Прокурорська реінкарнація. Закрити резонансну справу і отримати підвищення
Минулорічне професійне свято прокурорів вийшло досить феєричним.
У переддень, 30 листопада 2015 року співробітники прокуратури Київської області та управління внутрішньої безпеки СБУ затримали екс-прокурора Подільського району столиці Сергія Нечипоренка та чинного заступника прокурора цього ж району Олексія Білого під час отримання хабаря.
ЗМІ миттєво поширили інформацію: "Нечипоренко – родич одіозного нардепа-мажоритарника Сергія Ківалова".
Але парламентар одразу заперечив будь-який сімейний зв'язок.
При цьому Ківалов визнав знайомство з Нечипоренком, оскільки той навчався у Одеській юридичній академії.
Наші джерела серед співробітників ГПУ стверджують: екс-прокурор Нечипоренко дійсно родич Ківалова, а точніше – чоловік однієї з його доньок, Ірини Орєхової.
Цікавий факт: на момент затримання екс-прокурор Нечипоренко займав посаду радника голови правління "Місто Банк", який контролюється Іваном Фурсіним.
Останній належить до близького оточення нардепа Сергія Льовочкіна та олігарха Дмитра Фірташа.
Вже наступного дня, 1 грудня слідчий суддя двома ухвалами задовольнив вимоги прокурора та залишив підозрюваних під вартою строком до 28 січня. Застава – 3 млн гривень за кожного з них.
Для цілісності картини, повернемось в минуле, щоб ознайомитися із початком кримінальної історії.
31 травня 2011 року Головне слідче управління СБУ порушило кримінальну справу за фактом розтрати невстановленими службовими особами "Укргазбанку" та "ФК МКС-Інвест".
Фігурантами кримінальної справи щодо розтрати 90 млн гривень стало керівництво банку. Серед них – голова наглядової ради фінустанови Олег Горбаль, що є братом екс-нардепа Василя Горбаля.
Роль Олега Горбаля полягала в наступному – він через свою фірму "Голденстаілгруп" передав в заставу "Укргазбанку" по кредитах за приміщення площею 639 квадратних метрів по вулиці Воздвиженській, 60В у столиці. Воно фактично належало територіальній громаді міста Києва.
Однак, вже 23 травня 2014 року Голосіївський районний суд міста Києва закрив кримінальне провадження через відмову прокурора від держобвинувачення.
Другого червня судова постанова вступила в дію.
Десятого липня прокуратура Подільського району почала досудове розслідування за заявою гендиректора комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".
За його словами, "невстановлені особи шляхом обману оформили право власності на об'єкт комунального майна".
Справа стосувалася того ж самого факту, за яким СБУ відкривала провадження. Проте формально отримала іншу кваліфікацію – "привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" трансформували в звичайне "шахрайство".
Надалі ситуація розвивалася наступним чином.
Брати Горбалі зустрілися із заступником прокурора Олексієм Білим, де той повідомив – Олега викличе на допит співробітник прокуратури.
У подальшому з Горбалями тримав контакт екс-прокурор Подільського району Сергій Нечипоренко. Він переконав братів, що за грошову винагороду "посприяє" припиненню кримінального переслідування.
Кінцевим результатом схеми мало стати "забезпечення прийняття рішення про закриття провадження" проти Олега Горбаля та зняття арешту з майна.
Конструкція "забезпечив прийняття рішення" підкреслена не випадково – Олексій Білий не міг самостійно прийняти відповідне рішення, оскільки це виключна компетенція процесуального керівника кримінального провадження.
Ним на той час був Олександр Миколайович Кобилянський.
Іншими словами, заступник прокурора Білий мав домовитися або дати вказівку Кобилянському про закриття провадження.
Очевидно, Кобилянський не випадково був процесуальним керівником по цій справі, адже працював у підпорядкуванні Сергія Нечипоренка ще в часи, коли той очолював столичну Шевченківську прокуратуру.
Як тільки-но зять Ківалова перейшов до Подільського району, Олександр Кобилянський перевівся вслід за ним.
На початку жовтня 2015 року Горбаль зустрівся з Нечипоренком. Екс-прокурор запевнив, що переслідування може бути припинене. Ціна питання – 200 тисяч доларів. За два тижні сума знизилася на четверть– до 150 тисяч.
30 листопада Сергій Нечипоренко отримав від Олексія Білого підписаний оригінал постанови.
Цього ж дня близько 17:20 на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара екс-прокурор, перебуваючи в автівці Горбаля, передав постанову про закриття кримінального провадження.
Взамін Нечипоренко отримав паперовий пакет зі $150 000. Відразу після цього його схопили правоохоронці. Паралельно з цим затримали Олексія Білого.
Проте джерела у ГПУ стверджують, був і третій затриманий – вже згаданий Олександр Кобилянський.
За даними джерел УП в прокуратурі, саме він підписав постанову про закриття провадження. Але Кобилянського, на відміну від колег, пізніше відпустили.
Ключовим фактором такої вдачі Олександра Кобилянського міг стати його батько. Микола Генріхович Кобилянський – впливовий суддя, що з 2006 року працює у Вищому адміністративному суді України, а в 2010-2014 перебував у складі Вищої ради юстиції.
Цікаво, що раніше ЗМІ неодноразово пов'язували Миколу Кобилянського із Сергієм Ківаловим.
І для цього є ряд підстав, які чітко вказують на їхній взаємозв’язок.
Так, другий син Миколи Генріховича Кирило Кобилянський, що займає посаду судді Окружного адмінсуду міста Києва, є кандидатом юридичних наук.
У 2010 році він захистив кандидатську дисертацію на тему "Право фізичної особи на судовий захист в адміністративному суді", про що зазначено на сайті Одеської юридичної академії.
Як це не дивно, науковим керівником у Кирила Кобилянського був сам Сергій Ківалов.
Одеська юридична академія не є чужою й самому Миколі Кобилянському. Так, 18 березня 2014 року міністр освіти затвердив склад наглядової ради вишу, до якої увійшли як Сергій Ківалов, так і Микола Генріхович.
Ще однією "випадковістю" стало входження Сергія Ківалова та Миколи Кобилянського до створеної Януковичем робочої групи з питань судової реформи. Для країни це обернулося переведенням судочинства в "ручний режим".
Зовсім не дивно, що з настільки впливовою родиною, вдача посміхнулася Олександру Кобилянському ще раз.
Відразу після резонансного затримання Нечипоренка та Білого – Кобилянський, навіть за умови низьких результатів на тестуванні, досить легко пройшов етап співбесіди під час конкурсу на керівників місцевих прокуратур.
Після неї, піднявшись в рейтингу з 10-ї на 4-ту позицію, він був призначений заступником прокурора Подільського району міста Києва.
Призначення відбулося навіть попри те, що члени комісії не володіли інформацією щодо стосунку Кобилянського до подій 30 листопада.
Тому уповноважили керівника Управління внутрішньої безпеки Генпрокуратури Івана Дзюбу перевірити цей факт.
Лише після відповідної перевірки комісія могла затвердити список кандидатів для подання Генпрокурору рекомендацій щодо призначення на адміністративну посаду в Подільську районну прокуратуру.
Дана історія є показовою щодо реального стану справ в органах прокуратури.
Спочатку по люстрації звільнили прокурора Подільського району зятя Ківалова– Сергія Нечипоренка.
Згодом його ловлять на хабарі $150 000, що був переданий за постанову про закриття кримінального провадження, яку мав право підписувати лише Олександр Кобилянський.
Натомість, Олександр Кобилянський за кілька днів призначається на керівну посаду в цю ж саму Подільську прокуратуру недолюстрованим в.о. прокурора столиці Олегом Валендюком. На жаль, редакція УП не змогла отримати коментар від Олександра Кобилянського, але готова надати йому право на відповідь.
На сьогодні обидва звільнені – Сергій Нечипоренко і Олексій Білий – звільнені під заставу. При цьому незрозуміло – звідкіля у них кошти в кілька мільйонів гривень, щоб заплатити велику суму застави.
Також суд зняв арешт з усього майна Сергія Нечипоренка в зв’язку з тим, що одразу після арешту його дружина - Ірина Орєхова - розлучилася з ним. За прикладом Нечипоренко знято арешт з майна, що належить екс-дружині Олексія Білого.
Це напевно краща ілюстрація та відповідь на запитання, що змінилося у прокуратурі за рік "рішучих реформ".
Олександр Лємєнов, для УП
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
