"Я втомився, я йду". Хто замінить Ложкіна на посаді голови АП

Голова Адміністрації президента Борис Ложкін на День Незалежності вдягнув краватку синьо-жовтого кольору.

Під час військового параду на Майдані Незалежності в оточенні всіх керівників держави та президента Польщі Анджея Дуди, він тримав руку біля серця і урочисто співав гімн.

Після цього Ложкін, як голова АП, зачитував укази президента про присвоєння державних нагород.

Такий офіціоз скоро перестане бути роботою Ложкіна. На минулому тижні його відставка стала неминучою.

Джерела на Банковій стверджують, що вже 29 серпня Ложкін остаточно розпрощається зі своїм робочим місцем.

"Українська правда" з’ясовувала, хто може стати наступним головою Адміністрації президента.

Вихід з гри

Ввечері п’ятниці 26 серпня голова Харківської ОДА Ігор Райнін у супроводі Бориса Ложкіна повільно спускався по сходах Адміністрації президента з четвертого поверху, де знаходиться кабінет Петра Порошенка.

Дорогою вони тихо перемовлялися, немов щось замислювали. Наступного дня з’ясувалося – Райнін став головним претендентом на заміну Ложкіна.

Для голови Харківської ОДА будівля АП не є новою.

Раніше Райнін вже працював на Банковій. У листопаді 2014 року в АП його привів радник голови адміністрації Олексій Логвіненко. Тоді на чотири місяці він став заступником Ложкіна, після чого його призначили керівником Харківської ОДА.

У Харкові Райнін намагається демонструвати свою ефективність і господарність. А Ложкін у книжці "Четверта республіка" згадує Райніна, як "кар’єрного чиновника високого класу".

Свою ефективність Райнін хотів продемонструвати навіть "Українській правді". Впродовж вечора суботи ми намагалися зв’язатися з ним, щоб поговорити про можливе призначення. Однак губернатор Харківської області відповів лише на sms.

– Я у Харкові. Працюю у звичному режимі головою ОДА. Сьогодні вирішували питання неплатежів КП "Міськелекротранс" до обленерго. Все ок, з понеділка увесь парк електротранспорту на маршрутах, – написав він.

На пряме запитання, чи пропонували Райніну очолити Адміністрацію, він так і не відповів.

У разі призначення керівника Харківської ОДА головою АП, на перших порах Ложкін опікуватиметься ним і передаватиме досвід.

– Даю 90% імовірності, що він таки буде головою. Я розцінюю призначення Райніна як знак, що президенту потрібна канцелярія, а не офіс, – заявив один зі співрозмовників на Банковій.

Процес формування кандидатів

Потенційних кандидатів на заміну Бориса Ложкіна в Адміністрації президента обговорювали весь минулий тиждень.

Під час переговорів називали низку кандидатур, а саме: нардепа з фракції БПП Сергія Березенка, лідера фракції БПП Ігоря Гриніва, партнера компанії "Інвестиційний капітал Україна" (ICU) Макара Пасенюка, голову СБУ Василя Грицака, заступника секретаря РНБО та голову міжвідомчої комісії, яка контролює експорт зброї Олега Гладковського (в минулому Свинарчука – ред.), першого віце-спікера Верховної ради Ірину Геращенко, першого заступника голови АП Віталія Ковальчука, заступника голови АП Костянтина Єлісєєва та посла України в США Валерія Чалого.

32-річний народний депутат та колишній голова ДУС Сергій Березенко відповідає за роботу партії БПП на місцях, а також займається збором голосів у парламенті.

Джерела в АП говорять, що Березенко відданий Порошенкові, але не має політичної ваги для цієї посади.

Ігор Гринів не може перейти на Банкову, адже лише наприкінці весни почав керувати фракцію БПП. Там він взяв на себе всю лідерську публічність, а якісної заміни в парламенті йому поки що немає.

Василь Грицак сам відмовляється залишати Службу Безпеки.

На святкуванні Дня Конституції у Верховній Раді кореспондент УП прямо запитав Грицака, чи хоче він стати головою АП.

– Я, дивлячись вам в очі кажу, що не хочу, – відповів тоді голова СБУ.

Макар Пасенюк – фінансовий радник Порошенка і його кандидатура вважалась найбільш ймовірною на заміну Ложкіну ще з минулого року. Проте після офшорного скандалу під час якого Пасенюку довелося багато виправдовуватися, його позиції похитнулися.

– Макар вирішує бізнесові питання оточення президента, він більш творча людина, це не для нього сидіти в АП, – зазначає один із співрозмовників в оточенні Пасенюка.

Схожа ситуація у бізнес-партнера президента Порошенка Олега Гладковського (Свинарчука – ред.), який керує міжвідомчою комісією, що контролює експорт зброї.

– Його нереально призначати, бо він кришує весь "Укроборонпром". Хто це буде робити, якщо його забрати? А кришувати і керувати АП одночасно – неможливо, – говорить джерело.

Під час обговорень лунало навіть прізвище віце-спікера Верховної Ради Ірини Геращенко.

– Якщо її забрати, не буде кому сторожити Парубія у Раді, – віджартовується один із співрозмовників в АП.

 Найбільш серйозно президент серйозно розглядав три кандидатури: Віталія Ковальчка, Костянтина Єлісєєва та Валерія Чалого.

Перший заступник голови Адміністрації АП Віталій Ковальчук прийшов у команду Порошенка в 2014 році перед президентськими виборами і очолив його виборчий штаб. Відтоді у заступника Ложкіна зіпсовані стосунки з Віталієм Кличком, якого Ковальчук вмовив позбутися президентських амбіцій на користь Порошенка.

В АП у нього склалися партнерські взаємини з Ложкіним. Фактично Ковальчук відповідає за регіональну політику, йому підконтрольні голови обласних і районних адміністрацій. Крім того, перший заступник голови АП курує проекти: "Наш Край", який розмиває рейтинг "Опозиційного блоку" на Сході, та "Народний контроль", який на Заході відбирає голоси у "Самопомочі".

– Щоб працювати з Порошенком треба або 20 років його знати, або прийти з "Рошену", або народитися у Вінниці. Ковальчук не підходить за жодним параметром, – розводить руками один із високопосадовців.

Спротив призначенню Ковальчука чинив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Стосунки з главою уряду в нього погіршилися навесні цього року.

Після відмови Ложкіна йти працювати в Кабмін, Ковальчук став кандидатом на посаду першого віце-прем’єра. Проти цього призначення категорично виступив Гройсман, який начебто боявся, що Ковальчук перетягне на себе управління.

Сьогодні, за словами джерел на Банковій, Гройсман розглядає Ковальчука як потенційного конкурента на прем’єрське крісло, тому будь-яке посилення йому не на руку.

Зранку п’ятниці 26 серпня у президентському кабінеті відбулася зустріч Порошенка з Ковальчуком у присутності Ложкіна. Зустріч тривала близько півтори години, на ній президент пропонував йому підвищення.

– Щоб не погіршувати стосунків Порошенка з Гройсманом, Віталій не пристав на пропозицію президента очолити АП, – говорять в оточенні Ложкіна.

Заступник голови АП Костянтин Єлісєєв – досвідчений дипломат.

У 2007 році він став заступником міністра закордонних справ, на цій посаді пропрацював до липня 2010 року.

З жовтня 2009-го до березня 2010 року міністром закордонних справ працював Петро Порошенко. Як стверджують у дипломатичних колах, там Єлісєєв користувався у нього довірою.

– Костя дуже зручний Порошенкові, це кар'єрний дипломат, людина директива, скажуть – виконає. Зараз він присів президенту на вуха, користується довірою, – підкреслюють на Банковій.

За словами джерел, Порошенко довірив Єлісєєву курувати європейський напрямок зовнішньої політики, чим навіть посунув міністра закордонних справ Павла Клімкіна

– Хоч він відомий в дипломатії, говорити з олігархами, як це робив Боря, він не зможе, – підсумовує співрозмовник в АП.

Не меншою довірою у президента користується і посол України в США Валерій Чалий.

Раніше Чалий працював провідним експертом-міжнародником в Центрі Разумкова. У листопаді 2009 року Порошенко, який тоді очолював МЗС, запросив Чалого стати своїм заступником, на що той дав згоду. В міністерстві він курував зовнішню комунікацію. Після Революції Гідності, коли Порошенко побачив свої політичні перспективи, він запросив Чалого приєднатися до своєї команди.

Співрозмовники, знайомі з Чалим, розповідають, що він схожий з президентом у ставленні до роботи. З їхніх слів, Чалий, як Порошенко, не делегує свої повноваження і любить працювати по ночах.

– Порошенко дуже довіряє Чалому. Ключове, що він не має жодних державницьких амбіцій, – підкреслює співрозмовник в АП.

У четвер 25 серпня ввечері Чалого називали найімовірнішим кандидатом на голову АП, але в суботу стало відомо, що він таки відмовився керувати Адміністрацією.

Нова посада

Борис Ложкін йде зі своєї посади, але залишається працювати в Адміністрації президента.

Планується, що Ложкін очолить Національну інвестиційну раду, яка була створена для покращення інвестиційного клімату в країні, та залишиться позаштатним радником президента.

Чи не вперше про бажання Ложкіна піти з АП заговорили восени минулого року.

За словами джерел УП, 31 жовтня він ледь не грюкнув дверима через затримання соратника олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана.

Ложкін сердився, що питання проведення спецоперації щодо затримання Корбана вирішили без його участі. Останні півроку співрозмовники в АП зізнаються off the record, що чинний голова АП планує повернутися в бізнес, однак Порошенкові вдавалося вмовляти його почекати через "малу лаву запасних".

Для президента Ложкін в певній мірі є незамінним. На нього покладена функція комунікатора з олігархами та народними депутатами. Йдеться про збір голосів за важливі голосування у Верховній Раді. Останній приклад – це голосування за зміни до Конституції в частині судочинства та голосування за призначення Юрія Луценка генеральним прокурором.

Чи не найсильніша риса голови АП – вміння уникати конфліктів і створювати комфорт. Він нормально спілкується, як з Рінатом Ахметовим, так і з Ігорем Коломойським.

Крім комунікації і збору голосів, Ложкін був причетний до формування другого Кабміну Арсенія Яценюка. За його рекомендацією в уряд прийшли міністр фінансів Наталія Яресько, міністр інфораструктури Андрій Пивоварський та міністр економрозвитку Айварас Абрамавичус. Також Ложкіну приписують рекомендацію Олександра Квіташвілі на пост міністра охорони здоров’я.

Навесні Ложкін і сам міг опинитися в Кабміні на посаді першого віце-прем’єра, однак в останній момент він відмовився від цієї ідеї.

За словами джерел на Банковій, указ про його звільнення з посади голови АП має з’явитися на сайті президента 29 серпня в першій половині дня.

Там називають кілька причин бажання голови АП позбутися місця роботи. Зокрема це втома від політики та постійна боротьба за вплив в оточенні президента.

Те, що Ложкін залишається в Адміністрації Порошенка яскраво свідчить, що президент і надалі буде підключати його до переговорів з олігархами для "гасіння пожеж".

Тим не менш, остаточного рішення по заміні Ложкіну наразі немає. Схоже, що до останнього моменту президент буде час від часу перебирати вище зазначені кандидатури.

– Повір, все буде вирішено в останній день. Особисто (президентом – ред.). Хто б що не говорив, – підкреслює один з близьких до Порошенка депутатів.

Роман Кравець, УП