Скорені голодом та ігнором: як "Самопоміч" йшла з Банкової
Визначальна ніч
О шостій вечора у п'ятницю 23 червня міський голова Львова вилетів до Києва. Це був його перший візит у столицю за останні два тижні з початку чергового загострення сміттєвої ситуації у Львові.
З аеропорту Садовий одразу рушив на Банкову. Там з початку тижня з вимогою "розблокувати полігони" для вивезення сміття зі Львова голодували його соратники – лідер парламентської фракції "Самопоміч" Олег Березюк, віце-спікер Оксана Сироїд та народний депутат Тарас Пастух.
Проте метою Садового було не лише навідатися до голодувальників. Він сподівався пізно увечері або навіть вночі зустрітися з Петром Порошенком, який якраз повернувся з закордонних відряджень. Те, що президент перебуває в АП, вказувало світло у вікнах його кабінету пізно увечері.
"Думаю, все буде вирішуватися вночі", – прокоментував УП Андрій Садовий. Він розповів, що перед виїздом до Києва говорив телефоном з Порошенком. Але суть розмови розголошувати не захотів.
"Я б хотів на це питання дати відповідь трошки пізніше, коли буде більше інформації", – додав лідер "Самопомочі".
Уникав публічності Садовий і під час розмови з голодувальниками. Щойно львівський мер прибув на Банкову, разом з нардепами від "Самопомочі" вони відійшли подалі від журналістів, вглиб дворику Будинку з химерами, де стояли три намети.
Під час розмови Садовий і його соратники виглядали доволі невпевнено і схвильовано. Вийшовши через годину зі свого закутка ближче до журналістів, Садовий знову зупинився і продовжив нараду – але вже без Березюка, який пішов відпочивати у намет.
Березюк і Сироїд з обіду п'ятниці через низький рівень цукру в крові погано себе почували, тож майже весь час проводили в наметі.
Нардеп Тарас Пастух, колишній учасник АТО, для якого це був четвертий день голодування, ще мав сили стояти на ногах і зустрічати журналістів біля парадних дверей Адміністрації президента. Його підбадьорювала дружина з двома дочками, які спеціально приїхали з Тернополя.
Поруч, також із дочкою, прогулювалася в спортивному одязі інша нардеп від "Самопомочі" Олена Бабак.
"Тут нині дитячий день", – пожартувала вона, підійшовши до Пастуха.
У цей момент на Банковій з'явилася ще одна дитина і такса. Це в гості до Оксани Сироїд прийшов похресник з мамою. Віце-спікер попри погане самопочуття вийшла до них з намету і теж почала жартувати.
"Нині якийсь family-day. До Тараса приїхали дочки, до Олега прилетіла дружина, а до мене прийшла Глаша", – обнімаючись з таксою Глашою, весело додала Сироїд. До речі, дружина Березюка прилетіла підтримати чоловіка аж зі США.
"Тут немає до кого говорити"
Наступного дня, 24 червня близько другої дня дружина Пастуха з двома дочками поспішали перетнути три кордони Нацгвардії на вулиці Банковій. В цей час мав початися брифінг Андрія Садового з двома голодувальниками з оголошенням про кінець голодування.
Дружині Пастуха доводилося на кожному кордоні показувати паспорт і доводити, чия вона дружина і навіщо їй під Адміністрацію президента. Посилені заходи безпеки тут були пов'язані з безстроковою акцією протесту айдарівців, яких Нацгвардія не пропускала далі Будинку спілки письменників.
Оскільки свій пікет айдарівці розпочали того ж дня, коли Березюк оголосив голодування, вся акція "Самопомочі" фактично відбувалася закритою від сторонніх очей. На Банкову будь-хто з перехожих пройти не міг.
Проте головною метою голодувальників було звернути увагу до себе не кожного перехожого – а президента. Попри те, що сам президент майже цілий тиждень перебував за кордоном.
"Мені не принципово, де він. Інституція працює. Зрештою, є засоби зв'язку", – пояснював Березюк у перший день голодування.
За шість днів Березюк так і не дочекався реакції з боку президента. За його словами, вийшов хіба комендант, який дозволив користуватися службовим туалетом президентської адміністрації.
"Ми його дуже полюбили, дуже гарна і добра людина, він проявляв неймовірний гуманізм і порядність", – відгукнувся Березюк про коменданта.
"Напевно, він це робив за дорученням президента", – пожартував у відповідь Садовий.
"Ах, Андрій Іванович, ви справжній політик", – з посмішкою відреагував Березюк.
Цей діалог відбувався на підсумковому брифінгу під АП, де Березюк і Пастух 24 червня оголошували про припинення голодування. Оксана Сироїд припинила акцію ще вранці, коли її через знесилення забрала швидка.
"Ми закінчуємо з Тарасом цей непростий шлях, але починаємо шлях від влади до своїх домівок (...) Ми зараз будемо більш потрібні Львову, де завтра збирається віче. Бо Львів сьогодні має сказати своє слово. Тут, за великим рахунком, немає до кого говорити", – резюмував Березюк.
Одна з журналісток надто буквально сприйняла його слова.
"Ми правильно зрозуміли, пане Олег і пане Тарас, ви складаєте депутатські повноваження?" – запитала вона, викликавши сміх з боку депутатів "Сапомомочі".
Попри те, що до голодувальників так ніхто і не вийшов, Садовий вважає, що акція дала свої результати.
"Уперше раз за рік влада зібрала комісію з надзвичайних ситуації, і пішла чітка команда відкривати полігони і почати приймати львівське сміття. Плюс, дана команда правоохоронним органам діяти за чинним законодавством. Я бачу динаміку за останній день, вона ледь-ледь є позитивною. Це треба було зробити рік тому, але рік вони нас тримали в облозі. А зараз ця блокада тріщить", – підсумував на брифінгу Садовий.
Так, 22 червня Держкомісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затвердила план заходів щодо поводження з ТПВ у Львові.
Відповідно до нього, до 5 липня Львівська обласна адміністрація в координації з Львівською міськрадою має вивезти з Львова на попередньо узгоджені полігони 12 тисяч тонн сміття, які накопичились на контейнерних майданчиках міста.
При тому, Нацполіції доручили забезпечити організацію роботи для вивезення сміття. Вочевидь, йдеться про недопущення блокування вантажівок мешканцями прилеглих сіл, куди вивозитимуть відходи. Такі випадки протягом року траплялися неодноразово.
"Вам таки вдалося зустрітися вчора чи вночі з президентом?" – уточнюємо в Садового після брифінгу.
"Ні. Я мав з ним розмову по телефону. Я йому сказав, що вважаю за потрібне сказати. Ми домовлялися про зустріч, але потім передзвонив його помічник і сказав, що в президента дуже складний графік", – відповів Садовий УП, відмовившись деталізувати, що саме по телефону казав президенту.
Очевидно, що далі сенсу продовжувати голодування не було. І причина тут не в початку розблокування полігонів. Фури зі Львова почали вивозити сміття ще 23 червня, проте тоді голодувальники вирішили все одне продовжувати акцію.
Можливо, вони ще сподівалися голодом дотиснути президента – якщо не на зустріч з лідером "Самопомочі", то на якесь ключове рішення з боку Порошенка.
Таким могло стати сприяння з боку виконавчої вертикалі у відкритті Грибовицького полігону для подальшого вивозу туди поточного сміття.
Адже відповідно до проекту, який на замовлення Львівській мерії розробили науковці з ВАТ "Гірхімпром", укріплювати та вирівнювати круті схили звалища мали саме завезеним новим сміттям, спресованим у тюки.
За таких умов, Садовому б не довелося передавати сміттєву галузь в руки обласної адміністрації.
Адже найцікавішим пунктом у плані заходів Держкомісії є рекомендації Львівській міській раді "у зв'язку з довготривалою бездіяльністю" розглянути питання делегування функцій з організації та забезпечення утилізації сміття до Львівської ОДА.
Фактично, це пропозиція Садовому розписатися у своїй професійній неспроможності. Також це втрата контролю над фінансовими оборотами у коштовній сміттєвій галузі.
Аналогічну пропозицію 22 червня висловив листом Садовому і голова облдержадміністрації Олег Синютка. Він запропонував протягом двох років займатися вивозом сміття зі Львова за умови, що міськрада передає в тимчасове управління комунальне підприємство "Львівспецкомунтранс" та виділяє з міського бюджету кошти на вивезення сміття з розрахунку 300 мільйонів в рік.
Садовий назвав цю вимогу "ультиматумом" і взяв день на те, щоб озвучити своє рішення.
Врешті наступного дня Садовий погодився на ці умови.
"Гординя для мене – це гріх. Для мене важливіше життя львів'ян", – прокоментував ситуацію Садовий журналістам на Банковій.
З іншого боку, якщо Синютці вдасться безперешкодно вивозити сміття, команда Садового зможе цей факт використати і на свою користь. Мовляв, ось вам і докази блокади: тільки-но повноваження перебрала виконавча гілка влади – увімкнувся адмінресурс, і полігони почали приймати львівське сміття. Зрештою, те, що перед Синюткою ворота полігонів миттєво відкриваються, довели два попередні рази, коли за вказівкою урядовців на телекамери обласна адміністрація оперативно очищала Львів від завалів.
Проте усної згоди Садового замало. Для передачі повноважень комунального підприємства і виділення сотень мільйонів субвенцій за відповідне рішення ще має проголосувати Львівська міськрада.
"Куди я від сміття дінуся?"
Чи підуть депутати на такий крок і якими будуть подальші дії міської влади, "Українська правда" розпитала в Андрія Садового, поки активісти "Сампомочі" по завершенню акції збирали намети.
– Чи можна сказати, що на сьогодні сміттєве питання попередньо вирішено? Чи є план комісії з надзвичайних ситуацій виходом з кризи?
– Ми готові дати можливість владі вийти з цієї ситуації. Бо вони хочуть якось з цього вийти. Але я не знаю, що вони можуть ще придумати.
Можливо, завтра вони будуть водогони рвати, каналізацію – від них усього можна чекати. Бо я розумію, що ця спецоперація триває і далі. І, напевно, будуть використовуватися якісь інші моменти.
– Як ви прогнозуєте, Львівська міська рада проголосує за рішення передати на два роки повноваження з вивозу сміття зі Львова, чи депутати можуть дати задню?
– Ми 23 червня мали розмову з усіма керівниками фракцій. Всі цю позицію підтримали. В четвер (29 червня – УП) у нас сесія.
– Якщо обладміністрація забере повноваження мерії на два роки щодо вивезення сміття, ви будете якось включенні в цей процес?
– Куди я від сміття подінуся? Я міський голова Львова і мушу займатися міськими питаннями. Будьте реалістами: куди б що не переходило, усе, що є на території Львова, – це зона відповідальності міського голови.
Я думаю, що ми ці питання спільно пропрацюємо з керівником ОДА. Бо я розумію ті можливості, які в них є. На жаль, вони не є такими великими, оскільки на ситуацію вплинуло закручування гайок, яке відбувалося упродовж року. Фактично, вони вичавлювали пасту з тюбика, а тепер їм треба якось її помістити назад.
– Маєте на увазі, що збурені за рік люди можуть не пустити на полігони сміття, навіть якщо повноваження передадуть виконавчій гілці влади?
– Це не можна буде зробити за день. Це має бути складний процес роз'яснень.
– На ваші звинувачення у штучному блокуванні полігонів, віце-прем'єр Геннадій Зубко запропонував вам звернутися з доказами в Генпрокуратуру. Ви пробували ці докази зібрати, у тому числі, що люди незаконно блокували полігони?
– На це я вам пораджу почитати матеріал Віктора Трепака (перший заступник голови СБУ в 2015-16 роках – УП). Він написав, що блокада у Львові – це спецоперація, яка була чітко спланована заздалегідь, в якій були задіяні силовики, державні структури. Це думка людини, яка працювала в цій системі.
Я не хочу витрачати свій час (на збирання доказів і звернення в Генпрокуратуру – УП), я хочу займатися роботою, бо у Львові дуже багато роботи. Коли в Україні буде вищий рівень верховенства права, то воно само все повилазить.
– Ваші опоненти вам закидали, у тому числі і прем'єр-міністр про це говорив, що вам полігони не відкривають, бо ви не їздите особисто на зустрічі з громадами і на сесії міськрад вмовляти депутатів.
– Якщо якийсь мер має вказівку не приймати позитивного рішення, то я не знаю, хто має приїхати, щоб це рішення він змінив. Але оскільки тепер пішла команда, що рішення мають бути позитивні, то завтра я планую поїхати в Дрогобицький район в село Брониця, де є полігон, і поспілкуватися там з громадою. Йтиметься про доведення до пуття полігону, який там є.
– Чи розглядається полігон в Дрогобичі як майбутній основний полігон замість Грибовицького?
– Ні. В області орієнтовно 19 полігонів, які у більш-менш належному стані. Але для того, щоб вони приймали більше відходів, там треба зробити цілий ряд непростих робіт. Ми готові фінансово допомагати цим містам, щоб вони мали якість і безпеку полігонів. Бо це вигідно як Львову, так і цим містам.
Тобто під санітарний резервний полігон достатньо ділянок. Але без рішення державних органів влади і відповідних дозволів ти нічого не зробиш.
Зараз є чітка вказівка Геннадія Зубка (в рамках плану комісії з надзвичайних ситуацій – УП) про початок будівництва резервного полігону. Я думаю, що найближчим часом обласна влада визначиться з місцем, де це має бути. Тим паче, що Гройсман публічно пообіцяв 50 мільйонів на цей полігон, без якого важко вирішити проблему.
– Чи можна очікувати, що новий сміттєпереробний завод з'явиться до 2020-го року? Принаймні, раніше чиновники Львівської мерії називали термін два роки для будівництва такого заводу.
– Залежно, що мати на увазі під заводом, бо є різні технології. Є механічна переробка відходів, і наступний етап – це компостування органіки. Такий завод можна збудувати за два роки. Але це має бути завод європейського рівня, а не те, що нам показують в інших містах, коли стоїть кілька жіночок і пляшки перекидають.
Якщо брати технологію спалення сміття, то такий завод – це мега-дорога конструкція, яка для Львова може вартувати 100 мільйонів євро. Такий завод, щоб збудувати – треба 4-5 років.
– Після відкриття полігонів рішенням комісії з надзвичайних ситуацій, чи плануєте ви зняти з Ратуші гігантський банер, де вимагаєте в Порошенка і Гройсмана зупинити сміттєву блокаду?
– Це складне запитання. Я про це запитаю думку в громади на віче у Львові.
– Чи не вважаєте, що цей банер міг образити Порошенка і Гройсмана, і тому вони не дуже з вами йдуть на контакт?
– Чому? Ми ж прізвища їхні правильно вказали, без помилок.
– Рік тому в інтерв'ю УП ви казали, що Володимир Гройсман "у цій ситуації чи не єдиний", хто вам дає поради, "що робити і на кого надіятись". Що змінилося за цей час, що тепер, судячи з цього банеру, він не хоче допомагати?
– Я думаю, що він десь в глибині душі хоче допомогти, але для цього він має мати право допомогти.
– Тобто ви, як і раніше нам коментував Олег Березюк, вважаєте, що Гройсман настільки залежний від АП, що без волі президента нічого не може зробити?
– Ми всі залежні один від одного. Хтось більше, хтось менше. Але мені некоректно говорити про Володимира Борисовича. Я до нього маю певну симпатію як до людини, яка має досвід у місцевому самоврядуванні. І я радий йому допомагати і сприяти. Якщо ви глянете на голосування "Самопомочі" в парламенті, то за всі реформаторські закони "Самопоміч" голосує.
– А через які тоді непроголосовані законопроекти вам мстяться? Вчора на вечірньому брифінгу тут на Банковій ви заявляли, що мета влади у цій сміттєвій блокаді – змусити "Самопоміч" голосувати за потрібні владі закони.
– Усе почалося після парламентських виборів, коли гостро стояло питання і виборів на Донбасі, і змін до Конституції. "Самопоміч" жорстко заявила свою позицію. Звичайно, це владі не сподобалося. Була велика дискусія і щодо закону про судоустрій, які мали прийняти всі фракції в парламенті, але "Самопоміч" не підтримала.
– Відтоді минув рік. Можливо, після того за зустрічах з президентом до вас лунали якісь конкретні вимоги голосувати по конкретних законах?
– З приводу сміття ми з ним мали глибинну розмову десь рік тому, після пожежі. А всі інші розмови стосувалися великого кола питань. Про сміття я багато разів спілкувався з Гройсманом, але результат ви бачите. Останній раз я з ним спілкувався два тижні тому.
Мар'яна П'єцух, УП
