Не треба соромитися. Як Іван Дорн став феноменом сучасної української музики

В українському шоу-бізнесі свої правила. Щоб стати відомим виконавцем – за плечима треба мати хорошого продюсера.

Якщо немає продюсера, тоді повинні бути багаті батьки або ж багатий чоловік чи дружина.

Але бувають винятки з правил. Щоб заробити справжню славу, Івану Дорну довелося, навпаки, піти від продюсера і почати грати за власними правилами.

Зліт його популярності можна порівняти із громом серед ясного неба. У 2011 році на той час 23-річний хлопець заполонив своїми піснями радіостанції всіх країн колишнього Радянського Союзу.

"Це сталося якось само собою, без особливого пихтіння чи старання. Ми просто зняли кліп на "Стыцамен" – і понеслося", – пояснює Дорн.

За останні п'ять років Іван Дорн став одним із найбільш визначних українських виконавців. У його активі знаходяться два альбоми, близько десяти відеокліпів, ряд музичних премій, тренерство в українських талант-шоу.

Сьогодні Дорн записує третій альбом, розвиває власний лейбл "Masterskaya" та допомагає молодим артистам достукатися до слухача.

Артист з дитинства

Кумир молоді Іван Дорн народився в російському Челябінську. Коли артисту було два роки, його сім'я переїхала в Україну до міста Славутич, оскільки його батько отримав роботу на Чорнобильській ЧАЕС.

З дитинства замість технічної роботи мама привчала Дорна до творчості. Вже в шість років він взяв участь у фестивалі "Золота осінь Славутича", в підлітковому віці виступив на дні свого міста.

Хто б міг подумати, та суддя українського "Х-Фактору" і тренер "Голосу країни" і сам колись намагався потрапити на сцену через талант-шоу. Наприкінці навчання в школі Дорн поїхав у Москву на кастинг шоу "Фабрика зірок". Проте цей досвід закінчилася невдачею.

У 2006 році співак вступив у Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка Карого. Там він і знайшов свій щасливий квиток.

"У приміщенні інституту з правого боку була стійка, на якій постійно лежали якісь брошури. В одній з них ішлося про набір на кастинг. Там так і було написано: "Запрошуємо на кастинг у групу поп-рок напряму для розкрутки по країнах СНД". Але на цей кастинг я не встиг, вони вже навіть слухавки не брали", – розповідає Дорн.

За два тижні на стійці університету знову з'явилися брошури про кастинг, втім уже з конкретною поміткою про набір хлопців.

"У мене за плечима скільки кастингів було, що я навіть не парився. Я ні на що й не розраховував, це для мене як сніданок з'їсти чи зуби почистити. Пам'ятаю, стою в коридорі, там усі ті ж самі люди, з якими перетинався на інших кастингах. Я зважив свої сили, зрозумів, чим можу взяти – і все", – пригадує музикант.

На цих пробах на Дорна звернули увагу дві людини – Анна Добриднєва, якій тоді підбирали партнера до гурту "Пара Нормальних", та виконавчий продюсер Андрій Гулик.

"Я його відразу дуже добре запам'ятала. Запам'ятала кожен його жест, його безпосередність, вона і є частиною його харизми, яка підкуповує. У нього не було жодних шаблонів, він ні на кого не був схожим. На фоні інших я відразу почала його сильно відстоювати", – ділиться спогадами Добриднєва.

"Парі Нормальних" музикант віддав три роки свого творчого життя. З 2007 по 2010 рік гурт випустив два альбоми "Я придумаю happy end" та "Скандал во время рекламы".

У 2008 році сингл "Happy end" побив українські та російські чарти, чим забезпечив дуету Дорна та Добриднєвої беззаперечну популярність. Паралельно Дорн став ведучим ранкового шоу на телеканалі М1.

Особливої уваги заслуговує їхня участь на міжнародному конкурсі "Нова хвиля" 2009 року.

Попри стрімкий успіх у шоу-бізнесі, в Дорна виникли проблеми з навчанням в університеті через прогули.

"Мій викладач Володимир Давидович Оселедчик сказав: "Або ти приходиш на пару, або ти більше не мій студент". Тоді в нас був концерт в Чернівцях, ми взяли завдаток і я не міг підвести команду, я відчував, що маю бути все-таки в музичній команді. Пізніше у мене були ще спроби попасти (на пари – ред.), але він сказав "ні", – розповідає музикант.

Дзвінок Кіркорова

Влітку 2010 року в Івана Дорна закінчився контракт з "Парою Нормальних", але переговори щодо продовження співпраці з ним тривали.

В кінцевому результаті домовитися не вдалося, артиста не влаштовували запропоновані проценти. Після довгих роздумів він вирішив покинути гурт.

"Абсолютно мирно розійшлися. Тобто я не пішов, бо вирішив, що треба грюкнути дверима і захотів самостійно заробляти. Ні, такого не було, я чесно відпрацював три роки", – говорить Дорн.

Насправді вихід із "Пари нормальних" музиканту дався не легко. Дорн просто розривався у сумнівах. Масла у вогонь підливали і слова викладачів на фоні кидання ним університету, що музикант не готовий до самостійності.

"Я тоді почав дуже сумніватися: може, дійсно неготовий, я нічого не знаю, ніколи самостійно пісень не писав", – говорить Дорн.

У пориві пошуків відповіді на запитання "що робити далі", у співака було кілька інших спроб співпраці з продюсерами.

Дорн вів переговори з гігантами російського і українського шоу-бізнесу. Наприклад, співак міг стати підопічним Ігоря Крутого.

"Він був у журі на одному російському шоу і запросив мене виступити від його імені на цьому проекті. Так все закрутилося-завертілося. В кінцевому результаті працювати разом не стали, але ми в хороших стосунках", – пояснює музикант.

Також в Дорна були розмови з продюсером гурту Quest Pistols Юрієм Бардашевим, продюсером "Неангелів" і "Вєрки Сердючки" Юрієм Нікітіним та Олексієм Потапенком (Потап – ред.).

На здивування журналіста УП, Дорн відразу уточнює: "Потап хотів, щоб я був у групі "Время и стекло".

"Ваня Дорн ріс у нас на очах, ми зустрічалися на студіях, пам'ятаю, він навіть підходив до Насті (Каменських – ред.) і просив у неї автограф. І у якийсь момент він виріс, перевернув музику… Колись я дійсно міг стати продюсером Дорна. Навіть були переговори з нашим продюсерським центром MOZGI Entertainment. Але, подивившись на Ваню, ми зрозуміли, що він не потребує продюсера", – пояснює у свою чергу Потап.

Вирішальну роль у самостійності Дорна зіграли друзі та рідні, які переконували його не зв'язувати себе контрактами і новими зобов'язаннями.

"Через три місяці я знову почав влазити у якусь залежність. Знову треба затверджувати тексти пісень, рахуватися з аранжуванням і таке інше. У мене не було самостійності. Тоді мої близькі кажуть – чорт, та спробуй ти цей шанс! Ти вийшов з одних контрактних умов і влазиш в інші, для чого це?" – пригадує співак.

Такі речі артисту говорили телеведуча Василіса Фролова та продюсер Сергій Перман. Дійшло до того, що Перман попросив короля російської поп-сцени Філіпа Кіркорова подзвонити до Дорна і переконати не підписувати ні з ким жодних контрактів.

"Я думаю – нічого собі! Він (Кіркоров – ред.) мені сказав: "Ти сам собі доведи". Тоді у мене сформувалася універсальна відповідь для всіх продюсерів, які хотіли зі мною працювати: "Слухайте, давайте я собі сам доведу, що нічого не вийде і тоді я повернусь до вас". На жаль, у мене все вийшло", – зі сміхом говорить виконавець.

Вільне плавання

Коли Івана Дорна запитуємо про його аудиторію, він на кілька хвилин замислюється і починає описувати її з хвилюванням в голосі.

За його словами, Дорна слухають люди зі сформованим ставленням до життя, смаком музики, та конкретними цілями. Або ж такі, які хочуть все це сформувати.

"За моїми спостереженнями, це люди, що зациклені на прогресі. Моя музика достатньо різка, в плані, що вона дуже різна – тому, напевно, її можуть сприймати люди, які хочуть усвідомлено її слухати", – пояснює музикант.

Однак, перш ніж знайти слухача, Дорну довелося добре попітніти. Для початку потрібно було зібрати власну команду. Спочатку разом з ним працювали Роман Bestseller, який до того працював штатним аранжувальником на студії Дмитра Клімашенка та Dj Pahatam.

Dj Pahatam пробув в команді Дорна лише півтора роки, після чого пішов по Djйській лінії, його замінив Лимонадний Джо (справжнє ім'я Юрій Грицак – ред.).

"Моя концертниця Катя знайшла в інтернеті відеоблог Юри. Там він під псевдонімом "Рікасті" розповідав про те, як використовувати різні примочки, як правильно скретчити. Пізніше, коли ми подорожували, то натикалися на фанатів Рікасті, які говорили "блін, я з тобою скретчити навчився!" – розповідає Дорн.

У такому складі вони об'їздили з концертами півсвіту.

Сьогодні Роман Bestseller займається сольною кар'єрою, а Дорн поповнився музикантами, яких називає Dornabanda. Тепер, крім Лимонадного Джо, з ними виступають: гітарист Сурен Томасян, клавішник Олександр Огневець та барабанщик Юрій Безверхий.

Після підбору команди і створення перших пісень Дорну довелося самому шукати виходи на радіо та телебачення.

" У "Пара нормальных" я напрацював деякі відносини з музичними редакторами радіостанцій і телеканалів. Попри те, що в мене вже були якісь зв'язки, всеодно сумнівався, чи треба нести пісню на радіостанцію. І взагалі, як це відбувається? Чи взагалі артисти так ходять і щось носять? Я спочатку сам ходив, сам розсилав, зустрічався з музичними редакторами, діставав номери, когось просив передавати пісні", – пригадує Дорн.

Було й чимало інших проблем.

У 2010 році музиканта вигнали з телеканалу М1. У контракті з М1 передбачалося, що він не може з'являтися на інших телеканалах в якості ведучого, однак канал "Україна" показав концерт "Нова хвиля", який тоді вів Дорн.

"Я забув про це, і мене поперли. Насправді реально складна ситуація була, я тоді посварився зі Асаулюком (колишній гендиректор М1 Олександр Асаулюк – ред.). Наскільки мені відомо, він багато кому подзвонив і сказав, що цьому артисту червоне світло", – говорить музикант.

Успіх, слава і проблеми

Ходіння Дорна по радіостанціях буквально за рік дало свої плоди.

Пісня "Стыцамен" звучала на всіх можливих танцювальних майданчиках від Казахстану до Закарпаття. Особлива манера співу і західний стиль музики перевернули до гори дригом українську та російську поп-культуру.

Слова "не надо стесняться" знає, напевно, кожен другий слухач сучасної музики. Вже в 2012 Дорн випустив дебютний альбом "Co'n'dorn". З цим альбомом він здобув справжню славу і закріпився як незалежний музикант.

На нього посипалися українські та російські нагороди: премія Yuna у номінації "кращий виконавець", премія RU TV у номінації "кращий старт", премія Муз TV за кращий альбом, чоловік року за версією журналу "Viva" і так далі.

Однак зі славою прийшли і непорозуміння.

"На самому початку мені пощастило, я навіть не знаю чому, можливо, матеріал змусив зжалитися наді мною (музичних редакторів – ред.) і включити їх у плейліст своїх радіостанцій. Пізніше, коли вони почали розуміти, що я стаю значиміший в музиці, вони почали переходити на бартери – ти нам, ми тобі", – говорить Дорн.

"До того часу я почав розуміти, що не всі бартерні заходи мені підходять, мені не все близьке, я не можу повсюди виступати. Тобто існує якесь позиціонування, до того часу я вже не хотів бути у шоу-бізнесі. Звідти пішло багато непорозумінь, і таким чином я просто почав пропадати з багатьох радіостанцій", – додає музикант.

Артист згадує і про конфлікт з російською "Europa plus". З 2014 року музика Івана Дорна повністю відсутня на радіостанції.

"Я просто не дав їм інтерв'ю. Я виступав на їхньому концерті, до того ж безкоштовно, вони захотіли взяти інтерв'ю, а я був дуже незадоволений цим концертом і сказав, що ніяких інтерв'ю не буде. Ось з тих часів вони не ставлять моїх пісень", – пояснює виконавець.

У 2014 він випустив свій другий альбом з назвою "Randorn". Ця робота категорично відрізняється від усього, що Дорн робив до цього. У творчості музиканта відбувалася переорієнтація на не масового слухача. З виходом цієї пластинки Дорн фактично стає елітним в хорошому розуміння цього слова співаком.

На початку 2014 року Іван Дорн випустив кліп на кавер-версію пісні "Танець пінгвіна" гурту "Скрябін". На цьому відео всі одягнуті у светри з тризубом.

Влітку 2014 Дорн разом зі своєю командою з'являється на сцені фестивалю "Нова хвиля" у цих самих светрах, чим викликає черговий шквал критики у Росії.

"Тоді була проблема з однією учасницею "Нової хвилі", яка з усіма разом одяглася у "щось не те" – і всі почали з цього приводу обурюватися. Тоді я вирішив, що від гріха подалі вийдемо в цих светрах. Зрозуміло, ми нікому не говорили, що будемо виступати з тризубами, маю на увазі не говорили про це нікому з організаторів. Ми сказали просто, що будемо в костюмах, а потім тихо все поміняли", – пригадує музикант.

Тим не менше, Дорн намагається триматися віддалено від політики і теми відносин України з Росією, та не обмежує себе виступами в жодній країні.

"Я не можу свою аудиторію розділяти географічно та за іншими ознаками, і я не готовий відмовлятися від неї. Ті хто приходять до мене на концерти вони не підтримують те, що коїться", - зізнається співак.

Через виступи в Росії в музиканта виникли складнощі з концертами на Західній Україні.

Зокрема, його концерти були зірвані в Івано-Франківську та Тернополі. На запитання про ці інциденти, артист відповідає: "Я їх розумію… Вони мають право на таку позицію в цій ситуації".

На шляху до Grammy

Іван Дорн уважно підбирає кожне слово, коли говорить про процес створення пісень.

Він пояснює, що сьогодні музика настільки швидко розвивається, що слухача стає все важче дивувати неповторністю.

"Більше можна здивувати якоюсь музичною думкою, якимось поєднанням, гармонією. Це дуже складно, тому що ці всі поняття можуть одне одному суперечити, але якщо заглибитися – можна знайти сенс", – ділиться думками артист.

За останні роки Дорн навчився не заморочуватися щодо пошуку власного оригінального звуку. Музикант згадує, що під час написання першого альбому він чітко орієнтувався на слухача, другий альбом був націлений здебільшого на власні смаки.

Останні кілька місяців він разом з Dornabanda записують третю пластинку у Лос-Анджелесі. Хлопці зняли великий дім, та в одній із кімнат облаштували собі студію. Америка не випадковість і не гонор, Дорн приїхав у США, щоб записати англомовний альбом для здійснення своєї мрії.

Його мрія – це престижна американська музична нагорода Grammy.

"Правду кажучи, будучи тут, з приводу пафосу цієї нагороди я трохи заспокоївся. Але вона, знаєш, важлива як титул, як статуетка, чисто щоб потримати в руках. Я менше вже засмучуватимусь, якщо її не отримаю, але хочеться", – говорить Дорн.

Артист зізнається, що під час написання третього альбому Dornabanda орієнтується лише на себе, не думаючи, кому ця музика може сподобатися.

"Насправді, це не дуже правильно, я нещодавно над цим замислився. Просто так можна взагалі зануритися у найглибші музичні думки і бути собі на умі. Тобто як не крути, а критерій "народ", чи "слухач" все-таки повинен бути присутнім в процесі створення", – додає він.

Після випуску англомовного альбому, Дорн планує записати ще одну, але вже російськомовну платівку, де він читатиме реп. Артист хоче назвати майбутній альбом – "Rapdorn".

Крім власної кар'єри, Дорн почав займатися і молодими талантами – досвід тренерства вже є. У "Голосі країни" в його команді опинився Костянтин Дмитрієв, який відомий завдяки виконанню на талант-шоу пісні Adele "Hello".

Дмитрієв став першим артистом, який підписав контракт з рекорд-лейблом Івана Дорна "Masterskaya".

"Masterskaya" наразі лише в процесі запуску. Цей проект буде не тільки майданчиком для запису, але й експериментальним простором для молодих музикантів.

"Дорн – це революціонер в музиці, який провів лінію між епохами "музика до Дорна" і "музика після Дорна"! У ньому немає ніякого фальшу чи лестощів, він на 100% складається з музики, він і є музика", – вважає Олексій Потапенко, більше відомий, як Потап.