Микола Томенко: Яценюк оголосив війну президенту
Він пішов від Ющенка, Тимошенко, а тепер і від Порошенка.
Про вихід з фракції БПП Томенко заявив одразу після ухвалення Верховною Радою бюджету на 2016-ий рік. Якби це був рядовий депутат парламентської гвардії президента, то на його демарш мало б хто звернув увагу. Але Томенко досі залишається заступником голови фракції, він є одним з найбільш медійних облич не лише фракції, а й усієї Ради. Та й багато хто пам’ятає про його здатність вчасно змінити політичний табір одного лідера на більш перспективного іншого.
Томенко гостро критикує стан справ у Блоці Петра Порошенка, який називає не інакше як "Блок Порошенка-Черновецького". І це не лише через те, що він добре обізнаний у внутрішній кухні БПП.
У 2008-му Томенко очолював парламентську тимчасову слідчу комісію щодо зловживань київської влади, яку тоді уособлював мер Леонід Черновецький. А в складі фракції Блоку Черновецького у Київради працювали Ігор Кононенко та Сергій Березенко.
Ці двоє, за словами Томенка, і керують БПП зараз, виконуючи при цьому "делікатні" речі.
БПП ТРЕБА ПЕРЕЙМЕНУВАТИ У "БЛОК ПОРОШЕНКА-ЧЕРНОВЕЦЬКОГО"
– Пройшов місяць з часу вашої заяви про вихід з БПП, але ви досі залишаєтесь у фракції. Чому?
– Щоб не йти на черговий конфлікт з керівництвом Верховної Ради, я останні дні проводжу профілактичну роботу, щоб вони виконали свою функцію і зачитали цю заяву.
Процедура така: для того, щоб на сайті з’явилася інформація про те, що я не входжу до фракції, потрібно, щоб керівництво Верховної Ради зачитало мою заяву. Оскільки з часу цієї заяви парламент 32 дні не працював, то ясно, що її не можна було зачитати. У разі ігнорування ближчим часом запропоную більш дієві засоби.
– Тобто не передумали виходити з БПП?
– Ні.
–У вашій заяві ви казали, що плануєте вимагати від БПП якусь компенсацію, бо багато зусиль витратили на партію. Яку саме компенсацію маєте на увазі?
– Компенсацію моральну. Частину компенсації я вже отримав, бо жоден із серйозних членів фракції публічно не висловився проти мого вчинку. Тому це вже значна моральна компенсація.
Сподіваюсь також і на подальшу моральну підтримку від фракції. Наприклад, при голосуванні за імперативний мандат. Переконаний, що значна частина депутатів БПП не буде голосувати за цей закон, фактично, за позбавлення мене мандату.
Проте, я знаю, що таке завдання поставлене. Навіть на цьому тижні кілька десятків разів була спроба проштовхнути законопроект, який є своєрідною "прелюдією" до імперативного мандату (тобто, дати можливість керівникам партії самостійно виключати зі списку кандидатів у депутати).
Проте, такий законопроект, зокрема і завдяки принциповій позицій депутатів БПП, не вдалося включити навіть до порядку денного.
– Конституція передбачає, що у разі виходу з фракції депутат, який пройшов по списку, втрачає і мандат.
– Так, 81 стаття Конституції це передбачає, але виключно на підставі закону. Як ми розуміємо, нинішній склад ВР обирався без узаконення статусу імперативного мандата. Але такий закон може бути ухвалено з міркувань політичної доцільності. Хоча, нагадаю, з цього питання вже були критичні застереження Конституційного Суду, Венеціанської комісії, ПАРЄ тощо.
– А от Антон Геращенко у день вашої заяви про вихід з БПП написав у себе на ФБ-сторінці: це мужній вчинок Томенка, і він, як відповідальний політик, у якого слова не розходяться зі справами, має сам скласти мандат.
– Біда багатьох "активних" нових депутатів, що вони, як казав класик, "учились понемногу, чему-нибудь и как-нибудь". Напевне, чоловік ще не встиг прочитати повністю текст Конституції України. Тепер, сподіваюся, як мінімум 81 статтю прочитав.
А насправді історія була така. Мені розповідають, що команда Яценюка святкувала цілий день, що вони в парламенті нарешті позбавляться такого системного опонента. А на ранок з’ясувалося, що так то воно так, але трішечки не так….
– Наступним у списку БПП на входження до Ради є адвокат Корбана Андрій Богдан. Чи впливає це якось на те, що вас захочуть прибрати з Ради чи залишити?
– По-перше, ніхто не може мене зараз законно "прибрати" з парламенту. По-друге, команда президента, як ми знаємо, намагається прибрати представника Коломойського у списку Порошенка законом, про який ми говорили раніше.
– А з іншого боку – від Корбана не зверталися?
– Ні, не зверталися.
– Влітку з’явилися чутки, що вас и та Ігоря Луценка кликали у лідери партії УКРОП. На Луценка особисто виходив Корбан, запрошував. До вас хтось звертався?
– Ні, ніхто не пропонував мені такої честі. Моя позиція відома: я не прихильник членства у партіях, що фінансуються і контролюються конкретними олігархами. Тому ні Ахметов, ні Льовочкін, ні Коломойський, ні інші не зверталися.
– У цьому плані БПП якось відрізняється від УКРОПу?
– БПП відрізняється від УКРОПу. Хоча, я жодного дня не був у цій партії. БПП відрізняється хоча би тим, що це – партія президента, який є публічним політиком, хоч і не бідною людиною, на відміну від партій олігархів, які в тіньовий спосіб впливають на політику.
Я, до речі, радий, що не вступив до партії Порошенка, бо сьогодні, дивлячись на людей, які ухвалюють рішення в цій партії, думаю, її треба було би перейменувати у "Блок Порошенка-Черновецького". А якщо далі справа так сумно піде, то, можливо, навіть у "Блок Порошенка-Черновецького-Януковича".
Я не розумію, яка сьогодні ідеологія в цій партії, але не останню роль у ній відіграють бізнесмени з команди Черновецького.
ПРИПУСКАЮ – У БІЛЬШОСТІ ФРАКЦІЙ ТА ГРУП МАЄ МІСЦЕ ПОЛІТИЧНА КОРУПЦІЯ
– До партії ще повернемося. Щодо Порошенка. З ним ви розлучилися ще влітку 2015, коли чи-то самі пішли, чи-то вас виключили зі складу його радників…
– Правда є такою: я написав заяву про складання повноважень радника, провів прес-конференцію і пояснив свою позицію.
Формальний привід стосувався порушення Конституції. Йшлося про непідписання прийнятого парламентом закону про заборону вивезення з України лісу-кругляка, на ухвалення якого я мав підтримку і фракції, і президента. Але потім кілька місяців закон, всупереч Конституції, не підписувався… Отож, я звернувся до Вищого адміністративного суду про незаконні дії Гройсмана і звільнився з посади громадського радника президента. І отримав результат: закон підписано і він набув чинності.
А системно історія із завершенням моєї "кар’єри" громадського радника полягає у невиконанні зобов’язань, які взяв на себе кандидат у президенти Петро Порошенко. Ми підписали угоду, що я як голова Фонду "Рідна країна" і він як кандидат в президенти спільно розробляємо нову гуманітарну стратегію України.
Ця стратегія мала бути побудована на концепції поєднання українських традицій та європейських цінностей. З моменту обрання Порошенка президентом я не знаю жодної наради, де би обговорювалися питання, як сформувати ідеологію "українського світу" в Україні. Більше того, в Адміністрацію президента прийшли і залишилися люди, які скоріше, представляють доктрину "русского мира".
– У них прізвища є?
– Є. Можете поцікавитись самі.
– Ви вже згадували Гройсмана. Тоді влітку ви про нього казали: не потрібно влаштовувати клоунаду, а працювати за законом. З того часу у діях Гройсмана щось змінилося?
– А що, у нас є Верховна Рада? На сьогодні – це збори депутатів, яких рано вранці "вожді" інформують, як треба голосувати.
Для прикладу: в часи попередньої "злочинної влади" депутати, як мінімум, за кілька днів знали, які будуть розглядатися закони. А сьогодні для того, щоб дізнатися порядок денний, треба вночі моніторити сайт ВР.
Коли кілька людей вночі в Адміністрації президента домовляються про наступний парламентський день – це не парламентська діяльність. Скоріше, цей парламент увійде в історію як Верховна Рада, яка зупинила на своїй території чинність регламенту і перетворила її на парламент вічної "короткої процедури" і так званих "сигнальних голосувань".
Абсолютна більшість депутатів голосує за законопроекти, які в очі не бачила. Навіть принципові законопроекти – бюджет чи Конституція – не мали серйозної дискусії по змісту. Отож, нинішній парламент з точки зору професійності – один із найгірших.
Чи візьміть останнє ганебне рішення: одним голосуванням, де більшість БПП, "Народного фронту" з частиною "Батьківщини" та практично всією колишньою Партією регіонів в незаконний спосіб, через регламент змінили процедуру розгляду Конституції! А потім на кілька годин зупинили роботу парламентського відділу реєстрації законопроектів, щоб не зашкодити миттєвому підписанню цього антиконституційного закону президентом.
До речі, вже повернулась і мода на кнопкодавство. Багато парламентарів навіть не червоніють, коли голосують за кількох. Ви ж знаєте, що під час бюджету не було депутатів, дублікатами карток яких проголосували?
– А хто у фракції організовує кнопкодавство?
– Кнопкодавство – це зло, з яким, на жаль, погоджуються самі депутати. От візьміть історію з дублікатами цих карток. Я запитую: чого ви мовчите? Кажуть: незручно розповідати, що ми пішли, а нашими картками проголосували... Отож, це, перш за все, проблема непринциповості самих депутатів.
– Так а хто координує?
– Очевидно, керівники фракцій і керівники так званих "десяток" чи "двадцяток".
– Хто ці десятники?
– Це відповідальні координатори певних груп депутатів, здебільшого за регіональною приналежністю, на які поділена фракція. Оскільки я людина самостійна, то з першого дня роботи цього парламенту мене ніхто не "координує".
До речі, про цю всю історію з використанням дублікатів карток в соціальних мережах написав лише Віталій Чепинога, який був відсутній при голосуванні за бюджет, а його картка проголосувала. Решта депутатів, на жаль, промовчали.
Тому складається так, що "русская мечта" про те, що парламент - не місце для дискусії, потихеньку реалізується в Україні.
– Сварки на засіданнях фракції БПП та поява антикорупційної платформи. Про що це свідчить?
– Свідчить про незадоволення депутатів механізмом прийняття рішень, лобістськими рішеннями, які приймаються в обхід фракції.
Більшість депутатів, які не причетні до кадрових та лобістських рішень, не хочуть нести відповідальність за рішення, що ухвалювалися без них. Тому це спроба дистанціюватися від такої політики і спроба вести публічну політику. Така лінія поведінки має право на існування.
– Чи є розкол у фракції?
– Я думаю, що у фракції є дуже різні люди, різні за ідеологічними позиціями і за розумінням своєї місії в парламенті. Є несприйняття такої місії депутата, яку я описав: ти приходь з пропозиціями, а взамін на призначення твого голови райдержадміністрації чи когось в податковій, ти мусиш голосувати, не читаючи. От такий підхід для багатьох депутатів неприйнятний. Тому депутати публічні, які шанують своє ім’я, з такою місією не погодилися.
Таким чином, є серйозне антагоністичне протиріччя між публічними депутатами і тими, які є лобістами фінансово-політичних груп. У них абсолютно інше завдання: вони прийшли в парламент, щоб вирішити конкретне питання свого агрохолдингу чи банку, а не ухвалювати рішення в інтересах країни.
– Пам’ятаєте, Наливайченко казав про смотрящєго в БПП?
– Керівництво фракції здійснюється двома способами: політичне керівництво здійснює керівник фракції Юрій Луценко, а за так звані "делікатні" речі - кадрові, лобістські, фінансові - несуть відповідальність Кононенко і Березенко, що, до речі, і дало мені підстави казати про перетворення фракції Блоку Петра Порошенка на фракцію "Порошенка-Черновецького".
– А за гроші вони вирішують питання?
– Важко сказати, оскільки я таких питань не вирішував.
Але, скажімо, є люди з команди Черновецького, які розкидані по різних фракціях. А завдання Кононенка та Березенка забезпечити голосування інших фракцій.
"Вожді" для пошуку 226 голосів займаються лобізмом фактично в інтересах колишніх членів Партії регіонів з інших фракцій. Тобто депутатам з інших груп та фракцій легше пролобіювати своє питання, ніж деяким депутатам БПП. І ця історія одна з причин конфліктів у фракції БПП.
– Кононенко на погоджувальній раді казав, що БПП ініціює створення ТСК по боротьбі з політичною корупцією. У фракції БПП є політична корупція?
– Підозрюю, що у більшості фракцій та груп має місце політична корупція.
Вона пов’язана з мотивацією голосування. Проаналізуйте, наприклад, останнє голосування за бюджет. От, скажімо, одна фракція каже, що вона скоріше "помре", аніж проголосує за бюджет, а потім голосує за нього, оскільки профінансовані кілька "правильних" бюджетних рядків.
Чи візьміть для прикладу сільське господарство. Певні фракції та групи пролобіювали інтереси великих агрохолдингів і забули про малий та середній агробізнес. Саме тому за зміни до Податкового кодексу в інтересах агрохолдингів проголосувала і влада, і Опозиційний блок. Отож, якщо ви голосуєте за умов преференцій для "братського" бізнесу, це і є політична корупція. А це означає, що більшість фракцій та груп є учасниками прямої чи опосередкованої політичної корупції.
Тепер стосовно ТСК. Очевидно, ви маєте на увазі так звані документи у справі Корбана. Я думаю, що історія з вирішенням конкретних лобістських питань та історія з голосуванням за конкретні рядки бюджету – все це політична корупція. І якщо створювати ТСК, то треба аналізувати не лише депутатів з так званого "списку Корбана", а аналізувати загальну корупційну ситуацію в парламенті.
– В БПП є доплати депутатам?
– Чутки ходять, але відомостей про виплату грошей я не бачив. Якщо і платять, то невеликій кількості депутатів. До речі, такі доплати точно мають місце в інших фракціях та групах. Натомість, багато активних депутатів не задоволені низькою зарплатою, а це означає, що вони, як і загалом більшість депутатів, таких доплат не отримують.
– Останнім часом багато говорять про зростаючу роль партнера та приятеля Кононенка Олександра Грановського. Яка його роль в БПП?
– Я так розумію, що він важливий помічник Кононенка у вирішенні складних і "делікатних" завдань. Тобто як фахівець у юридичних чи економічних хитросплетіннях допомагає Кононенку вирішувати складні завдання у якихось економічних чи лобістських питаннях.
– А Сергія Березенка?
– Він відповідальний за так звані організаційні питання, які пов’язані з партійною, виборчою та поствиборчою роботою.
До речі, ще одна проблема Порошенка – відсутність ідеологічної ідентифікації його партії. Я, наприклад, не знаю: вона лівоцентриська, центриська чи правоцентриська. От, наприклад, для мене як прихильника "українського світу", союзників в Адміністрації президента чи в партії немає – починаючи з Ложкіна і закінчуючи Кононенком чи Березенком.
Я Б ХОТІВ ПОДИВИТИСЯ, ХТО ОКРІМ "НАРОДНОГО ФРОНТУ" НАТИСНЕ КНОПКУ ЗА СХВАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УРЯДУ
– Ваш вихід з БПП дехто сприйняв як передвісник майбутніх парламентських виборів. Коли їх можна очікувати?
– Сценаріїв багато. Давайте дочекаємось звіту уряду, який, до речі, я пропонував зробити 11 грудня, щоб після того визначити стратегію, а вже потім ухвалювати бюджет. А після ухвалення бюджету на рік, слухати звіт уряду – якось воно трішки по-дебільному.
Якщо у лютому буде звіт уряду, то його можуть використати як форму тиску на Яценюка. Бо після звіту потрібно ухвалювати рішення – схвалити чи не схвалити цей звіт. Я б хотів подивитися, хто окрім "Народного фронту" натисне кнопку за схвалення діяльності уряду. Після того, як не набереться голосів за схвалення дій уряду, опоненти Яценюк будуть очікувати, що він сам напише заяву і самостійно піде з посади прем’єр-міністра.
Отож, після звіту уряду, який відбудеться, очевидно, в середині лютого, найбільша вірогідність реалізації сценарію часткового оновлення уряду. На другому місці – сценарій формування нового уряду. Поява нового уряду можлива за умов поділу "Народного фронту" на дві частини: власне, на фракцію і на ще одну групу. Хоча, вірогідність такого сценарію я вважаю не дуже високою.
Є ще один варіант, який в українській практиці вже використовувався – це створення уряду меншості. Це було, коли Яценюк пішов з посади голови Верховної Ради, а Литвина обрали спікером при збереженні уряду Тимошенко, коли в коаліції було менше 226 депутатів.
– Юридично в коаліції тоді було більше 226-ти. Рахували по кількості депутатів у коаліційних фракціях.
– Так, але по факту – я маю на увазі депутатів-підписантів – було менше 226.
Отож, при бажанні президента можна сформувати і уряд меншості. Тоді в його основі буде БПП і, фактично, це буде президентський уряд. Плюс в тому, що президенту буде легше з ним працювати, а мінус – президент буде нести особисту відповідальність за діяльність такого уряду.
І останній сценарій – дострокові вибори. Вірогідність цього сценарію зросла після "історичної" заяви Яценюка і Авакова про референдум. Раніше, як відомо, я критично ставився до можливості дострокових виборів у 2016-му році і вважав, що ця тема стане актуальною лише у 2017-му. Але "референдумна історія" від Яценюка актуалізувала тему дострокових виборів.
– Кажуть, що Яценюк пішов війною...
– Точніше, оголосив війну президенту. Але це оголошення війни фантастично непрофесійне і непродумане. Виступати з ініціативою референдуму, де запитання від Медведчука, Симоненка і Тимошенко, а частина запитань взагалі неадекватна – це, як мінімум, непродумано. А чого варте унікальне запитання про "повну парламентську республіку"? Я як доктор політичних наук не знаю, що таке "повна парламентська республіка". Скоріше за все, малася на увазі ідея ліквідувати прямі вибори президента і передати всі повноваження прем’єру. А це, як ви розумієте, – прямий виклик президенту.
Єдине запитання, яке можна виносити на референдум, – про особливий статус місцевого самоврядування на Донбасі. Але навіщо його ставити, витрачати кошти на референдум, посилюючи конфлікт в суспільстві, коли відповідь нам вже відома з низки соціологічних досліджень: більшість суспільства – проти такого статусу!
До речі, актуалізація ідеї дострокових виборів призвела до того, що керівництво БПП, "Батьківщини" і "Самопомочі" почали готувати своїх кандидатів в округах.
– В округах – мажоритарників? Тобто вибори за старою системою?
– Так. Усі вважають, що, якщо гряне грім, то, як завжди, не домовляться і буде діяти нинішній закон про вибори. Усі розуміють, що владі вигідний цей закон. І тоді схема виглядає таким чином: влада йде трьома колонами – Блок Петра Порошенка, Блок Саакашвілі і братська структура "Наш край" – і при цьому сподівається на перемогу мажоритарників від влади, що будуть підтримані серйозним адмінресурсом.
Таким чином президент планує отримати 226 голосів у наступному парламенті. Отож, тоді прем’єр-міністр або від БПП, або Саакашвілі. Такий попередній план дій.
Я, чесно кажучи, слабо вірю у вірогідність реалізації такого плану. Думаю, не я один.
Тому переговорні ресурси, як не допустити дострокових виборів у 2016-му році, ще не вичерпані.
З Миколою Томенком для УП говорив Олексій Братущак
