На різних фронтах: як воюють "Донбас-Україна" і колишній "Донбас"

Наприкінці 2016-го селище Новолуганське, яке довгий час перебувало у сірій зоні, перейшло під повний контроль Збройних сил України. Таким чином свою появу на Світлодарській дузі відзначив 46-й батальйон спецпризначення "Донбас-Україна". Це зламало схему незаконної торгівлі з окупованими територіями.

До військових одразу навідалися "рєшали", які покривали цю торгівлю з української сторони. За словами комбата В'ячеслава Власенка (позивний "Філін"), йому пропонували 800 тисяч доларів, щоб не заважав торгівлі з окупантами.

Невдовзі "Філіну" довелося вже самому переконувати тих, хто з 25 січня ініціював залізничну блокаду на ділянці Гірське-Золоте, а також станції "Світланове", із закликами про припинення торгівлі з незаконними збройними формуваннями.

2 лютого блокувальники перекрили залізничний переїзд у Бахмуті. "Філін" озвучив їм власну вимогу: не перешкоджати проїзду військового транспорту ЗСУ, який доставляє на передову зброю та боєприпаси.

Того дня на місці блокади зустрілись ті, хто у 2014-му служив в одному батальйоні – "Донбас". З одного боку – чинні військовослужбовці батальйону "Донбас-Україна", з іншого – ветерани АТО, як вони самі себе називають. Рядові щиро віталися, а от командири двох "Донбасів", "Філін" та нардеп Семен Семенченко наче й не помічали один одного. Як пізніше пояснили військовослужбовці батальйону "Донбас-Україна" – "усе через старий конфлікт".

Сам колишній комбат "Донбасу" Семенченко відмовився надати коментарі УП для цього матеріалу.

Військові ліквідували "рай контрабандистів"

18-20 грудня в районі Світлодарської дуги відбувся запеклий бій. Після нього командування сил АТО вирішило ущільнити оборону на цій ділянці. Для цього на фронт відправили 46-й батальйон спецпризначення "Донбас-Україна".

"Мы продвинули нашу оборону, укрепились и стали, – згадує перші дні на Світлодарській дузі військовослужбовець 46-го батальйону Денис (позивний "Нік"). – После этого пока что приказа идти дальше нет. Сами сепаратисты на данный момент активных действий в нашу сторону, кроме нескольких обстрелов из артиллерии, не используют".

Комбат "Філін" запевняє, що просування батальйону вперед та захід в селище Новолуганське – не власна ініціатива батальйону. Це була продумана та погоджена операція. Зі слів Власенка стає зрозуміло, що підрозділ, який перебував на позиціях поблизу Новолуганського раніше, подібне завдання виконати не міг:

"Там стояв лінійний батальйон, він не мав настільки потужної техніки, броні, артилерії. Вони захоплювали (Новолуганське – УП) теж, заходили сюди. Але у них було мало сил. Головне – не захопити. Іловайськ ми теж "захоплювали". Головне – це утримати позиції. Ми повинні були просунутися вперед на 3,5 км, вирівняти Світлодарську дугу.

Коли ми виконали це завдання, в зону нашої відповідальності потрапив і населений пункт Новолуганське".

"Рай для контрабанди" – так донедавна називали селище Новолуганське, яке розташоване поблизу Горлівки. Усе через те, що воно перебувало у "сірій зоні": українські військові стояли на в'їзді в село, блокпост "ДНР" на виїзді.

За документами вантажівки з товаром направлялися до Новолуганського. Насправді ж селище було транзитним пунктом для незаконного переміщення товару.

Прихід батальйону "Донбас-Україна" цю схему зламав.

Причетні до нелегальної торгівлі як з боку "ДНР", так і з української сторони, почали втрачати великі прибутки. У хід пішли гроші. Як розповідає комбат, спочатку намагалися підкупити бійців на пропускних пунктах, проте бійці не піддалися.

"Потім на мене вийшли підприємці та деякі службовці, фіскали. Пропонували навіть хабар – 800 тисяч доларів США. Я дав у рило і послав на хер. От і все. До того приїжджали, я їх заарештував, а потім передав органам правопорядку".

Втім, подальша доля "рєшал" комбату невідома.

Комбат "Філін": блокада залізниці – це піар Семенченка

2 лютого у Бахмуті розпочалася ще одна акція, ініціатори якої проголошували своєю метою боротьбу з нелегальною торгівлею з терористами "ДНР".

Група людей у камуфляжі разом із народними депутатами Семеном Семенченком, Єгором Соболєвим, Тарасом Пастухом, Володимиром Парасюком перекрили залізничний переїзд. Був заблокуваний проїзд як потягів зі сторони окупованих територій, так і автотранспорту по контрольованій території.

На місці встановили намет та вивісили прапор "Донбасу".

З подібних дій блокувальників у Луганській області "Філін" відверто глузував на своїй сторінці у ФБ. Проте коли дізнався, що "блокада" перекинулася і на Бахмут, де розташований штаб батальйону "Донбас-Україна", комбату стало не до сміху.

"У Бахмуті перекрито не тільки залізничну гілку, а й автомобільний переїзд, – пояснював журналістам комбат В'ячеслав "Філін" Власенко. – Через цей переїзд здійснюється переміщення військового транспорту, у тому числі й 46-го батальйону спеціального призначення "Донбас-Україна". Виходить так, що вони не дають або перешкоджають виконанню бойового завдання.

Природньо, що я не буду на це дивитися просто так. Зараз надам їм час – годину-дві – звільнити саме переїзд для надання можливості проїзду автомобільного транспорту. Тому що я переміщую боєприпаси та зброю, а не товари.

А це – піар, який вони влаштували, це самопіар Семенченка та Парасюка".

Того ж дня "Філін" разом зі своїми військовослужбовцями приїхав до блокувальників. Дві групи людей у камуфляжі можна було розрізнити за шевронами. У ветеранів АТО це був шеврон батальйону Нацгвардії "Донбас", у військових – батальйону ЗСУ "Донбас-Україна".

"Філін" з Семенченком робили вигляд, що не помічають присутності один одного. Натомість деякі люди з різними шевронами тепло віталися.

"Там был человечек, с которым мы были вместе в Иловайске в одной разведке. Позывной "Дед". Он подорвался на растяжке, его с трудом вывезли уже после того, как попали в окружение, – розповідає Людмила Калінина (позивний "Строітєль"), військовослужбовець 46-го батальйону спецпризначення "Донбас-Україна". – Человек для меня действительно является побратимом. Мы вместе воевали и в Лисичанске, и в Попасной, и заходили в свое время в Марьинку.

Это уважение. И пускай сейчас эти люди занимаются другими вещами, но он останется для меня побратимом".

Натомість поваги до першого командира добровольчого батальйону "Донбас" військовослужбовці батальйону ЗСУ "Донбас-Україна" не виявляють. Та й статус "ветерани АТО" блокувальників піддають сумніву.

"Філін" відверто зізнається, що не розуміє поняття "ветеран АТО": "Для мене ветеран – це коли війна закінчилася перемогою і з'явилися ветерани. А що таке "ветерани АТО"? Для мене це поняття взагалі незрозуміле ні з яких сторін".

Комбат "Донбас-Україна" стверджує, що серед блокувальників він не побачив жодного бійця з першого складу добровольчого батальйону "Донбас".

Поки журналіст перебував на місці блокади у Бахмуті, блокувальниками на рівні з Семенченком керував другий командир батальйону Нацгвардії "Донбас" Анатолій Виноградський (позивний "Гал").

"Донбас-Україна" – це не "Донбас" Семенченка

46-й батальйон спецпризначення Збройних сил України "Донбас-Україна" створили два роки тому. Комбат В'ячеслав Власенко пояснює: назву обрали так, щоб не асоціюватися із "приватною армією Семенченка".

При цьому під командування "Філіна" перейшли військові, які були у добробаті з перших днів війни, з весни 2014-го.

Денис Альохін "Нік" згадує, що одразу після Майдану більше місяця був в учебці "Правого сектору" у "Десні" (169-й навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ, який розташований поблизу селища Десна у Чернігівській області – УП). Вирішив перейти в "Донбас", коли на Сході вже починалися активні дії – хотів бути у гущі подій. Разом з сімома побратимами приїхав у Нові Петрівці, де в той час на базі Нацгвардії формувався батальйон "Донбас".

Тоді добровольців налічувалося лише з десяток, каже Денис. Уже за місяць – більше тисячі.

"Командиром у нас Семенченко никогда не был. Изначально командовали те люди, которые более-менее понимали что-то в военном деле, сразу было видно, что Семенченко – это только пиар-менеджер, но не больше. То есть, он был как таковым только представителем батальона. Все называли его командиром, но на самом деле командиром был наш начальник штаба, нынешний командир батальона "Филин".

Сам "Філін" також не одразу потрапив до "Донбасу". Ще в взимку 2014-го звернувся до військкомату, просився на службу, але йому відмовили. Далі подався до "Руху опору" Юлії Тимошенко. Зрозумів, що насправді формується батальйон тероборони, а добровольцям замість участі в АТО – "вішають локшину на вуха".

Тому зібрав чотири десятки однодумців і поїхав в "Донбас": "Приїхали в піонерський табір "Дружба" на Дніпропетровщині. Я привіз 42 чоловіка, там було десь близько 50 чоловік. За тиждень був перший бій "Донбасу" під Карлівкою. Там загинуло 5 наших побратимів".

Після цього бою, згадує "Філін", міністр внутрішніх справ Арсен Аваков запропонував зібратися в Нових Петрівцях і сформувати підрозділ. Штат батальйону склав 497 особи.

У липні батальйон Нацгвардії "Донбас" відправився на Схід. Бійці брали участь у звільненні Попасної, Лисичанська, Пісків. На черзі був Іловайськ…

Іловайськ розколов "Донбас"

"У меня очень строгое разделение – до и после Иловайска", – розповідає Людмила Калінина "Строітєль", яка після Іловайська потрапила в полон.

Бої за Іловайськ Людмила не вважає трагедією – ані своєю, ані батальйону, ані країни. Для неї це сторінка честі українських бійців, які тримали удар в самому місті та зі зброєю виходили з оточення.

Попри це, саму операцію зі звільнення Іловайська вона вважає помилковою: "Мы понимали это еще при первом заходе, 10 августа 2014 года. Понимали, что это абсолютно бесперспективно. Огромное расстояние от нашего штаба в Курахово, отрыв от основных войск".

Шукати когось одного винного в помилках у проведенні операції "Іловайськ" Людмила вважає неправильним. Про сукупність причин вона може розповідати годинами.

Але ставлення до одної людини у неї змінилося кардинально. Як і у частини батальйону "Донбас": "Батальон предъявил какие-то претензии Семенченко. После Иловайска в батальоне произошел раскол".

Загальну картину розколу доповнює "Нік": "После Иловайска я лично с Семеном очень сильно поскандалил. Потому что у нас было большое количество раненных, убитых. Семенченко всегда говорил, что он собирал деньги для того, чтобы помогать семьям убитых, а раненным – на лекарства. Когда я узнал, что наши пацаны лежат по госпиталям, а все, что сделал Семенченко – по паре тысяч гривен им отвез, то я задал вопрос, куда же собирались эти деньги?

Семен ответил, что, в общем-то, мы никакого отношения к этим деньгам не имеем, эти деньги собраны на его авторитете, и он сам вправе ими распоряжаться, как ему вздумается".

Натомість "Філін" відкидає факт розколу батальйону.

За його версією, частина донбасівців з бойовим досвідом не захотіли далі залишатися з Семенченком: "Ми були в Іловайську, а паралельно з цим Семенченко формував свою маленьку приватну армію під Дніпропетровськом.

Я вважав, що кістяк батальйону "Донбас" має складатися з людей, які мали бойовий досвід. А Семенченко за допомогою своїх підручних чіпляв їм статус "аватарів"-алкоголіків, мародерів і так далі. Частина намагалася виправдатися, що це неправда. А більшість нормальних солдат писали рапорт – і звільнялися з батальйону.

Коли цей потік став масовим, я запропонував піти звідси, тому що зрозумів, що тут ніякого толку з того не буде. Тобто якогось розколу, я так думаю, що це якісь сварки, непорозуміння, такого не було".

Свою версію подій після Іловайська має й другий командир батальйону Нацгвардії "Донбас" Анатолій Виноградський "Гал". У листопаді 2016-го він озвучив її в інтерв'ю сайту "ОстроВ":

"У "Филина" была проблема – ему всегда очень хотелось стать командиром батальона. Он даже пытался восстания поднимать. Пытался Семену диктовать: типа, я буду командовать, а ты занимайся политикой. Но его не поддержали тогда ни замполит, ни "Монгол" (зам. по вооружению), ни первый зам, Стоян… А после Иловайска к нему было очень много вопросов".

У результаті батальйон "Донбас" розпався. На чотири частини. Про це у лютому 2015-го писав журналіст Павло Шеремет.

БЛОГ ПАВЛА ШЕРЕМЕТА "ДОНБАС"' читайте тут

Перемоги на фронті – і "перемоги" у фейсбуці

До формування батальйону у складі Збройних сил "Філін", "Нік", "Строитель" та інші донбасівці ще кілька місяців перебували у "Донбасі" Нацгвардії. З різних причин кожен з них звільнився.

Нині, за словами донбасівців першого складу, у Нацгвардії залишилися лише одиниці з "Донбасу" зразка весна-літо 2014 року. Більшість зібралася у батальйоні "Донбас-Україна", який сформував "Філін".

"Батальйон створювався з двох наметів, які я позичив у 74-му розвідбаті, – згадує Василенко. – Спочатку 17 січня 2015 року вийшла спільна директива Міністра оборони і начальника ГШ про створення 46-го окремого батальйону спеціального призначення. Кістяком батальйону були вихідці з батальйону "Донбас" – а це і офіцери, і артилерія, і розвідники. У нас був прапор батальйону "Донбас", це перший освячений прапор батальйону".

Першу ротацію в АТО батальйон провів осінню-2015 у Кримському на Луганщині. А наприкінці весни 2016-го "Донбас-Україна" зайшов у Мар'їнку, що під Донецьком.

Військові переконують, що завжди хотіли бути у найгарячіших точках АТО. Тому на третю ротацію потрапили на Світлодарську дугу. Тут так звану "сіру зону", відповідно до Мінських домовленостей має контролювати українська армія та влада.

Тому просування вперед "Філін" називає поверненням території.

Для себе завдання визначає – вийти на кордон з Росією. І таким чином здобути перемогу над ворогом.

Ініціатори блокування разом із Семенченком свої дії також пояснюють боротьбою з ворогом.

Ба більше: вже проголосили першу перемогу.

"Перекриті дві гілки залізничного сполучення (у Бахмуті на Донеччині та у Світлановому на Луганщині, – УП) показали залежність російських найманців від торгівельних відносин з Україною", – повідомили 4 лютого у ФБ-групі "Штабу блокади торгівлі з окупантами". Нібито саме через торгівельну блокаду Росія заявила у Мінську про умови виведення військ з України.

При цьому автори допису посилаються на статтю "Дзеркало тижня". І їх зовсім не бентежить, що у матеріалі "ДТ" йдеться, що поведінка росіян на переговорах змінилася саме через Авдіївське загострення, і саме відважні дії української армії примусили Росію ударитися в миротворчу риторику – а не блокування залізниці у двох місцях.

Тож нині в кожного з комбатів двох "Донбасів" – і діючого батальйону ЗСУ "Донбас-Україна" "Філіна" Василенка, і колишнього добробату НГ "Донбас" нардепа Семенченка – своє бачення власного вкладу в майбутню перемогу.

Як і ефективності методів.

Олексій Братущак, УП