ПАПа, "Мама" і прем'єр їхній Гройсман
"Історія любові" Юлії Тимошенко і Петра Порошенка триває уже давно. Незалежно від того "союзники" вони чи "противники", співпраця їхня завжди супроводжується взаємними образами і демаршами.
Почавшись ще за часів президентства Ющенка, протистояння Порошенка і Тимошенко триває й досі. Після кожного Майдану настає короткий період примирення, але досить скоро політичні амбіції та особиста неприязнь знову розводять їх по різних політичних таборах.
14 лютого у нинішній війні Тимошенко і Порошенка несподівано з'явився новий фронт. У відкритий наступ на лідерку "Батьківщини" пішов Володимир Гройсман.
Прем'єр і до цього в'їдливо відповідав на критику Юлії Володимирівні. Але робив це по змозі дотепно і без називання прізвищ. Але на День закоханих Гройсмана прорвало. При чому таких відвертих зізнань від нього не сподівалась не лише Тимошенко, а й вся президентська команда.
Чому ж Гройсман вирішив перевести війну з Тимошенко у відкриту фазу, та чого після цього можна сподіватись?
Він і Вона
Юля Тимошенко ніколи не шкодувала масних слів для будь-якого уряду, якщо тільки вона ним не керувала. Не був винятком і Кабмін Гройсмана.
Але якщо до Нового року основні зусилля "Батьківщини" були спрямовані на організацію дострокових парламентських виборів, то після різдвяних канікул Ради Тимошенко взялася напряму за Гройсмана.
Впевненості лідерці "Батьківщини" додала "вашингтонська перемога", коли саме їй вдалося першою особисто поручкатися і перекинутись словом з новообраним американським президентом Дональдом Трампом.
Цікаво, що для успіху у цій справі Тимошенко підключила всі свої ресурси, включно із легендарною косою.
В Україні останнім часом глава "Батьківщини" активно експлуатує образ молодої і активної лідерки. Для цього вона навіть змінила свій візуальний образ, розпустивши косу, з якою незмінно ходила ще з часів Кучми.
Але готуючись до походу на молитовний сніданок з Трампом, Тимошенко мала використати всі доступні методи.
Як зізнаються співрозмовники УП в "Батьківщині", новий американський лідер упізнав Тимошенко саме по її косі.
"Можливо, без коси він би її і не упізнав. А так зустріч відбулась. Трамп навіть нагадав Тимошенко, що колись вимагав її звільнити з тюрми", – розповідають в "Батьківщині".
Повернувшись після цього тріумфу в Україну, Юля Володимирівна почала реалізовувати нову політичну тактику, і першою її вимогою стала негайна відставка уряду Гройсмана.
Крім того, Тимошенко вимагала запровадити воєнний стан на Донбасі, бо у Штатах мовляв не вірять у те, що Росія напала на Україну, а думають, що тут іде якась громадянська війна.
Правда, в оточенні Порошенка УП переконують, що у цьому лідерка "Батьківщини", м'яко кажучи, лукавить. У телефонній розмові з Порошенком Трамп, начебто, показав абсолютну обізнаність із ситуацією на Донбасі, при тому "без всякої лірики".
Недаремно ж після тієї розмови на брифінгу глава МЗС Павло Клімкін насилу стримував радість і заявив, що переговори Порошенка з Трампом, були не більше не менше, "класні".
Щодо другої вимоги Тимошенко, то у коаліції взагалі не розуміли, як вона вирішила звільняти Кабмін, який має річний імунітет до квітня.
А "Батьківщина" пішла дуже простим шляхом і принесла в Раду уже готову постанову. Документ підписали 13 депутатів фракції Тимошенко, і 10 лютого секретаріат парламенту його навіть зареєстрував. На кілька годин. Уже ввечері того ж дня з сайту Ради зникла навіть згадка про цю постанову.
У відповідь на обурення "Батьківщини" у секретаріаті Ради відповіли, що так не робиться. Мовляв, для таких постанов про відставку Кабміну треба зібрати щонайменше 150 підписів депутатів.
Але, схоже, у Тимошенко були готові до такого повороту подій. Лідерка "Батьківщини" заявила, що для відставки одного Гройсмана збирати 150 голосів не треба.
"Все це обман, 150 підписів треба збирати лише, якщо відправляти у відставку весь уряд. А мова йде лише про прем'єр-міністра", – переконувала Тимошенко на прес-конференції з цього приводу.
І таке трактування могло б згодитись, якби у 115 статті Конституції не було прямо написано, що відставка прем'єра "має наслідком відставку всього складу Кабінету міністрів".
Про це ж заявив і глава Мін'юсту Павло Петренко, який недвозначно заявив, що "така екзотична постанова про відставку прем'єра без відставки уряду не є конституційною".
Петренко нагадав про все той же рік імунітету і потребу зібрати 150 підписів, а не 13.
У Тимошенко знайшовся козир і на цей випадок.
"Ми хочемо нагадати, як знімався Яценюк. Постанову про відставку Яценюка №4423 внесли дві людини – Юрій Луценко і Максим Бурбак. Тоді питання: чому за підписами двох депутатів можна було знімати Яценюка, а за підписом 13-ти не можна звільняти Гройсмана?", – обурювалась Тимошенко.
"Ну Порошенка сьогодні не може усунути Верховна Рада. Але Гройсмана ж може звільнити і показати, що така політика неприйнятна", – закликала вона.
Гройсман і "мама корупції"
І заклики Тимошенко не пройшли непоміченими. Принаймні головний їхній адресат, Володимир Гройсман, їх почув і передав лідерці "біло-сердечних" дуже своєрідну "валентинку" на День закоханих.
14 лютого звичайне засідання Кабміну прем'єр перетворив у довгу і піднесену "розповідь про покращення". І після годинного звіту, коли уже ніхто не сподівався нічого цікавого, Гройсман несподівано заговорив про історію.
"Батьком-засновником новітньої української держави ми вважаємо Михайла Грушевського. Батьками корупції, популізму, постійних політичних криз є теж люди. І я вважаю, що мамою української економічної слабкості, знищення незалежності, корупції, популізму і неефективності є Юля Тимошенко", – сказав Гройсман і зробив довгу паузу.
Від такої несподіванки тривожна пауза повисла і над усіма міністрами. Борючи цікавість і розгубленість, члени Кабміну почали перезиратись між собою, намагаючись зрозуміти по обличчях колег, що це відбувається. Але такий поворот прем'єрської промови виявився несподіваним для всіх.
"Сьогодні ж 14 лютого, і я згадав. Цей же день 2007 року, я – мер міста Вінниця. Лідер "Батьківщини" Тимошенко приїжджає у Вінницю знімати Гройсмана з посади міського голови. Знаєте за що? За тарифи. Поїхала, не знявши. Не по зубах було, і є", – не зупинявся тим часом прем'єр, але вирішив і пояснити, з чого раптом завів таку розмову.
Виявляється, Гройсман таки подивився прес-конференцію Тимошенко. І йому, м'яко кажучи, не сподобалось. До такої міри, що Гройсман аж вдався до класичного "прем'єрського набору" аргументів, який переходить у спадок від Азарова всім його наступникам.
"Чи вона не підіграє олігархам і іншим своїм компаньйонам у фінансуванні якихось тіньових речей? Чи може вона не має відношення до всіх корупційних речей, пов'язаних газом? Чи не по її контракту в Стокгольмі "Газпром" виставив нам позов на 38 мільярдів? Доларів!", – викладав свої "козирі" Гройсман.
Тимошенко, звичайно, швидко знайшлась із відповіддю. Лідерка "Батьківщини" подякувала Гройсману за "валентинку", мовляв, такі слова прем'єра – не що інше як вияв страху перед нею і її командою.
І, можливо, була не дуже далекою від правди.
Гройсман, ПАПа і квітень
В оточенні Порошенка і колеги по Кабміну не оцінили пасажів Гройсмана, хоча й розуміють його мотиви.
"Тимошенко почала його провокувати, дійшла до особистих нападок. Плюс щось там уже про вінницький базар згадує. Я не Фанат Юлі, але ця його репліка була зайвою. Він трохи не вміє "тримати удар", – сказав в розмові з УП один із міністрів.
Співрозмовники ж в АП ще різкіше оцінюють ситуацію.
"Тимошенко ж намагається зареєструвати постанову про його відставку. І якийсь ідіот йому нарадив, що таким чином він завоює електорат. Ну, Вінниця є Вінниця", – сказав співрозмовник в команді Порошенка.
Однак причини для емоцій у Гройсмана, все-таки, є. Як переконують джерела УП і в президентській партії і в його Адміністрації, останнім часом Порошенко досить дратівливо реагує на активність Гройсмана.
"Володя робить тільки половину того, що тут обіцяє "першому". Плюс, зараз у нього якась дружба з Яценюком дивна. І президента це все дужче дратує", – пояснює один із співрозмовників в найближчому оточенні президента.
Дійшло навіть до того, що ПАПа, як жартівливо називають Порошенка в його команді, уже навіть розглядає варіант, що у квітні Гройсман може втратити свою посаду. За словами співрозмовників "Української правди" серед причин непорозуміння між президентом та головою уряду стала історія із "Укрзалізницею", коли Гройсман на Кабміні вичитував міністра інфраструктури Омеляна і став на захист Балчуна.
"Якщо Гройсмана знімати, щоб його на якийсь час помножити на нуль, то це треба робити зараз. Якщо почекати ще рік, то зняти його буде дуже складно. А зараз це реально, і Гройсман піде в нікуди. Ну що він робитиме? Навіть мером же не стане", – розповідає інший співрозмовник в АП.
І прем'єр, ясна річ, не може не знати таких настроїв свого патрона. Хоча так само він розуміє і те, наскільки коротка у Порошенка "лавка запасних". Якщо бажання зняти Гройсмана переважить решту розрахунків, то просто може не знайтись, ким його замінити.
"Ложкін у політику повертатись не хоче. Кого поставити? Райніна? Ну ще може знову знайтись якийсь компромісний Кубів. Але це все такі собі варіанти", – визнають у команді Порошенка.
Дійшло до того, що серед можливих кандидатів на заміну Гройсману називають діючого Генпрокурора Юрія Луценка. Принаймні його прізвище "Українська правда" почула від трьох співрозмовників в президентському оточенні. Ці розмови збіглися із активізацією Луценка в медійному полі – на прес-конференції він зокрема пообіцяв провести економічні розслідування в тому числі досить дражливих тем для уряду, як то Роттердам + та Баумгартен +.
А от активізація Тимошенко у нових обставинах могла бути тривожним сигналом, на який Гройсман і відреагував.
Хоча на Банковій запевняють, що даремно, бо ПАПа і "мама корупції" начебто досі ведуть війну на знищення. Недарма ж чинний глава АП Ігор Райнін, який у тому числі веде перемовини з фракціями Ради, досі навіть не знайомий з Тимошенко.
Відповідаючи на запитання УП, чи готова вона стати прем'єром, Юлія Тимошенко відповіла, що з нинішнім складом Ради вона Кабмін не очолить.
І коаліції під неї, мовляв, немає, та й Порошенко її кандидатуру не внесе.
Хоча Юлія Володимирівна завжди вміла знайти спосіб приходу до влади. Ніхто ж не забув, як вона була прем'єром при іншому ненависному їй президентові Ющенку, та і готовність на створення "ширки" з Януковичем ще не стерлась із пам'яті.
От тільки шляху, як конвертувати свої рейтинги і негласну підтримку усе ширшого кола незадоволених Порошенком гравців, поки не видно. Як показали осінні протести, мобілізаційні ресурси противників президента поки не критичні.
Можливо тому і був обраний інший об'єкт для атаки – прем'єр Гройсман. Якщо у 2007-му не вдалось його зняти, то може через 10 років він таки виявиться "по зубах"?
Роман Романюк, УП
