"Майдан Савченко" з матерями і голодом
"Йшли два козла через річку по кладці, зустрілися, один одному не уступили, бодалися, бодалися, і обидва впали у воду. Йшли дві кізочки, одна лягла, друга через неї перескочила, розійшлися і пішли далі. Так, я вважаю у руках жінок це буде краще", – за годину до опівночі, стоячи на вулиці Банковій, розповідала в телекамеру Надія Савченко байку у відповідь на запитання про ініціативу її сестри залучити до переговорного процесу з обміну заручників дружин президента Марину Порошенко і Віктора Медведчука Оксану Марченко.
На задньому плані телекартинки в той час сиділо п'ятеро жінок, мам та дружин українських військовополонених, які кількома годинами раніше оголосили про голодування з вимогою до української влади пришвидшити звільнення їхніх рідних з полону.
Одна з жінок тільки нещодавно перенесла операцію, і родина категорично не підтримала її відчайдушний крок. Але жінка готова на все, щоб тільки питання звільнення її сина просунулося.
"Чому пропонуєте саме Оксану Марченко, до якої неоднозначне ставлення?" – уточнив кореспондент УП в Надії Савченко, маючи на увазі кумівство телезірки з Володимиром Путіним.
У відповідь почули: "Руслана Лижичко свого часу поїхала – і витягла 52 людини. Хто про це зараз згадує? Ніхто. Усі лаври президенту! Тому я вважаю, а чом би й не Оксана? Нехай підключаються артисти, байдуже хто".
Так завершувався день під Адміністрацією президента, який тут розпочався так само – із заяв Савченко та сліз зневірених родичів полонених солдат або загиблих на фронті.
Методи Савченко
8 серпня Надія Савченко провела свою першу вуличну акцію протесту. Через два з половиною місяці після звільнення з російської в'язниці вона з мегафоном в руках вимагала пришвидшити звільнення українських військових з полону бойовиків.
Таких, за офіційними даними, щонайменше 107 осіб. У свою чергу, бойовики "Л/ДНР" стверджують, що Україна утримує понад 600 заручників. За останній рік обмін полоненими відчутно сповільнився.
Вимагати пришвидшити звільнення військовополонених Савченко прийшла до Адміністрації українського президента, з рук якого тут 25-го травня отримувала зірку героя України.
"Піаритись всім було легко тільки на мені, поки я в неволі сиділа, бо я була вдячним матеріалом, я сама була незламною! (...) Завдяки таким піар-виродкам у нас обмін військовополоненими і повернення політв'язнів з Росії й не відбувається! Бо коли справу обміну перевели в політичну площину, то політики стали битися за власні політичні дивіденди і прославляння себе за рахунок полонених більше, ніж за самих полонених!" – так 2-го серпня, анонсуючи свою акцію на Банковій, Савченко оголошувала голодування через "бездіяльність української влади".
На її переконання, саме Петро Порошенко гальмує процес обміну. Тобто, керуючись логікою Савченко, саме він найбільше піариться на звільнених полонених, а зараз чомусь цей піар відклав на потім.
"Я пропонувала президенту України реальні дії для результату по обміну військовополоненими. Треба почати віддавати людей першими!" – емоційно пояснювала свій метод обміну тижнем раніше Савченко. І одразу знайшла другу причину бездіяльності Порошенка: "Але ж в полоні не сидять діти Петра Олексійовича! А на ваших дітей йому плювати!"
"Плювати", як виявилося, не лише Порошенку.
На акцію, оголошену Савченко, не прийшов жоден народний депутат, навіть із "рідної" "Батьківщини".
"Запитайте в них!" – різко відреагувала екс-полонянка на запитання УП, чому тут немає її колег.
Завчасно попередив про неявку і Геннадій Афанасьєв, який за три тижні після Савченко вийшов з російського полону. На своїй сторінці у соцмережах він пояснив, що президент і його адміністрація "проробили величезну роботу заради мого звільнення".
"Особисто президент вів і продовжує вести важкі переговори по звільненню бранців. При цьому консульська служба України працює на вищому рівні, роблячи все можливе. Переговорна група постійно робить звіти про виконану роботу", – додав Геннадій.
Афанасьєв також натякнув на можливий російський слід акції Савченко, виклавши скріншоти із закликом підтримати цей захід з боку активісток, яких "пов'язують з Віктором Медведчуком".
За дивним збігом обставин, саме 8-го серпня під посольством України в Москві вирішила проводити свою акцію з вимогою імпічменту президента України прокремлівська активістка Марія Катасонова.
Водночас, ігнорувати акцію на Банковій вирішила ще одна колишня полонянка Марія Варфоломєєва.
"Україна зі свого боку вживає заходів. І від подібних мітингів толку не буде. Тому що причина зриву тільки в бажанні сепарів отримати амністію", – зауважила у своєму дописі дівчина.
8-го липня, рівно за місяць до акції на Банковій, Віктор Медведчук, який є членом підгрупи з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, заявив, що основна вимога сепаратистів для обміну полоненими за принципом "всіх на всіх" – це оголошення Верховною Радою амністію бойовикам.
"Але при цьому, вони вимагають амністії більше аніж для 600 тих, хто порушив український закон. Це в розпал бойових дій, що автоматично породжує безкарність бандитів", – оголосила тоді ж про свою незгоду з вимогами бойовиків інший член цієї підгрупи від України Ірина Геращенко.
Ще за тиждень до початку голодування Савченко прес-секретар Леоніда Кучми, представника України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі повідомила, що "представники ОРДЛО уникають обговорення питання звільнення заручників і не дають інформації про місцезнаходження багатьох наших громадян".
Проте всі заяви Савченко, зроблені під Адміністрацією президента, зводилися до того, що не хоче мінятися заручниками саме український президент і його соратники. Наприклад, Адміністрація президента ніяк не делегує її персонально на прямі переговори в ОРДЛО, куди вона давно вже проситься.
Також, на її думку, треба оновлювати склад переговорної групи, наприклад, дружинами високопосадовців.
"Дипломатія – це мистецтво компромісу. Якщо людина не вміє досягати компромісу, то так, дипломата треба міняти", – переконана Савченко.
Порошенка вона ж вважає безкомпромісним.
"Усе, що потрібно від президента, – це швидких дій щодо обміну. От зараз є домовленість (обміняти – УП) двох на двох – і це треба робити зараз. Це повинен президент зробити своїм указом, а не чекати судів, слідства, бо це ще триватиме півроку, а за півроку буде неактуальним", – заявила на Банковій Савченко.
"Це якийсь новий формат обміну – два на два?" – уточнюємо в Савченко. – "Ні, це той формат, що зараз існує, один до одного. Це пропонується брати наших двох хлопців з третього полку спецназу, відати за них тих, кого вони (бойовики – УП) назвали, хто зараз знаходиться в українських СІЗО".
Мами й вибачення
УП поцікавилася у родичів полонених, що приїхали на акцію, – чому, на їх думку, не вдається обміняти заручників, а також чи підтримують вони амністію всім бойовикам, та чи готові для порозуміння вибачатися перед матерями бойовиків, беручи приклад з Савченко.
Нагадаємо, Савченко раніше заявляла, що "треба навчитися просити вибачення, і пробачати, інакше миру не буде".
"За що просити пробачення? За те, що наші чоловіки пішли звільняти свою батьківщину?" – відреагувала Олена Іовова, сестра військовополоненого Миколи Іовова, який під час бойового завдання потрапив в полон восени 2015-го року.
"Я політики не торкаюся, для мене найголовніше, аби мій старший брат був на волі", – по-іншому відповіла дівчина на запитання про амністію бойовикам.
Версій, чому українській владі не вдається звільнити брата, в Олени нема: "Ми писали і на ім'я президента, і в СБУ. Кажуть, що стараються, щось роблять".
"Влада робить усе, що може, але хочеться, щоб це було швидше", – каже Сергій Кодьман, батько полоненого військовослужбовця Олексія Кодьмана, який потрапив у полон під Маріуполем. Каже, що зверталися у посольства Росії і США, але "толку ніякого".
"Мені як батьку прийнятні будь-які кроки", – каже він у відповідь про амністію бойовикам. Але на уточнення, чи "треба почати відпускати полонених першими", про що також заявляла Савченко, додав: "Ні, це не правильно".
"Пробачити я готовий – але я не бачу, за що я сам маю просити пробачення. Вони самі цього хотіли", – додає згорьований батько.
"Просити вибачення? Якщо в такої мами, як я, в якої син десь в підвалі, то я згодна", – каже Людмила Ватаманюк, матір мобілізованого бійця, який зник безвісти після бою у вересні 2014-го року.
Проте вона не згодна на амністію усіх бойовиків: "Відпускати треба вибірково, обманутих, яких обмануло їхнє начальство, і через те вони пішли воювати".
"Порозуміння між матерями треба", – подумавши кілька секунд, відповіла Тетяна Олійник, син якої майже два роки в полоні. "Але до чого тут матері? Вони ж не наказували синам так вчиняти, то за що на мам ображатися?" – додає ще одна матір українського військовополоненого.
Проте жінки відпускати першими заручників не готові.
"А де гарантія, що ми відпустимо їхніх, а вони віддадуть наших?" Адже півтора місяці хлопці не виходять на зв'язок", – каже Олійник.
В останніх розмовах з синами ще у червні жінки дізналися, що хлопців переводять у СІЗО.
Перед цією акцією обоє жінок приїжджали під Адміністрацію президента востаннє 30-го червня. Тоді також ходили протестувати під російське посольство.
"Як Порошенко захотів закон Луценка прийняти, то за дві години прийняли. Захотів Савченко звільнити, то звільнив. Це все договорняки! Хай просить пробачення президент у президента – не ми ці договорняки складаємо! Не я починала цю війну, а високопосадовці й олігархи, хай між собою вибачаються ", – емоційно відреагувала Лідія Місіренко на запитання матері військового волонтера, який два роки тому зник безвісти.
"В кого прощення просити? У мами Безлера? За те, що у мого сина зняли скальп? Савченко не катували, її не били, як наших хлопців, тому вона до такого й закликає", – здивувався від запитання Микола Кудрявцев, сина якого в липні 2014 закатували в донецьких підвалах.
Пан Микола уже другий рік приїжджає до Адміністрації президента разом з кількома іншими батьками, сини яких загинули під час АТО. Кожен з батьків має свої вимоги.
Кудрявцев вимагає визнати Безлера військовим злочинцем і передати його в Гаазький трибунал. Інша матір просить перекваліфікувати загибель її сина у тилу із самогубства на вбивство. Ще одна жінка вимагає виплатити їй компенсацію у повному розмірі за втраченого годувальника.
Савченко на Банковій намагалася комунікувати, насамперед, з родичами полонених, а не загиблих, які висували надто різні вимоги, часто нереальні до виконання.
Підійшовши до мам полонених, Надія майже пошепки почала їм розповідати про складність свої роботи: "Я чула такі ситуації, коли кажеш мамам: "Приїжджайте!" А вони: "А ви нас автобусом везти будете?" Боже, вам ваші діти треба чи не треба? Знаєте, люди просто дивують. Або син загинув, питаєш: "Чим допомогти?" – а вони: "А де виплати?!" Матері, які люблять своїх дітей, так не говорять. Інколи борешся-борешся, а далі просто нічого не хочеться робити, думаєш, коли вже закінчиться депутатський термін, і я вже піду на пенсію".
"Не треба, ти тільки почала", – заспокоювали дещо роздратовану Савченко матері. – "Ми сподіваємося на вашу допомогу!"
Савченко матерям: "...Коли вже закінчиться депутатський термін і я піду на пенсію"
На прощання Надя ще раз згадала про обмін "два на два". Мовляв, лідер самопроголошеної "ДНР" Захарченко готовий мінятися, сам пропонує, але українська влада почала "це розпіарювати, що вони злочинці, вбивали наших людей".
В кінці акції жінки стояли розгублено і не знали, що далі робити. Уже після обіду стало відомо, що п'ятеро з них оголосили голодування.
Ірина Геращенко, яка представляє українську владу у переговорному процесі, вкрай негативно оцінила цей крок: "Навряд чи хлопці, що зараз в полоні, зрадіють, якщо дізнаються , що їхні мами й дружини прийняли рішення голодувати... Як на мене, це безвідповідально і жорстоко – втягувати родини заручників в подібні авантюри. Так використовувати їх відчай".
"Ірина Геращенко зовсім по-іншому би говорила, якби її дитина сиділа півтора роки в полоні! Наші діти повинні знати, що ми за них хвилюємося, і ми хочемо, щоб наша влада розуміла, що своїх дітей ми не кидаємо", – відреагувала на відповідне запитання УП одна з мам, котрі зібралися ночувати на Банковій.
"Якщо вони не вміють домовлятися, хай інші на їх місце приходять", – додала інша мама, яка вже два місяці без зв'язку з сином.
Савченко всіх врятує?
"Та тут нічого не було, крім піару Савченко", – оцінив у коментарі УП акцію на Банковій демобілізований боєць 1-ї танкової бригади Сергій з позивним "Троєщина". Він прийшов підтримати родичів друга, з яким разом служив і який тепер у полоні.
В заручниках бойовиків побував і сам Сергій, але йому вдалося вирватися на волю, як "трьохсотому".
Підтримати родину полоненого танкіста Богдана Пантюшенка прийшли бойові побратими. Дружина Богдана увечері розпочала голодування
"Так хто більше піариться: Савченко чи Порошенко?" – перепитую колишнього бранця. – "Усі піаряться. СБУ теж нічого не робить. Коли після звільнення з полону я вже місяць сидів дома, прийшов лист батькам, що, мовляв, дійсно ваш син в полоні, і ми робимо все, щоб його звільнити".
Сергій пригадує, як брав участь у маршу полонених кіборгів у Донецьку, і що тоді "бойовики, навпаки, хотіли швидше обмінялися військовополоненими".
"У нас було багато зривів обмінів незрозуміло чому. Буває, привозять бойовики наших полонених, а за ними ніхто не приїжджає", – додає Сергій.
Батько бойового побратима Сергія Валерій Пантюшенко впевнений, з переговорів треба виключити не людей Порошенка, а самого Медведчука.
"Я постійно спілкуюся з волонтерами, вони нарікають на Віктора Медведчука. Бо коли займалися обміном спочатку волонтери, тоді обмін відбувався дуже добре, а коли взявся Медведчук – усе зупинилося. Моєму синові якраз через те й не пощастило", – у відчаї каже пан Валерій.
При цьому чоловік вірить, що є шанси повернути свого сина, якщо домовлятися напряму з лідерами самопроголошених республік, – так, як пропонує Савченко: "Вони (Плотницький, Захарченко – УП) не є самостійними, але вони можуть це робити потихеньку, поки не бачить Москва".
"Савченко дійсно їх зможе звільнити, бо це все й робиться для її піару як кандидата в президенти, щоб вона красиво всіх врятувала",– втрутився у розмову чоловік, що прийшов разом з хлопцями з Першої танкової бригади на підтримку полоненого побратима Богдана Пантюшенка.
І скептично додав: "І зірку героя спочатку би Порошенку віддала, яку в його з рук взяла. Якщо вже така принципова.
А тоді хай би протестувала".
Мар’яна П’єцух, УП
