Повернути втрачене: як пенсіонери ОРДЛО "обдурюють" український уряд
За 2,5 місяці від початку 2017 року (січень – середина березня) щонайменше семеро людей померли під час очікування на контрольно-пропускних пунктах на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях. Про це йдеться у звіті Управління з координації гуманітарних питань ООН в Україні.
Черги на КПВВ, що перевищують їх пропускну здатність в рази, спричинені поширенням такого явища, як "пенсійний туризм". Щомісяця в пунктах перетину на лінії зіткнення фіксують 600-700 тисяч індивідуальних перетинів. За даними прикордонників, до 80% людей у чергах складають люди пенсійного віку.
Це – так звані "туристи".
Отримавши статус переселенця на підконтрольних територіях, "пенсійні туристи" щомісяця перетинають лінію зіткнення, щоб зняти готівку з пенсійної картки "Ощадбанку" або пройти чергову перевірку.
Із січня 2017 року Кабмін зобов'язав пенсіонерів зі статусом внутрішньо переміщеної особи кожні три місяця проходити ідентифікацію в філіалах "Ощадбанку".
Крім того, з червня 2016-го кожного переселенця, який претендує на будь-яку соціальну виплату чи пенсію, щопівроку перевіряють соціальні працівники за адресою їхньої реєстрації.
"Про ці перевірки без сліз не розкажеш. Для тітки й дядька ми винаймаємо машину з Донецька до Курахового. Там вдалося їх зареєструвати як переселенців у квартирі знайомих волонтерів.
Тітка не може на ногах і години витримати. В неї хвороба Паркінсона, трусяться руки і ноги. А дядько онкохворий, він хоч і прооперований, але ліки треба приймати постійно. Тому їм ці гроші банально треба на медикаменти", – розповіла "УП" про своїх близьких донеччанка, яка приїхала на підконтрольну територію зняти гроші з їх пенсійних карток.
Нарікання лунають навіть серед тих, хто в травні 2014-го ходив на так званий сепаратистський "референдум", повіривши, що тепер пенсія в них буде "як в Росії" – вісім тисяч рублів. Натомість в результаті отримали ще менше, ніж мали.
Вижити на меншу пенсійну допомогу від бойовиків, яка приблизно на третину менша від розміру пенсії в Україні, – складно, адже ціни в ОРДЛО вищі ніж на підконтрольних територіях.
Попри низку урядових постанов, які покликані боротися із фіктивними "переселенцями"-отримувачами соціальних виплат і пенсій, кількість "туристів-пенсіонерів" і далі вимірюється сотнями тисяч.
Вони у різні способи обходять обмеження уряду і таки отримують своє, ціною власного здоров'я і навіть життя. Адже багатогодинні черги на КПВВ у мороз чи спеку – випробування не для слабких.
"Українська правда" з'ясовувала, чому постанови Кабміну не дають очікуваного результату, і чи є взагалі вирішення проблеми "пенсійного туризму".
Історія проблеми
У листопаді 2014-го уряд призупинив фінансування бюджетних установ та соціальних виплат на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської області до "повернення згаданої території під контроль органів державної влади".
"Сьогодні платити кошти на території, підконтрольній терористам, означає, що гроші до людей не дійдуть: їх вкрадуть російські бандити. Це буде пряма підтримка російського тероризму", – прокоментував рішення уряду тодішній прем'єр Арсеній Яценюк.
Читайте такожПравозахисники одразу назвали ту постанову уряду незаконною, апелюючи до невизначеного статусу непідконтрольних територій Донецької та Луганської області. Зокрема, на відміну від Криму, правовий режим якого регламентується окремим законом, відносно ОРДЛО відповідного законодавства немає.
"Юрисдикція та зобов'язання держави в соціальній і пенсійній сфері повинні поширюватися на всю територію України, використовуючи загальні засади законодавства у пенсійній сфері – як для переселенців, так і для громадян, які проживають на непідконтрольних територіях",– пояснює "Українській правді" координатор з питань надання правової допомоги БФ "Право на захист" Юлія Трало.
Рішення уряду про призупинення соціальних виплат в ОРДЛО правозахисникам вдалося оскаржити в Вищому адміністративному суді України. На тій підставі, що постанова Кабміну є нормативним актом нижчої юридичної основи і не може нівелювати законодавчу базу.
"Тобто постанова звужує права, визначені законами і Конституцією України, згідно з якими пенсійне забезпечення гарантоване державою та Конституцією", – додає Юлія Трало.
У відповідь на судове оскарження Кабмін прийняв постанову в іншій редакції, суть якої не змінилася. Тобто рішення суду було виконано, але на практиці не було використано – одні слова просто змінили іншими.
Одразу після припинення фінансування українським урядом бюджетних установ на соціальних виплат на непідконтрольних територіях, тамтешні пенсіонери кинулися на іншу сторону лінії зіткнення – оформляти статус ВПО, внутрішньо переміщеної особи.
Щоб обмежити потік "фіктивних" переселенців, на початку березня 2015-го уряд приймає чергову постанову, якою зобов'язує міграційну службу перевіряти, чи дійсно людина живе за адресою, вказаною при реєстрації ВПО.
Втім, на практиці ніхто цими перевірками не займався. Тож кількість "фіктивних" переселенців-пенсіонерів стрімко зростала.
Про масштаби "пенсійного туризму" свідчать статистика.
Якщо наприкінці 2014 року на обліку перебувало 496 тисяч пенсіонерів-переселенців (із загальної кількості 825 тисяч ВПО) – то вже наприкінці 2015-го їх було удвічі більше: 991 тисяча осіб (із загальної кількості зареєстрованих ВПО 1,680 мільйонів).
Ця статистика далека від реалій. Адже на фоні "гарячого" 2014 року вже в 2015-му інтенсивність боїв в зоні АТО значно знизилася. Тому насправді люди не виїжджали з ОРДЛО – навпаки, вони масово поверталися додому, на непідконтрольні території.
У першу чергу, поверталися пенсіонери – найменш фінансово захищена категорія населення, яка банально не має можливості оплачувати орендоване житло. Крім того, більшість з пенсіонерів залишається в окупації стерегти свої будинки та квартири своїх дітей. Зрештою, літнім людям просто морально важко покинути своє житло і місто, в якому пройшло їх довге життя.
На початку 2016 року український уряд зі Службою безпеки України вже всерйоз взялися за "пенсіонерів-туристів" та інших отримувачів соціальних виплат.
В СБУ заявили про низку шахрайських схем, за допомогою яких реєструвалися "фіктивні" переселенці. Було виявлено адреси будинків та квартир у прифронтових регіонах, за якими реєстрували по кілька тисяч переселенців одночасно.
В СБУ певні: не всі виплати потрапляли до реальних адресатів. Мовляв, шахраї, "використовуючи дані простих пенсіонерів", привласнювали бюджетні кошти.
Тодішній міністр соціальної політики Павло Розенко припустив, що через шахрайські схеми близько 15-20% бюджетних коштів, виділених на потреби переселенців – а це 34 мільярди гривень за 2015 рік – могли йти на фінансування бойовиків на Донбасі.
Проте під приводом припинення "фінансування тероризму", Мінсоцполітики в лютому 2016-го призупинило соцвиплати і пенсії не 15-20% ВПО – а одразу третині – до 600 тисячам осіб (з 1,700 мільйона усіх ВПО).
"Це не означає, що у людей забирають допомогу. Її призупиняють для з'ясування ситуації. Якщо людина дійсно проживає там, де зареєстрована, то одразу після припинення виплати вона може звернутися до місцевого органу влади, сказати, що сталася помилка – і виплату одразу відновлять", – пояснив Розенко.
І пенсіонери кинулися масово подавати заяви на відновлення пенсійний виплат.
Проте невдовзі з'явилася нова перепона. У червні 2016-го Кабмін приймає чергову постанову, якою передбачені перевірки кожні півроку для ідентифікації ВПО за тою адресою, яку вказано при реєстрації переселенця.
В обхід перевірок
Втім, і це нововведення уряду пенсіонерам з ОРДЛО вдалося обійти.
"Робоча група без попередження приїжджає за вказаною у заяві адресою. Якщо людина відсутня, ми залишаємо записку, і протягом трьох робочих днів вона може прийти до нас на фізичну ідентифікацію", – описує "УП" особливості перевірок директор департаменту соціального захисту населення Торецької міської ради Донецької області Світлана Александрова.
Зазвичай, після такої перевірки власники квартир чи будинків, за адресами яких зареєстровані пенсіонери-переселенці, одразу телефонують своїм "орендарям", які перебувають на непідконтрольних територіях – і ті одразу приїжджають на підконтрольні території "для ідентифікації".
Навіть якщо людина не з'явилася упродовж трьох днів – їй все-одно не можуть одразу призупинити виплату. Представники органів соціального захисту за процедурою повинні написати рекомендованого листа з повторним проханням пройти ідентифікацію. Якщо й після цього "переселенець" не з'явився, у письмовій формі оформляється запит до прикордонної служби.
Прикордонники у письмовій формі протягом п'яти днів мають надали інформацію, чи переходила дана особа в останні два місяці контрольно-пропускний пункт.
Так з'ясовується, чи пенсіонер взагалі буває на підконтрольній Україні території.
Шістдесят діб – це термін, відведений переселенцю-отримувачу пенсії, коли він може бути відсутнім на підконтрольній території і упродовж якого йому не скасують виплату пенсії.
Для особливих випадків дозволено не перетинати КПВВ і дев'яносто днів – якщо пенсіонер надасть довідку з лікарні чи санаторію про тривале лікування.
"У нас 1-го березня була перевірка в селі Валуйське. Один чоловік, якого не було на місці, і ми залишили записку, з'явився до нас в управління аж 28-го березня. Написав пояснення, що весь цей час був у гостях. Тобто 28 днів він був в гостях!? Або сьогодні ми поїхали перевіряти по Станиці-Луганській – дванадцять адрес перевірили, лише одна людина вдома, решти нема", – обурюється в коментарі "УП" начальник управління соціального захисту населення Станично-Луганського райдержадміністрації Віктор Захаров.
Сьогодні в Станично-Луганському районі зареєстровано 10 тисяч переселенців, з яких 85% – пенсіонери. За оцінкою начальника управління соцзахисту, 90% з них насправді проживають на непідконтрольних територіях, і лише 10% є реальними ВПО.
За спостереженнями Захарова, постанова Кабміну про обов'язкові перевірки тільки посприяла збільшенню "фіктивних" переселенців" у Станично-Луганському районі. Адже тут знаходиться єдиний контрольно-пропускний пункт в Луганській області. Пенсіонерам, через постійну потребу проходити ідентифікацію, простіше зареєструватися як ВПО поближче до КПВВ, ніж потім їздити за кілька десятків чи сотень кілометрів.
"У нас щомісяця приріст по переселенцях десь до п'ятсот осіб. Бо їм легше тут перейти річку і провести загалом півдня в чергах, ніж їхати кудись далі й витрачати ще день-два. Інакше той пенсіонер за одну поїздку витратить всю свою пенсію", – пояснює Захаров.
Подвійні пенсіонери
Точної цифри "пенсійних туристів" не існує. Але якщо порівняти статистику Пенсійного фонду України та так званих "пенсійних фондів" "ДНР" і "ЛНР" (яку, звісно, не можна вважати офіційною), можна припустити, що принаймні 350 тисяч пенсіонерів, маючи статус ВПО, отримують пенсійні виплати і тут, і там.
"Пенсійний фонд ДНР" звітує про 674 тисяч пенсіонерів, які у березні 2017-го отримали так звану пенсійну допомогу від самопроголошеної влади. У свою чергу, "Міністерство праці і соцполітики ЛНР" на кінець року 2016-го прозвітувало про понад 400 тисяч пенсіонерів-отримувачів пенсійної допомоги.
Разом – це 1,074 мільйона пенсіонерів ОРДЛО.
Водночас, у грудні 2016-го Пенсійний фонд України виплатив пенсії 549-ти тисячам переселенцям – фактично усі вихідці з Донбасу, пенсіонерів-переселенців з Криму загалом по Україні максимум кілька тисяч.
Якщо додати цифру Пенсійного фонду до кількості отримувачів пенсійної допомоги в "ДРН" і "ЛРН" – разом виходить більше 1,623 мільйонів осіб. При тому, що станом на серпень 2014-го загалом на непідконтрольних нині територіях Донбасу на обліку перебувало лише 1,278 мільйонів пенсіонерів.
Тобто, як мінімум 350 тисяч пенсіонерів дублюється.
Цифра в 300-400 тисяч "пенсіонерів-туристів" схожа до реальної, якщо взяти і статистику по щомісячному перетину усіх КПВВ на Донбасі та високий відсоток перетинів саме людьми пенсійного віку.
Ідентифікація переселенців попри всі зусилля уряду, якщо й призвела до зменшення масштабів "пенсійного туризму" – все-таки його не поборола.
За вісім місяців від початку дії постанови Кабміну про обов'язкові перевірки виплату пенсій поновлено 205.986 особам зі статусом ВПО. Водночас, 98 тисяч пенсіонерів отримали відмову – "у зв'язку з відсутністю осіб за вказаним місцем проживання".
Окремі пенсіонери, яким відмовлено, за сприяння громадських правозахисних організацій судяться з Пенсійним фондом.
При тому, за словами юристів, відсоток позитивних рішень на користь пенсіонера за такими позовами – дуже високий.
Відкладено на "потім"
В останні місяці 2016 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій розробляло урядовий План щодо реінтеграції непідконтрольних територій Донбасу. В попередньому варіанті плану був пункт про проведення консультацій щодо можливості поновлення пенсійних виплат мешканцям ОРДЛО.
В інтерв'ю "Українській правді" очільник МінТОТ Вадим Черниш визнав, що "відповідно до норм міжнародного та національного права, до резолюції ПАРЄ, де Росія визнана агресором, – немає підстав говорити, що пенсіонери з непідконтрольних територій не мають права отримати пенсію".
"Вони мають таке ж право на пенсію, як і пенсіонери з підконтрольних територій. Бо все життя сплачували відрахування до Пенсійного фонду. Але ми поки що не можемо знайти механізм, за яким виплачувати ці пенсії", – пояснив Черниш.
Проте поновленню виплат заважають дві проблеми.
Перша – це відсутність українських банків на непідконтрольних територіях. Тобто літнім людям все одне доведеться перетинати лінію зіткнення або звертатися до посередників, щоб зняти готівку. До речі, наразі в Донецьку такі посередники беруть близько 21% від суми знятої готівки.
Друга проблема – це неможливість порахувати, скільки в ОРДЛО реально проживає пенсіонерів.
"Як переконатися, чи взагалі жива ця людина, чи вона не виїхала до Росії? Адже всі паперові архіви залишилися на непідконтрольних територіях. Одна з модальностей, яку пропонували міжнародні посередники, – відкрити по одному відділенню ПФ в Луганську та Донецьку, і таким чином верифікувати всіх людей. Але та сторона не погодиться, бо це ж буде фактично представництво української влади", – пояснив "УП" Черниш.
Вже у затвердженому в січні 2017-го урядом Плані з реінтеграції – пункт по поновлення пенсій чомусь зник.
За словами Черниша, з Плану виключили ті спірні пункти, через які в уряді взагалі могли не проголосувати за документ в цілому.
Проте міжнародні організації та правозахисники продовжують регулярно дошкуляти урядовцям щодо необхідності поновлення соціальних виплат і пенсій для мешканців ОРДЛО.
У лютому 2017-го представник ООН в Україні Ніл Вокер висловив стурбованість щодо призупинення виплат на непідконтрольній території, оскільки "такі дії порушують навіть українські закони, не кажучи вже про міжнародні".
"І ми наполягаємо, що всі громадяни мають право на соцвиплати, незалежно від того, де вони живуть, є пенсіонерами чи ВПО", – наголосив представник ООН.
Проте у відповідь міністр соціальної політики Андрій Рева в доволі агресивному тоні порадив не лізти у внутрішні справи України.
"Такого нахабного втручання у внутрішні справи України я ще не бачив. Його (Ніла Вокера, – УП) мало хвилюють питання, що в нас вбивають наших військовослужбовців, що йде війна, що іноземні військові знаходяться на нашій територій. Його хвилює лише одне, щоб Україна платила пенсії людям, які знаходяться на непідконтрольній території. (...)
Хай їдуть в Москву до Путіна і виставляють йому претензії, чому ідуть бойові дії. А вони приїхали нас вчити жити? Цього не буде", – відповів в ефірі радіо "Свобода" Рева.
Єдиний спосіб вирішити проблему пенсій Рева вбачає в Мінських угодах, де у восьмому пункті йдеться про поновлення соціальних виплат. Виконання цього пункту він вбачає можливим за умови, якщо будуть виконані попередні сім пунктів.
Водночас, правозахисники переконані, що оптимальним рішенням ситуації станом на сьогодні було б відв'язати виплату пенсій, яка гарантована законам і Конституцією усім громадянам України – від довідки про ВПО.
Тобто людина приїжджає на підконтрольну територію, пише заяву на поновлення пенсій – проте не обманює, що "є переселенцем". При цьому, слід залишити перевірки для тих, хто претендує на адресну допомогу для переселенця на компенсацію комунальних витрат в орендованих квартирах.
Проте, тільки-но неконтрольовані території Донбасу законодавчо отримають статус окупованих, цей механізм може стати вже неактуальним. Адже якщо в законі буде передбачено, що усю відповідальність за людей на окупованих територіях несе Росія – це звільняє Україну від будь-яких соціальних виплат та нарахувань пенсій тамтешнім мешканцям.
Вочевидь, це додатково поглибить прірву між людьми по обидва боки лінії зіткнення, де в чергах постійно чути нарікання, "що Україні ми не потрібні".
Мар'яна П'єцух, УП
Текст підготовлено в рамках проекту, що здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади
