Як зробити своє місто затишним. Секрети успіху від засновника "Теплого Міста" Юрія Филюка
Навпроти громіздкої адмінбудівлі Івано-Франківської міськради та ОДА, яку тут називають "біла хата", за великими вітражними вікнами оселився ресторан "Urban Space 100", який носить незвичний статус "громадського".
Його засновниками є сто франківчан. Вони скинулися по тисячі доларів і відмовились від подальших прибутків від діяльності закладу.
Кожен відвідувач "Urban Space 100", випивши кави чи пообідавши, автоматично докладається до позитивних змін в Івано-Франківську. Адже 80% від чистого прибутку ресторану витрачається на реалізацію громадських ініціатив, спрямованих на розвиток міського середовища.
За останній квартал ця сума склала 200 тисяч гривень.
Сьогодні "Urban Space 100" став одним з обов'язкових об'єктів, куди заходить турист, який приїхав у місто.
"Ми не ставили собі за мету створювати заклад для туристів. Але половина відвідувачів "Urban Space100" – не з Франківська. Багато хто спеціально заїжджає подивитися на заклад, ідея якого надихає – це нестандартний інтелектуальний продукт на перетині бізнесу та соціальної сфери", – розповідає Юрій Филюк, місцевий 34-річний підприємець-ресторатор, який у 2013-му створив громадську урбаністичну платформу "Тепле Місто". ЇЇ дітищем і є "Urban Space 100".
Щоквартально засновники закладу оголошують конкурс грантів. У жовтні з десяти запропонованих проектів – дев'ять отримали фінансову підтримку . Це реставрація дверей в одному з історичних будинків, встановлення дизайнерської лавки з сонячною панеллю для підзарядки ґаджетів, дводенний танцювальний фестиваль, онлайн-ресурс для молодих художників, семінар щодо правил встановлення комерційних вивісок тощо.
Формат "Urban Space 100" – унікальний не лише в Україні, але й у світі. За майже два роки діяльності до "Теплого Міста" надійшло понад двісті звернень з зацікавленістю про франшизу, у тому числі з Росії, Казахстану, Молдови, Бельгії, Німеччини, Франції, Ірландії, США.
Проте поки що в найближчій перспективі – відкриття "Urban Space" в Києві, де співвласниками буде не сто, а п'ятсот осіб.
Далі ймовірно заклад з'явиться в Краматорську та Берліні.
"Ми нарешті знайшли надійних партнерів – організацію "Інша освіта", яка буде супроводжувати відкриття першого подібного закладу поза Франківськом.
Але наголошу, що це соціальна франшиза. Тобто не передача досвіду від бізнесу до бізнесу, а передача досвіду громадської організації – як зібрати соціальних інвесторів, підібрати управлінську бізнес-компанію і запустити подібний проект в своєму місті. Фінансова складова там доволі символічна, щоб покрити ті ресурси, які йдуть на супровід", – підкреслює Юрко.
Проміняти бізнес на громадську активність
До фінансової кризи 2008-го року Юрій Филюк працював у Києві на кредитному ринку. Мали з друзями власну компанію. Повернувшись до рідного Івано-Франківська, почав з дрібного бізнесу – мобільних "точок" з морозивом та бельгійськими вафлями. Досить швидко успішний бізнес-старт переріс у власне кафе "Мануфактура" в центрі міста.
Сьогодні Юрій є співзасновником мережі "23 ресторани". 23 – романтична ціль, наразі закладів лише шість.
Залишаючись співвласником мережі, Филюк відійшов від управління бізнесом. Його амбіції змістились з розвитку ресторанів – у розвиток міського середовища, комфортного для життя.
Так в 2014-му з'явилася громадська організація "Тепле Місто", філософія діяльності якої – "простір міста формують його мешканці".
Тобто це не просто громадська платформа, яка акумулює ідеї та шукає на них кошти. Тут вчать івано-франківців самостійно змінювати своє місто.
"Від початку наша задача була одна: розвертати людей з позиції патерналізму, тобто очікувань, що хтось комусь щось винен, хтось має прийти і все зробити, – на позицію проактивності: а давайте подумаємо, що ми можемо зробити своїми руками вже зараз, подивимося, кому ще може бути це цікаво, об'єднаємо зусилля й почнемо робити.
Коли фокус відповідальності переймаєш на себе, коли розумієш, що центр відповідальності в тебе, це дає тобі можливість впливати на ситуацію. А коли говориш, що центр відповідальності десь назовні, тоді ти залежний від обставин. Тоді твоя позиція – просто чекати, поки щось само зміниться".
Юрій взагалі не критикує владу. Така позиція "Теплого Міста" – принципово проактивна: не критикувати, а шукати точки дотику і точки співпраці.
"Ми шукаємо нові рішення, чим відрізняємося від багатьох", – додає Филюк.
"Тепле Місто" починалося з трьох людей. Вони одразу взялися за складні рішення.
Першим проектом організації була розробка нового візуального образу Івано-Франківська. Сучасна стилізація українського хрестика з української вишивки швидко прижилася і фактично витіснила з видимого простору офіційний символ міста – галку.
"У підприємців є таке правило: "Ще не знаю як, але я це зроблю". Так і має бути в громадській сфері. Бажання, впертість, енергія – шукати, поки не знайдеш.
Це був не найпростіший проект для старту, але нам вдалося одразу об’єднати навколо нього 46 меценатів. Це були підприємці та звичайні мешканці міста. Ми їм розповіли, що хочемо зробити сучасний візуальний стиль міста, пояснювали, чому це потрібно, чим ці речі вигідні і як їх використовують, наводили приклади інших міст.
І вони повірили. Тоді вдалося спільними зусиллями покрити повний бюджет розробок в 8,5 тисяч доларів".
Сьогодні бізнес-середовище "Теплого Міста" – це 50 компаній, які "розуміють, що таке соціальна відповідальність".
Регулярно "Тепле Місто" збирає всіх разом, щоб "локальний бізнес розвивався через активнішу комунікацію між собою".
Зі свого боку "Тепле Місто" теж намагається дати бізнесу нові знання. На останню зустріч були запрошені гості з Києво-Могилянської бізнес-школи. Як наслідок, вже тривають переговори про можливі навчальні програми від KMBS для локального бізнесу в Івано-Франківську.
За підтримки місцевих підприємців Филюку з командою вдалося запустити ще одну грантову програму "Міські гранти". Тричі на рік на неї виділяється від 60 тисяч гривень, які розподіляють між чотирма-п’ятьма проектами-переможцями.
Загалом за рік "Тепле Місто" втілює до півсотні ініціатив. Це спортивні фестивалі, мистецькі заходи, освітні програми, інфраструктурні проекти.
Тим самим "Тепле Місто" доводить: щоб втілювати ідеї та розвивати місто, не обов'язково мати повноваження чиновника, депутатський мандат чи доступ до бюджетних коштів.
Більше того, команда Юрія Филюка займає категоричну позицію – не йти у владу.
"Це неможливо навіть з точки зору статуту організації. І, якщо суто гіпотетично уявити, що в майбутньому тут з'явилась би якась політична складова, то вона просто зруйнувала б "Тепле Місто" з середини. Бо "Тепле Місто" – це не лише 20 людей команди. Це 12 людей наглядової ради, це 50 бізнесів, які з місяця в місяць підтримують і розвивають платформу. А ще – це кілька сотень волонтерів та кілька тисяч прихильників, які беруть участь у різних проектах. І всі вони є певними гарантами тих принципів і цінностей, які декларує організація".
"Робити ставку на туризм – це як сісти на нафту"
"Тепле Місто" не шукає простих рішень. Розвиток Івано-Франківська тут бачать у створенні унікальних платформ на довготермінову перспективу.
Наприклад, Филюк вважає програшною ставку на екскурсійний та гастрономічний туризм. Переконаний – це пригальмує розвиток міста.
"Бізнес-ринок в Івано-Франківську в порівнянні зі світовим контекстом перебуває все ще зародковому стані, його треба розкачувати через освіту, якість ідей та думок. Треба створювати потенціал.
А якщо сюди зараз раптово потоком поїдуть туристи, ті хороші процеси, які зараз, повторюсь, лише зароджуються – просто знівелюються. Бо підприємці в такому разі переключаться на прості рішення. В такому ринку ключовими факторами успіху стають не інновації, а локація і відповідно доступ до адмінресурсу.
Тому робити ставку на туризм, це в гіпертрофованій формі – як сісти на нафту.
Чому в Росії зараз великі проблеми? Тому що вони мають в надлишку енергоресурси й не докладають зусиль для реального розвитку. Немає стимулу".
Так само відносно скептично Филюк оцінює економічний ефект від відкриття в регіоні філій міжнародних компаній, які приходять в Україну за дешевими ресурсами для виробництва. Мовляв, діяльність цих компаній звичайно дасть свій економічний ефект, але короткостроковий, на поточний момент. А в перспективі Україна й надалі залишатиметься неконкурентоспроможною на світовому ринку.
"Тому треба думати, як допомогти українським компаніям вийти на відповідний рівень, щоб бути конкурентоспроможними. Ця логіка більш складна, вона потребує складних та продуманих рішень, зате в перспективі ця логіка дозволить Україні конкурувати в подальшому в світі.
В радіусі п'ятисот кілометрів від Івано-Франківська – п'ять країн. Важливо зрозуміти, що ми можемо дати для початку принаймні східноєвропейському регіону й у чому наші унікальні переваги. Паралельно треба одразу думати і про світовий контекст.
"Тепле Місто" вже замовило дослідження макроекономіки регіону, включаючи транскордон, в авторитетної американської компанії "SRI International", якій належать такі винаходи як інтернет, банківські кредитні картки та багато інших.
"Це організація найвищого рівня у світі у своєму сегменті. І це їхній перший проект в Україні, саме в Івано-Франківську. Мені здається, що це навіть їхній перший проект на пострадянському просторі".
"SRI international" розроблятиме також бізнес-план для нового амбітного проекту "Теплого Міста" – інноваційного центру на тридцять тисяч квадратних метрів на базі колишнього заводу "Промприлад".
Филюк просить не порівнювати цей задум з комерційними проектами на базі закинутих заводів, що вже є в столиці й розробляється у Львові. Переконує, що в Івано-Франківську буде щось зовсім інше.
"Ми робимо нову форму на перетині трьох напрямків, у яких розвиваємось –неформальна освіта, сучасне мистецтво і нова економіка. Це має бути набір різних бізнес-елементів, культурних та мистецьких інституцій, які між собою в комплексі створюють загальну еко-систему. Ця система повинна детонувати розвиток у місті в цих трьох сферах", – говорить Филюк.
Колишній завод, за задумом Филюка, стане масштабною базою для розвитку місцевого бізнесу і культури та мотивуватиме повертатися з-за кордону місцеві уми.
"Люди їдуть, бо тут немає можливості себе реалізувати. Тому треба створювати для них еко-систему підтримки, якою має стати "Промприлад".
І вже є люди, які повертаються. Серед них пивовар Назар Дребот, який багато років варить пиво в Європі та США. Тепер хоче власну пивоварню на базі "Промприладу". Частину продукції планує продавати в Штати. Порахував, що це буде вигідно, адже собівартість виробництва тут значно нижча, ніж на Заході.
"Зі Львовом не треба конкурувати, його треба врівноважувати"
Филюк часто повторює, що орієнтиром для розвитку Івано-Франківська він бачить Остін, Берлін чи Сан-Франциско.
"Чому не Львів?.. А чому одразу не орієнтуватися на якісь більш розвинені та цікаві приклади? Коли я кажу про світові столиці, я, насамперед, маю на увазі нові технології, які там працюють.
Важливо завжди прагнути до кращого і конкурувати на найвищому рівні, за що б ти не брався. В протилежному випадку, ти будеш свідомо погоджуватися на роль другого, якщо не десятого номера.
Також варто рухатися не туди, де зараз знаходиться тренд, а намагатися зрозуміти, куди тренди рухатимуться в майбутньому – і йти їм на зустріч на випередження".
При цьому Филюк не хоче, щоб Івано-Франківськ перетворився у мегаполіс з шаленим ритмом. Вважає, що якраз у затишку і комфорті для життя є його перевага.
Він поділяє міста на динамічні та повільні. І певний, що Франківськ має тримати свою нішу slow-сіті (slow з анл. – повільний).
"І це дуже важлива роль. Як правило, навколо одного динамічного міста формується два-три slow-сіті, які збалансовують динаміку великого міста. Це ті міста, куди люди можуть поїхати, щоб перезавантажитись в спокійнішому ритмі. За таких умов створюється певний цілісний баланс.
Тому зі Львовом, який більш динамічний, не треба конкурувати – його треба врівноважувати.
Тут треба думати, чим ми можемо один одного взаємодоповнювати, і як в цю систему залучити Чернівці, Тернопіль, можливо, Луцьк, Рівне, з якими знаходимось в одному регіоні".
