Смотрящий без нагляду. Чому Інтерпол не шукає Іванющенка
Колишній нардеп Юрій Іванющенко – це не просто друг Януковича. Це – символ, один із творців кримінально-кланового режиму "донецьких".
Саме Іванющенку приписують повернення інституту "смотрящих" – фактично паралельної системи державного управління. Для режиму Януковича – це був тіньовий міністр фінансів і економіки в одній особі, принаймні на початку його становлення.
Саме тому після втечі "легітимного" в Росію із іншими відомими соратниками туди ж попрямував й Іванющенко. Саме тому Євросоюз без вагань включив Юру Єнакіївського у санкційний список, хоча проти нього у 2014 році не було заведено жодних кримінальних справ.
З того часу кримінальні провадження проти Іванющенка уже встигли з’явитись, але, схоже, один із найвпливовіших людей часів Януковича зумів знайти аргументи і для нової влади. Принаймні, з мовчазної згоди української верхівки з 19 квітня Іванющенко зник зі списків людей, яких має затримати Інтерпол.
Як Іванющенко всіх переграв
Ранок 7 червня приніс українцям чергову погану новину.
Юрій Іванющенко, один із найближчих соратників Януковича, якого журналісти називають "гаманцем Сім'ї", по факту знятий із розшуку Інтерполу.
Згідно з відповіддю Українського бюро цього відомства, яку отримав депутат БПП Сергій Лещенко, статус Іванющенка змінився ще 19 квітня.
Якщо раніше Інтерпол розшукував його "з метою затримання та екстрадиції в Україну", то тепер просто "встановлює місце перебування".
"Інтерпол зняв з Іванющенка "червону картку", дозволивши йому тим самим подорожувати світом без ризику бути заарештованим та доправленим до України", – обурюється Лещенко.
В Інтерполі пояснили, що їхнє рішення – це вимушена формальність, до якої вони мусили вдатись, "у зв’язку з тим, що термін дії ухвали Печерського райсуду міста Києва про надання дозволу на затримання Іванющенка втратив законну силу 8.04.16".
У МВС також одразу поквапились запевнити, що Іванющенко і далі у розшуку, просто через формальності поки що змінений статус його розшуку.
"Тільки-но цей громадянин з'явиться десь, то одразу це стане відомо Інтерполу, і каналами Інтерполу це стане відомо Українському бюро. Після цього бюро Інтерполу поінформує про це Генпрокуратуру", – заявив спікер МВС Артем Шевченко.
Варто згадати, що українській прокуратурі добре відомо, де перебуває, скажімо, патрон Іванющенка Віктор Янукович, однак затримати його це жодним чином не допомогло.
Не вірить у формальності і Лещенко.
На його переконання, Іванющенку вдалося зникнути зі списків міжнародного розшуку за допомогою змови із керівництвом держави.
"За моєю інформацією, пан Іванющенко тривалий час шукав, через кого вирішити це питання. Він виходив на контакт з Борисом Ложкіним, із Григорієм Суркісом, із яким його зв’язували не лише товариські, а й бізнесові стосунки, і з Ігорем Кононенком. Я не знаю, через який канал впливу Іванющенко вирішив це питання, але питання вирішене", – заявив Лещенко.
Крім того, за його словами, суддівську частину цієї справи може курувати віднедавна відомий депутат Олександр Грановський, якому приписують вирішення такого роду "делікатних" питань.
Не суди і несудимий будеш
Зміні статусу розшуку Іванющенка передувала дуже плутана судова тяганина в Україні. Навіть ті, хто стежать за вирішенням питань в українських судах, таких баталій не бачили ніколи.
Перші спроби зняти із себе санкції Іванющенко зробив одразу після їхнього запровадження.
За часів генпрокурора Віталія Яреми він навіть встиг вибити із ГПУ довідку, що проти нього в Україні не розслідуються жодні кримінальні справи.
Тоді Яремі довелося, ховаючи очі, пояснювати журналістам, що ГПУ начебто не мала іншого виходу, як надати Юрі Єнакіївському таку відписку, бо ж він був тоді ще народним депутатом. Цим документом Іванющенко спробував скористатися, щоб переконати Раду ЄС зняти із нього санкції і розблокувати заарештовані рахунки. Однак тоді у цій справі він успіху не мав.
Серед усіх соратників Януковича на рахунках Іванющенка заблокували чи не найбільше грошей – близько $100 млн у різних країнах.
Невдовзі Генпрокуратура таки спромоглась відкрити кримінальні справи проти Єнакіївського, і в січні 2015 року його оголосили в розшук.
Загалом проти Іванющенка розслідують дві справи.
Перша, давня історія з 2012 року, коли невідомі фірми-прокладки, підконтрольні Іванющенку, "виграли" тендер на утеплення шкіл і лікарень за рахунок "кіотських" коштів. Ціна питання – 1,7 мільярда гривень за курсом 2012 року.
Ці гроші були виділені трьом фірмам, а от утеплення шкіл, заміна вікон та інші роботи проведені так і не були.
Друга справа стосується акцій одеського ринку "7 кілометр".
Річ у тім, що одразу після приходу Януковича до влади у 2010 році Іванющенко і його "смотрящий партнер" Іван Аврамов несподівано отримали у дар 25% одного з найбільших ринків країни.
Після такого щедрого "подарунка" від акціонерів "7 кілометра" структури Юри Єнакіївського поступово наростили свою частку до 56%.
За даними УП, у цій справі ГПУ мала намір висунути підозру Аврамову, а після цього дістатися і до Іванющенка. Однак ця справа забуксувала, і за нашими даними, не без допомоги Банкової.
Правда у січні цього року навколо ринку відбувалися якісь "антиєнакіївські" заворушення, а СБУ начебто навіть відкрила справу проти його керівництва за "фінансування тероризму". Однак уже в лютому з’явилася інформація, що Іван Аврамов спокійно повернувся в Україну. Зі своїх джерел в Адміністрації президента "Українській правді" також відомо, що Аврамов мав декілька зустрічей на Банковій, зокрема із главою АП Борисом Ложкіним. Останній, щоправда, це заперечував.
У розшук же Іванющенка оголошували у першій – "кіотській" справі. Проте уже восени 2015 року почали відбуватися якісь дивні речі.
У жовтні 2015-го, коли прокурори мусили поновити у суді ухвалу про розшук, на керівництво ГПУ виходили представники Іванющенка.
Про це тоді заявляв все той же Лещенко.
За його даними, у переговори тоді були залучені представники АП, які просили Шокіна знайти можливість не продовжувати розшук соратника Януковича.
Але тоді ГПУ змогла добитись, щоб розшук Іванющенка таки продовжили до 8 квітня. Це і було те рішення, яке згадане у відповіді Інтерполу Лещенку.
Однак і захист одіозного олігарха не сидів склавши руки. У березні адвокати колишнього нардепа звернулись до Печерського суд із клопотанням про поновлення слідства у "кіотській" справі і скасування дозволу на арешт і розшук.
До всього захисники заявили відвід суддям. При тому не якомусь конкретному судді, а всьому Печерському райсуду разом взятому.
І Печерський суд, на загальний подив, взяв і відвівся усім складом.
Після цього Апеляційний суд передав справу у Дніпровський райсуд, де уже скандальний суддя Микола Чаус, відомий по справі Корбана, взяв і скасував розшук Іванющенка і дозвіл на його арешт. Цікаво, що ця постанова Чауса досі не оприлюднена у Єдиному судову реєстрі. Рішення судді терміново переклали і передали в Інтерпол.
ГПУ вирішила не здаватись, швидко винесла нову постанову про розшук і звернулася у все той же Печерський суд. Але він знову взяв відвід усім складом і клопотання перейшло в Апеляційний суд, який досі не визначив, хто має дати повторний дозвіл на арешт Іванющенка.
Тим часом попередній дозвіл сплив, і як наслідок, Юра Єнакіївський позбувся "червоної картки" Інтерполу.
Те, що у скасуванні розшуку соратника Януковича засвітився суддя Чаус, дало додаткові підстави для версії, що за цією справою стоїть тандем друзів президента Кононенко-Грановський. Саме їх називав замовниками і реалізаторами судового процесу над собою колишній лідер партії "УКРОП" Геннадій Корбан, якого судив саме суддя Чаус.
Багато журналістів у тій справі бачили прямий зв’язок між ходом перемовин на Банковій про долю Корбана і рішеннями судді Дніпровського суду. Цей суд стали називати "кишеньковим судом" Грановського з часів скандального процесу навколо "СкайМолу".
У телефонному коментарі "Українській правді" Грановський заявив, що "ніяк не може це прокоментувати", оскільки перебуває не в Україні.
"Але все це – якісь дурниці", - заявив депутат.
У той же час генеральний прокурор Юрій Луценко на запитання УП, що ГПУ збирається робити у справі Іванющенка, пообіцяв "активізувати слідство".
На уточнююче запитання, чи може Генпрокуратура почати заочне засудження Іванющенка, яке прописане у так званому "законі Луценка", очільник ГПУ відповів: "Якщо слідчі зберуть докази, то так. Поки що доказів не вистачає".
Як пояснював Луценко раніше, зібрати потрібні докази у "кіотській" справі Іванющенка заважає АТО.
Більшість шкіл, в яких компанії Єнакіївського мали провести ремонт, знаходяться на захопленій бойовиками частині Донбасу, тож слідчі просто фізично не можуть поїхати і провести там потрібні слідчі дії та експертизи.
***
Іванющенко був одним із найбільш наближених "офіцерів" на шахматці Януковича. І якби його сюзерен умів грати у якісь ігри крім "чапаєва", то він би спокійно добудував свій єнакіївський Версаль у Конча-Заспі.
Однак, хто гарантує, що Іванющенко не зможе цього зробити і при іншому, демократичному президенті?
Хто б не стояв за його, хай і тимчасовим, "звільненням", результат видно уже: один зі стовпів режиму Януковича зумів виписатись зі списків міжнародного розшуку. І тепер, принаймні, зможе нарешті виїхати з Росії.
Роман Романюк, УП
