Рахувати по осені: чому не оновлюється ЦВК
На початку червня у ЦВК сталася одна дуже показова подія.
Незмінний член Центрвиборчкому з 2004 року і її чинний голова Михайло Охендовський почав вивозити речі зі свого кабінету.
Він став членом ЦВК за Кучми, перепризначився за Ющенка, за Януковича очолив комісію, а за Порошенка понад два роки після закінчення своїх повноважень продовжував працювати.
Загалом "прострочені" на два роки повноваження члена ЦВК не лише у Охендовського. 12 з 15 членів комісії вже два роки не мають права працювати. Але вони працюють. Більше того, нелегітимна ЦВК продовжує затверджувати результати виборів, в тому числі останніх президентських, де було обрано Порошенка.
У Раді та громадському середовищі неодноразово заявляли, що "підвішеність" ЦВК дозволяє президенту маніпулювати нею, змушуючи рахувати результати виборів, як вигідно владі.
Після громадського тиску на початку червня президент нарешті вніс у Раду подання про оновлення складу Центрвиборчкому.
Однак його голосування у парламенті "зависло". По-перше, через довибори в семи округах, а по-друге, через суперечки щодо кандидатів.
Прикметно, що у "великих" фракціях провину за затягування оновлення Центрвиборчкому перекладають на "малі" фракції, які не побачили своїх кандидатів у поданні президента.
Однак, як з'ясувала УП, головною причиною ступора став конфлікт між Банковою та НФ, які ніяк не можуть домовитись про квоту партії Яценюка.
Почали за здравіє
"Президент, я думаю, ще до середини тижня, внесе всі кандидатури на членів ЦВК у парламент", - запевняв 16 травня обраний того дня головою фракції БПП Ігор Гринів.
Прогнозувати, коли Рада призначить нових членів Центрвиборчкому у свій перший день на новій посаді Гринів не захотів. І недаремно. Передати подання щодо оновлення ЦВК в Раду у Порошенка спромоглися лише через три тижні – 3 червня.
Читайте такожСпікер парламенту Андрій Парубій спершу був налаштований по-бойовому. 7 червня він пообіцяв, що питання ЦВК стане пріоритетним і буде розглянуте на першому ж пленарному засіданні.
Однак одразу після того, як саме подання реально з’явилося в Раді, стало зрозуміло, що бойовий запал спікера був передчасним. Уже через 20 днів Парубій мусив визнати, що швидкого оновлення ЦВК не буде.
"На сьогодні немає політичного консенсусу між партіями. І до того моменту, поки не буде політичного узгодження, виносити це питання на сесію є дуже небезпечним… Може бути ситуація, коли будуть звільнені нинішні члени ЦВК, але не будуть призначені нові", - пояснював Парубій причину чергової заминки.
У поданні були представники БПП, НФ, "Самопомочі" і "Відродження", але забезпечити потрібні 226 голосів це чомусь не допомогло.
Чому ж після довгих переговорів і узгоджень пропозиція президента не об’єднала сесійну залу, а навпаки – розділила її?
Дискусійний багаточлен
На початку переговорів команда Порошенка воліла взяти ЦВК під свій контроль, увівши у подання так звану "квоту президента". Частину нових членів Центрвиборчкому мали призначити за пропозиціями фракцій, а частина мала бути вибором гаранта.
Пояснювалося це тим, що мовляв Порошенко "взяв на себе оновлення країни", а відповідно і склад ЦВК – його політична відповідальність.
Однак президентській команді швидко нагадали, що Центрвиборчком – орган аполітичний, і від ідеї "президентської квоти" відмовились.
Натомість у своєму поданні Порошенко не відмовився від ідеї оновити ЦВК повністю, не призначаючи жодного старого члена у новий склад.
Це залишило "за бортом" одразу дві парламентські фракції – "Батьківщину" і "Опозиційний блок", які подавали Жанну Усенко-Чорну і Охендовського відповідно.
Таке рішення викликало хвилю обурення у співрозмовників УП у фракції Тимошенко.
"Гаразд Охендовський, але Усенко-Чорна? Вона ж нормальна, не одіозна, у жодних скандалах замішана не була!", - щиро не розуміє один із депутатів "Батьківщини".
Не знайшлося місця у поданні і для представника "Радикальної партії". Натомість "неформального члена" коаліції, групу "Відродження", президент увагою не обійшов – її кандидат Алла Басалаєва у поданні є.
Обділені фракції почали протестувати, називаючи дії президента "приватизацією ЦВК" і спробами "узурпації влади".
Але не тільки з ними не може порозумітись президент. Немає у нього консенсусу і з тими, чиїх представників у своє подання він таки включив.
Чиїх будете?
Мабуть, найпростіше Порошенку із фракцією свого імені. БПП у новому поданні отримав 5 "чистих" представників. Крім того, Порошенко вніс у Раду і кандидатуру Надії Синиці, яку журналісти спершу зарахували до квоти НФ. Раніше вона була заступницею міністра Кабміну Ганни Онищенко в уряді Яценюка. Але співрозмовники УП у НФ заявляють, що їхня фракції цієї кандидатури не подавала.
Натомість фракція Яценюка подавала двох інших кандидатів, яких у пропозиції президента немає – згадану Ганну Онищенко та чинного члена ЦВК Андрія Магеру.
У поданні замість Онищенко, яка встигла знову працевлаштуватись у Кабміні, з’явився партійний адвокат НФ Олег Конопольський, а замість Магери – Роман Греба.
Як запевнили УП співрозмовник у близькому оточенні президента, зміни кандидатур від фракції Яценюка були узгоджені з НФ.
Замінити Магеру попросив сам Порошенко, бо той є чинним членом ЦВК. Це питання свого часу обговорювалось на фракції "Народного фронту", хоч пізніше її лідери запевняли, що офіційних рішень з цього приводу не приймали.
Однак така заміна проблем не вирішила, а лише додала.
Фракція "Самопомочі", яка свого кандидата у поданні Порошенка побачила і на голоси якої президент розраховує, обурилась перспективою проходження у ЦВК Греби.
У фракції Садового нагадали, що саме Греба був одним із фігурантів скандалу навколо формування Нацагенції запобігання корупції.
За даними УП президент звернувся до фракції Яценюка з проханням замінити і Гребу, щоб мати консенсус в залі. Але НФ не влаштовує така перебірливість Порошенка і те, що питання їхньої квоти залежить від "Самопомочі".
Тож цілком несподівано "Народний фронт" відхрестився від Греби, нагадавши, що в офіційному їхньому поданні його не було, а був Магера.
Як би казуїстично не виглядали ці суперечки, але вони досі тривають.
12 липня один із лідерів НФ охарактеризував УП стан справ так: "Президент просить замінити Гребу, а "Народний фронт" вимагає включити у подання Магеру".
У той же час у президентському оточенні переконують, що "казус Магери" не єдина причина зупинки оновлення ЦВК.
Співрозмовник, близький до президента, заявив УП, що "Яценюк хоче ще одне місце в ЦВК", через що, начебто, весь процес і забуксував.
На це лідер фракції НФ Максим Бурбак порадив "не перекладати з хворої голови на здорову".
"Чому зупинився процес, запитайте у "малих" фракцій, які не отримали своїх представників у поданні президента. Це точно не НФ блокує", - заявив Бурбак у коментарі УП.
Паралельно із парламентськими міжусобицями масла у вогонь підливає і згаданий не раз Магера. Він не втомлюється нагадувати, що Кодекс належної практики з виборчих питань "Венеціанської комісії" вимагає представництва усіх парламентських сил у ЦВК. Крім того, він не приховує, що хоче залишитись в ЦВК.
Словом, клопотів із майбутнім оновленням Центрвиборчкому у президентської команди вистачає. Але вона поки не квапиться їх вирішувати. Принаймні до 17 липня, коли пройдуть довибори у семи округах, результати яких точно підраховуватиме ЦВК Охендовського.
"Подання президента було зроблене уже в розпал виборчої кампанії. 17 липня пройдуть вибори, виборча кампанія закінчиться, і питання ЦВК буде вирішене", - запевнив УП глава фракції БПП Ігор Гринів.
Якщо врахувати, що нинішній пленарний тиждень - останній на цій сесії, і наступного разу Рада збереться аж у вересні, то у пана Охендовського залишається ще багато часу, щоб вивезти речі із ЦВК.
Роман Романюк, УП
