенті є 16 "самооборонців", 12 з яких – у фракції НФ.

Ми питаємо, як це – керувати парламентом і чи став Парубій класичним кабінетним чиновником?

– Напевно ситуативно необхідно це з часом застосовувати. Насправді, реально важко. На Майдані я відчував себе набагато комфортніше. Але в цьому суть. Випробування дуже різні і на різних рівнях, – щиро зізнається Парубій.

В якийсь момент розмови, Парубій, який не встиг пообідати вдень, запитує:

– А можна я поїм?

В кімнаті з журнальним столиком і кріслами для нього лишили кілька невеличких бутербродів з сьомгою, що є в меню парламентського буфету. Також є відкоркована пляшка білого італійського вина.

Парубій згадує, що початок роботи спікером був для нього випробуванням. Коли в перший день зайшов до сесійної зали і побачив заблоковану трибуну.

– Як на це відповідати? Я не можу розпочати сесію і розумію, що біля трибуни стоять люди, з якими я пройшов важкий шлях і розумію, що не можу створювати навіть напівконфліктні ситуації. І якщо порівнювати, то попри скептичні і критичні погляди, парламент працює. І думаю, для стабілізації ситуації в країні це дуже важливо. Я впевнений, що розбалансування парламенту – зовнішній сценарій, – твердо говорить він.

Він може знайти виправдання і пояснення майже будь-яким діям депутатів. Навіть політичному самогубству, до якого Рада здійснила крок на початку липня, не знявши недоторканість з усіх шістьох депутатів, щодо яких було подання від генеральної прокуратури.

– В історії українського парламенту ще не було такого, щоб правляча коаліція знімала недоторканість з членів коаліції, – говорить він, – як правило, це завжди використовувалось як засіб тиску на опозицію. Тому то було досить філософське, історичне питання, чи зможе Верховна Рада пройти це випробування.

Але чи є коаліція і які відносини між її ключовими бенефеціарами – БПП і НФ?

– Вони робочі. Звичайно, дискусії бувають. Зараз відносини менш напружені і я вважаю, що тут неймовірна заслуга Арсенія Яценюка. Він вчинив неймовірно потужний державницький хід і зламав ту традицію, якою ми жили до 2005 року, коли конфлікти призводили до розвалу всього, – стомлено говорить Парубій, маючи на увазі відставку Яценюка з посади прем’єр-міністра навесні 2014 року під час політичної кризи.

А коаліція, продовжує Парубій, є.

– Але чомусь механічно рахують фракції НФ і БПП, весь час забуваючи додати, шо є позафракційні депутати, які також лишаються членами коаліції, – жестикулюючи, пояснює він, – насправді, коаліція свою функцію виконала, коли призначила прем’єра і уряд, а після того йде робота парламенту".

На суспільство аргументи Парубія діють мало. За результатами соціологічного опитування групи "Рейтинг", проведеного в червні, за ідею розпуску парламенту і перевибори до Верховної Ради виступають 52% опитаних.

– На певному етапі я збагнув, що треба просто якісно робити свою роботу. Не думати про рейтинги, як не думали ані на Майдані, ані в АТО. Але коли люди, з якими пройшов багато років, переходять певну межу, це дуже зачіпає, – говорить Парубій, зізнаючись, що раніше критика його вибивла і морально дражнила.

Він перераховує найбільші перемоги, на його думку, минулої сесії, а саме – визначення членства України в НАТО зовнішньополітичним пріоритетом, завершення ратифікації Угоди про Асоціацію з ЄС, завершення процесу введення безвізового режиму, ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Канадою, ряд важливих законів щодо покращення інвестиційного клімату, запровадженя обов’язкових квот на пісні українською мовою на радіо та передачі українською мовою на телебаченні, запровадження механізму стимулювання власного ринку кіновиробництва.

На годиннику 23.11, ми прощаємося зі спікером, який вирішує ще трохи попрацювати в кабінеті.

– На попередній сесії ми започаткували ряд реформ, – це медична та пенсійна. Тепер ми ці реформи завершимо. Також ми розглянемо освітню та судову реформи. Невідкладними є ухвалення рішень, щодо кадрових питань. Нас чекає голосування за новий склад Центральної виборчої комісії, вибори омбудсмена, обрання нового складу Рахункової палати, –  розповідає Парубій  плани на новий політичний сезон і зізнається, що головний виклик – ухвалення  Державного бюджету, яке зазвичай відбувається в останні дні грудня, до 4 години ранку.

Марія Жартовська, Роман Кравець, Дмитро Ларін (фото), УП