Популізмом пахне: що Гройсман може зробити на посаді прем'єра. Якщо її обійме
Розвиток шкіл та дитсадочків, підтримка фермерів та шахтарів, створення нових робочих місць та "точки зростання" – таку економічну політику може отримати Україна, якщо Кабмін очолить Володимир Гройсман. Непогано, якщо абстрагуватись від того, що це не вирішує проблем України, на це немає коштів і це повторює обіцянки минулих урядів.
Спікер Ради Володимир Гройсман сьогодні є найбільш згадуваним претендентом на крісло прем'єра. У неділю 27 березня 2016 року він дав 20-хвилинне інтерв'ю у прямому ефірі телеканалу "Інтер".
Хоча цю розмову складно назвати програмною заявою Гройсмана, деякі відповіді на питання ведучого схожі на окремі пункти такої програми.
Спираючись на повний текст стенограми, VoxCheck проаналізував квазі-програмні твердження Володимира Гройсмана з економічної точки зору. Також VoxCheck знайшов у відповідях спікера чотири фактичних помилки та три маніпулювання.
ФАКТИЧНІ ПОМИЛКИ
1. "Катастрофічно падає зайнятість". НЕПРАВДА
Цю тезу часто використовують політики – наприклад, Володимир Литвин – але підтвердження шаленому росту безробіття в Україні немає.
За даними Держстату за методологією Міжнародної організації праці, за 2015 рік безробіття серед осіб від 15 до 70 років в Україні становило 9,1%, у 2014-му – 9,3%, у 2013 році – 7,3%.
Тобто безробіття за два роки дійсно зросло, але не катастрофічно, і в 2015-му воно трохи знизилось у порівнянні з 2014 роком.
2. "Зростання постійних цін потребує адекватного реагування влади". НАПІВПРАВДА
Немає такого терміну, як "постійні ціни", тому ми припускаємо, що це – просто обмовка, і йшлося про постійне зростання цін, тобто про високу інфляцію.
Щодо інфляції, у 2015-му вона дійсно зростала дуже швидко, особливо на початку року, коли було підвищено комунальні тарифи та відбувся різкий стрибок валютного курсу в лютому. За минулий рік показник інфляції склав 43,3%.
Але вже кілька місяців поспіль річні темпи інфляції сповільнюються, а порівняно з попереднім місяцем у лютому 2016 року було зафіксовано зниження споживчих цін, так само як у липні, серпні та жовтні 2015року. Тож говорити про постійне зростання цін неправильно.
Звичайно, влада має реагувати на стрімке зростання цін. У цьому спікер правий. Але сподіваємось, що мова йде про відповідальну економічну політику, а не про адміністративні заходи на споживчому ринку.
3. "...А якщо люди відчувають, що ти (член уряду – прим. авт.) правий, що ти борешся за те, щоб стало краще – тебе люди завжди підтримають, навіть тоді, коли це буде на першому початку болісно". НАПІВПРАВДА
Гройсман має на увазі, що прозора та активна комунікація реформ для населення забезпечить підтримку з боку людей, навіть якщо реформи дуже болісні для суспільства.
Цю тезу складно підтвердити. І найяскравіший приклад, коли комунікація на тлі реформ не спрацювала – це історія екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, якого у 2012 році під час виборів у місцевий парламент підтримав менший відсоток населення, ніж його конкурента.
Інший яскравий приклад – Словаччина. Колишній міністр фінансів Іван Миклош, який провів чимало реформ у цій країні, писав: "Більшість в Словаччині вважали, що реформи… були соціально нестерпними, ... вони представляли собою величезний баласт для людей і головним чином негативно впливали на групи з низькими доходами.
Опитування громадської думки підтверджували цю точку зору. І доказом тому були підсумки парламентських виборів в червні 2006 року, коли перемогла партія прем'єр-міністра Роберта Фіцо, який побудував свою програму на суворій і точній критиці всіх реформ".
4. "...візьмемо питання соціальних фондів, в яких є величезні резерви, які можливо потратити на підвищення рівня життя людей". НЕПРАВДА
Окрім Пенсійного фонду, в Україні є фонди страхування на випадок непрацездатності – 1,5 мільярдів гривень, та на випадок безробіття – 10 мільярдів, обидва можна побачити в бюджеті ПФ.
Дуже сумнівно, що їх можна витратити на підвищення рівня життя, оскільки кошти з них ідуть лише на оплату лікарняних та допомогу з безробіття.
До речі, сам ПФ перебуває у хронічному дефіциті, що зріс до рекордних розмірів у 2016 році через зниження ставки ЄСВ. На фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок, підвищень та дефіциту коштів Пенсійного фонду має бути спрямовано 145 мільярдів гривень або 21,7% видатків бюджету (Додаток 3 до закону Про Державний бюджет України на 2016 рік) – або 56,3% усіх планованих видатків ПФ.
Тож казати про якісь величезні кошти, що не використовуються, не можна.
МАНІПУЛЮВАННЯ ТА ПРОТИРІЧЧЯ
1. Гройсман звинувачує уряд Яценюка в тому, що реформи провалилися, і обіцяє, що сам він "не буде прем'єр-міністром-лузером".
"Я думаю, що треба дати всім (в уряді – прим. авт.) по заслугах. Очевидно, що коли уряд отримує величезне, 240 голосів, незадоволення роботою, це означає, що багато напрямків сфери діяльності уряду є провальними".
Незважаючи на незадовільну оцінку роботи кабміну, ВР не змогла відправити уряд у відставку 16 лютого, у чому є чимала заслуга БПП та спікера.
Водночас, реформи в Україні не можна назвати "провалом", адже, згідно з Індексом моніторингу реформ, ми на правильному шляху, хоча й рухаємось дуже повільно.
У будь-якому разі, випади у бік політичних конкурентів, які ще не залишили свої робочі місця, не прикрашають спікера. Особливо, зважаючи на те, що Верховна Рада гальмує чимало реформаторських ініціатив.
2. Стосовно тарифів на комунальні послуги, Гройсман каже наступне:
"Повинна бути відповідальна позиція уряду, і повинен бути той, хто візьме на себе відповідальність за такі тарифи".
Не оцінюючі якість попереднього уряду, маємо зазначити, що Арсеній Яценюк неодноразово заявляв, що він є відповідальним за тарифну політику уряду – тобто відповідальна особа вже є.
3. Ще одне маніпулювання:
"Парламент приймає рішення, які потрібно виконувати. І я думаю, що відповідальність тих, хто приймає рішення – вона достатньо висока. Але треба не тільки приймати рішення, а треба їх упроваджувати в життя"
Гройсман має на увазі, що український парламент активно працює над реформами, тоді як кабмін не втілює прийняті реформаторські закони.
Проте, якщо подивитися статистику ініційованих КМУ законопроектів та відсоток їх прийняття, цю тезу буде спростовано.
Наприклад, загалом від Мінекономики до ВР направлено 40 законопроектів щодо Плану дерегуляції та підвищення України у рейтингу Doing Business, які не було навіть розглянуто. А за даними VoxData, тільки 64% законопроектів, поданих до парламенту урядом, було прийнято Верховною Радою за першу-третю сесії цього скликання.
Економічна програма Гройсмана: тези з інтерв'ю
"По перше – я вважаю, що треба навести лад з наповненням бюджету на митниці, побороти контрабанду і корупцію"
Про це неодноразово говорив президент Петро Порошенко, прем'єр Арсеній Яценюк, багато міністрів та іноземні посли та партнери України. Але влада – ані президент, ані кабінет міністрів – так і не спромоглася щось конкретне зробити у цьому напрямку.
"Ми повинні відновити національну економіку через точки зростання, повинні підтримувати фермерство. Фермерство – це може бути локомотивом"
Точки зростання, які у довільному порядку обирає чиновник, не завжди будуть найкращим вибором. Набагато доцільніше створити рівні умови розвитку для бізнесу і захистити права власності. Не кажучи вже про корупцію, яка може призвести до підтримки бізнесів, наближених до влади – а зовсім не найефективніших.
Щодо фермерів – то стати локомотивом їм буде дуже важко. Адже основні гравці на агроринку України – не фермерські господарства, які в 2014 році виробили лише 10% продукції рослинництва та 1,8% продукції тваринництва – а великі агрохолдинги.
"Ми повинні розвивати інформаційні технології. Я зустрічався з ІТ-шниками. Вони сьогодні роблять 5 мільярдів для України. Вони до 2020 року можуть втричі збільшити цей напрямок. Це 15 мільярдів доларів може працювати на національну економіку".
На жаль, Володимир Гройсман не сказав, як само він планує розвивати цю галузь.
"Треба перетворити систему зайнятості, яка сьогодні стимулює безробіття, на створення нових робочих місць"
Складно це прокоментувати, бо не зовсім зрозуміло, що мається на увазі.
У розвинених соціально-орієнтованих країнах дійсно часом виникає проблема, коли високий соціальний захист безробітного може йому дозволити довший час не працювати – проте це не про сьогоднішню Україну. Допомога з безробіття складає 50-70% зарплати залежно від стажу і виплачується протягом не більш як 365 днів за 2 роки. Враховуючи, що середня зарплата – 4300 гривень на місяць, виплати з безробіття в Україні не можна вважати високими.
Створення робочих місць – не самоціль, а метод забезпечення сталого прийнятного рівня доходів громадян. Інакше, наприклад, скорочення чиновників, яке відбувалося у низці міністерств та відомств, є руйнуванням робочих місць, із яким варто боротися.
"Треба створити правила податкові, регуляційні для бізнесу, які б ніхто не змінював 5 років"
Дійсно, часта зміна законодавства є проблемою для бізнесу. Але не меншою проблемою є низька якість чинного законодавства та непрозорість процесу прийняття нових норм чи змін до чинних.
Наразі податкове, і тим більше регуляторне, законодавство складно назвати досконалим. Тому в наступні 5 років воно має змінюватись у напрямку спрощення та лібералізації.
"Треба дати по рукам бєспредєльщикам, які ходять в погонах і напрягають бізнес. Це треба зробити абсолютно публічно і жорстко"
Слушна думка. Але цього не було зроблено впродовж двох років, і зараз не спостерігається політичної волі до припинення сваволі силовиків.
"Почати якісно будувати дороги, які будуть приносити нам дохід"
Що раніше заважало їх якісно будувати? Звідки братимуться кошти і чим це відрізняється від поточних проектів, запроваджених нинішньою владою, передусім за рахунок додаткових доходів від регіональних митниць?
Крім того, незважаючи на те, що концесійне законодавство існує з 1999 року – досі жодної такої дороги в Україні немає. Адже для залучення довгострокових інвестицій потрібна насамперед дієва система захисту прав власності.
"Потрібно зробити кілька речей в охороні здоров'я, щоб люди, які мають серцево-судинні захворювання, не вмирали"
Будівництво центрів серця або інші подібні заходи в цій сфері не вирішать системні проблеми охорони здоров'я в Україні.
Підхід до цього, мабуть, найскладнішого питання в Україні має бути системним та фундаментальним; передусім потрібно розвивати профілактику та системну боротьбу зі шкідливими звичками, які зумовлюють зокрема і серцево-судинні хвороби.
Дякуємо Центру контент-аналізу за надану стенограму промови Володимира Гройсмана
Олена Шкарпова, редактор VoxCheck, Олександр Жолудь, член редколегії VoxUkraine, спеціально для УП