Битва за Вашингтон. Офшорне лобі Юлії Тимошенко
Аби з'ясувати, хто в Україні та з якою метою сьогодні користується послугами американських лобістів, "Українська правда" запускає серію матеріалів "Битва за Вашингтон".
Перша частина "Лобі Віктора Пінчука" стосувалася представництва олігарха в українському парламенті та у близькому оточенні Хілларі Клінтон, кандидата на пост президента США від Демократичної партії.
Сьогодні у матеріалі "Лобі Юлії Тимошенко" йдеться про просування у США "боротьби із пропагандою Росії та Китаю", "фінансової підтримки" та "енергетичної незалежності" України коштами із офшору.
"Успіх може ґрунтуватися на міцних стосунках між лобістом і одним-єдиним впливовим законотворцем", – формула американського політичного блогера Джошуа Маршала працює щодо України із одним невідомим, де Х – походження коштів, якими оплачують послуги лобістів.
30 тисяч доларів США на "боротьбу із пропагандою Росії та Китаю" витратила громадянка України Юлія Білоусова.
Відразу дві компанії американських лобістів – Wiley Rein LLP та MKW Group LLC, відзвітували у Міністерство юстиції США про співпрацю із британською компанією Aveiro LP, директоркою якої є Білоусова.
Інвестиційна компанія таємничої меценатки декларує "захист демократичних прав України", однак має певні ознаки фіктивної діяльності.
Офіс Aveiro LP у Північній Ірландії знаходиться за адресою масової реєстрації – у такий нехитрий спосіб приховано справжнє ім'я замовника та джерело фінансування лобістських послуг.
Подібну функцію для Віктора Януковича виконував "Європейський центр сучасної України" (European Centre for a Modern Ukraine). Організація у Брюсселі, керована німкенею Іною Кірш-Ван де Ватер, відбілювала репутацію "Сім'ї" коштом "чорної бухгалтерії" ПР.
Розслідування "Української правди" довело – лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко також не гребує використовувати підставних осіб задля лобіювання своїх інтересів у США.
Офшорний борець із пропагандою
Компанія Aveiro LP українки Юлії Білоусової лобіює у США один-єдиний законопроект, зареєстрований у Сенаті за номером S.2692 під назвою "Акт протидії інформаційній війні".
Документ представляли республіканець Роб Портман та демократ Кріс Мерфі. Обидва сенатори відомі проукраїнською позицією.
Після розгону студентів на Майдані у грудні 2013 року Кріс Мерфі разом із Джоном МакКейном вели переговори із Віктором Януковичем. Саме Мерфі згодом зізнається у своєму блозі, що значну частину особистої зустрічі із сенаторами США Янукович присвятив обговоренню футбольних невдач збірної України із футболу.
Республіканець Роб Портман неодноразово вносив до бюджету США поправки про фінансову та військову допомогу Україні. Сенатор від республіканців – співзасновник Української Групи у Сенаті США, ключовий лобіст надання Україні летального озброєння та посилення санкцій щодо Російської Федерації.
За останні два роки Роб Портман двічі побував із офіційним візитом в Україні.
У квітні 2015-ого республіканець мав ряд зустрічей, зокрема із президентом Петром Порошенком, прем'єром Арсенієм Яценюком, головою ВРУ Володимиром Гройсманом, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та секретарем РНБО Олександром Турчиновим.
"Акт протидії інформаційній війні" Портмана-Мерфі передбачає створення Центру для аналізу інформації та реагування (Center for Information Analysis and Response), що оброблятиме і поширюватиме "засновані на фактах пояснювальні та аналітичні матеріали боротьби з пропагандою і дезінформацією, що спрямована проти США, їх союзників та партнерів".
Законопроектом закладена не лише фінансова підтримка локальних медіа та громадських організації, але й політичних партій і "таємних або підпільних спеціальних агентів, щоб впливати на цільові групи населення і уряди" за межами США.
На імплементацію такої ініціативи у 2017-ому та 2018-ому роках у законопроекті заклали витрати у розмірі 20 мільйонів доларів.
Лобіюють законопроект відразу шість організацій, зокрема University of Northern lowa, University of California, College of William & Mary, American Jewish Cmte, Joint Baltic American National Cmte і вже згадана вище британська Aveiro LP.
Відповідно до звітів лобістів у Мін'юст США, Aveiro LP "не у власності, не фінансується та не контролюється ані державою, ані політичною партією".
Однак походження коштів таємничої бізнесвумен Юлії Білоусової із України, яка так переймається протидією пропаганді, ретельно приховане.
У державному реєстрі Великобританії ім'я Білоусової не фігурує.
Зазначено лише, що компанія Aveiro LP займається міжнародною торгівлею та інвестиціями, має за засновників-партнерів Nisbett Invest S.A. та Montfler S.A., які, у свою чергу, є засновниками-партнерами ряду інших компаній.
Задекларувавши таке "партнерство", юридичні особи у Великобританії не зобов'язані вказувати у реєстраційних документах імен директора чи секретаря компанії.
Відстежити бенефеціарного власника чи походження його коштів у такій схемі фактично неможливо.
Процес реєстрації нових компаній у Великобританії спрощений у 2001 році до онлайн-аплікації у державному реєстрі Companies House.
Процедура займає не більше 9 хвилин і коштує 15 фунтів.
Фактично створити нову юридичну особу можна, не виходячи із дому. Більше того, жодна державна установа не контролює достовірність занесеної до реєстру інформації.
Фінансово доступна та проста у користуванні система відкрила вікно можливостей не лише для малого та середнього бізнесу, але й для аферистів.
Зареєстровані у Великобританії компанії часто використовують у корупційних схемах, аби уникати податків чи санкцій, приховувати отримання або вручення хабара, відмивати гроші і навіть фінансувати тероризм.
Віктор Янукович, наприклад, користувався послугами такої "компанії-бульбашки", приховував причетність до незаконної приватизації лісових угідь у Сухолуччі.
У столиці Північної Ірландії, Белфасті, більш відомій конфліктами між протестантами і католиками, ніж фінансовим шахрайством, у непримітному будинку із червоної цегли з розташованим на першому поверсі фаст-фудом, і зареєстрована "компанія-бульбашка" Aveiro LP.
Її юридичною адресою на 54 Lisburn Road користуються десятки інших компаній.
Утім, діючий офіс там має лише MJM McLoughlin LLP, консалтингова компанія Роберта Джона Маршалла та Колума Філіпа МакЛокліна.
Аби дізнатися, який пакет послуг надає компанія, журналісти УП у телефонному дзвінку представилися українськими бізнесменами, які зацікавлені у придбанні компанії-прокладки у Белфасті.
"Зазвичай ми такі речі оцінюємо у 250 британських фунтів, але це лише реєстрація компанії", – озвучує ціну питання пан МакЛоклін із MJM McLoughlin LLP.
На додачу агент пояснює, що "дорожче коштуватиме користування послугами офісу", тобто за обслуговування телефонних дзвінків та поштової скриньки компанія бере додаткову оплату.
Коли у телефонному дзвінку розпитуємо про співпрацю MJM McLoughlin LLP із компанією українки Юлії Білоусової Aveiro LP, що має ідентичну адресу у Белфасті, співрозмовник без вагань викладає схему потенційним клієнтам із Києва.
Виявляється, "реєструвала Aveiro LP компанія з Англії", а MJM McLoughlin LLP лише забезпечує "офісними послугами", – тобто відповідає на дзвінки та кореспонденцію компанії-партнера: "На цю адресу надходить кілька листів на рік, які ми відразу переадресовуємо до Англії".
Компанія в Англії, про яку йдеться, має назву CIE Europe Ltd.
Саме її директор, зі слів МакЛокліна, допомагає вносити данні до державного реєстру Companies House у такий спосіб, аби зв'язок зі справжніми власниками не простежувався.
Ми знову телефонуємо до Великої Британії. Цього разу видаємо себе за представників "заможного українця".
Вільям Мерфі, директор CIE Europe Ltd та ще двадцяти шістьох активних компаній пояснює схему, у якій ані походження коштів, ані ім'я замовника не фігурує: "LP ("limited partnership", тобто "обмежене партнерство" – авт.) у Великій Британії, ми реєструємо на дві компанії із Белізу".
Країна Карибського басейну, одна із найпопулярніших офшорних зон, фігурує у схемі британського агента невипадково – "компанії у Белізі номінальні, вони існують лише на папері й не займаються бізнесом ані в Белізі, ані будь-де у світі".
Послуги офісу, тобто юридичну адресу із функцією прийому кореспонденції та дзвінків, забезпечують агенти формування компаній Великобританії, як правило, у місці масової реєстрації.
Банківський рахунок Вільям Мерфі відкриває клієнтам у Латвії, де має "агента, що забезпечує необхідними документами для утворення LP у Великій Британії".
Адже процедура все ж вимагає ряду документів про бенефіціарного власника, утім цю непублічну інформацію можуть витребувати лише державні органи.
Заплутана схема офшорної компанії із престижною адресою у Великій Британії гарантує клієнту анонімність. Контроль забезпечує довіреність із правом підпису. Останню, як і банківський рахунок, відкривають на підставну особу.
Юлія Білоусова, яка фігурує як директор британської компанії Aveiro LP лише у звітах до Міністерства юстиції США, 15 березня 2016 року уклала договір із американською лобістською компанією Wiley Rein, LLP, а двома днями пізніше – із MKW Group.
Цікаво, що договір поважної американської компанії Wiley Rein укладений недбало у частині назви замовника: компанія українки Юлії Білоусової – то AVEIRO LP, то AVERIO LP.
Натомість сума щомісячних виплат за лобістські послуги ретельно закреслена.
У звітах до Сенату США американські лобісти відчитались про піврічні послуги для AVEIRO LP на загальну суму у 190 тисяч доларів.
Тобто до кінця строку обох контрактів, наприкінці грудня 2016-ого, загальна сума витрат імовірно подвоїться – до 380 тисяч доларів.
Доки лобісти не опублікували детальних звітів про листування та зустрічі, які вдалося організувати на замовлення компанії Aveiro LP, складно було довести, що за підписом "Юлія Білоусова" бурхливу лобістську діяльність у США приховує її відома тезка на прізвище Тимошенко.
Американське лобі Юлії Тимошенко
Джим Слаттері, колишній конгресмен-демократ від штату Канзас і нинішній лобіст компанії Wiley Rein, послуги якої замовила українка Білоусова, п'ять років поспіль обслуговує родину Тимошенків у Вашингтоні.
У 2012 році контракт із Wiley Rein підписував чоловік лідерки "Батьківщини" Олександр Тимошенко.
За його умовами американська компанія лобіювала звільнення із ув'язнення Юлії Тимошенко.
У 2014 році, з часу звільнення лідерки партії "Батьківщина", у звітах Wiley Rein поруч із чоловіком Тимошенко у графі "замовник послуг" фігурує британська компанія Trident Foundation, зареєстрована у Лондоні на 124 Baker Street.
За цією ж адресою у державному реєстрі Великобританії – тисячі "компаній-бульбашок".
Цікаво, що у звіті лобістів Олександр Тимошенко оплачує лише 5% від загальної суми, решту витрат забезпечує британська компанія.
Утім, зв'язок Trident Foundation із Тимошенко очевидний.
Директор компанії – Михайло Соколов, депутат шостого скликання ВРУ та нинішній депутат Миколаївської облради від партії "Батьківщина".
В Миколаєві Соколов депутатствує лише рік, утім уже вже устиг засвітитися у корупційному скандалі.
Як зазначено в ухвалі Приморського суду Одеси, вже колишній перший заступник голови Миколаївської облради вимагав 90 тисяч гривень хабаря від директора ТОВ "ЄЛК-БУД" за "прийняття облрадою та ОДА позитивного рішення щодо видобутку вапняка". Невдовзі після скандалу депутати облради оголосили Соколову недовіру та відсторонили від "рибного місця".
Це далеко не перша шахрайська схема, у якій засвітився Михайло Соколов.
Підприємці Дніпропетровська у 2008 році публікували відкрите звернення до Юлії Тимошенко про рейдерські захоплення землі та торгово-розважального центру у Дніпропетровську, які, за повідомленнями у ЗМІ, "кришував" на той час нардеп шостого скликання.
Ім'я Соколова фігурує у журналістських розслідуваннях щодо спроби рейдерського захоплення "34 каналу" Дніпропетровська та незаконної передачі центральної площі міста під комерційну забудову.
Порушував закон депутат "Батьківщини" і в статусі директора британської компанії-прокладки Trident Foundation. У вересні 2015 року, коли Соколова обрали першим заступником голови Миколаївської облради, він не склав повноважень очільника компанії, що фінансувала послуги американських лобістів.
У звіті до Міністерства юстиції США за перше півріччя 2014 року Wiley Rein детально рапортує про емейли та телефонні дзвінки.
Зокрема, контактували лобісти на замовлення Юлії Тимошенко із Державним Департаментом, Білим Домом, сенаторами від республіканців Джоном МакКейном та демократами Діком Дурбіним та Крісом Мерфі.
Із Мерфі зв'язувалися, зокрема, щодо "можливої допомоги Україні".
Двома роками пізніше у березні 2016-ого саме сенатор-демократ Кріс Мерфі презентує у Сенаті свій закон S.2692 про боротьбу із пропагандою, який американські лобісти Wiley Rein лобіюватимуть за кошти сумнівного походження, виведені із України на рахунки британської "компанії-бульбашки" Aveiro LP.
У 2014 ж році "компанія-бульбашка" Trident Foundation сплатила 570 тисяч доларів Wiley Rein за лобіювання у Вашингтоні інтересів Юлії Тимошенко. 2015-ого року сума сягнула 590 тисяч доларів США.
Цього разу її розділили між собою дві компанії американських лобістів. Wiley Rein отримала 370 тисяч доларів, і ще 220 новостворена MKW Group, чий директор Джон Вілліямс раніше працював для Wiley Rein.
У 2016 році Trident Foundation зменшила свої витрати на лобіювання до 100 тисяч доларів США, по 50 тисяч на кожну компанію, і у березні припинила дію договорів із лобістами.
Вже за півроку компанія Trident Foundation звернулася у Companies House із проханням зняти компанію із державного реєстру Великої Британії.
30 жовтня 2016 року вимогу задовільнять.
Варто зазначити, що сума сукупного доходу, який задекларував директор і засновник Trident Foundation Михайло Соколов за 2015-й рік на себе та членів родини – 1 мільйон 970 тисяч гривень, що не дотягує навіть до 80 тисяч доларів і аж ніяк не може пояснити 1 мільйон 260 тисяч доларів, витрачених на лобістські послуги на користь Юлії Тимошенко.
Про справжнє походження коштів на рахунках британської "компанії-бульбашки", журналісти УП намагалися запитати безпосередньо у депутата Миколаївської ОДА.
Помічник депутата Олександр Заброда спершу запевняв, що Соколов отримав контакти журналістів і перетелефонує, однак вже незабаром перестав відповідати на дзвінки.
У прес-службі партії повідомили, що допомагати не будуть, оскільки "цей матеріал буде проти нас".
Свою необізнаність із діяльністю Trident Foundation всіляко демонструють старожили "Батьківщини". Олександр Абдулін та Сергій Соболєв люб'язно переадресували запитання до Григорія Немирі, а останній – до Сергія Власенка.
Колишнього адвоката Юлії Тимошенко, депутата партії "Батьківщина" останніх трьох скликань, УП зустріла у кулуарах Верховної Ради після вечірнього засідання. Власенко з ходу запевнив, що не має ані найменшого уявлення про британську компанію, зареєстровану на Михайла Соколова.
"Я не знаю, що це за компанія, і моє прізвище ж не Соколов", – нагадав Власенко.
Коли УП все ж звернула увагу на прізвище Тимошенко, яке також фігурує у документі серед замовників послуг, депутат доповнив коментар: "Я не знаю, що таке компанія Trident Foundation. Може, я колись чув, але на пам'ять відразу не спадає".
Контактів із компанією Wiley Rein Власенко заперечувати не став: "Я з ними зустрічався як із юристами, усе я не можу говорити, оскільки зв'язаний певними адвокатськими таємницями".
У досить стриманій формі Власенко продовжував відмахуватися від запитань про зустрічі, організовані компанією американських лобістів Wiley Rein для Юлії Тимошенко, оплачені коштом офшорної компанії, – доки у дверях сесійної зали не з'явилася лідерка партії разом із олігархом Сергієм Тарутою.
Прохання про коментар Юлія Тимошенко проігнорувала, на ходу додала: "Я даю інтерв'ю лише, коли хочу".
По обидва боки підхід до лідерки "Батьківщини" блокував не лише депутат Сергій Власенко, а й працівниця прес-служби Тетяна Золотарьова.
Остання пояснювала свої дії важливістю розмови Тимошенко із Тарутою.
Після чергової спроби перервати цю розмову, Власенко перейшов на грубощі: "Те, чим ви зараз займаєтесь – це хамство! З будь-яких питань вона (Тимошенко – авт.) не дає інтерв'ю вашому виданню, бо воно упереджене!"
Наприкінці Власенко кинув: "А потім Олена Притула ображається, що убили Павла Шеремета".
Вже біля гардеробу Золотарьова незворушно додала: "Не ображайтеся – робота така".
Новий офшор
Британська компанія-прокладка Trident Foundation розірвала договори із американськими лобістами Wiley Rein, LLP та MKW Group 14 березня 2016 року.
А вже наступного дня із цими ж компаніями-лобістами уклала договір інша британська "компанія-бульбашка" Aveiro LP.
Підписання контрактів із Юлією Білоусовою збіглося у часі із сесійним тижнем ВРУ, на якому були відсутні депутати "Батьківщини" Сергій Власенко та Григорій Немиря.
І тому є просте пояснення.
Як з’ясувалося у останньому звіті Wiley Rein, у день підписання контракту, американські лобісти домовлялися про зустріч із представниками Комітету закордонних справ Сенату – саме для Григорія Немирі на замовлення офшорної компанії Aveiro LP.
Коштом компанії-прокладки вже 17 березня для Немирі організували зустріч у Atlantic Council.
Прізвище Тимошенко цього разу у звіті взагалі не фігурує, хоча компанія американських лобістів у цьому ж документі звітує і за свої активності для Trident Foundation.
Зокрема, із документу видно, що у квітні лобісти Wiley Rein отримали 40 тисяч доларів США від компанії Aveiro LP за представницькі послуги відразу обох клієнтів: і Aveiro LP, і Trident Foundation.
Чи міг про це не знати Сергій Власенко, який заперечує будь-який зв’язок із вищезгаданими офшорами? Навряд чи.
Чому українські політики, які так люблять хизуватися фото із американськими колегами, настільки нервово сприймають запитання щодо оплати лобістських послуг, що дозволяють собі зовсім некоректні висловлювання на адресу журналістів?
Цьому є просте пояснення.
Сплачуючи послуги американських лобістів із рахунків офшорних компаній, члени "Батьківщини" всіляко намагаються уникнути розголосу про представницькі витрати у півтора мільйони доларів.
І навряд чи ця сума коли-небудь потрапить у будь-який фінансовий звіт партії Тимошенко або її декларацію.
Вони сподіваються, що британські компанії, зареєстровані на підставних осіб, та погрози журналістам – одного дня капіталізуються у політичних союзників в США.
Тетяна Koзирєва, УП