Льовочкін, Хорошковський, Аваков у війні за Інтер

Арсеній Яценюк, лідер партії "Народний фронт", увечері понеділка, 22 травня святкував своє 43-річчя.

Привітання нардепів однойменної фракції він приймав у престижному бізнес-центрі Carnegie Center, де розташований офіс НФ.

Яценюк перебував у хорошому настрої. Одна із причин– п'ятирічна заборона на в'їзд в Україну для Ігоря Шувалова, російського політтехнолога, неформального керівника компанії "Національні інформаційні системи", що виробляє новини для телеканалу "Інтер".

"Це такий подарунок на день народження", – з посмішкою жартував Яценюк під час засідання фракції НФ, яке він проводив того ж дня.

"Подарунок" Яценюк отримав від одного зі своїх соратників, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, у підпорядкуванні якого знаходиться міграційна служба. Пізніше радник Авакова, нардеп від НФ Антон Геращенко пояснив, що Шувалов прострочив ліміт у 90 днів, дозволений іноземцям для безперервного перебування в Україні.

"Це порушення міграційного законодавства. У нас же Шувалов не унікальний, далі в нього є право оскаржувати це рішення", – не приховуючи іронії, сказав нардеп.

Шувалов з відповіддю не забарився.

"Метушня навколо мене пов'язана з міжвидовою боротьбою українських політиків, з якими я добре знайомий і співпрацював в різний час. Україна моя друга батьківщина, я її люблю і завжди бажав і бажаю їй добра і миру, тому нинішня заборона є абсурдною", – написав він УП в месенджері Telegram.

Про "міжвидову боротьбу українських політиків" Шувалов згадав не просто так.

Арсеній Яценюк і його соратники вже більше трьох років відкрито воюють зі співвласниками "Інтера" – олігархом Дмитром Фірташем і колишнім головою Адміністрації президента, нардепом від "Опозиційного блоку" Сергієм Льовочкіним, до найближчого оточення якого входить Шувалов.

Одним із загострень цієї війни став підпал будівлі "Національних інформаційних систем" дев'ять місяців тому.

Результати розслідування відсутні й до сьогодні.

На "Інтері" у скоєному звинувачували і продовжують звинувачувати міністра МВС Арсена Авакова і його радника Іллю Киву, а у НФ вважають, що це міг бути самопідпал, влаштований співвласниками каналу.

Тож заборона на в'їзд Шувалову – одна з невеликих перемог НФ у війні зі співвласниками "Інтера".

Чи вплине це на один із найбільших медійних активів Фірташа-Льовочкіна, і які ще існують фактори впливу на телеканал, розбиралася "Українська правда".

Своя реальність

Російський політтехнолог Ігор Шувалов приїхав в Україну ще наприкінці 1990-х.

Під час президентських виборів 1999 року він почав співпрацю з політиками першого ешелону, а саме тривалий час букв консультантом у штабі Леоніда Кучми, який організував його зять, олігарх Віктор Пінчук.

"Українська правда" писала раніше, що 2002 року Шувалова запросив до себе на роботу кум російського президента Володимира Путіна і тодішній глава АП Віктор Медведчук. У його команді Шувалов відповідав за інформаційну стратегію і моделювання вигідного для влади інформаційного поля.

Саме у той період на українських телеканалах почали з'являтися "темники" – інструкції про те, що можна говорити в новинах, а що – ні.

Під час президентських виборів 2004 року Шувалов був задіяний в кількох проектах, спрямованих на дискредитацію тодішнього кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Колишній журналіст УП, а тепер нардеп  Сергій Лещенко в 2011 році писав, що  російський політтехнолог, наприклад, був причетним до створення фейкового сайту "Агентство завтрашних новостей", на якому оприлюднювалися телефонні розмови тодішніх опозиційних політиків і журналістів. Діалоги спеціально спотворювали, щоб змінити суть розмови.

З 2006 року Шувалов почав працювати на Сергія Льовочкіна, а в 2009-му став неформальним куратором інформаційного блоку "Інтера". Він погоджував спікерів і теми ефірів, штучно моделюючи політичне поле для росту рейтингів тодішнього президента Віктора Януковича.

У 2013 році, після покупки "Інтера" Фірташем-Льовочкіним у Хорошковського, Шувалову віддали керівництво компанією "Національні інформаційні системи", яка виготовляла новини для телеканалу.

Варто згадати, що під час Євромайдану в Україні, з листопада 2013 року "Інтер" вирізнявся провладною  позицією, журналісти телеканалу заявляли про цензуру і тиск, а в грудні 2013 року Шувалов і люди з команди Льовочкіна пішли з "Інтера", заявивши про цензуру, – і повернулися лише у березні 2014 року. Тож Шувалов продовжив керівництво НІСом.

Усім іншим на "Інтері" керувала і керує одна з найближчих соратниць Фірташа Ганна Безлюдна, яка є керівником компанії Inter Media Group. За словами співрозмовників УП на "Інтері", Безлюдна і Шувалов не сприймають один одного, принципово уникаючи спілкування.

Такий розподіл балансу впливу зберігався і до сьогодні. Хоча формальним директором НІСу є Олександр Пилипець, який також належить до "команди Льовочкіна", на каналі стверджують, що саме Шувалов – реальний керівник компанії.

"Пилипець виконує технічні завдання, усі зустрічі з людьми і глобальні вказівки – на Шувалові", – говорить один зі співробітників НІСу.

"Ігор курсує між кабінетами Льовочкіна, Адміністрації президента, а потім доносить зібрані прохання на НІС", – пояснює інший співрозмовник.

За інформацією УП, в Адміністрації президента Шувалов підтримував контакт з міністром інформаційної політики і одним із близьких соратників Порошенка Юрієм Стецем, хоча останній це і спростовує.

Наразі на "Інтері" не існує "темників" у класичному розумінні, однак є усні прохання щодо певних тем і спікерів з боку АП та акціонерів телеканалу. Так само на телеканалі немає усталеного списку людей, яких можна або не можна запрошувати в ефір в якості спікерів.

"Усе постійно змінюється, у залежності від відносин з власниками, знаєте, ситуативна дружба, ситуативна війна", – говорить співрозмовник, знайомий з внутрішньою ситуацією в компанії.

В якості прикладу постійного небажаного гостя на "Інтері" називають Нестора Шуфрича, нардепа від ОБ, який ще влітку 2009 року після засідання Партії регіонів вдарив Льовочкіна в лице.

Також не можуть потрапити в ефір "Інтеру" члени команди Яценюка і він сам.

І навряд чи заборона на в'їзд керівникові інформаційної служби цьому якось зарадить – адже, за інформацією УП, Шувалов збирається керувати НІСом дистанційно, перебуваючи в Іспанії і Франції. Щоправда джерело УП не уточнює, яким чином робитиме це технічно.

Складнощі відносин

Четвертого вересня минулого року Сергій Льовочкін мав би безтурботно святкувати День народження бізнесмена Григорія Суркіса, але його тодішнім планам завадила sms про пожежу в будівлі НІСу.

В оточенні Яценюка УП розповідали, що в  цей же час колишній прем’єр скролив стрічки новин в Інтернеті, уважно слідкуючи за подіями. Побачивши новини про пожежу, стурбований, він надіслав sms Арсену Авакову, на що отримав відповідь: "Наших людей там немає".

Причини для хвилювання в Яценюка були. Неприязнь між ним і співвласниками "Інтера" триває з 2014 року. Дмитро Фірташ був єдиним великим бізнесменом, якого відкрито критикував колишній прем'єр-міністр.

З березня 2014 року Фірташ перебуває у Відні, звідки його намагаються депортувати в США. ФБР підозрює його у підкупі індійської влади для отримання ліцензії на видобуток титану.

Поки олігарх перебуває в Австрії, МВС відкрило кілька кримінальних проваджень, в яких звинувачує Фірташа у нанесенні мільярдних збитків державі.

Паралельно міністерство Авакова розпочало провадження стосовно незаконної передачі у приватну власність 20% "Інтера" в 1997 та 1999 роках.

НФ регулярно звинувачував телеканал в роботі на користь Росії. На початку січня 2015 року секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що Нацрада з питань телебачення та радіомовлення повинна розглянути питання щодо позбавлення ліцензії телеканалу через трансляцію новорічного концерту за участі зірок російського шоубізу, які підтримували анексію Криму.

За кілька тижнів до підпалу конфлікт набув нового загострення, зі скандальною публікацією "пошти Столярової" – креативного продюсера "Подробностей недели", яка листувалася з "органами безпеки" бойовиків "ДНР". Її, громадянку РФ, ще в лютому СБУ видворила з України за нецензурну лайку під час трансляції сюжету "Інтера" про вшанування пам'яті героїв Небесної сотні.

Тож пожежа в будівлі НІСу стала одним із етапів протистояння між НФ і співвласниками "Інтера".

Співрозмовники УП, знайомі з матеріалами кримінального провадження, звертають увагу на те, що єдиний із затриманих, хто мав відношення до МВС – Павло Полчанов. Згідно з інформацією сайту Національної поліції, Полчанов служив в роті поліції "Свята Марія". Цей підрозділ формувався на основі добровольців від політичної партії "Братство" Дмитра Корчинського.

Але пожежею справа не закінчилася.

Наступного дня, 5 вересня, до головної будівлі телеканалу, що на вулиці Дмитрівській, прийшли мітингарі.

Акцію координували активіст партії "Братство", помічник Корчинського Олексій Середюк та інший прибічник "Братства" Віталій Чорний.

Саме їх бачили журналісти "Інтеру" напередодні пожежі під час розмови з Іллею Кивою, який також був на місті подій.

"Мені доручили розібратися на місці, що там відбувається. Була інформація, що там є добровольці, люди в камуфляжі. Оскільки я голова Всеукраїнського союзу ветеранів АТО, то поїхав туди, щоб не допустити сутичок між поліцією і добровольцями. Тобто щоб не дати змоги створити російським ЗМІ картинки", – розповідав УП Кива у вересні минулого року, додаючи, що слідчі дії з ним не проводилися.

Але такі пояснення не задовольняють ані власників, ані журналістів "Інтера". За версією телеканалу, міністр внутрішніх справ доручив курувати підпал Іллі Киві.

Сергій Льовочкін в кишеню за словом теж не залазить. В інтерв'ю сайту "Сегодня.ua" співвласник "Інтера" назвав напад на НІС "терористичною атакою".

"Перше – це була спланована терористична атака з політичних мотивів. Друге, що більш важливо, – ті, хто планували цю атаку, розуміли, що можуть постраждати люди – журналісти, ваші колеги, і їх це не зупинило. Атака була проведена з упевненістю в повній безкарності", – говорив він в жовтні минулого року.

Дістається "Народному Фронту" і в ефірах "Інтера".

За даними моніторингу сайту "Детектор медіа", в період 8-13 травня в ефірі телеканалу вийшли два критичні матеріали в бік Авакова, та один – в бік Яценюка. Попередні моніторинги теж підтверджують неприязнь телеканалу по відношенню до команди колишнього прем'єр-міністра.

На "Інтері" переконані, що підпал був організований командою Яценюка з метою рейдерського захоплення телеканалу.

"Рейтинги НФ нульові. Що в них є – "Еспресо"? Це не канал, а якийсь Facebook. Тому логіка така: "У нас було б все добре, якби в нас був "Інтер". Вони просто хотіли забрати канал під себе", – говорить один з керівників НІСу.

В НФ цю версію категорично відкидають, говорячи, що пожежа була їм невигідна, тому що "Інтер" автоматично став жертвою.

"Це все маніпуляція Льовочкіна. Ситуація чимось нагадує побиття студентів на Майдані незалежності", – обурюється співрозмовник з оточення екс-прем'єра.

Сергій Льовочкін і справді використав цю історію собі у плюс. Він навіть написав колонку для американського видання Politico з промовистою назвою "Свобода медіа в Україні у вогні", де не забув натякнути на причетність Авакова до пожежі.

Скринька Хорошковського

Скільки б НФ і співвласники "Інтера" не кивали один на одного – телеканал був і залишається вагомим і впливовим медіа-активом за будь якої влади, потрапляючи на перші місця рейтингів вечірніх новин.

У різний час співвласниками телеканалу могли стати бізнесмен Костянтин Григоришин, спонсор партії "Народний фронт" і екс-нардеп Микола Мартиненко, нинішній нардеп БПП Олександр Третьяков та навіть нинішній президент Петро Порошенко.

За часів президентства Віктора Януковича канал захотіла купити "Сім'я" – неформальне політичне угрупування людей, наближених до колишнього президента і його старшого сина Олександра.

Врешті через тиск з боку влади в 2013 році Хорошковський був змушений продати "Інтер", щоб не втратити його безкоштовно.

"Йому намалювали схему, як протягом двох тижнів він втратить актив", – говорили УП в оточенні колишнього власника.

Як компроміс між Януковичем та Хорошовським, акціонерами "Інтера" стали вихідці з групи "РосУкрЕнерго" Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін. Оціночну вартість телеканалу тоді озвучували у 2,5 мільярди доларів.

"Компанія K.H. Media Limited, що належить Валерію Хорошковському, уклала угоду щодо продажу 100% акцій компанії Inter media group limited, виходячи з оціночної вартості 2,5 мільярди доларів США", – повідомляли тоді у прес-службі "Інтера".

Продаж 100% підтверджував в інтерв'ю "Телекритиці" і сам Хорошковський.

Цікаво, що колишній власник підкреслював: участь в покупці голови адміністрації Януковича для нього стала несподіванкою.

"Коли ми підписали угоду, було прийнято рішення про продаж ста відсотків акцій. І зараз Дмитро Васильович купив сто відсотків акцій, а те, що всередині є Сергій Володимирович Льовочкін – це вже їхні стосунки, мені про це невідомо", – говорив він.

Оприлюднена структура власності за 2016 рік свідчить, що станом на 31 січня минулого року в "Інтера" існує чотири акціонери.

Згідно з документами, Дмитро Фірташ опосередковано володіє 36% телеканалу, Сергій Льовочкін – 9%, Валерій Хорошковський – 45%, і 10% опосередковано володіє громадянин Кіпру Васула Константіноу.

На умовах анонімності в керівництві телеканалу УП пояснили, що 10% насправді володіє не кіпріот Константіноу, а Льовочкін з Фірташем.

У 2015 році замість Константіноу в структурі власності значилася дружина покійного Ігоря Плужникова – Світлана.

Як виявилось, угода передачі акцій "Інтера" вихідцям з групи "РосУкрЕнерго" не закрита до цього часу.

У Хорошковського говорять, що вона має бути закрита в січні 2018 року – а в Льовочкіна і Фірташа наполягають на 2019-му році.

Згідно з умовами, Хорошковський поступається акціями телеканалу по мірі надходження частин боргу.

У близькому оточенні Льовочкіна стверджують, що вони винні Хорошковському кошти не за 45%, як записано в структурі, а за 30% акцій телевізійного активу.

Суму заборгованості також озвучують різну. Вона коливається від 300 до 400 мільйонів доларів США.

"Якщо (Льовочкін та Фірташ – ред.) не доплатять, Валера отримає місце в дирекції і наглядовій раді, як акціонер. Управління до нього не перейде", – стверджує співрозмовник, наближений до нинішніх управлінців "Інтера".

Ці слова заперечують люди, які тісно контактують з Хорошковським. Вони наполягають, що угода виписана таким чином, що якщо Фірташ та Льовочкін не виплатять всю суму, то Хорошковський отримає всі акції назад.

УП кілька місяців намагалася зв'язатися з Хорошковським напряму, але жоден з його номерів не відповідає. До того ж він рідко буває в Україні, мешкаючи між Лондоном і Монако.

"Якщо не буде грошей, за угодою Льовочкін і Фірташ втратять управління", – пояснюють джерела, наближені до Хорошковського. В оточенні Фірташа-Льовочкіна це заперечують.

Тим часом, за інформацією УП, Хорошковський намагається знайти протекцію Петра Порошенка для повернення телеканалу, коли спливе термін повернення боргів. За словами одразу кількох джерел наближених до Порошенка і Яценюка, у таких переговорах задіяний колишній голова АП Борис Ложкін. Врешті, за три роки нікому не вдалося позбавити контролю над таким ласим медіа-активом вихідців з групи "РосУкрЕнерго", хоча Сергій Льовочкін заявляв, що йому наполегливо пропонували продати телеканал за "пожежними" цінами.

Заборона на в'їзд в Україну головному ідеологу інформаціного блоку телеканалу Ігорю Шувалову та закони про мовні квоти можуть коштувати "Інтеру" втрати ядра аудиторії і відповідно цінного впливу. Також  несподіваним "подарунком" для нинішніх власників може стати Валерій Хорошковський, якому кортить повернутися у велику українську політику, і який може підвищувати ставки в цій політичній грі.

Тож складні часи для медіа-активу Фірташа-Львочкіна, схоже, тільки починаються, як і боротьба за актив з боку "Народного фронту" та президентської команди.

Роман Кравець, УП