На пороховій бочці. Коли й чому в Україні вибухали армійські склади
Ввечері 26 вересня мешканці міста Калинівка, що за 30 кілометрів від Вінниці, були вимушені швидко шукати бомбосховища та виїжджати з міста. Причиною стали вибухи на артилерійських складах, що розташовані поблизу міста.
Уже вранці 27 вересня органи влади повідомили, що із зони можливої небезпеки евакуйовано близько 28 тисяч осіб. Наразі відомо про двох постраждалих осіб.
Через ситуацію в Калинівці президент Петро Порошенко вирішив зібрати військове командування для пошуку шляхів ліквідації надзвичайної ситуації. У той же час звідусіль почали лунати різноманітні версії причин трагедії.
Основних три – диверсія, халатність та пожежа через природні обставини. При чому в СБУ вже кваліфікували подію як диверсію. Заговорили навіть, що диверсію було вчинено за допомогою безпілотника.
Вибухи на артилерійських складах відбуваються не вперше. Тільки цього року аналогічна надзвичайна подія трапляється вдруге. "Українська правда" вирішила нагадати попередні випадки вибухів на армійських складах України та їх наслідки.
Березень 2017. Балаклія
23 березня цього року близько третьої ночі сталася пожежа на одному з найбільших і найстаріших складів ракетно-артилерійського озброєння в Україні поблизу Балаклії Харківської області.
Загальна площа 65-го арсеналу ЗСУ в Балаклії – 368 га. За різними оцінками, на ньому зберігалося близько 150 тисяч тон боєприпасів від малого калібру до зенітних ракет. У результаті пожежі боєприпаси здетонували. Канонада тривала кілька днів. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу лише вранці 26 березня.
Кількість населення у Балаклії складає близько 30 тисяч осіб. Через надзвичайну подію із зони можливого ураження тоді евакуювали понад 20 тисяч осіб. Внаслідок вибухів загинули 2 людини, ще 3 отримали поранення.
За оцінками міністра оборони Степана Полторака, внаслідок вибухів було знищено близько 70% боєприпасів. У свою чергу голова комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський оцінив об'єм втраченого внаслідок пожежі у Балаклії в мільярд доларів.
Розмінування території навколо арсеналу тривало близько двох місяців. За цей час було зібрано близько 29 тисяч вибухонебезпечних предметів. Через півроку після надзвичайної події постраждалими було визнано 4 тисячі мешканців Балаклії.
Уже за кілька годин після початку пожежі головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що пожежа сталася внаслідок диверсії. Саме цієї версії надалі дотримувались усі представники влади. Найчастіше говорили про те, що на склади з безпілотного апарату було скинуто вибуховий пристрій.
Згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав вибухи у Балаклії спланованим терактом і звинуватив у ньому Росію.
Результати офіційного розслідування наразі невідомі.
Жовтень 2015. Сватово
Версія про диверсію і в Балаклії, і в Калинівці лунає вже не вперше. 29 жовтня 2015 року вибухнули склади у місті Сватове на Луганщині. Тоді загинули 4 військових та 1 цивільний.
Особливістю цього інциденту стало близьке розташування Сватового до лінії зіткнення в зоні АТО на Донбасі.
За різними оцінками, на складі у Сватовому було близько 3,5 тисяч тон боєприпасів. За ніч з 20-тисячного міста виїхала третина населення. Хоч на складах зберігалися, в основному, боєприпаси малого артилерійського калібру, однак близьке розташування до міста призвело до значних пошкоджень. Внаслідок вибухів було пошкоджено понад 200 будівель.
Головною версію тоді теж назвали "теракт". Свідки нібито бачили, як у бік складів випустили дві сигнальної ракети.
Однак вже в жовтні 2016 року Сватівський районний суд виніс вирок, у якому слово "теракт" не вживалося взагалі. Так само, як і не було згадано про диверсантів, сигнальні ракети та безпілотники.
Суд визнав винним майора, відповідального за належне зберігання боєприпасів. Внаслідок його бездіяльності сталося загоряння дерев'яних ящиків з боєприпасами, що спричинило подальше поширення полум'я.
Покарання керівникові складу в Сватовому було узгоджено сторонами. Майор отримав 7 місяців і 22 дні тримання в дисциплінарному батальйоні, але "за законом Савченко" один день попереднього ув'язнення тоді рахували за два, тому майора випустили на волю одразу після оголошення вироку суду.
Довоєнний період
Жовтень 2003. Артемівськ
Інциденти на армійських складах траплялися не тільки в період військових дій на Донбасі. Перший такий випадок зафіксовано ще 2003 року в Артемівську (нині – Бахмут).
Тоді пожежа знищила 10 із 17 складів військової частини, вибухнуло близько 3 тисяч снарядів. Внаслідок вибухів постраждали двоє людей, зазнали пошкоджень 66 багатоповерхівок, 120 приватних будинків, 5 шкіл та 3 лікарні.
Причиною пожежі, яка спровокувала вибухи, стало те, що просто на складі біля снарядів зрізали металеві рейки для продажу. Начальник цього складу і начальник служби ракетно-артилерійських озброєнь частини отримали по 8 років позбавлення волі.
Багатостраждальна Новобогданівка
6 травня 2004 року маленьке село Новобогданівка у Запорізькій області вибухнуло в інформаційному просторі всього світу. Близько 13-ї години того дня на величезному складі артилерійський боєприпасів, розташованому поруч Новобогданівки, почали розриватися снаряди. Полум'я від вибухів сягало 300 метрів заввишки, снаряди розліталися в радіусі більше 10 кілометрів.
На складах у Новобогданівці зберігалися заряди до всіх видів артилерійських озброєнь, які використовували ЗСУ. У тому числі – до систем реактивного залпового вогню "Смерч" і "Ураган", дальність польоту яких сягає 70 кілометрів.
У зоні ймовірного ураження опинилася велика нафтобаза, газопровід, залізниця й автошляхи. За 40 кілометрів від Новобогданівки – найбільша в Європі Запорізька АЕС. Протягом кількох днів влада і військові могли лише спостерігали за надзвичайною подією, адже підійти до місця вибухів чи почати роботи було неможливо.
Як стало відомо дещо згодом, база була значно перевантажена, на ній зберігалося 800 "зайвих" вагонів з боєприпасами. Загасити пожежу вдалося лише через 13 днів. У результаті трагедії загинули 5 людей, близько сотні було госпіталізовано з різними травмами, 22 сім'ї залишилися без житла. З 10-кілометрової зони розльоту снарядів тимчасово відселили майже 4 тисячі людей. Збитки оцінили у майже 4 мільярди гривень.
Причиною катастрофи назвали недопалок, кинутий біля місця зберігання снарядів, який і спричинив пожежу. Тодішній президент Леонід Кучма доручив прем'єру провести перевірку всіх складів, а прем'єр-міністр Віктор Янукович запевнив, що його "уряд робить усе, щоб ситуація не повторилась".
Але вона повторилася. Через рік – 23 липня 2005-го.
Масштаб вибухів був значно меншим, пожежу вдалося локалізувати за 3,5 години. Однак 5 людей дістали поранення. Одна жінка, яку намагались евакуювати з лікарні, померла.
Причина нових вибухів виявилася кричущою – військовослужбовці частини у Новобогданівці розпилювали артснаряд, який здетонував. На місце події приїжджав тодішній секретар РНБО Петро Порошенко.
Після другої трагедії у Новобогданівці почалася масштабна утилізація припасів, які ще залишились на складах цієї військової частини. Але навіть попри це у 2006 році там відбулася серія невеликих пожеж, найбільша з яких, 9 серпня, спричинила загоряння складів і чергові вибухи артснарядів. Поранення дістали четверо людей.
Останній вибух у Новобогданівці стався 18 травня 2007 року, коли під час утилізації раптово вибухнули припаси. Двоє людей загинули.
У грудні 2008 року військовий суд визнав винним у вибухах у Новобогданівці колишнього командира цієї військової частини Сергія Лілова. Він отримав 6 років позбавлення волі за статтями "недбалість", "крадіжка військового майна", "службова фальсифікація".
Такий же термін отримав рядовий Олег Селін. Представника корпорації "Співдружність", яка займалась утилізацією боєприпасів, засудили до 2 років і 4 місяців позбавлення волі за сприяння у розкраданні військового майна.
Серпень 2008. Лозова
27 серпня 2008 року стався новий вибух на артскладах Збройних Сил, розташованих у місті Лозова Харківської області. Одразу після початку вибухів влада вимушено евакуювала райони міста, розташовані близько до військової частини, де зберігалося більше 90 тисяч тон боєприпасів. "Укрзалізниця" вимушена була змінити маршрут поїздів в обхід Лозової, яка є важливим залізничним вузлом.
Вибухи знищили 129 із 134 місць зберігання снарядів. Через пожежу 28 серпня вибухнула ще газорозподільна станція. Вибухи боєприпасів продовжувались до 11 вересня. Людських жертв вдалося уникнути.
Міноборони заявило, що причиною детонування снарядів стала спека і лісова пожежа, яка перекинулась на військову частину. Однак тодішній перший віце-спікер Олександр Турчинов назвав це дурницею і заявив, що пожежа виникла безпосередньо на території складів.
Пізініше суд визнав винними у трагедії начальника військової частини Олексія Полякова та його заступника Олександра Заїку. Вони не прибрали сміттєзвалище біля складів, де і почалась пожежа. Обидва військових дуже швидко вийшли на волю за амністією.
Роман Романюк, Євген Будерацький, УП
